ГоловнаСуспільствоОсвіта

Як закінчити школу і лишитися здоровими. Частина ІІ

Дехто з батьків вважає: дитина потрапляє до школи відносно здоровою, а випускається — з “букетом” хронічних захворювань. У цьому, на їх погляд, винні навчальні заклади. Про те, від чого насправді залежить здоров'я дитини у школі та як його зберегти, ми поговорили з експертами найбільшої вчительської події року – освітньої (не)конференції EdCamp Ukraine 2019 у Харкові.

У першій частині мова йшла про здорове й нездорове харчування, сидіння за партою та фізичну культуру. В цьому тексті ми розкажемо про психологічне здоров’я та сексуальну освіту й інтимні стосунки в ранньому віці.

На ЕдКемпі-2019
Фото: EdCamp
На ЕдКемпі-2019

Цьогоріч 25-ти школам України пощастить — завдяки EdCamp Ukraine у них запровадять проект SEE Learning — програму соціально-емоційного та етичного навчання. Методика, розроблена університетом Еморі (США) за підтримки Нобелівського лауреату миру Далай-лами XIV, базується на розвитку “м’яких навичок”. Це – вміння утримувати увагу, критично мислити, співчувати, працювати в команді, витримувати негаразди. Які школи будуть відібрані для участі у пілотному проекті, вирішать експерти EdCamp Ukraine після конкурсного відбору. Але принцип такий: один регіон — одна школа.

Навіщо дітям розвивати “м'які” навички?

За словами директорки американського Інституту дослідження травми і співавторки SEE Learning Елейн Міллер-Керес, яка презентувала програму вчительській спільноті на EdCamp Ukraine 2019, 36% українських дітей страждають на прояви посттравматичного синдрому. Особливо відчутні такі стани у школярів із прифронтових територій. Тому їм украй важливо почати опановувати “м'які” навички з початкових класів.

У США вже декілька десятиліть успішність навчання пов'язують із емоційним станом людини. Науковиця згадує, як з цього приводу наприкінці 90-х у штаті Каліфорнія було проведено дослідження серед 17 тисяч дітей.

Експерти з\'ясували, чому дитина може різко набрати зайву вагу і так само швидко скинути її. Серед причин вони виявили декілька травмуючих подій, які впливають на фізіологічні зміни. Серед них — домашнє насильство над малечею, випадки, коли дитина стає свідком насильства у сім\'ї, зловживання алкоголем і наркотиками.

Елейн Міллер-Керес на EdCamp-2019
Фото: EdCamp
Елейн Міллер-Керес на EdCamp-2019

“Коли дитина переживала чотири травмуючих епізоди, збільшувався ризик розвитку діабету, респіраторних і серцево-судинних захворювань. Якщо негативних ситуацій траплялось шість і більше, життя дитини скорочувалося на 20 років і зростали шанси тяжкої наркотичної залежності. Якщо ви зможете регулювати свої відчуття, працювати з вегетативною нервовою системою, навіть у доросломуу віці ви зменшите травмуючий вплив, що залишився ще з дитинства”, — стверджує Елейн Міллер-Керес.

Підлітковий перехідний вік — незнання і страх учителів

Ця програма неодмінно знадобиться сучасним учителям і вчителькам. Часто вони звертаються до невгамовного учня: “Тихіше! Зосередься!”. Однак, як це краще зробити, достеменно ніхто не знає. Педіатр, президент Українсько-німецької медичної асоціації Андрій Пеньков наголошує на незнанні частини педагогів елементарних стадій розвитку і поведінки дітей. Якщо підліток не хоче сидіти струнко, ігнорує зауваження вчителя або сперечається з ним, відповідь часто криється в особливостях перехідного віку.

Педіатр Андрій Пеньков
Фото: Status Quo
Педіатр Андрій Пеньков

“Коли моєму синові було 11 років, із викладачкою з української мови виникли проблеми. Уявіть собі вчительку 70-ти років класичної радянської закалки. Він відчував, що їй все одно, знає він предмет чи ні. І поводився так, що вона була незадоволена його поведінкою, скаржилася класному керівнику. А у хлопця — статеве дозрівання, тестостерон заграв. Я пішов до школи поговорити з вчителькою. На мене вже був повішений ярлик "поганого батька...”, — розповідає Пеньков.

Учителька була впевнена: або хлопець неадекватний (що вона вкладала у це поняття, так батьки й не зрозуміли), або вдома у нього вседозволеність, міри не знає, тому й бешкетує.

“А я питаю: "Третього варіанту не може бути? А як же статеве дозрівання?". На що викладачка заперечила: "Яке ще статеве дозрівання в такому віці?". Тільки коли я пояснив їй, що буду робити все, щоб син розумів свою відповідальність, але і поблажливість до нього теж потрібно проявити, тоді вона пішла назустріч. Але ви ж розумієте, добровільно учитель рідко стане на сторону дитини”.

На Едкемпі-2019
Фото: EdCamp
На Едкемпі-2019

Як лікарю Андрію Пенькову перейматися ні про що. Дорослішання сина зумовило непорозуміння у школі тому, що зараз вік статевого дозрівання “помолодшав”.

За словами спеціаліста, Всесвітня організація охорони здоров\'я встановила: у дівчат підлітковий період починається у 9-10 років, а у хлопців — в 11-12 років. Як же вчителю і вчительці підготуватись до цього?

Ревізія підручників: не поспішайте з інтимом, пишіть любовні вірші

У підручнику з “Основ здоров'я” для 8 класу вперше з'являється інформація про статеве життя. Фігурує вона поряд із параграфами про нарко- та алкозалежність, шкоду від паління та хвороби, що передаються статевим шляхом.

“Раннє статеве життя зазвичай починають підлітки з несформованими моральними принципами, які не мають необхідних відомостей про особливості свого розвитку, які через незнання легковажно ставляться до свого здоров'я та здоров'я своїх нащадків”, — стверджує авторка книги.

Інтимні стосунки у ранньому віці тут показуються як прояв низького рівня культури та нездатності будувати стосунки інакше. Натомість авторка пропонує почекати до того часу, коли юний читач або читачка буде готовий(а) до сексу, але не уточнює, що мається на увазі під готовністю. “Розкрити у собі талант кохання” пропонується через написання один одному романтичних віршів, пісень або малюнків закоханих.

Одразу за цим — розповідь про складнощі ранньої вагітності та материнства.

Підручники з біології для 9-11 класів частіше мають теорію про запліднення та розвиток плоду під час вагітності, коротку інформацію про різновиди контрацепції та, знову ж таки, окремий параграф про інфекції, що передаються статевим шляхом. Плюсом у програмі є вивчення структури статевих органів та їх функцій.

До випускного перший секс мають майже 90% дітей, — ЮНІСЕФ

В Україні до закінчення школи досвід статевих стосунків мають 89,2% школярів. Практично кожен десятий із них називає віком сексуального дебюту 12 років і менше. Такими є результати опитування, презентованого у травні дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ). Дослідження проводилося серед дітей 10-17-ти років. Усього у ньому взяли участь 13 337 респондентів із 287-ми навчальних закладів.

“Попри позитивні зрушення, такі як зменшення частки підлітків, які не використовують презерватив, середній вік вступу до статевих стосунків залишається незмінним протягом останніх восьми років, а рівень знань щодо ВІЛ-інфекції знижується за всіма віковими категоріями”, — зазначено у висновках опитування.

Частково це обумовлено неповноцінною сексуальною освітою у школах, частково — небажанням батьків спілкуватися з дітьми “про це”.

“Сексуальна освіта — це в останню чергу про секс. У першу чергу — це про гігієну, фізіологію, розуміння свого тіла, контрацепцію, попередження насильства, уміння ставити кордони і поважати кордони іншої людини”, — пояснює секс-педагогиня, постійна спікерка EdCamp Ukraine Юлія Ярмоленко.

Юлія Ярмоленко
Фото: FB Юлії Ярмоленко
Юлія Ярмоленко

Уже п’ять років Юлія займається сексуальною освітою для дорослих і дітей. До цього вона працювала у Міжнародному медичному центрі. Із молодшими школярами тренерка обговорює зміни в тілі під час пубертату та особисту безпеку. Старших — більше цікавить побудова стосунків із протилежною статтю.

Згідно з законодавством, відповідальність за сексуальну освіту несуть батьки. Дитина, приходячи до школи, в ідеалі володіє певною інформацією, але найчастіше ці знання мінімальні або викривлені.

“До мене часто підходять школярки 10-12-ти років і питають: “А місячні так називаються тому, що вони тривають протягом місяця?”. Я пояснюю, що ні, вони настають раз на місяць, — продовжує експертка. — Фактично ці дівчата мають поверхневе уявлення про менструацію, але впевнені, що це дуже соромно. І не дай боже вона почнеться в школі — це взагалі стидоба”.

На її думку, вчителям варто піднімати цю тему на батьківських зборах, бо якщо школяр не запитує вдома, звідки беруться діти або хто такі геї, подібні питання він може поставити у школі. Педагог має обговорити з рідними, як і що йому відповісти.

Навіщо говорити з дітьми про секс, коли є Google?

“Я завжди жартую над дорослими, які так думають, — продовжує Юлія. — Пропоную ввести на смартфоні запит у Гуглі: як збільшити пеніс. Почитайте всю ту інформацію, де там правда, а де — вигадка? Я вам даю гарантію, що люди, які не є медиками, не розберуться у цьому. А тепер уявіть собі підлітка у такій ситуації”.

Матеріали з проекту Юлії Ярмоленко для підлітків
Фото: FB Юлії Ярмоленко
Матеріали з проекту Юлії Ярмоленко для підлітків

За результатами дитячого опитування ЮНІСЕФ, для понад половини респондентів (58,4%) основним джерелом інформації про секс є Інтернет. Чимало міфів про інтимне життя з’являється саме через неправдиву інформацію, упевнена Ярмоленко. Наприклад, деякі чоловіки дивуються, коли через проблеми з ерекцією уролог направляє їх до кардіолога. Адже існує думка, що дисфункція виникає через слабкі м'язи.

“У пеніса немає жодного м'яза. Це звичайне кавернозне тіло, як печінка. Справді, серцеві м'язи накачують кров у пеніс, і так відбувається ерекція. Але дітям на біології цього не пояснюють”, — говорить експертка.

Фахівці дитячого фонду ООН вважають, що нині необхідно переглянути й оновити державні стандарти загальної середньої освіти, а також програму з предмету «Основи здоров’я», щоб збільшити увагу до позитивних аспектів сексуальності, збереження репродуктивного здоров’я, гендерної рівності, сексуальних і репродуктивних прав молоді. Це все має сформувати нову статеву культуру в школах.

На думку педіатра Андрія Пенькова, було б доречно, якби система освіти однаково задовольняла інтереси школярів про анатомічні і психологічні процеси, котрі переживає кожна людина:

“Дітям потрібно пояснювати, що секс — це результат стосунків, а не спосіб самоствердження, задоволення статевого інтересу чи данина моді. А у нас виходить "секс, наркотики, рок-н-ролл" — все це погано. У дитини повинна сформуватись модель відносин, у тому числі сексуальних”, — наполягає Пеньков.

Які б поради освітянам не давали експерти, усі вони одностайно наголошують: здорове середовище для дитини повинно існувати не лише в школі, але й у родині.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter