ГоловнаСуспільствоПодії

“Для мене головне - розслідування", - мати загиблого героя Небесної сотні Інна Плеханова

Вчора на Алеї Героїв Небесної сотні, де днями почалися роботи зі спорудження Меморіалу героям Небесної сотні, з’явилася огороджувальна стрічка та таблички з написами: "Проводяться слідчі дії", "Місце злочину”, “Заборонено змінювати обстановку", "Знищення місця злочину карається законом" та інші. Також біля портретів загиблих з’явилася табличка “Пам’ятка історії” з інформацією, що відбулося на цій вулиці у 2014-му, а також про те, що пошкодження пам’ятки карається законом.

Ці таблички та огорожу встановили родичі загиблих героїв Небесної Сотні разом з представниками архітектурної спільноти та активістами. Вони вимагають збереження вулиці Інститутської (Алеї Героїв Небесної сотні) для завершення всіх слідчих експериментів у розслідуванні вбивств людей на Майдані 18-20 лютого 2014-го року.

Фото: Макс Требухов

Напередодні у Верховній Раді відбулося засідання міжфракційного парламентського об‘єднання з резонансних забудов, де вирішили пропонувати зупинити всі роботи зі зведення Меморіалу, демонтувати будівельний паркан та повернути на місце зняту на минулому тижні бруківку. Також було вирішено внести зміни в проект Меморіалу.

Ділянки, на яких будівельники вже встигли демонтувати бруківку, активісти заклали палетами, щоб зупинити подальше руйнування кладки.

Фото: Макс Требухов

"Ми дуже просимо громадськість підтримати нас в тому, щоб вулиця залишилась такою, якою вона була. Для того, щоби всі факти вбивств були розслідувані, і ті люди, які вбивали, були покарані, - каже мама загиблого Олександра Плеханова - Інна Плеханова. - З`являються нові відео, які продовжують передавати слідству. По моєму сину відео з`явилося недавно, і таких фактів може бути немало. Всі слідчі дії проводилися лише по 20 лютого, по 18 і 19 ще нічого не зроблено (Олександр Плеханов загинув 18 лютого - Авт.). Меморіал для мене особисто... ну.... для мене головне - розслідування".

Мама загиблого Олександра Плеханова
Фото: Марія Лебедєва
Мама загиблого Олександра Плеханова

"Коли будівельна техніка поїде зривати бруківку на місці вбивства мого брата, вона наштовхнеться на мій намет. І я вневнена, що буду там не сама”, - говорить Віра Гой, потерпіла і сестра загиблого Богдана Сольчаника.

Фото: Макс Требухов

"Справи Майдану - дуже специфічні для нашого законодавства, судова практика по ним тільки формується, - розповідає Юлія Малашич, прокурор у справах Майдану з Генеральної прокуратури. - Кожен доказ, який здобувається, здобувається динамічно. Тому що за результатами кожної процесуальної дії ми отримуємо нові і нові докази. Збереження Інститутської - питання державного значення, історичного значення. Наголошую ще раз: слідчі експерименти не завершені. Але навіть після проведення слідчих експериментів зміни в рельєфі Майдану можуть мати плачевні наслідки, оскільки може з’явитися потреба в нових слідчих експериментах. І ми маємо думати наперед і прогнозувати кожну обставину, яка може виникнути”.

Фото: Макс Требухов

Прокурор Юлія Малашич закликає представників музею зупинити будь-які дії, які можуть спричинити зміни рельєфу і обстановки на Майдані та Інститутській. ”В подальшому ми будемо робити відмітки не тільки місць злочину, де були загиблі, а й відносно можливого пострілу і напрямків, звідки могли здійснюватись протиправні дії. Їх фіксація має неабияке значення для встановлення об`єктивної істини. Нажаль, це не можна зробити так швидко, як хотілося би мені чи родичам героїв. Це тривала робота, яку ми повинні зробити", - говорить Малашич.

"Нарешті, більше ніж за рік, Генпрокуратура наважилася усвідомити і визнати, що процесуально небезпечно змінювати рельєф місцевості, яка є місцем злочину. Це не можна робити до тих пір, поки буде надано юридичну оцінку подіям, і до того, як буде надано процесуальну оцінку тим доказам, які зібрані прокурором і збираються досі”, - говорить адвокат родин Небесної Сотні Євгенія Закревська.

Фото: Макс Требухов

На думку адвоката, публічні обговорення проекту Меморіалу були недостатньо публічними, а в технічне завдання конкурсу не включили важливі обмеження для майбутнього проекту.

"В умови конкурсу ніхто не включив вимоги недоторканості рельєфу і ландшафту. На етапі формування умов конкурсу про публічність взагалі не йшла мова. До слідства тоді ніхто не звертався і ніякої інформації не повідомляв. Хто і як формував завдання, на підставі яких затвердили умови конкурсу, я не розумію і зараз. Тобто, говорити, що була публічність, і всі все знали і могли втрутитись своєчасно - це неправда”, - каже Закревська.

Вона розповідає, що таблички “Пам’ятка історії” мали висіти фактично на кожному стовпі на Інститутській з 15 жовтня 2014 року. “Оскільки в той момент наказом міністерства культури цій території було надано статус пам`ятки історії. Що дає статус пам`ятки історії: заборону зміни руйнування будівництва на цій території і її спотворення, - говорить Закревська. - Чомусь на той момент це місце було внесено в реєстр як пам’ятка місцевого, а не національного, значення. Але це впливає лише на те, що саме передбачено кримінальним кодексом за руйнування пам’ятки. Раніше було доручення міністерства культури підготувати документи і внести цю пам`ятку в реєстр пам`яток національного значення. Але цього не було зроблено".

Фото: Макс Требухов

Законодавчі обмеження, які випливають зі статусу памятки історії, не були включені в конкурсне завдання.

"Отже, оскільки учасників конкурсу не повідомили про обмеження, які передбачені законодавством, очевидно, що проекти, створені в результаті конкурсу, порушували цей статус, - говорить Закревська. - Які можуть бути наслідки? Включення Алеї в реєстр як пам`ятки історії відбулося за критерієм аутентичності. Як тільки розривається Інститутська - змінюється рельєф, ланшафт, місця загибелі - аутентичність втрачається. А це підстава для виключення об’єкту з реєстру пам`яток. Тобто, встановлення меморіалу позбавить охоронного статусу цю територію. Такий висновок я роблю на підставі інформації, яку озвучив на засіданні в ВР в п’ятницю член Музейної ради Євген Дмитрук”, - додала Євгенія Закревська.

“Міністерство культури фактично легалізувало знищення історичної пам'ятки”, -  каже Євген Дмитрук.

Він розповідає, що в обліковій картці до цієї пам'ятки визначено "ділянка міського ландшафту, яка має певні межі". Межі ділянки визначено на Генплані. “І там є межі ділянки, але немає меж інших місць. Складниками пам’ятки визначено 59 об'єктів, це переважно місця загибелі, які відмічені просто крапочкою. Бракує серед цих складників визначення "місце проведення бойових дій". А бойові дії відбувалися на всій території цієї пам'ятки, - говорить Дмитрук. - В науково-проектній документації до пам'ятки зазначено, що проект охорони стосується лише оцих зазначених окремих складників. Замість того, що вимагає закон збереження культурної спадщини - зберігати цілісну пам'ятку, акцент робиться на складниках. Далі - це є дуже екзотичним - пропонується ці складники маркувати. Це так само, як би прибрали Колізей, і поставили табличку із надписом "На цьому місці колись був Колізей". Історична пам'ятка - це, наприклад, Аушвіц. Меморіал - це Яд Вашем. Будувати на місці Аушвіце Яд Вашем - це нищення пам'ятки”.

Сьогодні Київська міська організація Національної спілки архитекторів України виступила з відкритим листом до президента, прем’єра, генпрокурора і керівництва міста. В листі архітектори вимагають зупинити знищення Алеї Героїв Небесної сотні, зокрема, “прийняти рішення про негайну заборону будь-яких дій, які спроможні викликати зміни Інститутської та оточення”.

***

За останніми даними Спеціального відділу розслідувань Генеральної прокуратури, розслідування у кримінальних провадженнях налічують в собі понад 4100 епізодів вчинення кримінальних правопорушень, в яких повідомлено про підозру 300 особам, з них: 34 високопосадовця, 162 працівника органів внутрішніх справ, у тому числі 19 слідчих, 14 прокурорів, 10 суддів та 58 цивільних осіб – «тітушок». До суду скеровано 84 обвинувальних акта стосовно 173 осіб. За результатами судового розгляду винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень визнано 19 осіб, стосовно 18 з них ухвалено обвинувальні вироки.

Фото: Александр Рудоманов

Загалом правоохоронними органами України у провадженнях цієї категорії повідомлено про підозру 445 особам, з них: 48 високопосадовців, 229 правоохоронця, в тому числі 27 слідчих, 20 прокурорів та 23 судді. Скеровано до суду 189 обвинувальних актів стосовно 294 осіб. У вчиненні злочинів судами визнано винуватими 53 особи, щодо 45 з них ухвалено обвинувальні вироки.

Мария ЛебедеваМария Лебедева, ​журналист
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter