ГоловнаСуспільствоЖиття

Війна за храми

Хвиля переходу релігійних громад УПЦ МП під юрисдикцію КП розпочалася ще в 2014 році. З початком бойових дій на Донбасі в окремих парафіях ініціювали збори, опитування, збір підписів для створення громад КП. Так, за даними Релігійно-інформаційної служби, відбулися переходи понад 70 громад. Найбільш «гарячими» точками стали селища довкола Почаївської Лаври на Тернопільщині, що перебуває в користуванні УПЦ МП.

Не обійшлося і без силового захоплення храмів, сутичок, кримінальних справ і судових процесів. Окремі з них тривають досі.

В очікуванні Томоса процеси довкола переходів дещо призупинилися. Створення єдиної помісної церкви посилить позиції Київського патріархату і, очевидно, підштовхне до відходу від МП ще більше православних громад чи окремих парафіян.

Фото: Вікторія Матола

Птицький конфлікт

– Церква? Там де стоїть поліцейська машина. Чергує тепер цілодобово, – показує дорогу мешканка села Птича Дубенського району Рівненської області, виходячи зі мною з однієї маршрутки.

Розповідати про боротьбу за храм між Київським і Московським патріархатом не хоче. Сумно зітхаючи, зазначає, що перестала ходити до церкви через ці конфлікти. І звертає у провулок.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці розташована попри трасу Київ-Чоп. Символічно: повз проїжджає колона БРДМів з українськими прапорами. Усі входи до храму опломбовані. Перед воротами стоїть поліцейське авто. Ще одне – позаду храму.

Навпроти церкви – сільська рада села Птичі. Голова – Ярослав Вознюк – вважає себе заручником ситуації. Сварки між мешканцями продовжуються чотири роки, як і судові процеси щодо храму.

Фото: Вікторія Матола

– Конфлікт триває з 2 листопада 2014 року. З початком війни на Донбасі частина мешканців села почала наполягати на переході громади з УПЦ (МП – LB.ua) до УПЦ КП. Зареєстрували громаду Київського патріархату і провели опитування. До спеціально створеної комісії увійшло 18 людей – по дев’ять від УПЦ (МП – LB.ua) і УПЦ КП. Свою згоду з проведенням опитування УПЦ (МП – LB.ua) по суті підтвердило ще й тим, що поставило штампи парафіяльної церкви на кожному бюлетені. Хоча після оголошення результатів – 407 мешканців підтримали УПЦ КП, 305 – УПЦ МП – почали заперечувати свою причетність до організації опитування, – розповідає Вознюк.

Згодом мешканці села вирішили зібрати підписи, аби підтвердити більшість за Київським патріархатом. За підсумками кількість прихильників УПЦ КП зросла до 575. Та це не вплинуло на ситуацію. Будівля храму ще в 1992 році була приватизована релігійною громадою УПЦ МП.

З хвилею переходів її парафіян до інших єпархій УПЦ МП внесла зміни до статуту, де передбачила, що «у разі припинення діяльності, ліквідації парафії майно переходить у розпорядження її єпархій». Тобто у випадку з Птичою будівля храму переходить до Рівненської єпархії УПЦ МП.

До слова, у зв’язку з подібними змінами Міністерство культури повертало на доопрацювання документи про реєстрацію статутів УПЦ МП, пропонуючи внести певні зміни.

– Українське законодавство передбачає реєстрацію кожної релігійної громади зокрема, а не певних організацій з довершеними вертикальними і горизонтальними розгалуженнями. Були спроби реєструвати єпархію як організацію, що об’єднує чимало парафій. Крім цього, пропонувалось, що будь-які рішення про зміну юрисдикції повинні підтвердити 100% від складу громади. Це – абсурд. Громада вкладає кошти в церкву, але в такому випадку не зможе ні самостійно вирішити свою канонічну приналежність, ні розпоряджатися церковним майном без погодження з єпархією, – каже LB.ua директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури Андрій Юраш.

Андрій Юраш
Фото: religionpravda.com.ua
Андрій Юраш

Суперечка між міністерством та УПЦ МП з приводу реєстрації статутів вилилась у судовий позов. І в червні цього року Окружний адмінсуд Києва зобов’язав Мінкульт повторно розглянути статутні документи УПЦ і прийняти рішення: зареєструвати або відмовити в реєстрації статутів.

Напруження між парафіянами УПЦ МП та УПЦ КП в Птичі кілька разів переростало у сутички біля храму. Вірні КП звинувачував прихильників МП в тому, що останні привозять в село «монахів Почаївської церкви», ті ж, натомість, казали що КП залучає «Правий сектор».

Конфлікт у Птичі обріс різними домислами та плітками, що періодично стають причиною суперечок між мешканцями. Зокрема, прихильники КП розповідають, що близько десяти років тому священик МП Микола Сисонюк відмовився відправити панахиду за померлою новонародженою дитиною, хрещеною в КП.

Сам отець Сисонюк у коментарі LB.ua цей факт не заперечував, та зазначав, що подібні церковні обряди не дозволяє проводити статут УПЦ МП (що не є правдою, – LB.ua). Як і почергове служіння з УПЦ КП.

– Ми жили в мирі, дружно, з Богом… Я служив тут 47 років. Все случилось моментально. Зібрались і відрізали замки… Це все підкуплено зі сторони КП. Багатьох знаю із тих, хто сьогодні до КП перейшов, свого часу були комуністами, дітей до церкви не пускали, – розповідає священик, додаючи, що після тривалих конфліктів відійшов від церковних справ. Його наступником призначений протоієрей Григорій Стадник.

Отець Микола Сисонюк
Фото: Вікторія Матола
Отець Микола Сисонюк

Показуючи будівлю, в якій сьогодні моляться парафіяни УПЦ МП, о. Микола зазначає: «Наша церква завжди була православною. А КП був започаткований у 1991 році. І сьогодні вони хочуть, щоб все було по-їхньому…»

До створення помісної церкви Сисонюк ставиться скептично:

– Ви ж бачите, скільки в Україні існує церков. Хіба можливе об’єднання усіх? Скільки вже років КП не може об’єднатися з Автокефальною церквою.

За фактами силових протистоянь біля храму у Птичі Дубенська поліції розслідує два кримінальні провадження (від грудня 2015 року та квітня 2018-го). Щоправда, про результати розслідування на запит LB.ua поліція не повідомила.

Судові процеси щодо храму в Птичі тривають уже три роки. Оскаржують факт приватизації храму в 1992 році внаслідок відповідного рішення райради (кілька позовів надійшло до Верховного Суду), накладення арешту на будівлю храму, проведення опитування щодо переходу під юрисдикцію УПЦ КП, рекомендоване рішення сільської ради про почергове служіння та ін.

Вперше на будівлю храму наклали арешт у квітні 2016 року. Два роки по тому представники МП подали до суду для його скасування. І отримали позитивне рішення. У свою чергу, прихильники КП після отримання цієї інформації силоміць відкрили храм і заблокували його, аби їхні противники не зробили це першими. Після чергових сутичок суд знову арештував церкву. Тож сьогодні віряни УПЦ КП відправляють службу в господарському будиночку на подвір’ї церкви. УПЦ МП моляться в будівлі на подвір’ї уже колишнього настоятеля храму – Миколи Сисонюка, збудованій як гараж. Останні хотіли встановити намет перед входом в храм, втім, поліція заборонила їм це робити, уникаючи можливості наступних провокацій.

Ситуацію вивчали і представники ОБСЄ, і Мінкультури. За підсумками виїзного засідання міністерство рекомендувало громадам проводити почергове богослужіння.

Останні перемовини між представниками КП і МП не принесли конструктивних результатів. В МП наполягають на тому, щоб КП будували храм. Щоправда, доцільність такого кроку наразі під питанням. У селі проживає трохи більше тисячі мешканців. Більше того, храм Успіння Пресвятої Богородиці – досить великий. Та й на будівництво нового навряд чи вистачить власних коштів сільських мешканців.

Зведення нового храму, здебільшого для парафіян УПЦ МП, вирішило конфліктну ситуацію у сусідньому із Птичею селі Білогородка, с. Катеринівка Тернопільської області. Будівництво триває в с. Рачин Дубенського району та с. Дмитрівка Гощанського району Рівненської області.

І суд не указ

У селі Кути Шумського району Тернопільської області конфлікт довкола храму не вирішив навіть Верховний Суд.

Суперечки між громадами МП і КП тривають із серпня 2015 року. У 2016-му розпочався судовий процес щодо права власності УПЦ МП на храм. Пройшовши усі судові інстанції (окремі – по кілька разів), справа дійшла до Верховного Суду. У лютому цього року він став на сторону громади УПЦ МП, підтвердивши її право власності на будівлю церкви.

Храм св. праведної Анни села Кути Тернопільської єпархії
Фото: pravlife.org
Храм св. праведної Анни села Кути Тернопільської єпархії

Та це не зупинило конфлікт. Представники Київського патріархату, за словами настоятеля храму отця Ігора Кушнірука, не пропускають представників УПЦ МП в церкву, а щонеділі самі проводять богослужіння. Такі закиди спростовує голова парафіяльної ради КП та депутат Шумської райради від ВО «Свобода» Ярослав Мосійчук.

– Ми пропонуємо почергове служіння. Храм будували і утримували усі мешканці села. Чому одні можуть ним користуватись, а інші – ні? – логічно запитує він.

В свою чергу, громада МП подала позов до суду для усунення перешкод використання храму. Паралельно проводить служіння у військовій палатці на подвір’ї одного з вірних МП. А також будує будиночок для повноцінного служіння на земельній ділянці, наданій в користування одним із сільських мешканців.

Священик Ігор Кушнірук переконаний, що отримання Томоса та створення єдиної помісної церкви не примирить селян.

– Не вірю в Порошенкову передвиборчу програму... Будуть функціонувати паралельно дві церкви. Користі – ніякої, – коротко відзначає він.

Архієпископ УПЦ КП Євстратій Зоря вважає, що після отримання Томоса представники УПЦ МП не зможуть продовжувати говорити про «неканонічність» КП. А отже, змушені будуть рахуватися з його парафіями.

Конфігурації

Переходи до УПЦ КП відбувалися і в інший спосіб. До прикладу, громада однієї з церков Херсону виявила таке бажання після виходу священика з УПЦ МП. У селі Бутин Збаразького району Тернопільської області відбувся перехід усіх мешканців до КП. А в селі Ставищани Білогірського району на Хмельниччині у мирний спосіб храм отримала громада КП після голосування більшості мешканців.

Під час богослужіння УПЦ КП в церкві с. Бутин
Фото: 7days-ua.com
Під час богослужіння УПЦ КП в церкві с. Бутин

Судова практика щодо створення релігійних громад та приватизації храмів – різна. Так, наразі триває судовий процес щодо легітимності проведення зборів та формування громади УПЦ КП в селі Котюжини Тернопільської області (першу інстанцію виграв КП, наразі розглядається апеляція). Натомість Апеляційний адмінсуд Львівської області скасував реєстрацію статуту громади УПЦ КП в селі Новостав Тернопільської області. А Верховний Суд у червні цього року підтвердив право громади КП у місті Костянтинівка Донецької області на зміну канонічної підлеглості.

Аби врегулювати законодавче поле, у травні минулого року Верховна Рада мала намір ухвалити, зокрема, зміни в Закон «Про свободу совісті та релігійні організації». Правда, під парламент прийшла кількатисячна хода представників УПЦ МП. І депутати не ризикнули розглядати законопроект.

Йшлося про доповнення одного положення ст.8 Закону: «Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом реєстрації нової редакції статуту (положення) або змін та доповнень до нього, прийнятих за згоди на таку зміну простої більшості осіб, присутніх на зборах громадян, які належать до релігійної громади».

Громада Церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці, Коломия
Фото: galka.if.ua
Громада Церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці, Коломия

Подібна норма полегшила б можливість громад виявляти свою позицію, зважаючи на відсутність в Україні закону про референдум.

На думку Андрія Юраша, отримання Томоса дасть новий поштовх до перепідпорядкування іншій конфесії одразу цілих єпархій, а не окремих громад.

– Ідеологія Томоса полягає в знаходженні миру. Всі зусилля і влади, і громад будуть спрямовані на залагодження конфліктів. Ті, хто захоче залишитися в лоні Москви, отримають можливість функціонувати. У майбутнє помісне утворення повністю увіллється Київський патріархат, Автокефальна церква, більшість Московського патріархату. Це означатиме, що єднальні процеси стануть домінуючими над конфліктними сценаріями. А тим, хто виступає проти надання Томоса, проти ухвалення законопроектів, зареєстрованих в парламенті, для впорядкування ситуації, вигідне збереження конфліктності, – переконаний Юраш.

Хоча не заперечує, що в конкретних випадках ситуація розвиватиметься залежно від місцевих реалій.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter