ГоловнаПолітика

У черзі в "Печеру"

Після ухвалення "поправок Лозового" слідчі і прокурори змушені вночі займати чергу до Печерського райсуду Києва для подачі клопотань про обшуки чи вилучення речей чи документів для розслідування справ. Журналіст LB.ua побував на одному з таких чергувань.

Фото: Вікторія Матола

6:10. Під'їжджаю на таксі до Печерського райсуду Києва. У дворі суду вже чергує автомобіль з двома слідчими, які намагаються трохи подрімати до відкриття суду.

Згодом в будівлю заходить прибиральниця. А ще за кілька хвилин поряд паркує свій автомобіль слідчий Генпрокуратури. Із чашкою кави він з авто і коротко привітавшись, прямує всередину суду. Охоронець без зайвих запитань впускає його всередину.

«Я – десятий, – каже слідчий, вийшовши з приміщення. – Записувалися ще з ночі». Мова йде про список слідчих і прокурорів, котрі планують в той же день подати клопотання про обшуки, надання тимчасового доступу до певних документів тощо.

Раніше, за його словами, подібні списки можна було скласти заздалегідь – за два-три тижні, або навіть за місяць. Згодом деякі працівники органів досудового розслідування почали приходити зі «своїми» списками, виникала плутанина. Як наслідок – скандали, часом мало не доходило до бійок. Після цього слідчі домовилися щодня з опівночі підходити в суд і вписувати своє прізвище. Втім, суперечки все одно періодично виникають.

Така ситуація виникла в роботі слідчих після ухвалення так званих «правок Лозового» (сам Лозовой, до речі, за них не голосував, як і його фракція). Такі зміни, нагадаю, «зашили» в найбільший законопроект в історії парламенту – щодо процесуальних кодексів в рамках судової реформи.

Одна з нововведень з подачі Лозового передбачала, що судові ухвали слідчими суддями можуть бути видані за місцем розташування територіального органу – юридичної особи, від якої надійшло звернення. Іншими словами, якщо головне управління поліції Києва зареєстроване як юридична особа в Шевченківському районі столиці, як і слідчі з усіх районів Києва і області (головне управління Київської області теж зареєстроване в Шевченківському районі Києва), то вони змушені за усіма судовими ухвалами на проведення слідчих дій іти винятково в Шевченківський райсуд.

Фото: 112 Украина

Національне антикорупційне бюро – до Солом’янського райсуду столиці. А до «Печери» (так слідчі називають Печерський районний суд Києва) – слідчі і прокурори Генеральної прокуратури України, прокуратури міста Києва і області, військової прокуратури, Державного бюро розслідувань тощо.

Це призводить до надмірного навантаження судів і суддів. До прикладу, впродовж грудня минулого року Печерський районний суд Києва отримав 2328 клопотань органів досудового розслідування. І це не враховуючи заяв сторін захисту, потерпілих, скарг тощо.

Крім того, з початку цього року розгляд у суді усіх клопотань на стадії досудового розслідування повинні записуватися на відео. У двох приміщеннях Печерського райсуду столиці (на вулиці Хрещатик і провулку Хрестовому) є кілька залів, обладнаних камерами. Однак, досить часто виникають накладки із судовими засіданнями (слідчих суддів більше, ніж залів), а система запису часто дає збій.

«Жива» черга

До початку роботи суду – більше двох годин. Тож аби не мерзнути на вулиці, сідаємо в автомобіль слідчого і починаємо спілкуватися про діяльність суду. Каже, іноді чекав судових розглядів до 1-2 ночі. А в черзі ще залишалися слідчі і прокурори.

«Поза чергою приймають клопотання про обшуки, обрання запобіжного заходу, а вже потім – про надання тимчасового доступу до речей чи документів (в тому числі, даних телефонний операторів - так званих «трафіків» тощо). Доводиться весь час сидіти в суді, чекати, поки суддя розгляне. Адже справи часто слухаються в порядку «живої» черги, точного часу засідання, як правило, не кажуть», – розповідає.

Сьогодні мій співрозмовник має вісім клопотань про «тимчасові» (так називає тимчасовий доступ до речей і документів). Здебільшого, слідчі намагаються накопичити клопотання, щоб не бігати до суду по одному.

Канцелярія Шевченківського райсуду Києва
Фото: Lb.ua
Канцелярія Шевченківського райсуду Києва

«Якось у мене було десять клопотань про обшуки. Аби дотриматися процедури, щоразу суддя заходив в зал, оголошував моє клопотання, слухав мене, потім йшов до нарадчої кімнати і за кілька секунд повертався для оголошення свого рішення. І так десять разів… Це було кумедно», – каже.

І скаржиться на недоліки Кримінального процесуального Кодексу: «У колеги була ситуація: він заявив відвід судді пізно ввечері у п’ятницю. Законодавством передбачено лише три доби на розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу після відводу. Ледь встигли в понеділок ухвалити рішення. Інакше – чемодан, Бориспіль… І шукай вітра в полі».

Програвати в судах справи ні слідчим, ні прокурорам, каже, не вигідно. По-перше, після цього збирають збори, обговорюють причини «провалу», по-друге, врізають премії і навіть можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності – дати догану чи навіть звільнити.

«Живих» матеріалів для початку розслідування чи доведення справи до суду — вдосталь. Ніхто нічого не мудрує. Адже рано чи пізно справа може розвалитися – чи прокурор не прийме, чи суд відхилить. Такі випадки сильно псують імідж прокуратури. А після «поправок Лозового» безпідставних обмежень для слідства і так вдосталь», – розповідає слідчий.

Нові правила і Луценко

Нововведення з подачі депутата від Радикальної партії значно скоротили терміни досудового розслідування – рік з моменту реєстрації і ще три місяці після пред'явлення підозри. Це обмежує діяльність слідчих і прокурорів, зважаючи хоча б на те, що судового дозволу на проведення обшуків чи експертиз доводиться чекати по кілька місяців. Щоправда, як це вплине на розслідування, каже слідчий, буде зрозуміло в березні цього року. Адже нова норма в Кримінальному процесуальному Кодексі діятиме якраз рік, тож працівники прокуратури прийматимуть рішення по перших провадженнях, зареєстрованих після згаданих змін.

Минулого року депутати також посилили дисциплінарну відповідальність слідчих і прокурорів за порушення під час прийняття процесуальних рішень. До прикладу, якщо раніше через суд можна було зобов'язати органи досудового розслідування внести відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань (по суті, це означає початок розслідування), то сьогодні на слідчих і прокурорів можуть накласти дисциплінарне стягнення за це.

Ще один удар по прокуратурі очікується в листопаді цього року, коли працівники прокуратури вже не матимуть повноважень розслідувати кримінальні провадження, підслідні Державному бюро розслідувань.

«ДБР не дуже хоче забирати справи, особливо резонансні. А що робити? За півроку нереально знайти вбивць, яких не змогли зловити за три-чотири роки», – розмірковує слідчий.

Питаю про ставлення до Юрія Луценка в контексті таких змін в роботі прокуратури.

Фото: Макс Требухов

«До нього не дуже позитивне ставлення, в тому числі, тому, що він не те, що не піднімає репутацію прокуратури, не може втримати її. Скоро напевно такого органу не існуватиме. Прокуратура функціонуватиме при Мін’юсті, здійснюватиме публічне обвинувачення в судах», – зазначає слідчий.

Згадуємо зі співрозмовником останнє інтерв’ю генпрокурора Дмитру Гордону. «Він сказав, що не може пред’являти підозру. А це не так. Як можна такого не знати...», – сумно каже слідчий. І згадує теорію кримінального процесу: генпрокурор пред’являє підозру адвокатам, депутатам (різних рівнів), міським і селищним головам, кандидатам в президенти тощо.

Із позитивних досягнень прокуратури називає розробку електронного провадження, що має на меті полегшення паперової роботи.

Судовий «екзамен»

Тим часом, починає світати. Двірник заходиться відгортати кучугури снігу в дворі суду і посипати промерзлий асфальт сіллю. Поряд збираються працівниці суду. За кілька хвилин до початку роботи вони насолоджуються ранковою кавою, хтось встигає викурити цигарку.

Навколо паркуються слідчі і прокурори, залишаючи вільним прохід до дверей суду.

За десять хвилин до початку робочого дня заходимо в приміщення. Робота уже кипить, коридорами бігають працівниці, цокаючи каблуками. Біля кабінетів збираються черги відвідувачів. Поряд із кабінетом голови суду – Руслана Козлова – знаходиться його приймальня.

«9.02. Вам потрібне особливе запрошення?», – щиро посміхаючись, каже помічниця голови суду Людмила, відкриваючи двері, біля яких уже зібралися слідчі і прокурори.

Спочатку по одному заходять ті, хто має клопотання про проведення обшуків. Процедура перевірки документів триває недовго. Здебільшого працівниці суду переглядають їх на відповідність законодавству, а потім реєструють. Якщо документи прийняли, – це вже половина успіху.

Фото: Lb.ua

Дехто виходить після реєстрації, посміхаючись. Навколо збирається кілька слідчих чи прокурорів і випитують, як все пройшло. Майже як на екзамені.

«Експертизу тепер має підписувати прокурор, інакше не «канає», – каже один зі слідчих, пояснюючи по суті, чому деякі документи завернули.

Чергою «гуляє» список тих, хто записався на подачу документів. Періодично вони перепитують одне одного про номер та звіряють прізвище. Повідомляють одне одному, хто зі слідчих суддів сьогодні на чергуванні. І навіть обмінюються досвідом, мовляв, який суддя лояльніший.

«Наступний – у кого обшуки», – оголошує один із тих, хто вже зареєстрував клопотання. Потім – «знову з «тимчасовими».

«Іноді система дає збій і всі обшуки, які реєструються в першу чергу, розподіляє на одного слідчого суддю, хоч чергує троє, наприклад. Тоді помічниця пробує закидати тимчасові доступи по одному. Тоді «відкривається» інший суддя, і знову реєструють обшуки. І так чергують час від часу», – пояснює специфіку слідчий.

За його словами, у Печерському райсуді не ставлять жодної відмітки про те, що слідчий подав певне клопотання. До прикладу, в Оболонському підпис і печатку про реєстрацію документів ставлять на копії.

Іноді працівники суду нібито натякають на необхідність купити канцелярські товари чи заправити картридж, аби «пришвидшити» виготовлення оригіналу рішення.

Близько 9.36 доходить черга мого співрозмовника. Перевірка документів займає кілька хвилин. Після цього він проходить на третій поверх – під кабінет канцелярії. В очікуванні сідає на дерев’яну лавку і переглядає повідомлення в телефоні.

«Через годину мабуть дізнаюся, на кого розподілені клопотання. Якщо розглядатиме слідчий суддя в цьому приміщенні, то можна очікувати в першій половині дня. Якщо на провулку Хрестовому, то в другій. Туди лише після обіду привозять зареєстровані документи», – зазначає слідчий.

Каже, важливі хороші людські стосунки з суддями.

Фото: Nikolay Krivolapoff

«Здебільшого, після розподілення клопотань я підходжу до судді і коротко розповідаю суть справи і необхідність задоволення клопотання. Тоді чекаю самого розгляду», – розповідає.

Якщо клопотання розглядатимуть в інший день, слідчі чи прокурори можуть написати заяву з проханням проводити засідання без їхньої участі.

Правда, існує затримка і з отриманням готового варіанту рішення (лише з ним можна йти на обшук чи проводити виїмку оригіналів документів). Досить часто навіть після задоволення клопотання слідчі і прокурори отримують рішення суду за тиждень-два до спливу терміну його виконання.

Так вийшло і цього разу.

Вісім клопотань, котрі подав слідчий, суддя розглянула того ж дня. Правда, оригінали ухвал в прокуратуру досі не надійшли. «Помічник пообіцяла аж наступного понеділка. Тобто через майже два тижні. І хоч термін дії ухвали – місяць, цього часу може не вистачити. Для проведення слідчих дій іноді треба їхати в іншу область, повідомити усі сторони, організувати процес», – обурюється він.

І додає, мовляв, якщо не встигнуть вкластися в цей термін, відповідальності ніхто не нестиме, а строк по провадженню швидко минає. Тож для нього «нічні чергування» під судом можуть початися заново.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter