ГоловнаПолітика

Адвокат Дмитро Мельник: "У справі Гримчака немає потерпілого. А отже, може йти мова про необґрунтовану підозру"

Юрій Гримчак, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, якого затримали 14 серпня, перебуває в СІЗО незаконно. Так вважає його адвокат Дмитро Мельник.

В ухвалі суду про арешт Гримчака допущено помилку в по-батькові: замість Миколайовича він зазначений як Михайлович. А рішення про виправлення описки не набуло законної сили до того, як його конвоювали в СІЗО.

Більш того, Гримчака, за словами його адвоката, не затримували «на гарячому», як повідомило НАБУ. В момент затримання він перебував із сином у «Фуршеті». Цей факт також є порушенням, зазначає Мельник, оскільки без судового рішення підстав для цього не було.

Як відомо, Гримчака і його, за версією слідства, помічника Ігора Овдієнка підозрюють у шахрайстві. Йдеться нібито про те, що вони обіцяли за $100 тис, використовуючи свої зв’язки, забезпечити прийняття необхідного судового рішення. А за 1 млн - нібито пролобіювати інтереси одного із забудовників у Міністерстві культури.

LB.ua поспілкувався з адвокатом Дмитром Мельником, аби дізнатися деталі затримання та арешту Гримчака.

Фото: Маркиян Лысейко

Чи подавали ви апеляцію на рішення суду про обрання запобіжного заходу Гримчаку?

Так, я особисто подав три апеляційні скарги щодо пана Гримчака, а моя колега — Тетяна Матяш — одну щодо пана Овдієнка. Перша моя скарга стосується рішення про тримання під вартою пана Гримчака, друга — на ухвалу суду щодо виправлення описки, допущеної в першому рішенні, а третя — на рішення про відмову звільнення з-під варти пана Гримчака в порядку статті 206 Кримінального процесуального кодексу (вона передбачає, що слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу з-під варти, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили — LB.ua).

Тобто ви маєте на увазі, що наразі немає жодної ухвали, яка би стосувалась утримання Гримчака в СІЗО. Щодо обрання запобіжного заходу — було допущено помилку в по-батькові, а ухвала про виправлення описки не набрала законної сили, оскільки ви її також оскаржили.

Так. 16 серпня суддя Деснянського районного суду Чернігова Наталія Лямзіна постановила ухвалу про тримання під вартою Гримчака Юрія Михайловича (а він — Миколайович). 17 серпня вона виправила описку. Однак, ця ухвала набуває чинності через п'ять днів, якщо не подано апеляційну скаргу.

Тому ще 18 серпня ми звернулися до Новозаводського районного суду Чернігова, щоб в порядку статті 206 пана Гримчака звільнили з-під варти. І після цього дізналися, що суддя Лямзіна ухвалила ще одне рішення, де роз'яснила, що ухвала про виправлення описки є невід'ємною частиною ухвали про тримання під вартою.

Третю ухвалу ми також оскаржили. Оскільки немає підстав вважати, що відбулося виправлення описки. Описка — це технічна помилка судді. Клопотання прокурора надійшло щодо Михайловича.

І клопотання не було змінено?

Не було. Прокуратура каже, що особу встановили в судовому засіданні. Так. Але це не описка. Більш того, на сайті Деснянського райсуду Чернігова йдеться про запобіжний захід щодо Гримчака Юрія Михайловича. Знову ж таки, це не описка.

Крім того, якщо говорити про третю ухвалу судді Лямзіної — про роз'яснення, то таке рішення повинно розглядатися за участі сторін. Нас, як сторону захисту, ніхто не повідомляв про подібне засідання. Я подав відповідні адвокатські запити до суду, аби з'ясувати час постановлення цієї ухвали, а також щодо усіх інших справ, які розглядала суддя Лямзіна того дня — 17 серпня. Тобто ми збираємо усі докази для оскарження цих ухвал.

Фото: Маркиян Лысейко

А в повідомленні про підозру Гримчаку є помилка в по-батькові?

Ні, там все правильно.

В ухвалі про виправлення помилки йшлося і про зміну номера кримінального провадження, а також прізвища захисника Гримчака. Це — помилки прокурора чи суду?

В номері провадження — це помилка судді. Його підтягує інформаційна система суду. А щодо прізвища захисника — це також помилка прокурора. Я попереджав в ІТТ (ізоляторі тимчасового тримання — LB.ua), що не буду присутнім під час судового засідання.

Щодо оскарження незаконного тримання Гримчака (в порядку 206 статті КПК), то засідання було призначено на 19 серпня. Суддя зобов'язала працівників «Чернігівського слідчого ізолятора» та управління Національної поліції в області забезпечити доставку пана Гримчака. Законодавство передбачає, що у випадку, якщо відбувається зволікання з боку органу, який нібито незаконно утримує особу, її мають негайно звільнити.

Натомість представники СІЗО відмовилися у виконанні відповідної ухвали суду, цитуючи свою інструкцію, що особа може бути доставлена на вимогу суду або органу досудового розслідування. На їхню думку, це Генпрокуратура. Хоча насправді орган досудового розслідування в цій справі — слідчий відділ УСБУ в Чернігівській області. До чого тут Генпрокуратура, не розумію.

Коли суддя побачила, що її рішення не виконується, вона постановила нову ухвалу, якою зобов'язала слідчий ізолятор провести відеоконференцію за участю пана Гримчака. Але працівники СІЗО відповіли, що оскільки рішення надійшло до них після 18:30, і особа, яка за це відповідає, пішла додому, то відмовляють і в цьому.

В кінцевому рішенні суддя Катерина Мороз не задовольнила наш позов.

Чи правильно я розумію, що інкримінований Гримчаку злочин належить до підслідності НАБУ, а здійснювати процесуальне керівництво в подібних провадженнях може лише САП, а не Генпрокуратура?

Для подібних висновків потрібно проаналізувати всі матеріали справи. А на цьому етапі я зміг ознайомитися лише з тими документами, які були подані в суд для обрання міри запобіжного заходу. За версією прокуратури, нібито факт, за яким затримали пана Гримчака, був виявлений в рамках кримінального провадження по справі побиття Тетяни Чорновол.

Оскільки пан Гримчак є заступником міністра, то ця справа (ч.4 ст. 190 — шахрайство в особливо великих розмірах — LB.ua) повинна би належати до підслідності Державного бюро розслідування. Про це пише, зокрема, Володимир Бойко (журналіст, екс-голова консультаційної ради при ГПУ — LB.ua). Свою думку на даній стадії розслідування висловлювати недоречно. Ми будемо давати оцінку кваліфікації під час апеляційного оскарження арешту пана Гримчака.

Якщо йдеться про корупційний злочин, то це — підслідність НАБУ. Правда, частина 5 статті 36 Кримінально-процесуального кодексу передбачає, що заборонено змінювати підслідність справ НАБУ.

У 2015 році очільник САП Назар Холодницький звертався з листом до тоді ще Вищого спецсуду з розгляду цивільних і кримінальних справ. І заступник цього суду, а сьогодні голова Касаційного кримінального суду Станіслав Кравченко роз'яснив, що у випадку порушення цієї норми щодо зміни підслідності всі докази у таких справа будуть визнані недопустимими.

Та найголовніше, на чому я хочу акцентувати увагу. У справі немає потерпілого. Це було озвучено прокурором під час обрання запобіжного заходу. І кілька разів підтверджено на відповідні уточнення судді Лямзіної.

А практика Верховного Суду говорить про те, що у таких справах, як шахрайство, повинен бути встановлений потерпілий. Інакше невідомо, чиїм інтересам була заподіяна шкода. І якщо немає потерпілого, то ставиться під питання кваліфікація цього злочину. А отже, йдеться і про необгрунтовану підозру.

Фото: Маркиян Лысейко

Раніше йшлося, що у справі фігурує як потерпілий підприємець Максим Святненко, співвласник фірми "ЮрЖитло".

Ні, він проходить у справі як основний свідок. У ЗМІ пишуть, що його дії систематично носять провокаційний характер в провадженнях, які розслідує НАБУ. Зокрема, у справі щодо судді Подільського суду Києва Тетяни Войтенко, яку підозрюють у хабарі в 10 тисяч доларів за вплив на колегу. Святненко також є заявником по справі судді Баришівського суду Київської області Олександра Лисюка, якому, за версією слідства, у вересні 2017 року передали 2500 доларів.

Тому ми будемо ставити під сумнів достовірність його показів.

Тобто ви натякаєте на те, що це могла бути провокація злочину?

Можливо. Треба з'ясувати усі обставини. Наразі це лише припущення.

Якщо йдеться про провокаційні дії, то вони – незаконні.

Олексій Гетьман, учасник бойових дій на Донбасі, який нібито передавав кошти, фігурує в матеріалах справи?

Нібито є свідком в цьому провадження. Є протокол допиту.

Чи давав свідчення сам Гримчак?

Він відмовився надавати будь-які свідчення, посилаючись на статтю 63 Конституції (відмова від показів проти себе — LB.ua).

За яких обставин він був затриманий?

Він був затриманий у магазині “Фуршет”, куди вийшов разом з сином. Знову ж таки, згідно зі ст. 208 КПК, особа може бути затримана без ухвали слідчого судді, якщо її застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, чи є очевидці, які вказують на того, хто вчинив злочин, або загроза, що особа може втекти.

Подібних обставин щодо пана Гримчака не було. Про це констатував в протоколі адвокат центру безоплатної правової допомоги.

Фото: Маркиян Лысейко

Де були проведені обшуки?

Був особистий обшук Гримчака під час затримання, в його помешканні, кабінетах міністерства, де він працює, а також в автомобілі, яким певний час користувався Овдієнко.

Що вилучили?

Не можу цього коментувати. Але можу сказати, що нічого, що має значення для кримінального провадження.

Про які календарики замість грошей заявляла ваша колега Тетяна Матяш? Що саме знайшли в авто?

Почався серйозний інформаційний шквал зі сторони СБУ, ГПУ, НАБУ. І, очевидно, Матяш намагалась йому протидіяти. Зокрема, СБУ повідомила, що пана Гримчака затримано за хабарницькі дії і в нього нібито вилучили 500 тисяч доларів. Було її пряме включення на "112 каналі". І коли її запитали, чи дійсно знайшли ці кошти, вона сказала, що це не відповідає дійсності. Це були імітаційні засоби. Під словом «календарик» вона мала на увазі, що ці імітаційні засоби не схожі на справжні долари, навіть на сувенірні кошти...

Чи має значення для справи те, що в автомобілі були імітаційні засоби, а не гроші?

Ми поки не можемо говорити про матеріали негласних слідчо-розшукових дій як докази. Не маємо можливості перевірити легальність їх здобуття.

До речі, щодо автомобіля, де проводився обшук, то прокуратура спробувала накласти на нього арешт. Однак суддя відмовила їй, оскільки авто не є речовим доказом.

Щодо Овдієнка ваша колега подала лише одну апеляційну скаргу, так?

Так. Щодо зміни йому міри запобіжного заходу. Він не може перебувати в СІЗО за станом здоров’я. Овдієнко пережив два інсульти та інфаркт. У нього – постійні стрибки артеріального тиску. І Матяш про це казала в суді. Але суддя не взяла ці факти до уваги. Будемо наполягати в апеляції на альтернативі арешту.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналист
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter