ГоловнаСуспільствоЖиття

«Я в душі знаю, що таке фашизм, але висловити не можу»

LB.ua поспілкувався з учасниками “антифашистського” мітингу Партії регіонов. Знайти серед учасників бодай кого, хто знає, що таке фашизм, не вдалося.

Фото: partyofregions.ua

Приблизно о 12.50 хвіст опозиційної колони звернув з Хрещатика на Михайлівську вулицю. Одночасно з Грушевського на Європейську почали спускатися перші групки людей в картонних кепариках “В Європу без фашистів”, а зі сцени чомусь загримів гімн Січових стрільців - “Ой, у лузі червона калина”.

Хоча за даними міліції участь у мітингу ПР взяли більше 40 тисяч людей, насправді їх кількість становила 5-7 тисяч. І не всі учасники дісталися Європейської площі — частина “антифашистів” так і залишилась на Грушевського, подалі від гучномовців. Національний художній музей був вщент обліплений “регіоналами” - вони обсіли його, як голуби лавку, з якої розкидають хлібні крихти.

На Європейській розвернули знамена — український прапор, прапор ПР, “В Європу без фашистів”. Були також і радянські, навіть один прапор Російської федерації. Два портрети Сталіна, куди ж без нього!

На відміну від опозиціонерів, які постійно скандували гасла, співали пісень і сперечалися “за Бандеру”, “антифашисти” виявилися дуже тихими і спокійними. Їли бутерброди, обговорювали дорогу і свої особисті справи. Між людей сновигали червонопикі “біженці”, якім дуже треба “два рубля”. Млявий спокій мітинга переривали лише групи "Беркуту", що одна за одною бодрим галопом здіймалися з Європейської по Трьохсвятительскій угору, ближче до мітинга опозиції.

Фото: Артем Атаманюк

LB.ua довелося буквально чіплятися до учасників з проханням розказати про фашизм і свої переконання.

Втім, перший учасник, який привернув нашу увагу, не був “антифашистом”. Киянин Віктор Антонович стояв на узбіччі з портретом Юлії Тимошенко і відбивався від пропозиції міліціонера “відійти подалі”.

Фото: Артем Атаманюк

- Чого ж ви не піднялися з опозицією на Михайлівську площу? - запитали ми в нього.

- Та тяжко мені. До того ж, хотів подивитися, що це за люди сюди прийдуть. Мені здається, оце саме отут фашисти — Партія регіонів.

Ми розпитуємо у міліціонера, що за претензії він має до Віктора Антоновича, але міліціонер не відповідає. Не відповідала нам також приблизно половина учасників мітингу, до яких ми звернулися з питаннями. І якщо з жіночками, які сумно відвертались і просили їх ні про що не питати, все, в принципі, зрозуміло — це ті самі бюджетники, що їх звезли на мітинг за вказівкою вищого керівництва, то чому ж не хотіли говорити з нами величезні молодики, обладнані в атрибутику “Партії регіонів”? Загадка.

- Скажіть, будь ласка, ви антифашист?

Мовчання.

- Мужчина, вы антифашист? Приехали на митинг защищать свои убеждения?

Мовчання. Звертаюся до його супутниці:

- Скажите, ваш товарищ говорящий? Мовчить і дівчина.

Втім, дехто з учасників мітингу все ж погодився розказати LB.ua про свою участь у мітингу та загрозу фашизму.

Инна, 37 лет, домогосподарка з Запоріжжя:

Фото: Артем Атаманюк

- Фашизм — это когда одну нацию ставят выше другой. Ну вот на Западной Украине считают, что они выше нас. Откуда знаю? Телевизор смотрю. Нет, знакомых на Западной Украине нет.

Эти, которые УПА хотят уравнять с нашими ветеранами. УПА, которые прятались по лесам и нападали на наших! Конечно, я против такого.

Влад и Віка з Павлограда, закінчують школу, говорять по черзі:

Фото: Артем Атаманюк

- Нас на митинг пригласили знакомые, которые организовывали. И мы поехали, потому что мы против фашизма. Потому что должен быть мир. Сейчас? Сейчас мир, да. Но раньше же был фашизм и это повлияло на многих людей, и некоторые до сих пор придают ему значение.Фашизм — не знаю, как это объяснить... Это насилие. Учили ли мы в школе, что такое фашизм? Уже учили, да...

Дві жіночки, що не захотіли представлятися. На питання, чи з Києва, тільки заперечно похитали головою. Одна з них все ж таки з нами поговорила:

Фото: Артем Атаманюк

- Конечно, мы против фашизма. Но мы не можем говорить, нам запретили.

- Хто заборонив?

- Нельзя говорить, запретили.

- Ви ж вільна людина, що означає — заборонили?

- Я вільна людина, але я хочу, щоб у кожної вільної людини було робоче місце. І кусок хліба. Я за цим приїхала сюда.

- А у вас є робоче місце?

- Ні, тому і приїхала.

- А що таке фашизм, як ви думаєте?

- Фашизм... Як вам сказати. Я в душі знаю, що таке фашизм, але висловити не можу.

Киянка Ганна Іванівна:

- Нема у нас фашизму! Шо ви від мене хочете? Хочете агітувати мене за антифашизм? Ні, ні! Ми прийшли сюди, щоб цю владу знять.

Денис з Ровеньків, шахтар:

- Меня пригласили «Молодые регионы». Сказали, что будет акция. А я за то, что 9 мая — это день Победы, а не траура, как «Свобода» хочет. Праздник, который выиграли наши деды.Что такое фашизм — не могу ответить. Но что-то нехорошее. Пока, наверное, нет проявлений фашизма в Украине. Но ведь они могут начаться...

Фото: Артем Атаманюк

Киянин Іван:

- Конечно, я против фашизма! Только его ж в 45-ом победили. Я пришел на День Европы вообще-то.

Продовження — на відео:

І все ж таки, перший приз за визначення фашизму отримує жіночка з Овруча (своє ім'я вона не назвала). Так от, на її думку, фашисти — це ті, хто кривдить українську націю.

Поки ми думали над цією фразою, цвіт нації колонами потягся з Європейської назад по Грушевського, отримувати гроші за дві години, проведені під травневим сонцем.

Виктория Герасимчук Виктория Герасимчук , Заместитель главного редактора
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter