ГоловнаСуспільствоВійна

Генерал Дублян: ​“Автомат Мельничука фігурує у справі про незаконне збройне формування”

У генерал-майора Олександра Дубляна "жорстка" посада - голова Військової служби правопорядку (ВСП). Утім, він справляє враження людини з поміркованими поглядами. Не дивно, що його помічник з порогу заявив: “Якщо ви думаєте, що генерал буде лити бруд на батальйон “Айдар” — ви глибоко помиляєтеся”.

Але бруд і не потрібен — потрібна правда. У журналістиці кажуть: інколи головне не отримати відповідь — а спитати. Утім, ми не тільки запитували, але дещо цікаве таки й почули у відповідь. Питали виключно про “Айдар”, хоча, мабуть, коректніше казати — про “Айдар М”, ту частину батальйону, яка перебувала і перебуває під впливом уже екс-комбата Мельничука.

На жаль, Дублян не став ділитися своїми думками щодо, вочевидь, найбільш одіозного екс-комбата. Мотивував: "Я ж на державній службі. З мого боку було б некоректно коментувати дії народного депутата". Попросив він прибрати і слова щодо найвідомішого бійця підрозділу. Мотивував: "Це вже буде трактуватися як політична заява". 

Ми спробували перевірити низку чуток щодо небойових втрат "Айдара", які сталися як в найбільш карколомний період - влітку, так і згодом. Запитували і про злочини, які приписують бійцям батальйону. Інколи і справді головне - спитати.

Фото: Прес-служба Міністерства оборони

Не так давно на Закарпатті співробітниками міліції було затримано групу озброєних осіб, у яких вилучено автомат, записаний особисто на екс-комбата “Айдара” Мельничука...

Там мова була не тільки про автомат — там також перебували військовослужбовці батальйону “Айдар”. Наскільки мені відомо, ця справа внесена в реєстр досудових розслідувань по факту створення незаконного збройного формування.

Мельничук по лінії ВСП давав якісь свідчення у цій справі?

По лінії ВСП показів він не давав. Але у розмові зі мною у присутності посадових осіб в Генштабі він визнав, що дійсно віддав свій особистий автомат. Начебто для того, аби тренувати особовий склад для введення бойових дій в Луганській області.

Скандал з автоматом Мельничука — єдине “збройне непорозуміння” в контексті батальйону?

Інших випадків офіційно зареєстровано не було... Але трапилась ситуація такого роду. Мельничук розказував, як під Куп'янськом був затриманий автомобіль Man з металобрухтом, де начебто була ЗУ 23-2 з боєприпасами. Коли це сталося, мені зателефонував хтось з оточення Мельничука, і одразу з Харкова туди виїхала моя група. Ми оглянули цей автомобіль і виявили хіба що фрагменти розірваних боєприпасів. Єдине правопорушення, що у цивільних осіб, які перевозили цей брухт, не було на нього документів. Вони визнали, що співпрацюють з батальйоном “Айдар”, але після досудового розслідування, це кримінальне провадження було закрите. І хоча на адресу Генштабу та ВСП висувалися претензії, що з нашого боку начебто не було реакції на цю ситуацію, це неправда.

Ви можете прокоментувати припущення окремих бійців “Айдара”, що у батальйоні може виявитися нестача приблизно 1500-2000 одиниць зброї.

Зараз проводиться інвентаризація майна 24-го батальйону і, зокрема, зброї. Можливо, і справді є втрачене майно. Але треба розуміти — люди потрапляли в полон, люди гинули. Утім, якщо буде виявлено нестачу зброї, то по кожному випадку буде проведено службову перевірку. По кожному! Щодо цифр, які ви привели, я би сказав, що це в будь-якому випадку скидається на перебільшення. Але інвентаризація покаже. Врешті, батальйон міг доотримувати зброю. Хоча в названу вами цифру я не вірю.

На цьому фото Сергій Мельничук ще зі своєю зброєю. Щоправда, це, вочевидь, не автомат, а кулемет
Фото: http://nr2.com.ua
На цьому фото Сергій Мельничук ще зі своєю зброєю. Щоправда, це, вочевидь, не автомат, а кулемет

На початку осені міжнародна правозахисна організація Amnesty International заявляла про численні випадки порушення прав людини з боку бійців “Айдара”. Згадувалися викрадення, грабежі, здирництво. Дехто каже і про згвалтування. Ви стикалися з подібними випадками?

Наскільки мені відомо, зокрема, щодо згвалтувань не було жодної заяви від потерпілих жінок. Що стосується інших моментів, то це все є у кримінальних провадженнях.

Яка доля тих бійців, які на початку жовтня, як вони стверджували, за наказом Мельничука перевозили у Київ екс-керівника управління охорони здоров'я Луганської ОДА Павла Малиша?

Два військовослужбовці були арештовані. Наскільки мені відомо, триває досудове розслідування. До речі, тоді ж мало місце блокування Голосіївського РВВС і Головного управління військових прокуратур “айдарівцями”. У деблокуванні брали участь мої хлопці. Я там був особисто, і Мельничук туди приїжджав. 

Бійця"Айдару" Андрія Ревуцького, що перевозив Малиша у Київ, було звільнено під заставу
Фото: Богдан Кутепов
Бійця"Айдару" Андрія Ревуцького, що перевозив Малиша у Київ, було звільнено під заставу

По “Айдару” зараз іде дуже багато негативу. Але, з огляду на перебіг осінньо-зимової кампанії, можна стверджувати, що це гідний батальйон, який зробив великий внесок в те, що лінія розмежування по лінії Щастя залишилася на тому ж місці, на якому вона була. Це їхня та їхніх побратимів з інших бойових підрозділів заслуга.

Ви, мабуть, в курсі гучного вбивства, яке сталося в листопаді в тому-таки Старобільську, коли були закатовані троє мешканців Северодонецька. Подейкують, до цього доклали рук справжні “айдарівці”.

Це ми їх брали — міліція і СБУ відмовились штурмувати будинок, в якому вони засіли. Коли ми взяли цих людей - і взяли зі стрільбою, виявилося, що це не військовослужбовці “Айдара”. В одного, щоправда, була довідка, що він начебто служить прапорщиком в “Айдарі”, але вона була фальшива. І тому ми передали їх міліції — інакше цією справою займалася б військова прокуратура.

Проблеми з ідентифікацією бійців виникали тому, що на етапі формування батальйону керівництвом були допущені певні порушення щодо прийому на військову службу. Або якраз через відсутність офіційного прийому на службу як такого. Бійців просто записували, не призиваючи їх. І досі Генштаб займається оформленням цих військовослужбовців.

Що ж стосується кримінальних проваджень стосовно бійців “Айдара” та лжеайдарівців, то їх більше ста.

Цитата комбата “Айдара” Пташника, який досі має певні проблеми з підлеглими, які продовжують вважати командиром підрозділу Мельничука: “На территории ТЭС в Счастье бойцы на распутье. Одни говорят: «Пускай приедет кто-то из штаба Сектора и скажет, кто у нас командир. Пускай привезут сюда ВСП, и не 5-10 человек – а 200-300, построят всех и скажут: командир у вас такой-то, кто не выполнит приказ – будет арестован, кто не хочет подчиняться - пишет рапорт». Но никто этим не хочет заниматься...”

Зараз в Щасті працює комісія Генштабу спільно з ВСП. Там перебуває серйозна посадова особа — заступник начальника одного з головних управлінь. І він займається і цією проблемою. Шоб люди не тільки нарешті отримали соціальну захищеність як військовослужбовці, але так само і несли відповідальність.

Як щодо того, аби “поднять по тревоге” 200-300 бійців, про які говорить Пташник.

Це не є велика проблема. В Зоні АТО у мене знаходиться більше бійців. Але сенс стріляти у когось чи “заградотряд” робити? Вибачте, ми не Радянський Союз, а демократична країна. Ми намагаємося все узаконити без конфліктів і без супротиву.

Бійці «Айдару» на території ТЕС у Щасті
Фото: Макс Левин
Бійці «Айдару» на території ТЕС у Щасті

Що не так просто у добровольчому батальйоні.

“Айдар” ніколи офіційно не був добровольчим! Бо від моменту свого створення під Сватово це був батальйон ЗСУ зі своєю печаткою, зі зброєю, майном та продовольством, виданими з військових складів. Хоча про роль волонтерів, звісно, забувати не можна.

Щодо старих печаток: вони були втрачені, коли Мельничук взяв відпустку на час проведення передвиборчої кампанії. Довгий час ми їх шукали. Уже в.о. комбата Пташник провів розслідування і не знайшов підтвердження, що вони були знищені. І тому ми старі печатки і штампи анулювали. І через це було змінено лишень номер, а не суть військової частини. Тому всі спекуляції щодо розформування батальйону — неприпустимі.

11-го лютого якісь люди у військовій формі з нашивками “Айдар” на Майдані Незалежності складали присягу. Безперешкодно. Я все ж таки чекав, що ВСП якось на це відреагує.

Ми відстежували цю ситуацію. Побачили, що це не є військовослужбовці. А відповідно — це на наша зона відповідальності. Ці акція підпадала вже під юрисдикцію МВД.

Тобто люди подають себе як “Айдар”, а по суті не є військовослужбовцями.

Так. Але знову ж таки — які до них претензії навіть по лінії МВС? Вони ж правопорядок не порушували. Де у нас визначено, що людина не може ходити у військовій формі.

Але ж нашивки на рукавах... Це вже якесь привласнення офіційного статусу батальйону, який входить до складу ЗСУ.

А тепер давайте поглянемо на цю ситуацію під таким кутом: наскільки мені відомо, народний депутат Мельничук запатентував за собою назву “Айдар”. Я сподіваюся лишень, що це не стане “торговою маркою”.

Фото: Макс Требухов

Ви чули, що ці самі люди, які були на Майдані Незалежності, або, принаймні, частина з них, невдовзі роззброїли міліцейський блок-пост біля Куп'янська? Щоправда, потім вони помирилися... Повернули зброю і поїхали далі. Але знову ж таки: це юрисдикція МВС...

В зоні АТО у нас розгорнуто низку комендатур, і, коли надходить інформація про “озброєних людей у військовій формі”, ми реагуємо на ці виклики. Інколи робимо це спільно з СБУ та МВС. Ізолюємо цих людей та з'ясовуємо, чи справді вони військовослужбовці, чи є у них право на цей момент мати при собі зброю і т.д.. Якщо в підсумку ці хлопці не скоїли злочин, то передаємо їх командуванню частин, і це вже підстава для проведення внутрішнього службового розслідування. А якщо людина носить військові нашивки, але не є військовослужбовцем, то ми передаємо її міліції. Останньою гучною справою стало затримання двох “лжеайдарівців” - це сталося в Старобільську, хлопці були зі зброєю.

Кто вбив “Динаміта”? Перевірка — а ми опитували особовий склад — показала, що це зробила ДРГ противника.

Ви самі у це вірите?

Ми бачили машину, на якій він їхав із ще одним бійцем, він не був оформлений. А якщо ви натякаєте, що його вбили свої ж — у мене немає підтвердження цієї інформації.

Подейкують також, що бійці “Айдара” з позивними “Чех” та “Гуля” ще на початку липня загинули від рук своїх же — начебто не зійшлися на поділі награбованого...

Інформації такого роду нам не надходило.

Акції під Міноборони з палаючими шинами, які сталися на стикові січня і лютого не підпадають під юрисдикцію ВСП?

Частково — підпадають. А по міліцейській лінії там можна притягнути тільки за хуліганство. Хоча ця стаття важча, ніж, наприклад, перешкоджання органам державної влади.

Там були “офіційні” бійці “Айдара”. Триває розслідування. Знову ж таки — по лінії МВС.

Фото: EPA/UPG

Тобто солдати під час, фактично, війни можуть собі дозволити влаштовувати подібні акції і не підпадати автоматично під трибунал?

Автоматично за таке, звісно, з лав Збройних сил не звільняють. Але це привід для службового розслідування, яке має провести командир військової частини.

Ви ніколи не чули, що Мельничук начебто їздив на той бік — у Луганськ?

Ні, ні від кого не чув. Утім, це питання більше до СБУ і до розвідки, ніж до ВСП.

Я можу достеменно сказати, коли мої офіцери моталися на “той бік”. Ще коли визволення полонених не було покладено винятково на СБУ, ми виїжджали у Перевальськ, де містилась штаб-квартира отамана Козіціна, і забирали українських хлопців. Ми через “афганців” вийшли на Козіціна, і за три рази звільнили 19 військовослужбовців. В протилежний бік поїхало 11 бойовиків. І це все були громадяни України.

Особисто з Козіціним спілкувалися?

Телефоном два рази. Владна, самолюбива людина. Але доволі чемно спілкувався, не хамив. Утім, звертався на “ти”. Він же генерал-полковником себе вважає. Хоча військове звання у нього — прапорщик. В будь-якому випадку — він своє слово тоді стримав.

Евгений Швец Евгений Швец , журналист
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter