ГоловнаПолітика

Рада прийняла закон про українську мову

"Це історичний момент, на який українці чекали століття".

Фото: Анна Стешенко

Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому законопроект "Про забезпечення функціонування української мови як державної", поправки до якого розглядали з 28 лютого.

Ухвалення законопроекту №5670-д з правками, які озвучив під стенограму нардеп Микола Княжицький перед голосуванням, підтримали 278 депутатів за мінімально необхідних 226.

"Це історичний момент, на який українці чекали століття, тому що століттями українці боролися за свою мову", - заявив перед голосуванням нардеп Микола Княжицький, один з авторів законопроекту. Він сказав, що цей законопроект - це питання майбутнього України як держави. "Якщо ми не приймемо сьогодні цей закон, через кілька років російські паспорти будуть усюди по Україні, а ті, хто спілкується українською, будуть у таборах і в'язницях, як це відбувалося раніше", - попередив Княжицький.

Фото: LB.ua

Фото: LB.ua

Фото: LB.ua

Фото: LB.ua

Фото: LB.ua

Фото: LB.ua

Фото: LB.ua

Фото: LB.ua

Дія нового закону, як обіцяли автори, не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Водночас володіння українською мовою буде обов'язковим для великого кола службовців - від президента до вчителів і лікарів. Він повинен буде використовуватися в освіті (крім дошкільних установ і шкіл з мовою навчання національних меншин) та сфері культури.

Фото: Макс Требухов

Фото: Макс Требухов

Фото: Макс Требухов

Фото: Макс Требухов

Фото: Макс Требухов

Фото: Макс Требухов

Законопроект передбачає введення сертифікації рівня володіння українською мовою державними чиновниками. Вимоги щодо відповідного рівня володіння мовою та перевірку її рівня буде здійснювати Національна комісія зі стандартів державної мови.

Пропонується також заснувати посаду уповноваженого із захисту державної мови, якого призначає і звільняє з посади Кабінет Міністрів.

Законопроект прирівнює спроби введення в Україні офіційної багатомовності до повалення конституційного ладу. Також пропонується доповнити ст. 338 Кримінального кодексу і передбачити, що приниження державної мови карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень) або арештом на термін до 6 місяців або позбавленням волі до 3 років.

Нагадаємо, 28 лютого 2018 року Конституційний Суд визнав неконституційним закон "Про засади державної мовної політики", більш відомий як закон Ківалова-Колесніченка, що не відповідає Конституції.

Цей закон набув чинності в серпні 2012 року і передбачав, що в 13 регіонах України російська мова отримує статус регіональної, який практично прирівнює її до державної.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram