ГоловнаСуспільствоЖиття

Новий голова Держрибгоспу має намір зупинити промислове браконьєрство

Ковалів не збирається забороняти промисловий вилов, але квоти стануть платними, а місця для вилову буде строго обмежено

Новий голова Державного агентства рибного господарства України Ярема Ковалів 19 травня на зустрічі з журналістами розповів про те, як боротиметься з так званим "промисловим" або "узаконеним" браконьєрством, коли підприємства порушують видані їм квоти і виловлюють рибу повсюдно і без обмежень. Про це повідомив кореспондент LB.ua, присутній на заході.

Ярема Ковалив на встрече с журналистами
Фото: Нелли Вернер
Ярема Ковалив на встрече с журналистами

Ковалів зазначив, що він противник такого заходу, як повна заборона промислового вилову у внутрішніх водоймах на 5 років, хоча відповідний законопроект вже зареєстровано у Верховній Раді. На його думку, заборона спричинить низку проблем: насамперед, перекваліфікації тисяч людей, які задіяні у сфері промислового вилову риби, і збільшення штату правоохоронців, які мають забезпечити контроль над дотриманням заборони. До того ж, Ковалів впевнений, що заборона не розв’яже проблему збільшення запасів риби, для чого, власне, і просувається ця законодавча ініціатива.

"Я буду пропонувати врегулювати ці питання шляхом визначення зон у наших водоймах, в яких може здійснюватися виключно промисловий вилов. Рибалки і ті люди, які виходять на воду, говорять про те, що у нас весь Дніпро перегороджений сітками і таким чином наші водойми "очищаються" від риби", - сказав Ковалів. На його думку, з обмеженням зон для промислового рибальства цю проблему буде розв’язано.

Вартість отримання квот, за його словами, слід переглянути в більшу сторону. Це дозволить врівноважити конкурентне середовище для підприємців, які спеціалізуються на вирощуванні риби в орендованих водоймах, і промисловиків, які виловлюють рибу у відкритих водоймах за квотами.

Інша актуальна проблема - зарибнення водойм (запуск в них спеціально вирощеної риби), яке досі містило в собі ідеальну схему "розпилювання" бюджету. За даними голови Укррибагенства в попередні роки тільки частина виділюваних на зарибнення бюджетних коштів (а це більше 30 млн грн) використовувалася за призначенням.

Для розвзання цієї проблеми Ковалів розглядає можливість віддати на приватизацію нестратегічні державні підприємства, які займаються вирощуванням риби для зарибнення водойм. Утім, за словами глави відомства, стан більшості підприємств, які перебувають у підпорядкуванні агентства (їх кілька десятків), зараз такий, що продати їх можна буде хіба що за безцінь. Після приватизації держава може регулярно оголошувати відкриті тендери на зарибнення водойм і вибирати учасників, які запропонують кращі умови, віддаючи їм держзамовлення.

Ковалів розповів про переговори з європейськими фахівцями, які готові ділитися досвідом ефективного державного регулювання галузі рибного господарства, надавати технічну допомогу. Зокрема, Норвегія запропонувала передати Україні і допомогти запровадити електронну систему моніторингу. "Кожне судно буде обладнано GPS-системою, яка дозволить відстежувати місцезнаходження риболовецьких суден і вести електронний журнал вилову", - пояснив Ковалів принцип дії потенційного нововведення.

Глава Укррибагенства також заявив про намір оптимізувати Держрибінспекцію і підвищити зарплату рядовим інспекторам. Самі інспектори муситимуть пройти навчання і скласти іспити на профпридатність.

Детальну стратегію розвитку галузі рибного господарства він презентує вже в липні 2015 року.

Крім того, до кінця липня Ковалів обіцяє відкрити на офіційному сайті всі реєстри та інформаційні бази у веденні Держрибагентства, в тому числі реєстр риболовецьких суден, базу підприємств, які отримали квоти на вилов риби.

Нагадаємо, Ярему Коваліва (у минулому член ради директорів девелоперської компанії Arricano Real Estate, Кіпр) у квітні було призначено головою Державного агентства рибного господарства. Попереднього голову відомства було звільнено на засіданні Кабінету міністрів з формулюванням "за порушення присяги державного службовця".

Як повідомлялося, активісти громадських організацій рибалок вимагали заборонити промисловий вилов риби, квоти на який видають підприємствам практично безкоштовно, за хабарі. Громадські діячі впевнені, що через неконтрольований вилов популяції аборигенних риб скорочуються аж до повного знищення окремих видів. Вони називають промисловий вилов "узаконеним браконьєрством".

Нелли Вернер Нелли Вернер , журналист
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter