ГоловнаСуспільствоОсвіта

Cтати дитиною. Як зацікавити учнів Нової української школи вивчати іноземну мову

З 2017 року вчителі початкових класів, відповідно до концепції Нової української школи, мали перейти до інтерактивної форми навчання. Це стосувалося і вивчення іноземних мов: більше ігор, спілкування та роботи в групах на уроках без транскрипцій слів, складних граматичних конструкцій граматики тощо. До нових навчальних програм у Міністерстві освіти та науки мали підготувати більше сімнадцяти тисяч вчителів англійської мови. 

Як це спрацювало на практиці, чи впливають ігри на уроках на якість знань та як взагалі змінюються підходи до вивчення англійської мови у класах НУШ — читайте у новому матеріалі нашого спецпроекту "Вчитель нового покоління".

Фото: Дмитрій Єршов

Просто людина

У одному з класів СЗОШ №12 в Ірпені шумно. Діти розкладають пенали, зошити і підручники, хтось уже за партою чекає початку уроку. В аудиторії біля смарт-дошки паперовими квітами викладено скульптуру «3-Е». До дошки пришпилений жук-сонечко, який несе помаранчеву паперову хмаринку з основним правилом: «Слухаємо, коли хтось говорить».

Учителька Юлія Крилач готується до уроку: порпається у паперах, шукає в комп’ютері пісеньки та ігри, налаштовує проектор.

Дзвінок.

— Good morning, pupils! — вітається Юлія перед класом.

— Good morning, teacher! — хором відповідають учні.

Юлія Крилач, вчителька англійської мови
Фото: Дмитрій Єршов
Юлія Крилач, вчителька англійської мови

Урок починається з швидкої розминки — діти розповідають про свій настрій, погоду за вікном, улюблені уроки, скільки днів вони проводять у школі. Основна тема заняття — «Мій шкільний тиждень». Учителька плавно переходить від однієї активності до іншої: діалог, робота в групі, загадки, запитання. Усе проговорюється англійською. 

Юлія викладає англійську мову у школі вже одинадцять років. Вона закінчувала Житомирський державний університет імені Івана Франка вже заочно, адже швидко почала працювати. Три роки тому школа, у якій нині викладає Юлія, разом зі ста іншими навчальними закладами стала пілотною для впровадження нових методик вивчення англійської мови за програмою НУШ. Вчителька каже, що спершу було складно пересилити себе і змінити підхід до навчання, адже вона сама звикла до інших методик.

Урок англійської мови у третьокласників ЗОШ 12, м.Ірпінь
Фото: Дмитрій Єршов
Урок англійської мови у третьокласників ЗОШ 12, м.Ірпінь

— Я веду цих дітей з першого класу, зараз вони у третьому, — пояснює Юлія. — Клас ділиться на дві групи, ми працюємо 45 хвилин, я не скорочую заняття, це і не потрібно — ніхто не помічає, як швидко воно проходить. Ми тренуємо звуки, спілкуємося, граємося, малюємо, створюємо командні проекти. Я обов’язково підбадьорюю дітей, щоб усі були залучені. Так вони поступово, не усвідомлюючи цього, вивчають щось нове.

Діти об’єднуються у дві команди, шикуються у колони і чекають сигналу. Юлія на дошці розвішує ілюстрації з назвами різних шкільних предметів і вмикає музику. Учні по черзі підбігають до дошки, знімають ілюстрацію, називають предмет англійською. Кожному Юлія дає «п’ять» — так, замість оцінок, вчителька підбадьорює учнів.

Юлія Крилач, вчителька англійської мови
Фото: Дмитрій Єршов
Юлія Крилач, вчителька англійської мови

— History! — вигукує дівчинка з обручем для волосся у вигляді котячих вушок, і її команда радісно святкує перемогу.

Відмова від традиційних лекцій і зазубрювань на користь інтерактивних занять з груповою роботою та комунікативними завданнями була основним елементом при розробці нових методичних рекомендацій МОН для вивчення англійської мови у початкових класах. Адже володіння іноземною мовою — одна з ключових компетентностей НУШ, відповідно до «Рекомендацій Європейського парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя». Це означає, що знання, отримані у школі, мають допомагати учням у майбутньому. 

Урок англійської мови у третьокласників ЗОШ 12, м.Ірпінь
Фото: Дмитрій Єршов
Урок англійської мови у третьокласників ЗОШ 12, м.Ірпінь

Наприклад, англійську мову важливо не просто вивчити заради оцінки, а вміти використовувати у комунікації. У класі Юлії діти можуть користуватися ґаджетами для роботи з аудіо-візуальними проєктами, а вдома за допомогою соцмереж консультуватися з вчителькою. Таким чином вони стають компетентними в цифрових технологіях.

— Раніше відкритий урок потрібно було продумувати два тижні і репетирувати, хто коли піднімає руку. Та це не для мене. Я підготувала урок за годину, — каже Юлія і демонструє два аркуші паперу, на якому від руки тезово розписані вправи та активності для дітей на сьогодні. — А все чому? Бо діти щодня готові до ігор, пісень та інтерактиву. При цьому вони спокійно розповідають як проходить їхній день, ми нічого не вигадуємо, учні говорять про себе. 

Юлія каже — усі діти різні, і до кожного треба шукати особливий підхід. Не кожному учневі або учениці подобаються рухливі ігри, не всі однаково в захваті від активностей. Якщо щось іде не так, допомагають батьки. Юлія активно підтримує з ними контакт. Додаткове джерело інформації — класний керівник. Але найголовніше — прислухатися до самих дітей, бути поруч з ними.

 

Юлія Крилач, вчителька англійської мови
Фото: Дмитрій Єршов
Юлія Крилач, вчителька англійської мови

— Можливо, я і сама у чомусь дитина, — усміхається Юлія. — До уроку я готую собі картки, щось підкреслюю маркером. Дорослим варто не боятися спускатися на дитячий рівень. Я не еталон і не взірець, а просто людина, яка може щось показати і підказати.

Перебороти себе

У 2016 році Міністерство освіти та науки звернулося до міжнародних інститутів в Україні, таких як Британська Рада, Гете інститут та Французький інститут, за допомогою у розробці програм для підвищення кваліфікації вчителів іноземної мови. Усього до 2018 року підготували понад 19 тисяч вчителів перших класів. Німецька та французька мови офіційно в школах вивчаються з п’ятого класу, як другі іноземні. Тому найбільше виявилося вчителів англійської мови — 17 524 викладачів, 1 325 — німецької, 302 — французької і 32 — іспанської.

— Для нас було викликом навчити сімнадцять тисяч людей новим методам, — розповів керівник програм англійської мови Британської Ради Саймон Етертон під час круглого столу «Чи знатимуть діти іноземні мови після закінчення НУШ?» . — Адже дослідження показують, що головний фактор, який впливає на якість викладання — добре підготовлений вчитель.

Саймон Этертон
Фото: Макс Требухов
Саймон Этертон

У серпні 2017 року Британська Рада в Україні за підтримки МОН, а також видавництва та екзаменаційного департаменту Кембриджського університету, провела перший тренінг з підготовки вчителів англійської мови ста пілотних шкіл НУШ. Серед 185 викладачів, які взяли участь у навчанні, була і Юлія Крилач. 

— Пам'ятаю, як на тренінгу вчителі вкрай скептично поставилися до того, що уроки англійської мови можна з першого класу проводити, не переходячи на українську, — пригадує Юлія. — Але усе спрацювало. Наприклад, структура because вводиться лише у п'ятому класі, ми ж знаємо її з першого і вільно використовуємо. Раніше у третьому класі діти так не говорили. 

— Для дітей у початковій школі граматика і переказ — це пустий дзвін, адже у такому віці їм складно опанувати абстрактні поняття, — каже менеджерка проектів Британської Ради Вікторія Іваніщева. — Де у реальному житті читають, перекладають, а потім переказують тексти? Це не те, що зазвичай люди роблять у реальному житті. Тому на тренінгах ми просимо учителів ставити себе на місце дітей, цікавитися, що вони вміють, створювати в класі такі умови, аби учням хотілося повертатися на урок.

Вікторія Іваніщева, Менеджерка проектів Британської Ради в Україні
Фото: Макс Требухов
Вікторія Іваніщева, Менеджерка проектів Британської Ради в Україні

Для того, аби навчити сімнадцять тисяч вчителів англійської мови новим методикам, Британська Рада та МОН запустили проєкт «Вчителі англійської мови — агенти змін». Його мета — з викладачів та методистів створити наставників, які могли б у власних громадах проводити тренінги та допомагати колегам на місцях. З двохсот відібраних вчителів 75 стали тренерами, які проводили заняття на базі Інститутів післядипломної освіти. 

— Не можна просто взяти якісь ігри та казочки, які подобаються дітям, і вставити їх в урок. Усі активності мають бути логічними і допомагати дітям вчитися, — каже Вікторія Іваніщева. — Учителям потрібно було повністю змінити підходи до роботи з учнями, а нові методи вимагають більше підготовки. Як ми звикли? Читаємо, перекладаємо, пишемо, і без цього немає уроку. Але вчителі змогли змінити своє ставлення. Перебороти себе — було найбільш проривним досягненням.

Від ігор до досліджень

— Усі тренінги закінчуються тоді, коли вчитель заходить в клас і закриває двері, — каже головна спеціалістка Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН Оксана Коваленко. — Ми можемо підготувати чудову програму та підручники, але важливо, як вчитель використовує ці ресурси з дітьми.

Оксана Коваленко
Фото: Макс Требухов
Оксана Коваленко

Третьокласники ста пілотних шкіл вже з 2019 року навчаються за програмою НУШ. З вересня 2019 року вчителі мають перейти від адаптаційно-ігрового до основного циклу навчання. У МОН кажуть, що у листопаді можна буде побачити результати моніторингу знань у цих класах. 

До вибірки дослідження увійшло 150 шкіл, з яких 25 є пілотними, що дасть можливість порівняти результати двох різних освітніх процесів. Опитуватимуть учнів, вчителів, батьків, а також директорів шкіл. Результати дослідження мають дати не лише оцінку впровадження НУШ, а й допомогти скоригувати навчальні програми. 

— Ми зацікавлені у тому, аби подивитися, що варто змінити, яких компонентів бракує, а яких забагато, — говорить Оксана Коваленко. — Але ми не чекаємо результатів дослідження, щоб коригувати програму, адже постійно підтримуємо зв’язок з учителями і міжнародними організаціями.

Урок англійської мови у третьокласників ЗОШ 12, м.Ірпінь
Фото: Дмитрій Єршов
Урок англійської мови у третьокласників ЗОШ 12, м.Ірпінь

Наступний крок — підготовка всіх вчителів англійської мови до викладання у 3-4 класах. Ігор на заняттях стане трохи менше, натомість додадуться дослідницькі та творчі заняття. На уроках англійської мови стає більше письмових вправ, адже це найскладніший вид роботи.

— У третьому класі ми працюємо серйозніше, але все ще можемо піти у парк за школою, сісти на підручники і просто розмовляти, — пояснює вчителька Юлія Крилач. — Так діти розуміють, що навчання не обмежується стінами аудиторії. Я викладаю також у середній школі і, наприклад, п’ятикласники, у якості домашнього завдання, проводять інтерв’ю з батьками. Тобто інтерактив не зникає, коли дитина переходить у старші класи. Я сподіваюся, що роблю усе можливе, аби діти були готові до будь-яких задач у майбутньому.

— Якого б віку не був учень, вчитель має розуміти, що дитина — це особистість, яку потрібно слухати і поважати, — каже Вікторія Іваніщева. — Ми намагаємося донести це на тренінгах Британської Ради. Коли учні відчувають, що вчитель їхній партнер, то ходять на уроки із задоволенням.

Урок англійської мови у третьокласників ЗОШ 12, м.Ірпінь
Фото: Дмитрій Єршов
Урок англійської мови у третьокласників ЗОШ 12, м.Ірпінь

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter