ГоловнаСуспільствоЖиття

"Бейт-Кадішін" у Чернівцях стане справжнім меморіальним центром, – Андрій Адамовський Актуально

У часи економічної нестабільності державі складно приділяти достатньо уваги і коштів для збереження і розвитку історично й культурно значущих об’єктів. На допомогу можуть прийти меценати і великий бізнес. Співпрезидент Асоціації єврейських організацій і громад («Ваад») України Андрій Адамовський наводить подібний приклад: як спільно вдихнути нове життя в «Бейт-Кадішін» – унікальну споруду в унікальному місті.

Чернівці, столиця Буковинського краю, сформувалися у другій половині XIX століття в дусі і стилі блискучої Австро-Угорської імперії – не дарма місто називають «маленьким Віднем». І водночас, аж до Другої світової війни, Чернівці були центром багатого, духовно наповненого, культурно й інтелектуально розвиненого єврейського життя. Місто досі прикрашають оригінальні будівлі, зведені єврейською громадою. І одна з них – «Бейт-Кадішін», ритуальний Будинок прощання на чернівецькому єврейському цвинтарі.

Цю вражаючу споруду у вигляді купольного мавзолею кубічної форми, що стилістично належить до епохи модерну, було побудовано в 1905 році. Під час будівництва використовувалися унікальні для того часу технології: архітектор Макс Моргенштерн вперше в Європі спроектував величезний купол із залізобетону.

У «Бейт-Кадішін» прощалися з померлими за релігійним єврейським обрядом. Однак після Другої світової війни, коли єврейські громадські споруди стали повсюдно закривати, Будинок прощання спіткало те ж саме. Його використовували не за призначенням, у ньому влаштували склад, а згодом узагалі занедбали.

Уперше про реконструкцію «Бейт-Кадішін» заговорили в 1990-х. Тоді ідею ремонту і відновлення висловив австрійський журналіст Гельмут Куздат, який гостював у Чернівцях. А голова Чернівецького єврейського громадсько-культурного фонду, співпрезидент «Ваад» України Йосиф Зісельс запропонував розмістити у відремонтованій будівлі меморіальний музейний центр для вшанування пам’яті євреїв Буковини, які загинули під час Голокосту.

Минали роки, для реалізації проекту Гельмут Куздат навіть написав книгу про Чернівці та чернівецьких євреїв. Але навіть з її допомогою кошти на відновлення «Бейт-Кадішін» зібрати не вдалося: масштаби робіт грандіозні та вимагають величезних коштів. Проте пошук спонсорів тривав, паралельно розроблялися варіанти реконструкції.

«Реконструкція напряму стосується «Ваад» України, адже ще у 2015 році міська влада Чернівців на 49 років передали будівлю «Бейт-Кадішін» в користування нашій організації, – каже співпрезидент Асоціації єврейських громад та організацій («Ваад») України Андрій Адамовський. – У 2017 році уряд Німеччини виділив 100 тисяч євро на зовнішній ремонт «Бейт-Кадішін». За ці гроші відремонтували фасад та реставрували купол «Бейт-Кадішін». Загалом на ремонт будівлі та створення меморіального центру потрібно витратити близько одного мільйона євро, хоча раніше ми думали, що зможемо вкластися в 800 тисяч. Поки що акумулювати таку суму не вдалося», – коментує ситуацію Андрій Адамовський.

«Будівля має унікальні архітектурні особливості. Ми хочемо зберегти її автентичність. Тому історична споруда повністю збережеться, а з тильного боку будівлі заплановано будівництво трирівневого павільйону для розміщення музейної експозиції. Музей розраховано для різних груп відвідувачів – сюди прийдуть чернівчани та гості міста, старші школярі й студенти, люди, які пережили жахи гетто, іноземні туристи, особливо вихідці з Буковини. Тому концепція музею буде багатозадачною, щоб кожен відвідувач не просто ознайомився з певним історичним періодом, але й глибоко усвідомив трагедію Голокосту. Крім того, музей стане ще й «музеєм єврейського цвинтаря» – експозиція розповість про людей, які поховані біля «Бейт-Кадішін», – зазначає Андрій Адамовський.

Згадуючи унікальні особливості «Бейт-Кадішін», меценат Адамовський має на увазі інтер’єр будівлі, який є дуже цінним. На це літо запланована реставрація центрального залу. Важливою частиною декору є поминальні молитви на стінах, а також монументальна пам’ятна дошка з іменами філантропів – представників єврейської громади Чернівців, які пожертвували кошти на зведення будівлі.

Дошка збереглася лише частково, її пошкодили безжальний час і не менш безжальні вандали.

Адамовський назвав специфіку реставрації «консервацією» – її виконають дбайливо, зберігши усі автентичні елементи.

 

12 вікон в куполі вже відновлені, а найближчим часом настане черга чудових трисекційних дверей для входу та виходу. До слова, відреставровані портали дверей і вікна (з вітражами) зроблені точно за зразками початку ХХ століття.

Міська влада Чернівців також зацікавилася відродженням будівлі, пообіцявши вже в цьому році провести до будівлі каналізацію.

У процесі ремонту відновлюється й зовнішній вигляд «Бейт-Кадішін». Ось так будівля виглядала до реставрації:

 

А так вона виглядає зараз. Зверніть увагу на відреставрований купол – було повністю замінено мідне покриття:

Реконструкція передбачає спорудження трирівневого павільйону з тильного боку «Бейт-Кадішін», що дивиться на територію цвинтаря. У павільйоні буде міститися основна частина музейної експозиції. Однак він не порушить історичного вигляду будівлі, його контури «вписані» в фасадний контур існуючої споруди.

«Безумовно, меморіальний центр потрібно створювати, враховуючи найсучасніші музейні ідеї та технології. Експозиція майбутнього музею включатиме в себе фотографії, документи, що збереглися, та автентичні предмети тієї епохи», – розповідає Йосиф Зісельс. Можливо, в музеї будуть виставлені роботи єврейських художників Буковини тих часів. На офіційному сайті Чернівецького меморіального музейного центру Буковини зазначено, що частину експонатів буде виставлено в постійній експозиції, а іншу – за допомогою відеопроекторів буде спроектовано на стіни залу у вигляді динамічних зображень у відповідному збільшенні. Це дасть можливість змінювати матеріали залежно від конкретної тематики екскурсій та виставок. Крім того, передбачено організацію тимчасових виставок.

Ідеологи проекту розуміють, що значною частиною відвідувачів буде молодь, а також люди, не завжди достатньо обізнані з темою Голокосту. Для них емоційна складова експозиції несе особливе навантаження, і тому важливо використовувати сучасні мультимедійні засоби та комп’ютерні можливості, які б допомогли наблизити події минулого до сьогоднішнього дня.

«Музей важливий для просвітницької роботи, особливо – серед молоді», – каже Йосиф Зісельс. В експозиції будуть висвітлені болючі питання, пов’язані не тільки з Голокостом, а й з передвоєнним періодом. Зокрема, йдеться про окупацію Північної Буковини Радянським Союзом в 1940 році, про колаборацію та співучасть в злочинах.

Концепція меморіального музею передбачає чотири основні тематичні блоки і меморіальний зал. Відвідувачі починатимуть екскурс в історію з верхнього рівня нового павільйону. Там буде представлено австро-угорський період (з середини XIX століття до 1918 року). Потім спуск на поверх і ознайомлення зі складним періодом румунського правління в період між двома світовими війнами (1918 – 1940 рр.) і з коротким, але важким періодом радянської анексії Північної Буковини (1940 – 1941 рр.). На нижньому поверсі музейної експозиції представлено «випадання з людяності» – зал, присвячений трагедії Голокосту. Потім знову повернення на середній поверх – до післявоєнного часу, до радянського періоду, аж до сучасної України.

А після цього відвідувачі виходять у величезний порожній зал під куполом – у простір «Бейт-Кадішін». Тут, у Будинку прощання, перед ними розгортається «Книга душ» – велична меморіальна інсталяція, яка нагадує про тих, хто похований на єврейському цвинтарі, і тих, хто зник у вогні Голокосту.

Для реалізації планів зі створення меморіального музейного центру необхідні великі кошти. Андрій Адамовський каже, що, крім уже використаних 100 тисяч євро від уряду Німеччини, «Ваад» України планує вкласти в реконструкцію мінімум 50 тисяч євро організації. Ще 100 тисяч євро сьогодні виділяє приватний інвестор. На ці гроші зараз і ведуться внутрішні роботи. Також 50 тисяч євро гарантував президент Всесвітнього об’єднання буковинських євреїв Йоханан Рон-Зінгер.

«Якщо підрахувати, вийде 300 тисяч євро. До кінця року повинні бути завершені внутрішні роботи в «Бейт-Кадішін». Тоді, можливо, їх і освоїмо. Пошук донорів триває. Є надія, що проект підтримає Всесвітній єврейський конгрес, генеральним директором якого є Роберт Зінгер. Він, до речі, родом із Чернівців. Але головне те, що «Бейт-Кадішін» став народним проектом. Завдяки фандрайзингу вдалося організувати збір грошей, нехай і невеликих сум. Плюс ми звернулися до посольств Німеччини, Австрії та Румунії. Сподіваємося, вони відреагують на наше прохання щодо сприяння », – каже Андрій Адамовський.

Закінчити реалізацію проекту планували у 2019 році, проте зараз стає зрозуміло, що попереду ще близько п’яти років реставрації та будівництва. «Це тривалий процес. Нам не потрібно, аби гроші просто лежали. Дуже складно залучати кошти під проекти, які існують тільки «на папері».

Тому спочатку запускаємо частину робіт, а далі шукаємо додаткове фінансування. Думаю, нам варто орієнтуватися на термін реалізації в п’ять років. Реставрація затягується не тільки через відсутність коштів. У регіонах складно знайти фахівців для специфічних завдань, пов’язаних з реставрацією. Тому частину замовлень потрібно передавати до Києва або до Львова. А це – час », – каже Йосиф Зісельс.

У свою чергу Андрій Адамовський вважає, що кращий спосіб реалізувати ідею реставрації «Бейт-Кадішін» і створення меморіального комплексу – діяти спільно. Адамовський впевнений: «Бейт-Кадішін» – це наша пам’ять. Його потрібно зберегти для майбутніх поколінь. Спільно у нас вийде».

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter