ГоловнаПолітика

«Деокупаційний» законопроект – з пустого в порожнє

Верховна Рада рухається назустріч прийняттю законопроекту про так звану деокупацію Донбасу. Схоже, день розгляду цього документу у парламенті буде знаменною подією в інформаційному середовищі – 2000 поправок. Мінятимуть все, сваритимуться з приводу всього. Але чи варто? Законопроект не додасть нічого до того, що було вже зроблено Україною ні в частині формалізації статусу агресора (Росії), ні стосовно санкцій чи обміну полоненими.

Фото: president.gov.ua

Нагадаю, згідно з обіцянками президента України Порошенка, «закон про деокупацію посилить нашу позицію в боротьбі за звільнення заручників і в питанні можливого розміщення миротворців ООН на Донбасі…Росія як країна-агресор не матиме ніякого права на участь в цій місії, яка повинна бути дислокована на всій окупованій території – включаючи тимчасово непідконтрольний нам ділянку російсько-українського кордону».

У свою чергу керівник фракції БПП Артур Герасимов зазначив, що 18 жовтня міг відкритися шлях для зняття санкцій з РФ, але цього не відбудеться завдяки ухваленому президентському законопроекту. «18 жовтня – дата , коли могла відкритися пряма дорога до зняття санкцій з країни-агресора. Могла, але ми прийняли цей закон, цього не відбудеться», – сказав він.

На жаль, нас вводять в оману. Ухвалені закони по реінтеграцію окупованих територій не вплинуть ані на продовження чи скасування санкцій проти Росії, ані на обмін військовополоненими!

Також спірне питання, чи унеможливлять ці документи участь РФ у миротворчій місії ООН на Донбасі.

Санкції проти Росії запроваджені в березні 2014 року через анексію Криму. Пізніше, в липні 2014 року, були посилені за збиття літака MH17 і неодноразово продовжувалися. Востаннє – в липні 2017 року, через хакерські атаки і втручання Росії у виборчий процес у США. Ці санкції, закріплені Конгресом на законодавчому рівні.

Фото: EPA/UPG

Так, закон вимагає від фінансової розвідки Сполучених Штатів протягом 180 днів надати всі відомості про знаходження за межами РФ, зокрема в країнах ЄС та США, активів російських політиків і бізнесменів, які наближені до владних еліт Росії.

Крім того, згідно прийнятих документів, максимально скорочується термін кредитування російських банків, що знаходяться під діями американських санкцій. Для банків -14 днів, для компаній нафтогазового сектора РФ - до 30 днів. Також президент США може застосувати санкції до осіб, які мають намір вкласти в будівництво російських експортних газо- та нафтопроводів суму більше ніж 5 млн. доларів на рік або $ 1 млн. доларів США – одноразово.

Ухвалений закон зобов'язує Президента США узгоджувати з Конгресом зміну або взагалі скасування введених проти РФ економічних санкцій. Йдеться про те, що Дональд Трамп не зможе в односторонньому порядку їх скасувати.

Варто зазначити, що введені Конгресом США економічні санкції проти РФ буде практично неможливо скасувати, навіть якщо РФ піде з окупованого Донбасу і анексованого Криму. Це думка екс-посла США в Україні Стівена Пайфера. Процес скасування санкцій буде досить тривалий по часу.

Але наразі про скасування чи послаблення санкцій проти РФ мова не йде. Навпаки, 26 жовтня, Державний департамент США передав Конгресу список російських компаній і організацій проти яких можуть бути введені додаткові секторальні санкції.

У санкційний список було внесено найбільші підприємства російського ВПК: «Калашников», «Уралвагонзавод», «Рособоронекспорт», «Сухий», «Туполєв»,«МІГ», «Іжмаш», «Вертольоти Росії». В цей список внесли і «силовий блок» РФ: ФСБ, Служба зовнішньої розвідки, ГРУ ГШ МО РФ.

По-друге, закон про продовження особливого статусу ОРДЛО не вплине на обмін військовополоненими , як про це заявляють його ініціатори.

Обмін військовополоненими у 2014.
Фото: EPA/UPG
Обмін військовополоненими у 2014.

Закон про особливий статус ОРДЛО працював три роки, а питання обміну Росія заблокувала все одно. Якщо раніше бойовики утримували близько 120 українських полонених, зараз СБУ називає цифру 152 людини. Тобто за два місяці кількість збільшилася. Тому заяви, що закон позитивно вплине на процес обміну – це підміна понять.

Сумнівними є заяви про те, що визнання Росії країною-окупантом унеможливить її участь у миротворчій місії ООН. Росія і так не може брати участь у миротворчих операціях, бо світова спільнота визнала факт анексії Криму.

Росія вже країна-окупант через анексію Криму. Відповідно до ст. 27 статуту ООН країна, яка бере участь у таких спорах, має утримуватися від голосування по цьому питанню і не може брати участь у миротворчому процесі.

Але в законі про реінтеграцію влада виводить Крим і Донбас окремо, і не звучить і дата початку агресії Росії.

Багато хто незадоволений, що Росія визнана окупантом у преамбулі, яка має описовий характер і не має юридичної сили.

Крім того, якщо Україна визнає Росію окупантом, то, згідно Женевських конвенцій від 1949 року, РФ повинна взяти на себе всю повноту забезпечення ОРДЛО.

Але законом про особливий статус ми залишаємо це за собою... Парадокс? Суперечність? Нонсенс?

Краще думати про реальні кроки – зокрема, повернутися до розгляду постанови, котрою Рада запропонувала розірвати дипломатичні стосунки з агресором, до законопроекту про окуповані території (ініціатором цих документів, зокрема, є автор цих рядків). А не плодити парадокси.

Игорь ЛуценкоИгорь Луценко, народный депутат
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter