ГоловнаСуспільствоЖиття

Театр абсурду, або «Украдене щастя»: як актори-заньківчани опинилися в заручниках директора

«Шановні, дорогі наші глядачі! Серце болить, а розказувати треба!», – перебиваючи оплески повного глядацького залу, 19 жовтня зі сцени львівського Національного театру імені Марії Заньковецької почав говорити головний режисер Федір Стригун. 

Біля нього в театральний костюмах стояли два десятки акторів, які тільки завершили грати виставу «Сільва». В руках вони тримали великі плакати «Ні репресіям в театрі», «Свавілля Мацяка – це плювок в обличчя глядачів театру».

Спочатку Стригун повідомив глядачів, що вистави «Сільва» (поставленої за мотивами однієї з найвідоміших оперет угорського композитора Імре Кальмана), яку вони бачили сьогодні, – більше в театрі не буде. Бо «вона списана з репертуару одноосібним рішенням директора, який ні з ким навіть не радився». 

Але головна ціль виходу до глядачів була інша. 

«Актори стали на захист прекрасного артиста Ярослава Кіргача, якого директор зі свого бажання звільнив з театру. А акторам, які стали на захист Ярослава, він посмів дати догану без пояснень! Бо вони вийшли на сцену і заявили про свій захист талановитої людини!» – емоційно вигукував зі сцени головний режисер театру в бік генерального директора-художнього керівника Андрія Мацяка.

Фото: надано автором

Уже майже місяць творчий склад театру після виступів виходить на сцену з плакатами і промовою на підтримку свого колеги – заслуженого актора та артиста драми вищої категорії Ярослава Кіргача, якому з 1 жовтня не продовжили трирічний контракт з театром, де він пропрацював два десятки років. 

Сам актор переконаний, що єдина причина звільнення – це його громадянська та профспілкова діяльність. Зокрема і озвучення проблематики неефективного використання коштів та захист трудових прав колективу. 

У відповідь на безтермінову акцію протесту творчого колективу 18 жовтня своїм наказом гендиректор Мацяк оголосив догану шести акторам. 

Мовляв, вони порушили трудову дисципліну. 

Серед тих, кому оголосили догану, при тому вперше за всю творчу діяльність, – народні та заслужені актори. Серед них навіть «ветеран» театру 84-річна Таїсія Литвиненко. 

Щодо кожного «порушника» в наказі уточнюється, що артист «звернувся зі сцени в театральному костюмі та гримі до глядачів з особистими вимогами соціального характеру, вийшовши за межі дорученої ролі у виставі». 

Фото: надано автором

«При обранні виду дисциплінарного стягнення Адміністрацією Театру береться до уваги, що виходячи за межі ролі з оголошенням перед глядачами особистих незаконних вимог, які не можуть бути вирішені із залученням глядачів, всупереч предметним поясненням Адміністрації театру, такі спрямовані на заподіяння шкоди діловій репутації Театру, через прояв загальної зневаги до глядачів, а також приниження честі і гідності окремих працівників театру, шляхом поширення недостовірної інформації про діяльність Театру на загал. Вказане може свідчити про недобросовісне ставлення до своїх посадових обов’язків та трудової дисципліни», – йдеться в наказі щодо регулярних виходів акторів після (!) вистав з своїм маніфетом. 

«Це вже репресії! На те, що в демократичній державі після роботи актори висловили свою громадянську позицію! Більше незахищених людей як актор і музиканти – немає. Вони були невольниками, а тепер їх хочуть зробити рабами!» – майже кричав зі сцени вісімдесятирічний режисер Стригун, який нещодавно переніс операцію на серці. І в якого наприкінці року завершується черговий контракт з театром. Чи дирекція продовжить 60-річну кар’єру заньківчанина в театрі – ніхто не знає.

Історія конфлікту

19 серпня гендиректор і художній керівник театру Андрій Мацяк повідомив актору Ярославу Кіргачу, що 30 вересня співпраця з ним припиняється на підставі закінчення терміну дії трирічного контракту. 

Ярослав Кіргач в головній ролі вистави «Украдене щастя»
Фото: надано автором
Ярослав Кіргач в головній ролі вистави «Украдене щастя»

Раніше в театрі Заньковецької контракти з актором, який виконав близько шістдесяти ролей і з них шість головних за останні три роки, автоматично поновлювалися. Але не цього разу.

Кіргач в останні роки зайняв активну позицію в захисті прав творчого штатного колективу театру. Зокрема, щодо справедливого розподілу коштів у театрі. Актор навіть подав позов до суду. «Згідно з законом, профспілка разом із роботодавцем вирішує питання надбавок, премій, компенсацій, заохочувальних. Ми навіть не знали, кому платять премії, оздоровчі. Спершу я, разом з актором Максимом Максименком, подав позов на театр щодо недоданих коефіцієнтів до зарплати. Потім дізнався, що в театрі виплачують кошти на оздоровлення, але не всім. Після тривалих з’ясовувань врешті нарахували, але прирівняли артиста драми вищої категорії, якому виплатили 1767 грн, до сторожа, який одержав 1744 грн. Натомість головний бухгалтер – 10800 грн, генеральний директор – 24 000 грн», – цитує Кіргача львівська газета «Ратуша». 

Навів він також приклад нерівноцінного нарахування премій на користь адміністративного штату. Так, генеральному директору – художньому керівнику нарахували 58180 грн., заступнику головного бухгалтера – 32 000 грн, , натомість артисту та провідному майстру сцени в рази менше – 11 988 грн. 

Претензії, що гендиректор більше турбується за адміністративні кадри, ніж за творчі, навіть стали предметом перевірки КРУ. В т.ч перевірили і факт неефективного використання коштів, коли до вистав з високою оплатою залучалися нештатні актори. В той час, як чимало заньківчан були незавантажені. 

«Як сказав аудит, у вас в акторів 64% зайнятості, і ви берете ще акторів інших на цивільно-правовій угоді, тобто це неефективне витрачання коштів. І це мене хвилює як платника податків і як працівника театру, який захищав інтереси членів нашого трудового колективу, щоб вони більше були зайняті, щоб ці кошти йшли на їх розвиток і на розвиток нашого театру», – заявив Кіргач в телеефірі. 

Масовий протест

Наприкінці вересня після звистави «Украдене щастя», де Кіргач грав головну роль, на сцену до акторів вийшов головний режисер Федір Стригун і повідомив, що це була прощальна вистава за участі актора. 

«З 1 жовтня він уже не працює в театрі, бо йому не продовжили контракт. Мені боляче, бо я як головний режисер дуже вболіваю за колектив заньківчан і вболіваю за вас, глядачів, бо хочу, щоб вдивилися гарні вистави з хорошими акторами», – виголосив Стригун. 

Повний зал стоячи аплодував Кіргачу, на що актор відповів: 

«Щастя – це улюблена професія. В мене забирають моє щастя – це вас, це мою працю. Закон – це зброя. І коли зброя попадає в інші руки, вона може бути або захистом, або знаряддям злочину», – заявив актор.

Кіргач мав на увазі закон, яким в 2016 році розпочата реформа в театральній культурі, де прописана оновлена контрактна система працевлаштування творчих працівників театрів. 

Зокрема, трудові відносини з художнім та артистичним персонал оформляються на контрактній основі, але терміни його скоротилися. Людей набирають на конкурсній основі, а от рішення про продовження контракту по закінченню терміну дії приймає виключно директор (або за власним бажанням творча одиниця). Відтак, на думку творчого колективу театру, ця система надала необмежену владу директорам, який одноосібно звільняє людей, розпоряджається майном і коштами. 

Кіргач пояснив в телеефірі, що хоча нову контрактну систему запроваджували з метою змін і оновлення, насамперед, керівництва театрів, по факту директор у них залишився старий, ще й з додатковою посаду художнього керівника. Натомість, творчий склад став повністю залежним він бажань і рішень директора.. 

Для захисту акторів від ймовірного одноосібного свавілля керівництва театрів, контрактна система передбачає колективну угоду. Але оновити її після новоприйнятого закону в театрі Заньковецької не вдалося. 

«Контрактна система базується на законах та колективній угоді. Я був одним з членів групи з розробки цієї угоди. В її проекті ми розробили захист працівників, які працюють на контракті. Але адміністрація чомусь призупинила цей процес , щоб мати можливість чинити репресії», – додає Кіргач, який, на його думку, міг потрапити у немилість керівництву також через спроби підписати нову колективну угоду для захисту трудового колективу.

Натомість адміністрація театру пояснила, що в них діє колективна угода з 2008 року. А нову не вдалося укласти,бо «самоделеговані» від профспілки працівники, які взялися розробляти угоду, не врахували інтереси всіх працівників, зокрема, з боку адміністративної частини. 

І тому, мовляв, процес з підготовки нової угоди довелося призупинити. А зібрати зараз збори для розробки нової угоди не є можливим «через відверті провокації, підбурювання до відверто незаконних дій, тиск на решту працівників, схиляючи до прийняття рішень у власних інтересах, шляхом шантажу і погрозами щодо позбавлення матеріальної підтримки, яка виплачується у якості профспілкової допомоги».

«Ці контракти – це найбільший розвиток корупції!», - вкотре прокричав зі сцени глядачам головний режисер Федір Стригун.

Публіці після вистави він пояснив, що контракт творчі працівники підписували і раніше, але на п’ять років. 

«Але це розглядала художня рада, колектив. А зараз в законі без жодних застережень – як хоче директор, так поступить. Ні з ким не радячись, нікого не питаючи. Бо так він вважає і бажає! Я працюю в театрі 60 років, з таким не зустрічався!Чому це я розказую вам? Бо нема куди звернутися, бо я вже два роки б’юся, звертався до попереднього, і до нинішнього президента, і до Верховної Ради, і до Мінкульту, до нашої місцевої влади. Захисту я ніде не найшов!», – додав він глядацькому залу. 

Позиція адміністрації

Водночас, головний об’єкт критики творчого колективу гендиректор Андрій Мацяк реагує на конфлікт через посередників - або через коментарі в медіа, або заявами від «адміністрації» на сайті театру, або через накази з доганами порушення «трудової дисципліни». 

«Вимога про автоматичне підписання контракту з особою, яка не перебуває у трудових правовідносинах, є НЕЗАКОННОЮ, такою, що свідчить про відкрите спонукання до корупції з боку тих, хто проголошує нещадну боротьбу з нею», – пояснено на сайті театру від імені адміністрації. 

Мовляв, якщо людина вже офіційно тут не працює, то має лише поновлюватися через конкурс. Проте гендиректор натягнув в медіа, що конкурс Кіргачу пройти «не світить».

Гендиреткор театру ім. М.Заньковецької Андрій Мацяк
Фото: Гал-іфно
Гендиреткор театру ім. М.Заньковецької Андрій Мацяк

«Поговоривши із тими режисерами, які будуть ставити у нас наступні вистави, вони прийдуть до нас — це запрошені будуть режисери, і взагалі, оцінюючи творчість саме його і інших наших колег, я в цьому випадку прийшов до висновку, що, на превеликий жаль, у нього (Ярослава Кіргача - Авт.) перспективи росту немає. Він зупинився. Він зупинився у своєму рості, немає жодної пропозиції творчої, немає жодної самостійної роботи», - заявив Мацяк про актора, якому до цього довіряли в театрі головні ролі . 

Натомість, він похвалив кількох акторів, які давно працюють в театрі і «зустрічаються з молоддю, постійно розповідають про історію театру Заньковецької, читають вірші». 

«Тут, у цьому випадку ( з Кіргачем – Авт.), ми цього не бачимо, на превеликий жаль», – додав директор. 

Категоричний він і до бажання колег звільненого актора стати на його захист. Назвавши їхню безстрокову акцію неповагою до публіки і до закону, коли ті наприкінці вистав виходять з плакатами і короткою промовою головного режисера . 

«Така «акція», самопроголошена групою працівників, відбувається абсолютно поза межами чинного нормативного регулювання, є істотним порушенням трудової дисципліни та мінімальних вимог професійної етики у відношенні до глядачів (…) За дарований їм (акторам – Авт.) час, увагу та придбаний квиток, вони егоїстично використовують Глядача у закулісних іграх», – йдеться у відповіді адміністрації. 

Фото: надано автором

Наразі Кіргач взявся оформлюватися на біржу праці. Актор каже, що коли врешті оголосять конкурс на заміщення його колишньої посади, він таки візьме в ньому участь, хоч і не вірить, що пройде.

Тим часом, в театрі після вистав актори продовжують виходити з маніфестом до глядачів, і ці відео для ймовірно наступних доган викладають в спільноті «Я проти звільнення Ярослава Кіргача».

Сам актор закликає не персоніфіковувати протест щодо нього, бо йдеться не лише про відмову йому в продовженні роботи в театрі, а про загальну проблему – ймовірність усунення неугодних за активну позицію, яку не вирішити без внесення змін в закон.

На ситуацію в театрі Заньковецької відреагували колеги масовий флешмобом. Вони записують відеоролики та паралельно звертаються до влади втрутитися і удосконалити законодавство.

«Я прихильниця контрактної системи і реформи культурної галузі. Але контрактна система в нинішньому вигляді недосконала. Тому приєднуюсь до ініціативи внести правки до контрактної системи, щоб унеможливити на майбутнє подібні інциденти. Закликаю Мінкультури прискорити вивчення питання. Цей випадок стане для всіх застереженням, що треба удосконалити наші трудові відносини», – завернулася у своєму відео акторка Молодого театру Ірма Вітовська.

 Мар’яна П’єцух у співпраці з Центром прав людини «Zmina».

Мар’яна П’єцухМар’яна П’єцух, журналіст, Львів
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram