Що відомо про ромський табір на Лисій горі?
Роми приїздили у Голосіїв не перший рік. Їхня батьківщина Закарпаття, а до Києва вони приїжджали на заробітки. Передусім копати метал на сміттєзвалищі.
Саме тому кілька років назад поселення ромів знаходилось безпосередньо на сміттєзвалищі поряд з Лисогірським провулком.
Це кількасот метрів від поселення нинішнього. В 2014-му році там жило до 200 людей, більшість діти.
Втім, з того місця районна влада і правоохоронці ромів попросили піти.
Зараз там височіє багатоповерхівка.
Наступні поселення виникали неподалік, адже метал у цьому районі залишався.
“Циган я кожну зміну бачив. Вранці іду на роботу, бачу - хлопці з лопатами, кірками, металошукачами. Ідуть копати, - ділиться спостереженнями охоронець бази гідрометеостанції в ста метрах від табору. - Бувало, вони приходили, просили попити чи зарядити телефони, але я їх не пускав, посилав у гастроном”.
Про підпал і розгін табору у п’ятницю 20-го квітня охоронець не чув. Була не його зміна.
Що відбулося в п‘ятницю?
Палітра термінів щодо тих подій змінювалась із кожним днем.
19 квітня координатор націоналістичної організації С14 Сергій Мазур повідомив, що вони разом з Муніципальною вартою та співробітниками Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації висунули ромам ультиматум залишити територію парку до 20 квітня.
21 квітня Сергій Мазур написав у Фейсбуку: “Ци...ан на Лисій горі більше немає. Учора вони не виконали вимогу, лише частина покинула табір у парку. Але після переконливих законних аргументів інші теж вирішили піти з забороненої території”.
Націоналісти наголошували, що прийшли прибрати саме сміття.
Пізніше голова Нацполіції Києва Андрій Крищенко назвав події п’ятниці “суботником”. “У нас немає жодної скарги ромів на побої або насильство. І, наскільки я знаю, під час цього суботника, коли спалювали сміття, були присутні представники райадміністрації і були пожежники”.
С14 заперечували збройний напад на табір.
Натомість роми стверджували, що в нападників були ножі, балончики, дубинки, що в них жбурляли камінням. Один із постраждалих в розмові з журналістом lb.ua розказав, що під час нападу був постріл. За його словами стріляли в його сторону, алe постріл пішов повз.
Чому роми не поїхали 20-го квітня?
Насправді 20 квітня вдень ромські сім’ї поїхали на вокзал, щоб купити квитки додому на Закарпаття. Тобто, щоб виконати “ультиматум”, який їм поставили С14, представники Голосіївської РДА та муніципальної варти.
“У разі невиконання цієї вимоги їх вже по-іншому попросять піти. У рамках закону”, - написав активіст С14 Сергій Мазур.
Отже, ромські сім’ї планували купляти білети і їхати. Аж раптом одному з них подзвонив чоловік, один із тих, які представлялися співробітниками Голосіївської РДА, і сказав, що роми можуть повернутися назад на Лису гору і жити там далі. По поверненні у табір ромів там чекали націоналісти, а сам табір уже палав.
“Якби не цей дзвінок, ми б не повернулися”, - говорить одна з ромок.
Коли в мережі з’явилось відео розгону табору, стало зрозуміло, що це був насильницький розгін - націоналісти справді використовували газові балончики і жбурляли каміння в дітей.
Чому поліція зволікала?
Перший коментар поліції з’явився на четвертий день після подій. Це була заява Андрія Крищенка про те, що С14 прибрала не ромський табір, а сміття.
Сама організація теж дотримувалася такої риторики.
Чому поліція беззастережно прийняла версію С14? На той момент у ЗМІ уже була інформація з іменами і прізвищами людей щодо яких застосовували насилля.
Кримінальні провадження були відкриті 25-го квітня за фактом публікації відео.
В той же день була реакція міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
27 квітня у Києві під стінами Головного управління Нацполіції в Київській області пройшов антипогромний суботник.
Що далі?
Голова Нацполіції Сергій Князєв на зустрічі з головою поліції Києва Андрієм Крищенко та представником Української Гельсинської спілки з прав людини Борисом Захаровим заявив, що для захисту прав ромів у Києві буде створено робочу групу, куди ввійдуть як поліція, так і правозахисники.
Варто згадати, що організація С14 обіцяла і інші рейди проти ромів.
А на цьому тижні з’явилась інформація про те, що жителям ромського поселення на Троєщині теж висунули ультиматум.
“Щодо погроз ніхто не звертався”, - заявив журналістам Олександр Пивовар, представник Нацполіції Києва.
Втім, за словами мешканки табору Віри Макової, минулої п’ятниці до поселення прийшли більше 10 молодих чоловіків, частина з яких були у поліцейській формі, частина – у цивільному, вимагали найближчим часом залишити територію табору. Звучали погрози зрівняти табір з землею, якщо люди не підуть.
Це поселення стоїть на околиці Києва більше 10 років.
Питання цього та інших ромських поселень у Києві залишається відкритим. На думку Бориса Захарова, врегулювання ситуації, яка склалася із тимчасовими поселеннями ромів, залежить від взаєморозуміння між представниками місцевої влади, правозахисних організацій та правоохоронців.