ГоловнаСуспільствоЗдоров'я

Незалежні експерти проаналізували роботу українських парамедиків

Медики виконують нормативи по часу приїзду до хворого, але протоколи надання допомоги потребують перегляду.

Незалежні експерти проаналізували роботу українських парамедиків
Фото: Макс Требухов

Незалежні експерти проаналізували роботу оновленої служби екстреної медичної допомоги і надали Міністерству охорони здоров'я свої рекомендації щодо вдосконалення роботи медичних працівників. Про це повідомляє прес-служба відомства.

Згідно з повідомленням, спостерігачі-волонтери працювали з бригадами медиків упродовж 72 годин, експертизу проводили в 26 населених пунктах на 30 підстанціях швидкої допомоги. Методологію та оцінку роботи проводили за рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я.

За результатами узагальнених даних експерти встановили, що бригади екстреної допомоги оперативно реагують на виклики, але протоколи лікування потребують перегляду.

Середній час реагування швидкої на виклик (з моменту отримання повідомлення бригадою і до першого контакту з пацієнтом) - 8,5 хвилини. Упродовж 10 хвилин медики приїжджають у 56% випадках, у межах 20 хвилин "швидка" потрапляє до хворого в 94% від усіх викликів.

Середній час перебування бригади на місці події - 17 хвилин, середній час транспортування в лікарню - 10 хвилин.

Встановлено, що тільки 53,7% невідкладних викликів закінчилися транспортуванням до лікарні та госпіталізацією пацієнтів.

Статистика госпіталізації хворих під час виклику "скорой"
Фото: moz.gov.ua
Статистика госпіталізації хворих під час виклику "скорой"

Експерти встановили, що препарати, які використовуються під час надання екстреної медичної допомоги, не завжди мають доведену ефективність і доцільність використання в конкретних випадках. Наприклад, найбільш поширений препарат, який застосовують при скаргах на біль у грудях, - магнезія (32,6% серед пацієнтів віком старше 40 років і 29,4% серед пацієнтів різного віку). При цьому неефективність магнезії при гострому інфаркті міокарда, корекції серцевого ритму і позалікарняній зупинці кровообігу вже довели вчені.

Застосування препаратів під час виїзду "скорой"
Фото: moz.gov.ua
Застосування препаратів під час виїзду "скорой"

Експерти рекомендували Міністерству охорони здоров'я створити навчально-тренувальні центри для працівників екстреної медицини в усіх регіонах.

"Дуже важливо, щоб навчання працівників, які працюють у системі ЕМП, мало практичний характер. Це неможливо без відпрацювань практичних навичок і моделювання конкретних ситуацій. Для такого навчання в усьому світі застосовуються спеціальні манекени й обладнання, щоб кожен рух було багаторазово повторено і завчено", - сказано в повідомленні.

За даними Міністерства охорони здоров'я, в 2019 році обладнані навчально-тренувальні центри з'являться в Донецькій, Одеській, Тернопільській, Полтавській, Вінницькій областях і місті Київ.

Крім того, аналіз викликів показав, що відділення екстреної медичної допомоги має бути створено в кожній лікарні інтенсивного лікування, щоб екстреного хворого могли прийняти бригади і надати йому повний комплекс діагностики і лікування в невідкладному стані. Вимоги до оснащення і персоналу таких відділень розробляє Міністерство охорони здоров'я.

МОЗ також рекомендовано переглянути протоколи надання екстреної медичної допомоги, в тому числі перелік препаратів, що застосовуються в конкретних ситуаціях, і послідовність дій медиків.

Нагадаємо, у вересні 2018 року на нову систему роботи перейшла екстрена медична служба Києва: всі виклики надходять у диспетчерський центр, диспетчер оцінює серйозність ситуації і скеровує бригаду, яка знаходиться найближче до хворого, без прив'язки до району роботи кожного екіпажу.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter