ГоловнаПолітика

Ірина Венедіктова: «Не красти, не брехати, не відступати». Ось завдання. Ми його й виконуємо»

Із дати призначення Ірини Венедіктової на посаду тимчасово виконуючої обов’язки голови Державного бюро розслідування пройшло майже два місяці. Зізнається, така пропозиція надійшла від президента. І вона сприйняла її як виклик – хотіла окремої ділянки роботи.

З перших днів після призначення виник інформаційний скандал щодо спочатку конкурсу на посади заступників Венедіктової, а потім і призначення одного з них – Олександра Бабікова, що до цього працював в адвокатській компанії та представляв у суді Віктора Януковича.

«Я вже неодноразово казала, що за потреби можу ще раз оголосити конкурс, і ці хлопці, що стали першим заступником і заступником (Олександр Бабіков та Олександр Соколов - LB.ua), знову візьмуть у ньому участь. Але принаймні працюватимуть як тимчасові виконуючі обовязки. Хтось же має працювати та вирішувати завдання, що стоять перед органом», - зазначає т.в.о. голови ДБР.

Венедіктова свідома того, що може й не пропрацювати весь передбачений законодавством термін (5 років) для голови ДБР (у випадку, звісно, перемоги на конкурсі). Втім, вважає, що треба використовувати будь-який шанс.

Фото: Макс Требухов

«Якщо не справлюсь, я готова піти. Якщо прийде хтось кращий – також. Моя позиція – якщо є можливість пробувати, треба це робити максимально», - додає вона.

Про 30 неявок Петра Порошенка на допит, окреме кримінальне провадження щодо прослушки Олексія Гончарука, проблеми з розслідуванням справ Майдану, відносини з Андрієм Богданом та Русланом Рябошапкою, - LB.ua взяв перше розлоге інтерв’ю в Ірини Венедіктової на новій посаді.

«Пропозиція була безпосередньо від Президента»

Соня Кошкіна: Почнемо з вашого призначення. Коли вам надійшла пропозиція очолити ДБР - з огляду на зволікання зі звільненням Романа Труби, та від кого? Від Президента?

Пропозиція була безпосередньо від Президента. Чому погодилась? Для мене це цікаво. Є самостійна ланка роботи, де можна показати власний результат. Або не показати. Але все одно несеш відповідальність. Я сприйняла це як виклик.

С.К.: Які завдання перед вами ставив президент?

Жодних. Завдань не було. І наразі їх немає. Президент поставив планку рік тому: «Не красти, не брехати, не відступати». Ось - завдання. Ми його й виконуємо.

С.К.: Чи була передача справ від Романа Труби? Як це відбувалося?

Це не можна назвати передачею справ. Мене представили колективу. Роман Михайлович сказав, що готовий допомагати. На цьому все.

С.К.: І більше ви з ним не спілкувалися? Не було потреби?

Скажімо так, не було. Це було б зайвим. Я дуже швидко занурилась в процес того, що відбувалося. І робота попередніх осіб мені здалася не дуже доброчесною. Тому я вирішила, що краще розбиратися самостійно.

Фото: Державне бюро розслідувань

Вікторія Матола: 1 січня на сайті ДБР з’явилося повідомлення, що новоутворене ДБР за підсумками 2019 року не впоралося зі своїм завданнями. Йшлося про суттєві порушення в організації діяльності підрозділу, взаємодії з правоохоронними органами, з кадровим і технічним забезпеченням. Чи проводився аудит цієї роботи? Які його результати?

До того, як з’явилось це повідомлення на сайті, багато всього відбулося з 27 грудня (день призначення Венедіктової – LB.ua). Це була безпосередньо реакція на «зливи» зі стін ДБР, що подавалося як інсайдерська інформація.

27-го я вже була на роботі. Мене саме представили колективу. 28-го - підписала перший наказ, що приступаю до виконання своїх обов’язків, прошу не нараховувати мені заробітну плату до тих пір, поки не буду позбавлена депутатських повноважень. З цього моменту безпосередньо почалася моя робота. Я пройшла всю будівлю, починаючи з підвалу. Було важливо зрозуміти, що таке ДБР фізично: людський, матеріальний, змістовний ресурс.

Побачила якихось невідомих людей, що проходять повз... Мені не змогли відкрити декілька дверей, кажучи, що в одному випадку, ключі у якоїсь пари, яка тут готує їжу та має окремий в’їзд на територію ДБР, в другому – це кабінети орендарів, третьому – це територія інституту. А в співробітників бюро від того приміщення ключів немає. З кожним питанням і відповіддю на нього було дедалі страшніше. Бо ти ніби у правоохоронному органі, а ходити тут може хто завгодно.

В.М.: Чи можна говорити про те, що ви відчули спротив з боку колективу?

Ні. Колектив, звичайно, трохи напружився, коли я прийшла та почала ставити конкретні питання (а я можу бути суворою жінкою), але жодного спротиву не було.

Ви би бачили, як працюють слідчі, - в них найгірші умови праці. Вони сидять в маленьких кабінетах, по декілька осіб, разом з речовими доказами, оскільки немає окремого приміщення для їх зберігання. Багато чого з організації праці унеможливлює виконання тих завдань, які перед ними ставлять.

Так само поліграфологи і оперативники... Знаєте, скільки оперативників у центральному апараті ДБР? Аж три! І вони – керівники управлінь. Як можна працювати без оперативників? Конкурси на оперативників йдуть з вересня і ще не завершились.

Фото: Макс Требухов

С.К.: Тобто аудиту не було, йдеться про поверхневе ознайомлення?

Звичайно, ця заява (від 1 січня 2020 року - LB.ua) була пов’язана безпосередньо з моїм ознайомленням зі станом справ, виходячи зі спілкування із слідчими в тих межах, в яких я могла ставити їм питання. Оскільки моє завдання - організація роботи органу.

Що стосується більш поглибленого аудиту, ми надіслали листи до Рахункової палати, Державної аудиторської служби, Національного агентства України з питань державної служби, щоб вони провели перевірку.

Рахункова палата вже відповіла – вона зробить аудит за 2018-2019 роки. У червні обіцяють результати. Потребу в цьому усвідомлюєш, коли заходиш і бачиш велику кількість закуплених картриджів, призначених для якихось принтерів оперативників, коли і оперативників ще немає. І виникає питання щодо доцільності таких закупівель. Таких прикладів – безліч.

С.К.: Зважаючи на оприлюднення «плівок Труби» і того, що ви фактично побачили тут «прохідний двір», чи була проведена спецперевірка ключових приміщень на предмет прослуховування чи іншого роду спостереження?

Звичайно проводили. Власне, це приміщення, в якому ми знаходимося, - це приміщення інституту (раніше це приміщення використовувалось одним з державних інститутів – LB.ua). Для правоохоронного органу воно не підходить. Тому завжди будуть уразливі місця. До того ж технічне забезпечення наразі настільки високе, що ніхто не може бути застрахований. Ті ж самі лазерні «пушки» можуть нас з вами зараз прослуховувати з будь-якого даху.

С.К.: Тобто у вас «плівок» не буде?

Не факт (посміхається – LB.ua). Неможливо ні від чого бути застрахованим. Тому я усвідомлюю: все, що говорю в цьому приміщенні, може бути опубліковано колись в публічному просторі.

С.К.: З ким з Офісу президента ви комунікуєте з робочих питань, якщо потрібна консультація? Це Смирнов чи хтось інший?

Я комунікую зі Смирновим (Андрій Смирнов – заступник голови Офісу президента – LB.ua). Якщо потрібна консультація, пов’язана з моїми повноваженнями, можу комунікувати будь з ким. Але Андрій Олександрович (Смирнов - LB.ua) – ближче до моєї сфери. Хоча комунікація з ним відбувається насправді дуже рідко.

Андрій Смирнов
Фото: Цензор
Андрій Смирнов

С.К.: У вас з Андрієм Богданом був конфлікт?

Я вважаю, що ні.

С.К.: Через це вас не призначили в адміністрацію президента, свого часу?

Не думаю, що я могла взагалі розглядати призначення в адміністрацію.

С.К.: Але вам пропонували?

Ні, в адміністрацію не пропонували.

В.М.: Ви наразі змінили кабінет. Це не те приміщення, куди журналістів запрошував Труба.

Той кабінет був дуже великий, з окремими кімнатами, кухнею, ванною. Ми вже влаштували там інших працівників.

В.М.: Труба казав, що справою щодо його прослуховування займається ДБР. Тобто ДБР розслідує прослуховування ДБР?

Було відкрито багато окремих проваджень. Зараз їх об’єднали в одне. А розслідувати буде, так, ДБР.

С.К.: Що відомо про цю справу? За моєю інформацією, те, що було в telegram-каналі, - маленька частина. Всього є 30 годин записів. Можете щось про це розповісти?

Я не є керівником органу досудового розслідування. Тому що я можу сказати? Справи об’єднали зовсім нещодавно. Як її будуть розслідувати, це залежить безпосередньо від слідчих, які цим займатимуться.

Думаю, все буде дуже ретельно вивчатися. Давайте це залишимо слідчим. Я не можу коментувати хоча б тому, що, не слухала ці записи.

С.К.: Не вірю. Хоча б в тій частині, де Труба звітує Богдану напряму. Ви не могли це не чути.

Коли кажу, що я не слухала, це означає, що не слухала ніскільки. Мені нецікаво. Я не дивлюсь чужі декларації з тієї ж причини. Не цікавлюся тим, хто і як звітує. І людьми, котрі не можуть на щось впливати…

Якщо для роботи записи треба буде послухати, я послухаю. Але в мене такий графік, що не лишається зайвого часу. Зараз це просто не цікаво.

С.К.: Але ж це безпосередньо пов’язано з вашою роботою. Гаразд. Чи є інформація про причетність Петра Порошенко до цієї історії?

З прослуховуванням? У мене немає такої інформації.

С.К.: Відомо, що він передав до НАБУ якісь з цих записів?

Я цього не знаю. Підтвердити чи спростувати не можу.

Фото: Макс Требухов

«За потреби, можу ще раз оголосити конкурс»

В.М.: Сталося кілька скандалів довкола початку вашої роботи. Все почалось із конкурсу на посаду двох заступників. Для подання документів виділили фактично два дні, що фізично ускладнювало участь кандидатів. 

Фактично конкурс був оголошений 28 грудня. Прийом документів почався 30 грудня о 9-й ранку і закінчилося 3-го числа о 18 (30, 31 грудня, 1 та 2 січня були офіційно вихідними - LB.ua). Розмістили інформацію про конкурс як завжди це робили. Кадри мені повідомили, що на головну такі повідомлення виводили лише одного разу, щоб підняти значущість.

Не знімаю з себе відповідальності, але тоді я тільки розпочала свою діяльність і не відстежувала, хто і що розміщував. Сказала розмістити - вони розмістили, як завжди.

Конкурс проходив три тиждні. Документи приймалися з 30-го по 3-є, але конкурс закінчився через три тиждні. Це швидко?

В.М.: Для того, щоб брати участь в конкурсі, треба подати документи.

Давайте подивимося на це з іншого боку. Я прийшла 28 грудня. Мені треба працювати? Треба. Виникли питання, чому залишилися заступники Труби. З ким же мені працювати?

С.К.: Ольга Варченко...

Ми поговоримо про це. Давайте закінчимо з конкурсами. Дивіться, оскільки попередні заступники (голови ДБР – LB.ua) навіть вас не влаштовують, мені потрібні були інші. Перед кадрами постало завдання зробити це максимально швидко. І за три тижні були підписані накази про призначення заступників. Водночас до 11 січня, ви знаєте, до нас з Офісу генерального прокурора переходили слідчі по справах Майдану.

В.М.: Скільки перейшло, до слова?

З Офісу генеральної прокуратури - 16, з регіональних прокуратур - 17. Хоча подавалося двічі більше за документами. Вони переходили без конкурсу, але відбір відбувався. Чому в громадськості немає питань до того, що я 10 днів переводжу слідчих і половину відсіяла?! Вам не здається, що має місце певна штучність підходів до процесів, що відбувались паралельно?

До того ж, на конкурс щодо першого заступника подалося 14 осіб, на заступника – 24. Цього достатньо, як думаєте?

Звичайно, я можу проводити конкурс за прикладом Труби щодо оперативників, який триває з вересня і досі не завершився. Але я визначила максимальним строком три тижні. Це й так забагато для т.в.о. без заступників.

В.М.: Разом з тим, наприклад, довідку про несудимість - для подачі пакету документів - можна взяти протягом двох тижнів, про що казала Олена Сотник, котра також брала участь в конкурсі.

Запитайте в Олексія Лясковця з Запоріжжя. Він також отримував цю довідку і подав документи. Люди, які ніколи не збирали документи, звичайно, будуть робити це довго.

В.М.: Нацполіція видає цю довідку від 3 до 15 робочих днів. Очевидно, що ті, хто отримав її, швидше за все, зробили це корупційним шляхом.

Ви маєте запитати людей, які її отримали. Знову ж таки Лясковця, наприклад. Чи пішов він корупційним шляхом чи ні… Ви берете невдалий приклад, коли людина не змогла. Візьміть приклад, коли вона змогла.

Фото: Макс Требухов

В.М.: Питання не в тому, хто встиг чи не встиг. А в тому, що конкурс має забезпечувати рівні умови.

Звичайно, наступного разу ми зробимо так, щоб всі охочі їх подали, але, побачите, знову хтось не зможе цього зробити. У нас – три посади заступників, зайняті лише дві. Третя вакантна.

Я вже неодноразово казала, що за потреби можу ще раз оголосити конкурс, і ці хлопці, що стали першим заступником і заступником (Олександр Бабіков та Олександр Соколов - LB.ua), знову візьмуть у ньому участь. Але принаймні працюватимуть як тимчасові виконуючі обов’язки. Хтось же має працювати та вирішувати завдання, що стоять перед органом.

А потім ми можемо робити такі конкурси, на які б хто завгодно міг податися. Хоча я вважаю, що нам хто завгодно не потрібен. Нам треба людей, які в умовах сьогодення, в умовах швидкості прийняття рішень, здатні виконувати певні дії. І брати довідки швидко.

Ви знаєте, що президент підписав указ про зміну структури ДБР?

В.М.: Звісно.

Почнуться нові конкурси, важливіші за посади заступників - на керівників органу досудового розслідування. І це важливо, тому що ані я, ані заступники не є керівниками органу досудового розслідування.

В.М.: Маєте на увазі слідче управління?

Головне слідче управління, Головне оперативне управління, Головне оперативно-технічне управління – ключові управління в ДБР. І конкурси на їх очільників так само будуть максимально швидкі. Без святкових днів і новорічних свят, але так швидко, як ми зможемо.

В.М.: Ще одна з публічних претензій - те, що ваш заступник Олександр Бабіков був адвокатом Віктора Януковича. На брифінгу він це спростував, проте журналісти надали документальне підтвердження цьому.

Ви були на брифінгу?

В.М.: Ні, але я бачила трансляцію.

Можна передивитися брифінг. І питання по цьому епізоду, який нібито знайшли журналісти, там ставили. Ми, до слова, знаємо, як ця інформація з’явилася у «Слідства.інфо», хто її шукав, хто робив запити в суді, стенограму судових засідань. Ми провели своє маленьке розслідування.

Заступник директора ДБР бюро Олександр Бабіков
Фото: Укринформ
Заступник директора ДБР бюро Олександр Бабіков

В.М.: І хто її робив?

Проведіть журналістське розслідування, я думаю, воно буде цікавим. Але щодо цього питання (захисту Віктора Януковича - LB.ua) Бабіков відповідав на брифінгу. Мені нема чого додати.

Щодо конфлікту інтересів – написано у його рапорті. Я навіть попросила, щоб мені принесли ці документи, щоб показати вам оригінали. Можете подивитися.

(демонструє рапорт)

В.М.: Ви знали, що він був адвокатом Віктора Януковича, коли його призначали?

По-перше, він не був особистим адвокатом. Він був адвокатом в адвокатському об’єднанні «Авер Лекс» і був адвокатом охоронця (Віктора Януковича – LB.ua).

В.М.: Але ж є аудіозаписи з судових засідань, де він каже, що представляє інтереси Віктора Януковича.

Думаю, це питання вам краще поставити безпосередньо Бабікову. Те, що він працював адвокатом в «Авер Лексі» і про все, що він сказав на брифінгу, я знала ще до того, як Бабіков брав участь у конкурсі. Я запрошувала його радником у Патронатну службу. І тільки тому, що були свята, а в нього щось було з призупиненням адвокатського свідоцтва, він пішов одразу на конкурс. І про можливий конфлікт інтересів ми теж говорили ще до того. Комісія також поверталася до цього питання. Тому більше додати нічого не можу.

В.М.: Ви казали, що він не куруватиме діяльність управління, що займається справами Майдану.

Є конкретний наказ, підписаний мною після призначення заступників, про розподіл обов’язків. Третій відділ Третього слідчого управління - відділ у справах Майдану - підпорядкований виключно мені.

С.К.: Цитую з рапорту: «Разом з цим, до 28.12 я працював в адвокатському об’єднанні «Авер Лекс», адвокати якого брали участь у кримінальному провадженні, котре розслідується органами ДБР. В зв’язку з цим, у мене при здійсненні повноважень першого заступника Держбюро можуть виникати умови для потенційного конфлікту інтересів»… І він просить такі справи йому не скеровувати.

Так.

В.М.: Дружина іншого вашого заступника Олександра Соколова задекларувала дохід від компанії «Перегрін», у якій ви теж працювали.

Так, це відповідає дійсності.

В.М.: Тобто ви знали Соколова до призначення?

Я знала і Соколова, і його дружину бачила в офісі. Я працювала там радником. В мене була сфера, пов’язана з міжнародним комерційним арбітражем.

В.М.: Ви запрошували Олександра Соколова до участі у конкурсі?

Запрошувала. І не тільки Соколова. Багатьох запрошувала, не всі пройшли.

Фото: Державне бюро розслідувань

С.К.: Чому в ДБР залишилася колишня заступниця Труби – Варченко?

Мені потрібні були люди, з ким працювати. Треба розуміти, що є певна інституційна пам’ять, люди, які принаймні знають, що відбувається в ДБР, - потрібні. Я ж прекрасно розуміла, що в нас буде нова організаційна структура. Я надала можливість людям проявити себе. Будуть нові конкурси, тоді побачимо. І ви побачите.

С.К.: Призначення Труби було політичним, як і Варченко...

Я хотіла зробити свої власні висновки.

С.К.: З боку виглядає так, ніби вона банально домовилася.

Давайте робити висновки трохи пізніше.

С.К.: Варченко подаватиметься на нові конкурси?

Запитайте у Ольги Олександрівни. Я можу багато чого говорити, але подивимося, як воно буде, коли розпочнуться конкурси. Зараз прописуються кваліфікаційні вимоги щодо керівників і заступників головних управлінь.

В.М.: Яку посаду займає Варченко?

Керівник другого слідчого правління.

В.М.: Яке займається розслідуванням справ щодо суддів і правоохоронців?

Так.

В.М.: Те, що Варченко і Буряк (колишній заступник, наразі керівник відділу по справах Майдану - LB.ua) залишилися в ДБР дисонує з метою законопроекту про перезавантаження керівництва бюро.

Ви вважаєте, що я мала прийти 27-го числа і звільнити всіх?

С.К.: Ми так не вважаємо. Така норма міститься в законопроекті.

Там чітка вимога щодо директора і заступників. Вона виконана.

Фото: Державне бюро розслідувань

«Ми підготували пакети документів для приводу (Порошенка на допит – LB.ua)»

С.К.: Перейдемо до резонансних справ. Найголовніша з них, в контексті якої в інформаційному просторі останнім часом часто згадується ДБР, - це справа Петра Порошенка. Наразі відомо про 13 епізодів. Можливо, їх вже стало більше. Яким чином вони просуваються?

Провадження просуваються дуже важко. Петро Олексійович не з’являється на допити. Є в нього така звичка (посміхається – LB.ua). Що стосується безпосередньо розслідування, мені важко сказати, тому що я, знову ж таки, не є керівником органу досудового розслідування. Але що стосується організації, можу повідомити, що ми рухаємося в межах процесуального законодавства. По двох епізодах – перевищення лімітів неявки. І ми підготували пакети з доказами щодо приводу (силового - LB.ua), вони перенаправлені до Генеральної прокуратури. Ми маємо погоджувати це з прокуратурою, потім передавати матеріали до суду. Нехай суд вирішує, чи достатньо підстав для приводу.

В.М.: Коли ми востаннє говорили з Романом Трубою, він відзначив, що перша підозра Петра Порошенка довго не поверталася Генеральною прокуратурою. Так і не була підписана.

Вона повернута. Причому ще за Труби. Наразі вона допрацьовується. Проводяться додаткові експертизи. Хочу сказати, що в нас нормальні відносини з усіма правоохоронними органами. І з Офісом генерального прокурора зокрема.

С.К.: Випередили наше питання.

В.М.: Як склалися відносини з Русланом Рябошапкою?

Нормально. Є комунікація. Час від часу прокурори дійсно не погоджують нам підозри. Часто вони мають для цього підстави. Але ми – в комунікації. І з Генеральною прокуратурою, і з Національною поліцією, щоправда, більше листуємось. Коли треба було супроводжувати деякі епізоди у справах Майдану, нам відрядили слідчих з Нацполіції, за що я вдячна міністру.

С.К.: Конкретно з Рябошапкою ви обговорювали вірогідність звернення щодо силового приводу Петра Порошенка?

Так, я Руслану Георгійовичу дзвонила з приводу прийняти слідчого на прийом.

С.К.: Як ви поспілкувалися на цю тему?

Прекрасно. Чекаємо на його рішення.

Фото: Макс Требухов

С.К.: Поясніть для читачів, як застосувати силовий привід до народного депутата? Та й взагалі, за яких умов він не може бути виконаний?

Я б не хотіла говорити про примусові приводи. Ми зобов’язані жити за законами. І в законі прописана певна процедура. Тому завдання - просто виконувати процедуру. Показати, що люди, які пишуть і приймають закони, не можуть ними нехтувати. Моя задача, як тимчасового виконувача обов’язки директора, - організувати роботу досудового розслідування. Як я буду виглядати в очах слідчих, в очах суспільства, коли роблю свою роботу, а людина 30 разів не приходить на допит?

В.М.: 30 разів? Серйозно?

Так. Мені здається, ця процедура добре прописана в КПК, ми нічого не вигадуємо. Ми маємо закінчити процедуру і передати м’яч на поле прокуратури. Далі прокуратура має діяти в межах законодавства і передати м’яч до суду. Все. Тобто задача правоохоронної системи, мені здається, - показати дотримання процедур. Це ж не означає, що хтось когось хапатиме і кудись вестиме, ні. Ухвала вручається людині. Але її ще треба вручити (посміхається – LB.ua).

С.К.: До того ж народному депутату. Як це зробити з юридичної точки зору?

З юридичної точки зору, якщо є рішення суду, і особа є свідомим громадянином, вона це рішення виконає. І не треба жодного примусу. А якщо ми не виконуємо рішення суду, відреформованого, до речі, тоді, мабуть, це питання.

В.М.: Конституційний суд не виконує рішення суду (посміхається – LB.ua)…

Я ж не можу відповідати за все, що відбувається в державі. Кожен має відповідати за свою зону відповідальності.

В.М.: Звісно. Це не до вас адресувалось.

Адвокат Петра Порошенка наголошує на тому, що з 5 лютого в ДБР має бути нова структура. А оскільки її немає, немає органів, котрі проводять розслідування. А отже, всі процесуальні дії можна ставити під сумнів.

Скільки разів прокуратура реформувалася? Це хоч колись зупинило щось в судах? Ми направили в суди, в прокуратуру листи, що перебуваємо в стадії реформування. Ми не перші і не останні правоохоронні органи, які реформуються. Жодним чином це не створювало ніяких перепон для нашої діяльності.

В.М.: Але в указі немає перехідного періоду. Фактично він набуває чинності в день оприлюднення. Поясніть цей момент. Чи не має загрози, щоб згодом справи в судах розвалювались через цю формальну причину?

Нічого не буде розвалено в суді, тому що перехідний період зазначений в законі, про що ми надіслали листи.

Фото: Макс Требухов

С.К.: Уточню стосовно справ щодо Петра Порошенка. Я кілька разів питала Романа Трубу про те, чи дійсно ці провадження були відкриті за заявами Андрія Портнова. Відповіді так і не отримала. Хто ініціатор тих проваджень, про які ви сказали?

Більшість цих проваджень – за заявами Портнова. Не знаю, чому це має бути таємницею.

Що стосується Петра Олексійовича: нічого особистого в мене до нього немає. Попри те, що коли він приходить на допит, під вікнами ДБР влаштовують дійство: приносять «золоті унітази», плакати і т.д.

С.К.: Ви сказали: чому це має бути таємницею… Я також так вважаю. Можливо, Труба соромився того, що тісно спілкується з Портновим?

Я знаю, що пан Портнов написав в telegram-каналі, що хоче прийти на зустріч з новим керівництвом (ДБР – LB.ua). Якщо він прийде, я з ним зустрінусь, поговорю. Коли це відбудеться, - не знаю, ще не планували.

В.М.: Чи є провадження щодо Портнова?

Я знаю, що був епізод щодо погроз прокурору (у листопада минулого року повідомлялось, що Портнов погрожував співробітнику Генпрокуратури Олександру Божку – LB.ua). Це провадження розслідує СБУ. Про жодні інші провадження я не знаю.

С.К.: Вам у спадок дісталась абсолютно сфальсифікована справа Сергія Пашинського. Сподіваюся, тут деталізувати зайве... 

Справа Пашинського зараз у нас. Є окремі моменти, які ще дорозслідуються, проводяться експертизи, в тому числі. Казати, що вона була сфальсифікована/не сфальсифікована, - хай вирішить суд. Звісно, ДБР має дуже великі повноваження, але кінцеве рішення не за нами. 

В.М.: Одне з чотирьох проваджень щодо Юрія Луценка розслідує ДБР. Мабуть, за скаргою Сергія Горбатюка щодо діяльності колишнього генпрокурора… На якій воно стадії? Чи був допитаний сам Луценко?

Є декілька проваджень. І, наскільки мені відомо, він допитувався.

В.М.: Щодо справи Марусі Звіробій і Софії Федини. Під час судового засідання щодо Марусі Звіробій із обрання запобіжного заходу йшлося про допит потерпілого – президента Зеленського. Як його допитували?

Краще в слідчого запитати, він проводив допит.

Софія Федина під час візиту до ДБР
Фото: Михаил Палинчак
Софія Федина під час візиту до ДБР

В.М.: А президент сюди приходив?

Не можу це сказати. Знову ж таки, краще слідчого питати.

В.М.: Ви вважаєте цю справу політичною? Ну, наговорили чогось…

Що означає: наговорили чогось?! Уявіть собі ситуацію, коли в США сенатор з громадським діячем десь би сиділи і таке говорили на президента. Йдеться про державні інституції… Погрози вбивством… Хіба це нормально?

С.К.: Я їх не захищаю. Хоча вважаю, що цією справою команда Зеленського наносить собі іміджевий удар. Ви даєте опонентам можливість, щоб вони звинувачували вас в утисках волонтерів, опозиційних політиків.

Зачекайте! У суспільстві є запит на потужні державні інституції. На справедливість.

С.К.: Запит є на посадки, які Володимир Олександрович (Зеленський – LB.ua) обіцяв ще минулої вести. А скоро – наступна.

Це – в тому числі. Однак, якщо ми хочемо потужні державні інституції, то чому дозволяємо собі не ходити 30 разів на допити?

С.К.: Це питання – до Петра Олексійовича.

Погрожувати вбивством президенту, поливати брудом тих, у кого інша точка зору, робити це публічно, в ефірах… Звісно, ми можемо ставити питання про психологічне здоров’я цих людей, але це не дозволяє їм робити те, що вони роблять.

Я – політично нейтральна людина, як би це дивно не звучало. Я була третім номером списку партії «Слуга народу»…

В.М.: А в складі партії ви були, до речі?

Ні. Я завжди була безпартійна.

Я в політиці недовго, ще не пройнялася цим духом. Взагалі себе вважаю більше представником громадянського суспільства. Сподіваюсь, що демонструю свою діяльність саме перед громадянським суспільством – публікую звіти про роботу на сайті ДБР і т.д.

Маруся Звіробій на засіданні суду
Фото: Lb.ua
Маруся Звіробій на засіданні суду

В.М.: Чи є хоч одне провадження, в якому значиться прізвище депутата від «Слуги народу»? Була історія з перепискою Медяника.

Наскільки я знаю, немає. Якби була, то це вже би розкручувалось… Але з іншого боку – ми не ведемо облік по фракціям – можливо, є фактові провадження, що стосуються їхньої діяльності.

В.М.: Ви як колишня представниця цієї фракції готові до того, що таке провадження може бути відкрито?

Так. Я вважаю, що будь-яка система приречена на те, що буде загнивати, якщо не відбуватиметься самоочищення. Судова система це нам доводить найкращим чином. Самоочищення має бути всюди, і в ДБР в тому числі.

В.М.: Скільки проваджень ДБР зареєструвала за ухвалами суду щодо нинішнього генпрокурора і його заступників? За моєю інформацією такі провадження є.

Є. Нещодавно в ДБР була Олена Лукаш на допиті. Якраз з цього приводу.

В.М.: Вона поскаржилась на генпрокурора і заступників на вручення їй підозри?

Такою інформацією я не володію.

В.М.: Допит Рябошапки чи його заступників був?

Наскільки знаю, то ні.

В.М.: Чи правда, що в значній кількості проваджень, які розслідує ДБР, не призначені прокурори? Така інформація поширювалась у ЗМІ, ГПУ це спростовує.

У ЗМІ «злили» з Офіса генпрокурора копію нашого документу від 9 січня. Тоді дійсно у нас була така загроза, я писала такого листа Руслану Георгійовичу (Рябошапці – LB.ua). Зараз у нас майже немає таких проблем. Ми намагаємось їх швидко вирішувати. Звісно, я переживаю, що буде з регіональними прокуратурами. Дуже важливо, щоб були кадри.

В.М.: Прокурори жаліються, що ДБР реєструє провадження (робить це в таблиці ексель) і передає інформацію прокуратурі. Але процес передачі такої інформації триває іноді по кілька місяців.

Про це варто конкретно говорити: яка справа, який прокурор. Якщо виникає проблема, я її вирішую, зазвичай, нормальною комунікацією. Якщо щось не так з боку інших правоохоронних органів, нехай вони звернуться до мене безпосередньо, і ми знайдемо спільну мову.

Фото: Макс Требухов

В.М.: Яку участь ДБР бере у розслідуванні справи щодо прослуховування Гончарука? Справу розслідує СБУ.

Так, ми зареєстрували провадження щодо іншого епізоду. Проводимо слідчі дії.

В.М.: За яким епізодом?

Це – таємниця слідства.

«Сьогодні ДБР укомплектоване лише на 1\3»

В.М.: Тривалий час існує проблема щодо територіальної підсудності справ, які розслідує ДБР. Проблема в тому, що офіційно орган зареєстрований в будівлі Кабміну на Грушевського, а фактично розташований на Симона Петлюри. Це призводить до того, що рішення приймає то Печерський, то Шевченківський райсуд Києва. І цей абсурд продовжується. Чи буде це виправлено?

З точки зору процедури, жодних порушень немає. Але ми плануємо розташувати слідчих в різних районах і закріпити адреси, щоб вони могли подавати клопотання в різні суди.

В.М.: Погодьтесь, це дивно, коли секретаріат Кабміну каже, що ДБР там немає, а справи розглядаються в Печерському райсуді.

Це – наша офіційна адреса. Це – абсолютно законно.

В.М.: Чи не існує загрози, що в якийсь момент якийсь суд скасує рішення через те, що неправильні вихідні дані органу досудового розслідування?

Я не бачу жодних загроз. Якщо ми зберемо докази і витримаємо процедуру, далі справа за судом.

Фото: Державне бюро розслідувань

В.М.: Яким чином слідчих розташуєте в різні райони? Яка юридична процедура для зміни підсудності?

Сьогодні ДБР укомплектоване лише на 1\3. Як тільки укомплектуємо його повністю, суттєво зросте кількість працівників. А тому знадобляться інші приміщення, будемо розташовувати їх в різних районах Києва, щоб слідчі швидко отримували процедурні рішення.

«Я не хотіла виходити в інформаційний простір, щоб потім не сказали, що в мене є переваги серед інших кандидатів (на посаду голови ДБР – LB.ua)»

В.М.: Виник скандал і щодо формування конкурсної комісії для обрання голови ДБР. Із 17 осіб комітет обрав трьох представників «Слуги народу» - Юлії Яцик, Владлена Неклюдова, Юрія Пономаренка.

Ситуація – досить неоднозначна, оскільки після цього міжнародні партнери можуть не подати своїх кандидатів, адже йшлося про відбір представників парламенту, а не провладної фракції. Чи комунікували ви якось цю ситуацію зі своїми колишніми однопартійцями, зважаючи на те, що вона, знову ж таки, вдарить по іміджу ДБР?

На репутації ДБР може відобразитися все, що завгодно. Знову ж таки, подивіться на мої дії. Сьогодні – 18 лютого – я даю перше інтерв’ю на цій посаді. У мене була свідома позиція: не виходити в інформаційний простір, щоб потім не сказали, що в мене є переваги серед інших кандидатів (на посаду голови ДБР – LB.ua), щоб не лише зі мною асоціювалося ДБР.

З іншого боку – є купа питань, відповіді на які вимагає суспільство. Тому я вийшла в медіа. Буде це мені в плюс чи в мінус? Питання.

Що стосується конкурсу я свідомо не занурююсь в його деталі. Це не залежить від мене. Більше за все мене про нього питають міжнародні партнери. Це також їхнє болюче питання, вони хочуть максимальної незаангажованості (під час обрання керівника ДБР – LB.ua). Я на це впливати не можу. Хоча я також зацікавлена в тому, щоби Верховна Рада делегувала представників громадянського суспільства. Комітет вчинив так… Подивимось, що буде далі. Наразі парламент розглядає земельну реформу, і поки її не завершить, не зможе розглянути постанову про конкурсну комісію.

В.М.: Але ви плануєте брати участь в конкурсі на посаду голови ДБР?

На сьогодні – так. Я далеко не планую (посміхається – LB.ua). Мені здається, я вкладаю тут багато енергії, хочеться певні процеси довести до логічного завершення.

Фото: Макс Требухов

«(Без заочного засудження) рухатись далі у справах Майдану неможливо»

В.М.: Ви призначили керівником відділу ДБР із розслідування «справ Майдану» Олександра Буряка, який був заступником Романа Труби. Він, за словами адвоката родин Небесної сотні Євгенії Закревської, «засвітився» на «плівках» з Окружного адмінсуду Києва, де нібито суддя Вовк узгоджує рішення щодо судді Аблова, якого називають суддею Майдану.

Будучи на посаді заступника, Буряк не міг вирішити питання щодо справ Майдану. Тому не може йти мова про конфлікт інтересів. А зараз цей підрозділ, який він очолив, за структурою, затвердженою президентом, має бути управлінням. А тому буде також оголошений конкурс – відкритий, прозорий, але швидкий.

В.М.: Чи всі майданівські справи передали в ДБР?

Ні, не всі. 47 справ ми отримали, дві основні «материнські» справи поки не отримали.

В.М.: Чому?

Через великий обсяг матеріалів та речових доказів.

С.К.: Що Рябошапка каже? Ви ж спілкуєтеся з ним.

Прокурори зайняті їхньою підготовкою. Ми спілкуємось з Русланом Георгієвичем і на цю тему – щоб якомога швидше передати ці справи ДБР.

С.К.: Зараз якраз річниця Майдану. Очевидно, вам питатимуть про результати розслідування.

Звичайно питатимуть. У мене, в свою чергу, є інше питання.

(відходить до столу і бере Закон «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 2014 року)

Існує протиріччя з цим законом і Кримінально-процесуальним кодексом…

С.К.: Це той закон, який Портнов вимагає скасувати?

Це той, що діє на сьогодні… Було вбито 78 мітингувальників і 13 правоохоронців. З точки зору справедливості, ми мусимо пам’ятати і про 13 загиблих правоохоронців, які виконували наказ. Якщо накази були злочинними, потрібно притягнути до відповідальності тих, хто їх віддавав.

Фото: Макс Требухов

В.М.: Але не виконувати цей закон ви не можете.

Він перешкоджає об’єктивно нам розслідувати вбивства правоохоронців.

В.М.: Плануєте ініціювати зміни до закону чи скасування його?

Якщо ми хочемо справедливого і чесного розслідування, то цей закон треба скасувати. Крім того, ми розробили законопроект про заочне засудження, який було направлено всім головам фракцій та Денису Монастирському (голова комітету з питань правоохоронної діяльності – LB.ua). Дуже сподіваємось, що депутати його підтримають. Оскільки далі ми не можемо рухатися. Я розумію, що цю ініціативу не підтримає широке коло осіб, оскільки заочне засудження стосуватиметься всіх… Але без цього, повторюсь, рухатися далі (у справах Майдану – LB.ua) неможливо.

В.М.: Щодо вашого чоловіка також була інформація в ЗМІ, що нібито він впливає на кадрову політику ДБР. Ви це заперечили, вимагаючи спростування, і пригрозили журналістам позовом.

Так, будемо подавати позов. Ми надіслали адвокатський запити в «Українську правду», в Центр протидії корупції (який був автором тексту – LB.ua). Відповіді не отримали. Подали також запит на особу, яка є власником домену («Української правди» - LB.ua). Отримали формальну відповідь. Терміни щодо отримання решти відповідей спливають. Після цього подаватимемо до суду.

В.М.: Запити стосуються підтвердження опублікованої інформації?

Так. Я питала чоловіка, чи знає він Бірюкова (радник Венедіктової, який працював в Нацполіції; в статті йшлося, що його призначили в ДБР нібито завдяки чоловіку голови ДБР Денису Колеснику – LB.ua). Він сказав, що не знає. Питала Бірюкова, чи знайомий з чоловіком. Сказав: ні.

Ми хотіли з’ясувати у журналістів, звідки у них інформація. Бірюков і мій чоловік взагалі ніде не пересікались…

В.М.: Щоб поставити крапку в цьому питанні: ваш чоловік не впливає на жодні процеси в ДБР?

Ні, він ні на що не впливає в ДБР, не приходить і навіть вже не забирає мене. Лише 27 грудня він приїхав, щоб забрати мене додому. Було вже дуже пізно.

Як на мене, це – дискредитація жінки – керівника правоохоронного органу. Мовляв, мій чоловік – з поліції, от він і керує ДБР…

Мій чоловік розуміє ризики, тому ми не спілкуємось на робочі теми. Це може стати кінцем і його, і моєї кар’єри. Чому таке серйозне видання дозволяє собі публікувати подібну інформацію без доказів? Не зрозуміло.

Фото: Державне бюро розслідувань

«Я ніколи не трималась за крісло»

В.М.: Ви працювали науковцем, юристом, адвокатом міжнародного арбітражу, а згодом головою Комітету парламенту з питань правової політики. Яка у вас була мотивація, коли вирішили стати керівником ДБР? Репутаційно – ризикована посада, погодьтесь.

Думаю, моя відповідь на це питання змінюватиметься з кожним проміжком часу на цій посаді (посміхається – LB.ua). До прикладу, в грудні, коли мені запропонували очолити ДБР, для мене це був виклик. Я – людина, яка відповідає на виклики, мені хотілося самостійної ділянки роботи.

Зараз переді мною стоять абсолютно інші завдання, я занурилась в роботу ДБР. В якійсь мірі, вони – максималістські, але точно відповідають моїй меті, коли я йшла в команду Зеленського. У мене є можливість щось змінити в ДБР за два роки, і я спробую це зробити.

ДБР – «живий» організм. Це не прокуратура і суди, де система сильно вкорінилась. У мене є амбіції закласти фундамент для роботи справжнього правоохоронного органу. Вийде/не вийде – не знаю, але я готова віддати рік, два, три роботі тут.

Якщо не справлюсь, я готова піти. Якщо прийде хтось кращий – також. Моя позиція – якщо є можливість пробувати, треба це робити максимально.

Мої рідні живуть в Україні, мама тут похована, батько тут стариться. За цей рік у мене нічого не змінилось. Мені важлива ця країна.

С.К.: Ви сказали, як по Фрейду, що готові рік, два, три, але не весь термін (п’ять років – LB.ua) перебувати на цій посаді. Роман Труба, якого ми сьогодні дуже часто згадуємо, розраховував на довге перебування в ДБР, але тим не менше, була політична ситуація. І у вас може виникнути така ж ситуація.

Звичайно. Подивимось, як працюватиме конкурсна комісія (з відбору голови ДБР – LB.ua), і хто подасться на конкурс.

Я ніколи не трималась за крісло. І це видно щодо посади голови комітету.

Крім того, у мене є чимало інших цікавих справ в житті, захоплень, які стоять на паузі.

Я зроблю тут (в ДБР – LB.ua), скільки зможу. Якщо моя робота не буде потрібна і прийде інша людина, - окей.

Фото: Макс Требухов

С.К.: Тобто судитися, як Труба, не будете?

Ви навіть не уявляєте, скільки людей щодня подають позови щодо ДБР. Сьогодні знову зайшло три позови. Кожен ранок починається з смс юриста, який пише про кількість позовів. При чому ситуація іноді парадоксальна: дехто судиться за бездіяльність і просить суд зобов’язати нас вчинити певні дії, а хтось – за нібито протиправні дії і просить зупинити ці дії. Є такі, хто постійно засипає нас запитами, позовами і так далі. Є один чоловік, який всюди подає позови і вважає мене нелегітимним керівником ДБР, а разом з тим, подається в конкурсну комісію для відбору членів Ради громадського контролю при ДБР.

В.М.: Чи не боїтесь ви, так би мовити, долі Труби?

Мені звісно не подобається, що мене з кимось порівнюють. Але давайте так: чого конкретно мені боятись?

С.К.: Що політика може завадити вам зробити те, що ви хочете, і при цьому залишитися на своєму місці. До прикладу, як трапилось з Тетяною Сліпачук, яка як голова ЦВК, забезпечила чесні вибори, а потім із політичних причин її звільнили.

Що може зі мною статися? Те, що мене перемеле і виплюне політика?..

В.М.: А як же репутація?

Що станеться з моєю репутацією? Якщо я не буду робити жодних недоброчесних дій, з моєю репутацією нічого не станеться. Своєю репутацією розпоряджаюся лише я.

Про мене стільки всього говорять… Казали, що я – людина Портнова, потім – людина Авакова і так далі. Я ніколи не зможу передбачити, що завтра про мене скажуть. Але я можу або щось робити, або ні. Я відповідаю за себе.

Якщо політично так трапиться, що мене перемеле і виплюне, для мене це не буде трагедією. Залежить, як до цього ставитися. Можливо, це звучить пафосно, але є те, що я можу зробити для країни. І я чесно це роблю. А далі – все, йду в своє життя. Мені лише 41 рік, в мене ще все попереду (посміхається – LB.ua).

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналістка, редакторка відділу "Право"
Соня КошкинаСоня Кошкина, Шеф-редактор LB.ua
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram