ГоловнаПолітика

Справа Савченко-Рубана: "каруселі" судів і звільнення з-під варти

Із березня минулого року народний депутат Надія Савченко та керівник штабу Громадської організації «Офіцерський корпус» Володимир Рубан перебувають під арештом. Їх підозрюють у плануванні перевороту і захопленні державної влади, підготовці теракту, сприянні терористам, а також в посяганні на життя державних діячів.

Чотири рази змінювалися суди, які мали слухати справу, однак розгляд по суті так і не розпочався. Востаннє матеріали направили до Броварського міськрайонного суду. І зовсім неочікувано підозрюваних відпустили з-під варти, не встигнувши розглянути відповідне клопотання прокуратури.

Надежда Савченко и Владимир Рубан на заседании суда в Чернигове
Фото: Віра Курико
Надежда Савченко и Владимир Рубан на заседании суда в Чернигове

На межі запобіжного заходу

Савченко і Рубана вперше заарештував Шевченківський райсуд Києва 9 березня минулого року. Кожних 60 днів цей термін суд подовжував.

Строк останнього терміну спливав у північ 15 квітня. На попереднє засідання – 13 квітня – не прийшов жоден захисник підозрюваних. До слова, суд не може розглядати справу без представників сторін. Хіба що хтось із них написав заяву, щоб засідання відбувалося за його відсутності. Ще один виняток – якщо сторона по справі не з’явилася в суд без поважної причини двічі.

15 квітня адвокати Савченко і Рубана знову не прийшли у визначений час – на 9 ранку. О 15 засідання таки розпочалося. А потім захисники обвинувачених почали закидати суддів клопотанням про відводи, про чергове перенаправлення справи на новий розподіл, про заміну захисників (хоч, за словами прокурора, адвокати Савченко сиділи в авто біля будівлі суду) тощо.

У Савченко вісім адвокатів по договору (на платній основі) і один – на безоплатній. У Рубана – один за оплату. Інтереси Рубана представляє Олексій Шевчук – керуючий партнер адвокатського об'єднання «Barristers». Відомий участю в резонансних кримінальних справах Геннадія Корбана, Олексія Святогора, Іллі Киви, Віктора Развадовського, Олександра Онищенка, Борислава Розенблата тощо.

Одним із партнерів Шевчука є російський адвокат Ілля Новіков, який захищав Савченко в Росії.

Як пише прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган, о 23:10 захисник Рубана заявив відвід секретарю (!) судового засідання. А після видалення суддів до нарадчої кімнати той взагалі пішов з суду.

Після продовження засідання судді вже не встигли заслухати клопотання прокуратури про продовження терміну тримання під вартою. А тримати Савченко і Рубана навіть на хвилину довше – не мали права.

Хоча самі адвокати стверджують, що не затягували розгляд справи, а лише використовували усі передбачені законодавством способи захисту.

Фото: Сергей Нужненко

Судові «каруселі»

Справу Савченко-Рубана перенаправляли в чотири суди: в Слов’янську, Чернігові та Києві.

Існує кілька способів визначити суд, що розглядатиме конкретну справу (так звана територіальна підсудність).

● Якщо людина вчинила кілька злочинів, то суд визначається в межах тієї території, де вчинено найважчий із них.

● Якщо злочини були однакові за тяжкістю, - справу розглядатиме суд в межах тієї території, де вчинено останній злочин.

● Якщо місце злочину визначити неможливо, то справу розглядатиме суд в межах юрисдикції органу досудового розслідування (наприклад головне управління поліції Києва і області відноситься до Шевченківського райсуду, Національне антикорупційне бюро – до Солом’янського, а Генпрокуратура — до Печерського).

Перенаправити будь-яку справу з одного суду в інших можна з наступних причин:

− якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності;

− якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках (наприклад, нестача суддів відповідної кваліфікації) неможливо утворити склад суду;

− обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, куди направлена справа на розгляд;

− суд ліквідували, або він припинив роботу.

Фото: Lb.ua

Крім цього, справу можуть перенаправити в інший суд для оперативності розгляду. Тоді суд визначають за місцем обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків тощо.

Саме це стало причиною перенаправлення справи із Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, який призначив підготовче засідання на 6 лютого.

Зокрема, прокурор посилався на те, що зі 114 свідків в Чернігівській області проживає найбільше – 22 свідка. Тому пропонував направити справу саме туди.

Чернігівський райсуд Чернігівської області провів близько семи засідань по цій справі, де здебільшого розглядав клопотання сторін. 14 лютого одна із суддів – Світлана Меженнікова – заявила самовідвід, оскільки не має доступу до державної таємниці, а тому не може розглядати цю справу. Наявність таких документів в матеріалах справи підтвердив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду, коли визначав, до якого суду направляти справу.

Після визначення нової колегії суддів адвокати Рубана і Савченко заявили відвід усім суддям, засумнівавшись у роботі автоматизованої системи розподілу справ. І паралельно знову звернулися до Верховного Суду, щоб визначити суд, який повинен розглядати цю справу.

Наприкінці лютого справу направили в Солом’янський райсуд Києва. Але і тут адвокатам обвинувачених не сподобався склад суду. Коли справи відправили на новий розподіл, виявилося, що в суді залишилося лише троє суддів, котрі можуть розглядати подібне провадження.

Справа у тому, що кожен суддя має визначену спеціалізацію, а також хтось має/не має доступу до держтаємниці, що дуже важливо для розгляду справ щодо тероризму. А отже, під час автоматичного розподілу справ в системі позначені судді, серед яких може бути визначена трійка. Крім того, в подібного роду проваджень повинен бути запасний суддя (у випадку, якщо хтось із суддів захворіє чи піде у відпустку).

Зважаючи на нестачу суддів, котрі можуть розглядати цю справу у Солом’янському суді на момент авторозподілу, справу відправили спочатку до Київського апеляційного, потім до Верховного і знову до апеляційного суду, аби визначити суд.

Автоматизована система вказала тепер на Дарницький райсуд Києва. Правда, один із суддів трійки (Олександр Домарєв) заявив, що його рідні проживають на тимчасово окупованій території Донецької області, а тому не зможе неупереджено розглядати цю справу. І епопея з авторозподілом почалася знову.

13 квітня було заплановане підготовче засідання у Броварському міськрайонному суді Київської області. Хоча воно не відбулося через неявку адвокатів. А 15 квітня ви вже знаєте, що відбулося.

Фото: Ukranews.com

Де корінь зла?

Тривалий розгляд справ в судах, перенаправлення їх із суду в суд, зміна суддів, затягування процесу розгляду справ адвокатами і прокурорами – типовий не лише для гучних кейсів, як от щодо Савченко і Рубана, а й пересічних громадян.

Причин цьому декілька. По-перше, адвокати не обмежені в кількості клопотань, які можуть пред’явити судді. І всі із них суд повинен розглянути, виходячи при цьому в нарадчу кімнату і приймаючи рішення.

По-друге, в судах дійсно не вистачає суддів (станом на березень цього року, за штатним розписом кількість суддів повинна становити 7200, тоді як фактично – 5285. І більше тисячі з них не мають повноважень). Тож відсутність одного може призвести до перенаправлення справи в інший суд.

По-третє, якщо і довести факти зловживання процесуальним правом зі сторони, до прикладу, адвокатів, то притягнути їх до дисциплінарної відповідальності можуть лише ради адвокатів. Хоча роблять це дуже рідко.

Щодо суддів – ще складніше. Довести факт затягування ними розгляду справ може лише Вища рада правосуддя. Судді зобов’язані розглянути всі заявлені сторонами клопотання. В іншому випадку – суд вищої інстанції констатує порушення і скасує попереднє рішення. А це вже доведений факт порушення прав сторін.

Епопея із Савченко і Рубаном точно не завершена. І їхнє звільнення з-під варти не вплине на розгляд справи по суті. Більш того, в прокуратури буде шанс знову клопотати про їхній арешт. Якщо захисники обвинувачених знову не влаштують шоу в судовому залі.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналист
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter