Передмова
У кінці березня генеральний прокурор Юрій Луценко дав інтерв'ю американському виданню The Hill, де поскаржився на посла США в Україні Марі Йованович, яка була призначена у серпні 2016 року ще за президентства Барака Обами.
«На жаль, з першої зустрічі з послом США в Києві (Йованович, – LB.ua) дала мені список людей, яких ми не маємо притягати до відповідальності”, – заявив тоді Юрій Луценко.
Під час візиту до США у січні 2019 Юрій Луценко зустрівся з юристом американського президента Рудольфом Джуліані. Юрист не приховує свого невдоволення Йованович та називає її причетною до «змови» проти Дональда Трампа.
«Є дуже серйозні докази змови між Національним комітетом Демократичної партії, американським посольством і якимись українцями, які фабрикували так звану “правду” про кандидата Трампа і його передвиборної кампанії. Частиною проблеми, яку створили для нас тут, в США, була посол, яку зараз усунули. І вона була частиною всіх цих зусиль проти президента Трампа», – розповів Руді Джуліані в інтерв'ю кореспонденту телеканалу «Інтер» у США Дмитру Анопченку.
На думку аналітика американського центру Atlantic Council Андерса Аслунда, саме Джуліані наполіг на швидшому відкликанні Йованович з України. Каденція пані посла мала закінчитися влітку, але Йованович повернеться на Батьківщину у кінці травня, повідомили у Держдепі.
Під «фабрикуванням правди» Джуліані мав на увазі справу Національного антикорупційного бюро про «чорну касу» Партії регіонів, у якій фігурував колишній голова передвиборчого штабу президента США Дональда Трампа Пол Манафорт. На думку Луценка, голова НАБУ Артем Ситник форсував справу, аби нашкодити Дональду Трампу і підтримати кандидатку від демократів Гіларі Клінтон і таким чином втручався в американські вибори 2016.
14 березня позафракційний нардеп Борислав Розенблат, фігурант гучної «бурштинової справи» НАБУ, опублікував запис, на якому людина з голосом, схожим на голос Артема Ситника, каже, що розслідувала «чорну бухгалтерії», аби допомогти Гіларі Клінтон.
Передвиборчі технології
Саме підозри про втручання України в американські вибори, імовірно, намагається використати Рудольф Джуліані, аби відволікти увагу від найгучнішої справи за президентства Дональда Трампа про ймовірне російське втручання. Та схоже, нинішня команда не збирається покидати Білий дім і вже готується до президентських виборів 2020. Дональд Трамп змушений буде будувати кампанію на тлі скандалу зі співпрацею з Кремлем, тому можна було б розіграти українську карту. Мовляв, ви говорите про російське втручання, а насправді іноземні уряди допомагали й демократам.
Зрештою, убити можна двох зайців. Найпопулярнішим кандидатом від демократів, згідно з опитуваннями, є колишній віце-президент США Джо Байден. Його син Гантер Байден був у складі ради директорів української газовидобувної компанії Burisma Holding, власником є Микола Злочевський – колишній міністр екології та природних ресурсів України (2010-2012).
У 2014 році Генеральна прокуратура оголосила Злочевського підозрюваним у незаконному збагаченні. Злочевський виїхав за межі України. Слідство вважало, що підприємства, які контролювались Злочевським, незаконно отримали право на користування нафтогазоносними надрами. Найбільше родовищ компанії з Burisma Holdings отримали у 2003-2004 рр. (тоді Злочевський очолював Державний комітет природних ресурсів, який видав ліцензії на право користування надрами) та у 2010-2012 рр. (коли Злочевський очолював міністерство охорони навколишнього природного середовища).
У грудні 2015 року генпрокурор Віктор Шокін передав справи Злочевського та Burisma до НАБУ і САП. У лютому 2018 року стало відомо, що САП закрила справу про видачу ліцензій фірмам Злочевського, та у червні суд поновив її. ЗМІ писали, що екс-міністр повернувся до України.
Юрій Луценко на початку 2019 року заявив про намір реанімувати справу. Генпрокуратура оголосила підозру Злочевському у справі про відмивання брудних коштів.
Джуліані раніше демонстрував зацікавленість цією справою та згадував у ЗМІ, що діяльність компанії розслідував екс-генпрокурор України Віктор Шокін. Його відставки домагався на той час віце-президент Джо Байден. Шокіна таки звільнили, а Байден-молодший потрапив до ради директорів. Нині на сайті компанії його не згадують серед членів ради.
І Джуліані, і Луценко підтвердили, що обговорювали розслідування щодо Burisma.
Джо Байден заперечує причетність свою чи сина до «неприйнятних речей» в Україні.
Спроба знайомства з Зеленським
Американська газета New York Times 1 травня опублікувала інформацію про намір Рудольфа Джуліані відвідати Україну, «щоб підштовхнути нову владу в Києві продовжити розслідування, яке, він сподівається, піде на користь Трампу».
«Ми не втручаємося в вибори, ми втручаємося в розслідування, на що маємо право», – не приховував своїх намірів Джуліані.
Джуліані сподівався дізнатися про слідства і щодо Манафорта, і щодо Байдена-молодшого, писало видання. Приводом для поїздки було запрошення від громадської організації American Friends of Anatevka, яка збирає пожертви в США на центр для переселенців під Києвом. Дата була спеціально приурочена на 14 травня – річниці перенесення посольства США в Єрусалим. Джуліані повинен був 14 травня о 14 годині закласти разом з рабином Моше Асманом Центральний парк Анатевки і виступити з лекцією про відносини США й Ізраїлю.
Паралельно посередники Джуліані нібито домовлялися з представниками Володимира Зеленського про зустріч (так писало видання New York Times). Спікер штабу новообраного президента Дмитро Разумкова заперечив будь-які домовленості. «Про те, що приїжджає Рудольф Джуліані Зеленський дізнався зі ЗМІ і те, що він не приїжджає, він теж дізнався зі ЗМІ. Саме тому мені дивна та інформація, яка з’явилася в американських ЗМІ про те, що хтось давав коментар з представників команди, що там є якесь підводне каміння. Це не відповідає дійсності», – сказав Разумков в ефірі програми “Свобода слова” на ICTV.
Після публікації New York Times про намір юриста Трампа втручатися в розслідування іноземної держави у США розгорівся скандал і Рудольф Джуліані відмовився від поїздки. 10 травня в ефірі консервативного каналу Fox News Джуліані заявив, що не їде до України. Юрист пояснив, що скасував свою поїздку через «групу людей, які є ворогами президента, а в деяких випадках – ворогами Сполучених Штатів, а в одному випадку – засудженою людиною, яка була викрита на тому, що допомагала демократам в розслідуванні 2016 року». Цією людиною, за словами Джуліані, був нардеп Сергій Лещенко, який консультував Володимира Зеленського.
Газета The New York Times припускала, що насправді Джуліані скасував візит, бо не отримав підтвердження про зустріч з боку новообраного президента України Володимира Зеленського.
Обраний президент уже вимушений був відмежуватись від Сергія Лещенка. В інтерв'ю «РБК-Україна» він риторично запитав журналістів: «А хто вам сказав, що Лещенко – член нашої команди? У нас унікальна ситуація, до нас приходять абсолютно різні люди, підтримують, допомагають, спасибі їм».
Луценко VS Лещенко
Наступний кейс, який прагнуть подати як українське втручання в американські вибори, – оприлюднення «комірної книги» Партії регіонів Сергієм Лещенком. 31 травня 2016 року Сергій Лещенко оприлюднив так звану «чорну касу» Партії регіонів, куди записували «винагороди» для українських політиків та співробітників ЦВК. У документах також згадувався американський лобіст і політтехнолог Пол Манафорт, який консультував Партію регіонів. Манафорт 2016 року очолював передвиборчий штаб кандидата в президенти США Дональда Трампа та покинув посаду саме через скандал з «чорною бухгалтерією» ПР.
Лещенко стверджував, що Партія регіонів оплачувала послуги Манафорта через офшори. При цьому в «комірній книзі» не було підписів Манафорта. Навпроти його прізвища стояло ім'я екс-депутата Віталія Калюжного. У записі від 14 жовтня 2009 року ідеться про те, що Манафорту було переведено 750 тисяч доларів.
Опублікувавши ці дані, Лещенко розголосив таємницю слідства та намагався вплинути на вибори у США, вважає генпрокурор Юрій Луценко. Про це він заявив 14 травня, зібравши прес-конференцію у Києві. Луценко не добирав слів на адресу Лещенка.
«У світі є така тваринка, вона називається скунс. Вона відома не розумовими здібностями, не якимись особливими бійцівськими здатностями, а лише тим, що може зіпсувати повітря настільки, що навколо неї не залишається можливості бути нікому із нормальних людей. Сергій Лещенко є прикладом саме такого політичного скунса», – заявив генеральний прокурор.
На його думку, Сергій Лещенко та керівник НАБУ Артем Ситник за підтримки американського посольства в Україні намагалися втрутитися у вибори в США, підіграючи Гіларі Клінтон.
Луценко анонсував допит Лещенка та вручення підозри, мотивуючи це тим, що Лещенко був уже нардепом, а не журналістом. Співробітники ЗМІ мають право не видавати джерела, а представники влади - ні, вважає генпрокурор.
У відповідь Лещенко зібрав свою прес-конференцію, де закликав Луценка внести подання про зняття з нього депутатської недоторканності та негайно допитати.
«Я не ворог ніякого президента, я за демократію і проти корупції», – сказав Лещенко під час брифінгу.
Народний депутат звинуватив генпрокурора у намаганнях «за будь-яку ціну залишитися в кріслі» та «потопити Байдена».
«Він передав доповідну записку Рудольфу Джуліані, що приїжджали американські чиновники і вимагали хабарів, і робив це Байден. Україну руками генпрокурора кинули, як футбольний м'яч на поле», – сказав Лещенко.
Генерального прокурора можна зрозуміти. Зеленський сказав, що Луценко є представником старої команди і повинен покинути посаду. Але поки соратник Петра Порошенка йти з посади не збирається. І справа Лещенка-Ситника для нього, маючи такий канал виходу особисто на Дональда Трампа, є «золотою акцією» в торгівлі за збереження на посаді.
«На даний момент я не бачу ані юридичних, ані моральних підстав писати заяву про відставку», – казав Луценко 6 травня.
***
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю LB.ua застеріг українських політиків від участі у внутрішньополітичних «розбірках» в США, бо це точно буде використано Кремлем. «Закликаю всіх думати, перед тим як починати гратись в політику в США. Бо політична гра в міжнародних відносинах – це гра в шахи: якщо ж починати грати «в Чапаєва», то в кінці такої гри можна і шахівницею по голові отримати», – вважає дипломат.