ГоловнаСуспільствоВійна

Фото дня. "Авер": в одній руці - iPhone, в іншій - автомат

Фото: Макс Левін

"Аверу" - 31. Він хоче вдавати суворого воїна, але добряк, яких ще пошукати. Представник класичної "золотої молоді". До війни працював у Києві дизайнером і логістом, заробляв достатньо, щоб жити і розважатися на повну: бари, дискотеки, тусовки. 2014-го взяв до рук зброю і пішов воювати на Донбас. Добровольцем. В одній руці - iPhone, в іншій - автомат.

У складі батальйону "Донбас" (згодом "Донбас-Україна ЗСУ) звільняв Артемівськ (Бахмут), Попасну, Лисичанськ. Брав участь у боях в Широкиному, на Світлодарській дузі, в Мар'їнці.

Широкине, 2015
Фото: Макс Левін
Широкине, 2015

"Я поміняв коло спілкування, майже всі мої київські, "довоєнні" друзі відпали. От нецікаво мені з ними. Я тут (у зоні бойових дій - ред.) почуваюся як удома. Тут справжні друзі, тут почуваюся потрібним. Хоча, звісно, багато думаю про те, щоб повернутися на "гражданку". По-чесному, хочеться вже, щоб війна скінчилася", - каже "Авер".

У 2015-му він разом з "донбасівцями" потрапив у засідку під Широкиним. Через погану комунікацію військові пропустили поворот і виїхали просто на бойовиків. "Авер" отримав поранення в руку, контузію і крововилив з очей.

"Сховався за бетонний стовп, майже нічого не бачу. "Сепари" мене бачать, криють настільки щільно, що виповзти звідти ніяк. Уже почав прощатися з життям", - згадує боєць. Врятував його побратим "Усач".

Усач на блокпосту біля Лисичанська, січень 2015
Фото: Макс Левін
Усач на блокпосту біля Лисичанська, січень 2015

“Усач - єдиний, хто пішов мене витягати пораненого. Я лежав практично непритомний і з закривавленою рукою, бачив, як техніка розвертається і подумав, що мене покинули - я був останній до сепарського посту. Я лежав і думав, що моя місія в цій війні закінчена. Навколо вибухали міни, АГСи, РПГ. Кулеметник і снайпер ні на секунду не переставали на мене працювати. Поруч КрАЗ, з якого я стрибнув, а в цьому КрАЗі був мій друг "Цар". Йому снайпер влучив просто в ліве око. Я лежав години півтори. І раптом почув голос знайомий, це був "Усач". Він перевіряв, хто залишився попереду. Ви не повірите, який я був радий цьому голосу! Я кричав, що живий, але йти не можу. "Лежи, я йду", - сказав він. Йти потрібно було метрів 100. "Не треба, - кричу йому у відповідь. - Снайпер і ПКМ працюють". Дивлюся, а він іде до мене півприсядом. Не знаю, звідки в мене взялися сили, але поповз йому назустріч. Коли ми зустрілися, він узяв мене під пахви і почав, відстрілюючись, тягти мене назад. Назустріч бігли "Святослав", "Свєт" і "Карпо". Вони посадили мене в БТР і відправили в тил. Після приїзду в госпіталь я дізнався, що "Усач" загинув. Я клянусь усім, що в мене є, я його не забуду. Він урятував мені життя. Спи спокійно, і нехай тобі буде пухом земля.

Авер, Мар'їнка, 2 серпня 2017
Фото: Макс Левін
Авер, Мар'їнка, 2 серпня 2017

СЛАВА ГЕРОЯМ!!!” - писав по завершенню подій "Авер".

У серпні 2017 року сформований підрозділ "Донбас-Україна" ЗСУ заступив на позиції в Мар'їнці Донецької області. У його складі й "Авер".

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram