ГоловнаСуспільствоЖиття

Юрій Козерацький: "Гроші - це така ж символіка країни, як герб і прапор"

Казначейські знаки можна читати як історію, літературу й культуру країни, якій вони належать. Про що розказують українські гроші, і які символи криються в дрібних деталях банкнот? Прочитати гривні, в тому числі новий зразок "тарасиків", який вийшов в обіг рік тому, пропонує Юрій Козерацький, скульптор-монументаліст - автор понад 20 пам'ятників та в'їздних знаків, у тому числі Георгію Гонгадзе в Києві.

Фото: Тарас Подолян

Юрій Козерацький дістає із задньої кишені штанів шкіряний коричневий гаманець. Витягує з нього гроші й розкладає на столі у своїй художній майстерні в Києві. Поруч кілька його учнів в цей час малюють з натури натюрморт з глечиком. З-поміж гривневих купюр в гаманці знаходить один долар.

"У нього зеленаво-оливковий колір. Оливка - це символ достатку. А гляньте на наших сто гривень - це ж якась дитяча несподіванка. Автопортрет перевернули, й Шевченко дивиться не зліва направо, як всі люди на грошах, а навпаки - справа наліво. Тобто, назад. Береги Дніпра наче випалена земля. На чуб Кобзареві місце знайшли, а ніг нема. Куди можна йти без ніг? А цей хлопчик біля нього - наче символ майбутнього, а він калічка із ціпком. Два жебраки, один з яких інвалід - це така Україна? Взяли фрагмент полотна Шевченка "Катерина". Покритка. Наче Україна - обманута й покинута жінка. Мало не повія. Це деструктивні гроші. Символізують занепад. Про це говорив з фахівцями-патріотами кілька років, щоб разом щось зрушити", - говорить скульптор.

Нову банкноту Юрій Козерацький не розробляв, але себе вважає причетним до її появи. Відкриває ноутбук й в інтернеті шукає картинку нових "тарасиків", яким вже рік, але до рук вони йому так і не потрапили.

"Замість Катерини там палітра. Замість злидарів - університет. Тарас дивиться правильно. Не ідеально, але краще. Це вже перший крок до змін. Тільки чомусь в масовий обіг банкноту не пускають", - говорить майстер.

Фото: fakty.ictv.ua

Збирає до гаманця свої гроші й зупиняється на 200-гривнях. Зауважує, що Леся дивиться правильно - зліва направо, й переводить це на жарт.

"Це того, що у Верховній Раді менше 200-гривень гроші не ходять,- сміється. - А от лелека на звороті все одно летить в зворотній бік. Відвертається. А він же символізує весну, нове життя. Це що вже, для України все в минулому? А ця болотяна лілія праворуч ... Це що, українська квітка? Лілією таврували на Заході повій. Це символ болота й застою", - продовжує Козерацький.

На 200 гривнях ще показує знак, схожий на єврейську мінору, а на 500 гривнях масонський - око в трикутнику.

"На українських банкнотах можна знайти символи різних культур, масонські й інші знаки, а для українського орнаменту на наших грошах місця не знайшлося. Виступати в комісіях, які затверджують ескізи банкнот, важко. Там сидять люди з низьким смаком, та ще й українофоби. За часів німецької окупації загарбники нам кращі гроші надрукували",- обурюється він.

Знову відкриває ноутбук й шукає українські рейх-карбованці. На них добре одягнуті селяни з врожаєм, робітники, діти. Одразу переходить до грошей часів СРСР. Їх порівнює з грамотно зробленим агітаційним плакатом.

"Наші перші гроші, маю на увазі купони, були непогані. Зображували засновників Києва. Йшли в глибини історії. Презентували Україну, як націю з давньою історією. Це важливий момент, бо казначейський знак презентує державу. Це частина її символіки. Взяти білоруські "зайчики". Нехай з них жартують, але вони заклали в гроші природу. Те, що їм належить, як їхня місцева цінність. Варіант для українських грошей - відтінки регіональної культури. Не всі країни у Європі так різняться культурою, традиціями, як у країнські регіони. Для портретики брав би гетьманів, полковників. Того ж Сірка. Його руку козаки возили як оберіг. У нас є розкішний матеріал, щоб зробити гроші конструктивними, направити на розвиток держави й людини. У мене був такий випадок. Зробив в'їздний знак в Бориспіль. Розрахувались 100-гривневими купюрами. Гарна була купка, але розійшлись моментально й нічого вагомого за них не придбав. Відтоді й ношу цей долар в гаманці. Для противаги. Євро б не поклав. На них стерта ідентичність культур держав Євросоюзу.

Фото: Сергей Нужненко

З гаманця випадає кишенькова ікона святого Миколая. Козерацький швидко її піднімає. Кілька разів витирає рукою й кладе назад.

"В цю "купюру" вірю найбільше",- посміхається у вуса й пропонує каву.

В цей час переключається на учнів. Вказує на помилки в мольбертах й вчить робити динамічну лінію. Показує її крейдою на шкільній дошці, яка висить у студії. Одразу перемикається на тему символіки, але вже не у гривнях, а у формі новоствореної української поліції.

"Мені вона не подобається. Агресивна. Символіка чужа. Зібрана зі всього світу. Таке діє проти нас. Розробляв шеврони для МВС. Затверджував їх тодішній міністр внутрішніх справ, н ині вже покійний Юрій Кравченко. Кажу йому : оці назви спецпідрозділів Ягуар, Кобра й так далі, вони чужі для нас. Не тільки тому, що ці звірі не водяться в Україні . Вони несуть негатив. Той самий Беркут - ї х суть в природі нищити слабших. Так вони себе й поводили на Майдані", - говорить митець..

Юрій Козерацький починає малювати перевернуті каски різних армій. Проводить паралелі між їх обмундируванням і участю. Але це вже зовсім інша тема.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter