ГоловнаПолітика

Міністерка у справах ветеранів Оксана Коляда: «Про об’єднання міністерств дізналася зранку перед нашим призначенням»

Президент Володимир Зеленський 28 серпня запропонував полковниці запасу Оксані Коляді очолити Міністерство у справах ветеранів. Коли ж наступного дня Верховна рада призначала Кабмін, Коляда дізналася, що її посада «звучить довше». «Зелений» уряд вирішив об’єднати два відомства в одне міністерство у справах ветеранів, окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб.

На посаду очільниці Мінвету Оксану Коляду висунув ветеранський рух. Це і зрозуміло, адже Коляда проходила службу в МВС та в ЗСУ, очолювала управління комунікації і преси Міністерства оборони, протягом трьох місяців 2017 року була заступницею командувача АТО. Допомагала створювати Міністерство у справах ветеранів, де зрештою стала заступницею міністерки Ірини Фріз. Але якщо Коляда має стратегію щодо покращення ситуації з ветеранами, то з переселенцями ніколи не працювала. В інтерв’ю LB.ua новопризначена міністерка розмірковує про труднощі об’єднання в одне міністерство двох категорій людей, які бачили війну з різних боків, та розповідає про першочергові плани.

Фото: Макс Требухов

«Якщо ветерани матимуть власне житло і роботу, то вони будуть приносити гроші у бюджет, а не 30 років тільки брати з нього»

Ви були однією з ініціаторок створення Міністерства у справах ветеранів. Що вважаєте найбільшими досягненнями відомства, яке пропрацювало 9 місяців?

Найбільше досягнення - якісна комунікація з ветеранською спільнотою. Нам вдалося ефективно співпрацювати з Радою ветеранів, до якої входять представники 15 областей України. Ми створили за новим форматом Громадську раду, яку обирали шляхом електронного голосування.

Перемогою також є підготовка нормативної бази, прийняття закону і постанови про Єдиний державний реєстр ветеранів. Без цього ми не зможемо розуміти, хто наш клієнт. Сподіваюся, у 2020 році почнемо створення е-ветеран (електронного кабінету, - ред.) на базі Єдиного реєстру. Розробка концепту і запуск чотирьох ветеранських просторів в областях - це достатньо потужний і серйозний інструмент реінтеграції ветеранів у громаду; місце, де можна отримати психологічний супровід родини, консультації щодо відкриття власної справи. Сподіваюся, що ми масштабуємо проект на всі регіони.

Достатньо успішною була робота міжвідомчої групи МОЗу і Мінвету, під час якої відпрацювали окремий пакет медичних послуг для ветеранів. Ми дійшли висновку, що люди, які були на війні, мають специфічні захворювання - це стосується як фізичного, так і ментального здоров’я. Тож разом з МОЗом створюємо Центр захисту психологічного здоров’я ветеранів у Пущі Водиці. На його базі за сприяння міжнародних партнерів плануємо запустити тренінговий центр, аби готувати там спеціалістів, які надають сервіси ветеранам - соціальних працівників, лікарів, співробітників ветеранського простору.

Ми розробили державну програму про забезпечення житлом. Ветерани достатньо молоді люди, готові самі собі купити житло.

Це все ж, мабуть, винятки. Навряд чи багато ветеранів можуть собі дозволити квартири.

Справді не всі. Є достатньо успішний досвід в Житомирі, де ветерани об’єдналися у будівельний кооператив. Вони вклали у будівництво 50% від його вартості.

Фото: Макс Требухов

Які перспективи того, що вам вдасться отримати від Мінфіну гроші на програму забезпечення житлом?

Наше завдання - показувати Міністерству фінансів, що у нас є два шляхи. Війна в Афганістані закінчилася для СРСР 1989 року. 160 тисяч українців взяли у ній участь. Ми цього року виділили з державного бюджету 200 мільйон гривень на забезпечення їх житлом. Пройшло 30 років, а досі величезні суми витрачаються на закупівлю квартир. Тож виникає питання: чи не вигідніше стимулювати ветеранів заробити на житло (допомогти відкрити власну справу, дати можливість отримати іншу освіту, безвідсотковий кредит), аніж чекати на безкоштовну квартиру?

Наприклад, «Держмолодьжитло» покриває лише 10% від усіх потреб. Ми готові доводити Мінфіну і Кабміну, що для них вигідно фінансувати повністю цю програму. Якщо ветерани матимуть власне житло і роботу, то вони будуть приносити гроші у бюджет, а не 30 років тільки брати з нього.

Попередня очільниця Мінвету Ірина Фріз планувала у липні-серпні запустити територіальні органи. Яка перспектива створення відділів у всіх областях?

У нас є представники у кожній області. За планом - має бути 5 представників у кожному територіальному підрозділі. Була проблема відсутності фінансування на заробітну плату. Зараз готуємо зміни до бюджету.

Фото: Макс Требухов

Де ці територіальні органи будуть розташовуватися?

Може бути різний формат. В Одесі ми запустили громадський простір у приміщенні університету, де створили ветеранський хаб. У Житомирі «Дім ветерана» взяв в оренду реабілітаційний центр за символічну 1 гривню. Це вклад місцевої влади у допомогу ветеранам. У Рівному приміщення (колишній ЖЕК) також передала місцева влада. Зараз проводять ремонтні роботи. У Миколаєві проект фінансував Світовий банк. В ідеалі ми б хотіли отримувати фінансування з державного бюджету.

Фріз також планувала до кінця каденції запустити Єдиний державний реєстр ветеранів та гарячу лінію. Чому не вдалося?

Одна з причин - відсутність фінансування, бо Єдиний реєстр достатньо затратний проект. Ірина Фріз зробила потужну роботу, прийнявши відповідний закон і постанову Кабміну, де детально прописано, як він має працювати. На кінець її каденції у нас була домовленість з посольством Сполучених Штатів, які виділили достатньо великий грант на розбудову Мінвету. Їхні спеціалісти кажуть, що в Україні існує загроза радикалізації суспільства і ветеранського руху, зокрема. Зменшення цієї напруги бачать через розбудову Міністерства у справах ветеранів. Вони кажуть, що тільки надавши якісні сервіси, можна зменшити суспільну напругу. Посольство виділило грант у 5 мільйонів доларів, там є частина коштів на реалізацію проекту е-ветеран. Коли постало питання зміни уряду та й існування міністерства у справах ветеранів взагалі, прийняття їхнього рішення зависло. Зараз ми очікуємо на остаточну відповідь.

Як ви думаєте, зміна влади насторожила посольство США?

Зміна влади завжди насторожує міжнародних партнерів. Вони запитували під час попередніх зустрічей, чи не хвилюємося, що через нову владу зміниться ситуація. Принаймні, я думаю, що фокус на ветеранській проблематиці залишиться.

Фото: LB.ua

У зв’язку з об’єднанням міністерств, чи не думали ви створити єдиний реєстр для ветеранів і переселенців?

У Мінсоцполітики є реєстр ВПО. Не знаю, наскільки він інформативний, але дає уявлення про кількість внутрішньо переміщених осіб. Правда, зовсім незрозуміло, скільки з них проживають на контрольованій території, а скільки - на непідконтрольній. Є проблема з прив’язкою отримання певних пільг до довідки про внутрішньо переміщену особу, що змушує людей постійно їздити через лінію зіткнення. Ми обговорювали це питання з новою міністеркою соцполітики Юлією Соколовською, яка також планує з міжнародними партнерами запускати е-social. Доцільно, мабуть, у єдиній базі мати свої підкатегорії.

Ви будете обговорювати запуск е-ветерану з віце-прем’єр міністром - міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим, міністром Кабінету міністрів Дмитром Дубілетом?

Звичайно. Ми з ними говорили, що нам потрібне єдине бачення інтеграції всіх систем. В ідеалі - зробити єдину базу даних за напрямками кожного з відомств.

У травні Кабмін передав Мінвету кошти Мінсоцполітики за трьома бюджетними програмами. Чи були використані ці гроші?

Вони використовуються, зокрема, на громадські організації. Нам треба розвивати проектну роботу. За таким принципом працює Ізраїль. Я знайома з роботою ізраїльської «Коаліції травми» - асоціації понад 40 недержавних організацій, які надають різні послуги ветеранам.

Ми також перебрали від Мінсоцу програму психологічної реабілітації, соціальної адаптації, санаторно-курортного лікування. Ці напрямки профінансовано на 39% від загальної потреби. З 1 січня ми будемо мати програму компенсації за житло.

Для нас головне - змінити формат. Підхід до реабілітації має бути комплексним. Маємо приклад Національної гвардії, яка здійснює декомпресію. Після виходу з зони бойових дій військових розміщують у реабілітаційному центрі, де надають першу психологічну допомогу, визначають фізичний стан, роблять моральну розгрузку і тільки після цього - відпускають додому чи до місць постійної дислокації. Французи порахували, що, витрачаючи тисячу євро на кожного військового, вони економлять 120 тисяч на лікування наслідків. Нам треба рухатися у цьому напрямку.

Що стосується санаторно-курортного лікування, то там величезні черги. На весь Печерський район Києва у 2019 році виділено шість путівок. Ветеран не може поїхати у санаторій влітку, бо гранична вартість визначена Мінсоцом - 500 гривень на добу, а реальна - 1500 гривень. Який санаторій на це погодиться? З одного боку, ми гарантуємо якусь пільгу ветеранам, з іншого - вона ніяк не підкріплена. Так само й з освітою - ветерану пропонують певний перелік професій, але у нього не питають, що йому цікаво.

Фото: Макс Требухов

На реабілітацію такі черги, як і на путівки?

Там є інші проблеми. Реабілітаційні центри прикріплені до областей. Наприклад, у мегакрутому центрі Житомира не можуть лікуватися ветерани з Львівської області, бо чиновники не здатні розібратися, як оплачувати ці послуги. Ми б хотіли, щоб потужні реабілітаційні центри були відкриті для всіх ветеранів.

«Клієнти міністерства ідеологічно не співставні»

Коли призначали Ірину Фріз, точилися дискусії, що Міністерство має очолити ветеран, учасник бойових дій. Що ви про це думаєте?

Мінвет має очолювати ефективний менеджер, який зможе лобіювати інтереси на рівні законодавчої, виконавчої гілок влади, Офісу президента і спромогтися отримувати кошти з бюджету. Ідеально, коли це ветеран. Добре, коли у міністерстві працюють ветерани. Думаю, так воно і буде.

Тобто за цей час не знайшли ветерана-менеджера?

Чому ж? Я є учасником бойових дій, полковником запасу. Свого часу була заступницею команудвача АТО, відповідала за роботу зі ЗМІ, з громадськістю. Я, звісно, не була безпосереднім учасником бойових дій, як хлопці, які були в окопах, але достатньо активно і довго працювала на передньому краї. Коли в Авдіївці було загострення, розгорнула там прес-центр. Головне питання - розуміння потреб ветеранів. Мені вони відомі, бо я військова, була з ними там, розумію, з якими проблемами вони стикалися, і розумію шляхи вирішення.

Вас висунув на посаду ветеранський рух. Після того, як з'явилася їхня заява, як реагував Офіс президента?

Після заяви ветеранської спільноти мені зателефонували з Офісу президента і запросили на розмову з майбутнім прем’єр-міністром. Ми з Гончаруком спілкувалися 5-10 хвилини. Він запитав про моє бачення розвитку міністерства, готовність до цієї посади. Наступного дня я була на співбесіді у Зеленського, хоча і не можу назвати це співбесідою. Ми говорили буквально 5 хвилин, стоячи у кабінеті. Він запитав, які швидкі кроки я планую зробити для покращення становища ветеранів.

Йому, мабуть, сподобалася ідея Єдиного державного реєстру, яка вписується в концепцію держави у смартфоні.

Ні, ми говорили про те, що я хочу забезпечити ветеранам просте отримання сервісів через гаджети, про роботу з їхніми сім’ями, запуск ветеранських просторів у регіонах, підтримку бізнесу, пільгове кредитування на житло. Президент запитав, чи знайома я з досвідом муніципальної варти. Я відповіла, що мені приємно бачити ветеранів, які охороняють муніципальні об’єкти в Києві. Ветеран - це підготований дисциплінований працівник, який може реалізувати себе в охоронній сфері.

Фото: Макс Требухов

Той факт, що ваша співбесіда з Зеленським тривала 5 хвилин, може свідчити про відсутність в Офісу президента інтересу до ветеранської тематики?

Я б так не сказала. Усі наші розмови і з прем’єр-міністром, і з представниками Офісу президента свідчать про те, що вони розуміють тематику ветеранів і ставляться до неї не формально. Наша розмова була не про мою освіту, а про конкретні кроки і плани. До речі, прем’єр-міністр не нав’язував мені заступників.

Поки.

Гончарук сказав: «Я чекаю від тебе результату. Ти маєш зробити все, аби відомство, яке ти очолюєш, було ефективним». Прем’єр-міністр додав, що має право вето у разі негативних відгуків про кандидатури заступників, але кадрові питання загалом доручив здійснювати мені.

Ірина Фріз - давня соратниця Петра Порошенка, ви були її заступницею. Через це у вас не виникало проблем з новою командою?

Ні. Я ніколи не була у складі політичних партій, і ветеранський рух аполітичний. Мене висунула спільнота ветеранів, перед якою несу відповідальність. Хтось може і асоціював мене з Іриною Фріз. Але пані Ірина запросила мене на роботу не тому, що я була у якійсь партії, а тому, що давно працювала у Проектному офісі зі створення міністерства і комунікувала з ветеранською спільнотою.

Вам не здається, що Порошенко створив Мінвет, щоб мати свого міністра у Кабміні?

З огляду на те, що було зроблено достатньо багато ефективних кроків зі сторони міністра Фріз, ні.

Ви не з умовної «зеленої» команди, яка зайшла в Кабмін. Через це виникають якісь труднощі у спілкуванні з новими очільниками відомств?

Я у комунікації працюю понад 15 років, тому труднощів не виникає. Достатньо активно працюємо з міністрами здоров’я, соціальної і гуманітарної політики, освіти і науки, оборони. З Андрієм Загороднюком (міністр оборони - ред) домовилися, що міністерство оборони буде тримати у фокусі ветеранську тему. Думаємо, як об’єднати наші зусилля, бо ветерани є резервістами першої і другої черги. Від того, у якому вони психологічному і фізіологічному стані, залежить, чи зможемо відбити агресію зі сторони Росії.

Фото: Макс Требухов

Ви нещодавно писали у соцмережі, що сподіваєтесь на підтримку у парламенті своїх друзів Лесі Василенко (фракція «Голос») й Ірини Фріз («ЄС»). Ви відчуваєте, що на представників інших партій можна покластися більше, ніж на «Слугу народу»?

У Василенко і Фріз є готові законопроекти, які стосуються Міністерства у справах ветеранів. Ці люди в темі, вони знають потреби військових. Тому однозначно, ми будемо співпрацювати. Я сподіваюся на те, що у мене вистачить аргументів переконати президентську фракцію, що законопроекти від інших політичних сил можуть бути більш якісні. Нещодавно до нас приїжджав колишній міністр у справах ветеранів США, який розказував, що для американських парламентарів є одне питання честі - соціального захисту ветеранів, через яке вони ніколи не сперечаються.

Президент на зустрічі з фракцією заявив, що Арсен Аваков буде тимчасовим міністром внутрішніх справ. Дещо схоже говорив голова фракції Давид Арахамія про міністерство охорони здоров’я. Вам таких умов не ставили?

Ні.

Коли ви дізналися про те, що міністерства у справах ветеранів та з питань тимчасово окупованих територій будуть об’єднані?

Зранку перед нашим призначенням (29 серпня, - ред.). Побачила, коли писала заяву на призначення, що посада звучала довше.

Хто ухвалював це рішення?

Прем’єр.

Ви питали, з ким він радився, чому з вами не консультувався?

Ми разом з ветеранами говорили з Гончаруком 1 вересня. Прем’єр написав пост, з якого можна дещо зрозуміти. Він визнав, що, можливо, не провів з нами консультації і не зрозумів усю глибину ідеологічних проблем між ветеранами і внутрішньо переміщеними особами. Після консультацій з ветеранськими спільнотами він розпорядився зібрати усі відомства, які відповідають за цю тематику, аби визначити, як рухатися далі.

Фото: Макс Требухов

Гончарук після тієї зустрічі сказав: «Мушу визнати, що проблема глибша, ніж ми прогнозували на початку». Чи може за таким дипломатичним формулюванням стояти той факт, що міністерства таки будуть окремі?

Це стане зрозуміло після засідання робочої групи. Функції МінТОТу розподіляються між іншими відомствами. Відбудова структури стосується Міністерства розвитку громад. Якщо говорити про інформаційну політику на окупованих територіях, то це тема Бородянського (Володимир Бородянський - міністр культури, молоді і спорту, - ред.). Якщо говорити про соціальний захист і виплату пенсій, то це Мінсоцполітики. Ми маємо розібратися, чи віддати функціонал іншим міністерствам, чи все ж один суб’єкт буде лобіювати і відстоювати інтереси ВПО.

Станом на зараз, ви не знаєте, які у вас будуть повноваження?

Ні. Для мене найбільша проблема - ідеологічна складова. Ветерани не уявляють, як може одне відомство розробляти політику для різних категорій осіб і надавати їм потрібні сервіси.

Ви будете мати заступника, який займатиметься переселенцями й окупованими територіями. Це може спричинити фактичний дуалізм влади у міністерстві?

Ні, цього не може бути, бо міністр - політична фігура, і кількість замів за напрямками не впливає на центр прийняття рішень.

Ви фахівчиня з питань ветеранів, але ніколи до цього не працювали з переселенцями.

Я поки вивчаю тематику. Питання якоїсь окремої теми і фаху у певній сфері відносне. Я працювала у сфері комунікацій, потім почала займатися темою героїзації військових, після - соціальної адаптації і створення ветеранських просторів. У Мінветі мені віддали напрямок медицини і реабілітації. Тому тут не стільки лякає питання вивчення потреб внутрішньо переміщених осіб, а скільки те, що клієнти міністерства ідеологічно не співставні. Для мене питання номер один - моя ефективність.

Фото: Макс Требухов

МінТот за цей час не виробив політику й ідеологію комунікації з переселенцями?

Я думаю, ні. Там доволі незрозуміла для мене ситуація. Вони не спромоглися налагодити нормальну комунікацію з громадськими організаціями. Як наслідок, не змогли ефективно працювати.

У вас уже є розуміння щодо майбутніх заступників?

Ще вивчаємо це питання. У Мінветі були два заступники - Олександр Терещенко, Григорій Галаган.

З ким будете радитися про заступників за напрямком МінТОТу?

Щонайменше з експертним середовищем.

Будете пропонувати їм висунути свою кандидатуру?

Не думаю. Можливо, буду розглядати кілька кандидатур. Протягом останніх трьох днів мені безкінечно надсилають резюме представники всіх громадських організацій, які працюють з внутрішньо переміщеними особами. Поспішати не буду, хочу спокійно вивчити це питання.

«Не можна пожиттєво бути переселенцем»

Скільки будете просити коштів у Мінфіну?

На Міністерство у справах ветеранів хотіли просити понад 3 мільярди гривень. Якщо говорити про бюджет об’єднаного міністерства, то на сьогоднішній день цифр у мене немає.

Фото: Макс Требухов

Як ви бачите роботу нового Міністерства? Які ваші першочергові плани, задачі?

Першочерговий план - розробити стратегію діяльності уряду на найближчі 5 років, яка має бути презентована наприкінці вересня у Верховній раді. Ми працюємо над своєю частиною.

У Мінветі була Рада ветеранів і Громадська рада. Як ці органи будуть працювати в об’єднаному міністерстві?

Рада ветеранів однозначно залишиться дорадчим органом. З Громадською радою у Мінтоті незрозуміла ситуація, доходить до бійок під час засідань. Сподіваюся, на нашій зустрічі вони битися не будуть. Майбутнє цих рад залежить від обраної ідеології, варіанти - зробити дві ради чи об’єднати в одну.

Зеленський ставить своєю ціллю у війні мир, Порошенко більше і частіше говорив про перемогу у публічному дискурсі. Це вплине на роботу нового міністерства?

У нас є ідеологія щодо ветеранів. Щодо ВПО, наскільки я заглибилася у ситуацію, ми маємо забезпечити їхні гарантовані права й ефективно дати їм можливість реінтегруватися у суспільство. ВПО має отримувати відповідний статус на певний період. Якщо ця особа має житло, роботу і проживає повноцінно у територіальній громаді, вона перестає бути ВПО. Не можна пожиттєво бути переселенцем. Інтеграція ВПО у громаду і є маркером нашої ефективності.

У контексті конституційних прав переселенців часто виникає питання виборчого права, зокрема, ВПО не можуть голосувати на місцевих виборах. Будете лобіювати це питання?

Не вивчала ще цю тему.

Яка ваша позиція щодо виплати пенсій на окупованих територіях?

Ми говорили з достатньою кількістю експертів про те, що головна проблема - прив’язка виплат до довідки про ВПО, це змушує людей з окупованих територій постійно приїжджати сюди для отримання певних послуг. Від цього страждають фізично неповносправні люди. Для себе я визначила, що це серйозна проблема.

Фото: EPA/UPG

У попередньої влади була позиція - «ми не фінансуємо терористів і не даємо гроші на окуповані території». З іншого боку, міжнародні організації називали невиплату пенсій на окупованих територіях порушенням прав людини і готові були стати посередниками. Яка ваша ідеологічна позиція у цьому питанні?

Ми не маємо фінансувати терористів, але маємо забезпечити права пенсіонерів, які навіть з огляду на хворобу не можуть приїхати на підконтрольні території. Треба знаходити механізми за допомогою міжнародних організацій. Мені казали, що Червоний Хрест пропонував свою допомогу у доступі до цих територій. Ми також будемо працювати, шукати ці шляхи і механізми.

Міжнародна організація з питань міграції головними проблемами переселенців називала працевлаштування і житло. Як їх вирішити?

Є кілька варіантів вирішення житлового питання - тимчасове житло, можливість пільгового кредитування і надання безкоштовного житла. Поки ми не вивчимо нашого клієнта, ми не зрозуміємо, що йому конкретно треба. Самотньому пенсіонеру може підійти житло соціального характеру типу гуртожитку, яке можливо будувати за допомогою міжнародних партнерів, а молодим сім’ям треба надавати квартири під пільгове кредитування. Дуже важливо, щоб це житло було у районах, де можна працевлаштуватися.

Держава не спромоглася достатньо допомогти переселенцям, адже багато з них повернулися на окуповані території. Як Україні втримати ВПО?

Що стосується і ветеранів, і внутрішньо переміщених осіб - це максимально спрощений механізм отримання ними сервісів - і житла, і працевлаштування, і реінтеграції у громаду, у тому числі через фінансування з місцевих бюджетів. Ми маємо стати для них тими, хто максимально швидко реінтегрує їх до звичайного життя, аби вони просто перестали бути нашими клієнтами.

Діана БуцкоДіана Буцко, Журналістка
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter