ГоловнаПолітика

Вони повернулись: головні законопроекти осені

У липні парламент пішов на канікули, відклавши на осінь розгляд ряду важливих законопроектів. З їхнім ухваленням тягли до останнього пленарного дня – 13 липня і спікеру ВР Андрію Парубію ледве вдалося вмовити колег продовжити свій робочий день до 20.00 – щоб у авральному режимі розглянути зміни до закону «Про Конституційний суд», правки до бюджету, пенсійну, медичну та освітню реформи. Зрозуміло, часу на все не вистачило. Запам’яталось, як того вечора депутати серйозно сперечалися: що ж для українців потрібніше – хороша освіта чи якісна медицина. У підсумку, за жодну з реформ так і не проголосували в цілому. Сесію не продовжили.

5 вересня починається новий парламентський сезон. LB.ua дізнавався, які законопроекти Верховна Рада розглядатиме насамперед та чи змінилась позиція фракцій щодо ключових ініціатив за час канікул.

Фото: Макс Требухов

Освітня реформа

Парламент вже ухвалив за основу законопроект «Про освіту». Саме у нього, за словами депутатів, найбільше шансів бути проголосованим – хоч за нього, як і за решту урядових ініціатив не планує голосувати «Батьківщина» (як розповів LB.ua один з депутатів фракції, позиція політсили залишається незмінною – «ми проти всього, що пропонує влада»), а також «Опоблок», який за словами голови фракції Юрія Бойка підтримувати освітню реформу не буде.

У коаліції серйозних розбіжностей щодо освітнього законопроекту немає.

«Політичний сезон необхідно розпочати з запуску реформи освіти. Впевнений, що у залі вистачить голосів для запуску цієї важливої реформи, яку започаткувала і втілює представниця «Народного фронту», міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Іншого виходу, ніж підтримати цю реформу, не існує. Стандарти вітчизняної освіти повинні відповідати європейським», – заявив LB.ua голова фракції НФ Максим Бурбак.

Підтримати освіту обіцяють також в «Самопомочі».

Максим Бурбак
Фото: Facebook/Дмитро Чигрин
Максим Бурбак

Медична реформа

Набагато складніша ситуація з медичною реформою. (Суть реформи детально пояснювала в матеріалі LB.ua Маргарита Тулуп).

Улітку парламент встиг ухвалити у першому читанні законопроект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» (№ 6327), водночас на необхідний для повноцінного запуску медичної реформи «Про внесення змін до бюджетного кодексу України» (6329) голосів не вистачило.

І хоч в АП запевняють, що голоси на реформу таки назбирають, у неї чимало опонентів навіть всередині фракції БПП.

За словами депутата від президентської фракції Юрія Солов’я, основні дискусії щодо медреформи точаться навколо фінансування первинної ланки медицини. Зараз вона фінансується органами місцевого самоврядування через публічну субвенцію. Законопроектом її хочуть передати центральному органу виконавчої влади.

«Наскільки я знаю тут багато депутатів не готові підтримати цю позицію. Що стосується другої і третьої ланки медицини – там в загальному є концепція. Тому, я думаю, в понеділок на фракції це питання буде обговорюватись»,– каже Соловей LB.ua.

Юрій Соловей
Фото: agropolit.com
Юрій Соловей

Для МОЗ ситуацію ускладнює й те, що реформі опонує голова профільного комітету, представник БПП Ольга Богомолець.

У «Народного фронту» теж чимало претензій до концепції медичної реформи. «Вона сира і немає відповідей на ряд важливих запитань», – заявив LB.ua один з керівників партії.

Ще категоричніша позиція у «Радикальної партії Ляшка», фракція якої «налаштована на рішучу боротьбу медичною, земельною і пенсійною реформою».

«Бо в дійсності ці «реформи» є геноцидом: пенсіонерам хочуть підняти пенсійний вік, у селян – забрати землю, а медицину з такими темпами знищать остаточно. Наше ж бачення у цих напрямках: підняти пенсію, розвивати фермерство, дати кожному громадянину якісну і доступну медицину», – каже заступник Ляшка Андрій Лозовий.

Попри загальну непевність, заступник голови фракції БПП Сергій Березенко, переконаний: «Голоси є. Скоріше за все голосування буде наступного пленарного тижня».

Пенсійна реформа

Третя «недоголосована» реформа – пенсійна. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман гордо називає її «відновленням соціальної справедливості» і обіцяє, що ухвалення законопроекту дозволить вже з 1 жовтня підняти пенсію для 5 мільйонів 620 тисяч пенсіонерів.

Фото: Владислав Мусиенко

Натомість навіть у рідній фракції прем’єра поділяють далеко не всі пропозиції уряду. До другого читання депутати подали безліч правок, тому схвалення реформи залежатиме і від того, чи будуть вони враховані.

«По-перше, ми не ще знаємо, що які правки враховані, тому про остаточний документ говорити зарано, – каже представник БПП Юрій Соловей. – Але моя позиція полягає в тому, що пенсійна реформа буде повноцінною тільки тоді, коли буде проголосована обов’язкова накопичувальна пенсійна система. Це коли людина відраховує гроші на свій персональний накопичувальний рахунок. Власне про це є законопроект №6677, авторства понад 60 депутатів. Я сподіваюсь, що коли ми будемо голосувати так звану пенсійну реформу від уряду, то однозначно буде розглядатись, як мінімум в першому читанні і цей законопроект».

В НФ натомість вважають, що пенсійну реформу уряд виписав набагато краще, аніж медичну. У фракції також стверджують, що до напрацювання реформи доклався особисто Арсеній Яценюк, а тому «НФ» голосуватиме за її ухвалення.

Натомість «Самопоміч», яка обіцяє підтримати освітній і медичний законопроекти, про пенсійний відгукується критично.

«Якщо ми говоримо про законопроект, який піднімає пенсію і зменшує їх в майбутньому, то у фракції триває дискусія – добре це рішення, чи ні. Я вважаю, що за це зараз варто голосувати, але є ті хто думає інакше, остаточного рішення ще не прийнято», – роздумує заступник голови фракції Єгор Соболєв.

Єгор Соболєв
Фото: facenews
Єгор Соболєв

Антикорупційний суд

Однією з вимог фракції «Самопоміч» в новому сезоні стане прийняття законопроекту про Антикорупційний суд, який був поданий Єгором Соболєвим ще у минулому році.

За задумом, цьому суду будуть підслідні всі справи НАБУ, а оскаржити його рішення можна буде лише у Верховному Суді. І хоча створення такого органу передбачене українським антикорупційним законодавством, проти виступають Вища рада правосуддя і ГПУ. Зокрема, генпрокурор Юрій Луценко кілька місяців тому запропонував замість Антикорупційного суду сформувати Антикорупційну палату.

«Поки ми – єдина фракція, яка наполягає, щоб цей законопроект голосувався. Всіх інших лякає перспектива отримати незалежний суд, який буде не гальмувати розслідування НАБУ і САП, а виносити вироки за їхніми розслідуваннями», – зітхає Соболєв.

Ґрунтовну дискусію щодо створення цього органу варто очікувати з 7 жовтня – коли Венеційська комісія надасть висновок по законопроекту щодо Антикорупційного суду. Якщо ж обговорення не пожвавиться, в «Самопомочі» обіцяють «підняти людей».

«Думаю, якщо Венеційська комісія схвалить цю ідею, з’являться нові способи гальмувати прийняття цього рішення. Якщо покладатись тільки на тих, хто в парламенті і олігархів, які впливають на багатьох депутатів, то ці рішення не будуть прийняті ніколи. Але я думаю, що нам вдасться підняти людей і це рішення буде прийнято під примусом суспільства. Це єдиний реалістичний варіант», – продовжує Соболєв.

Фото: Сергей Нужненко

Законопроект по реінтеграції і зміни до Конституції

Чекають в парламенті також і на президентські зміни в Конституцію, про які детально писала на LB.ua Соня Кошкіна. За її інформацією, проектами законів планують передати парламенту більше повноважень (відповідно зменшити президентські) та скоротити число депутатів у Верховній Раді.

У фракціях коаліції LB.ua запевнили, що даних змін поки не бачили і очікувати їх внесення у найближчі місяці не варто.

Юрій Соловей переконує, спершу потрібно провести всеукраїнський референдум щодо Конституційних змін, потім законопроект має отримати висновок Конституційного суду і аж тоді може бути внесений в парламент.

Ймовірніше, у Верховну Раду можуть внести інший президентський законопроект – «Про реінтеграцію територій Донбасу», який передбачає визнання територій Л/ДНР окупованими, а Російську Федерацію – країною агресором.

Співрозмовники LB.ua в коаліції кажуть, що над законопроектом працює дуже обмежене коло осіб з оточення президента та голови РНБО Олександра Турчинова. Тож остаточну версію бачив мало хто. Втім, представник президента в парламенті Ірина Луценко минулого тижня в ефірі «5 каналу» повідомила, що законопроект готовий на 99, 9% .

Один з депутатів БПП, який все ж знайомився з текстом переконаний, що за такий законопроект «не можливо буде не проголосувати» навіть опозиційним фракціям. Мовляв, там прописані дійсно важливі, стратегічні для вирішення конфлікту на Донбасі речі.

Фото: Владислав Мусиенко

«Народний фронт» також готовий підтримати президентський закон.

«Сьогодні основна проблема стосунків з окупованими територіями – правова невизначеність статусу цих територій. З цього приводу чітко висловився Олександр Турчинов, що в цьому законі не лише констатується факт російської окупації. Необхідно визначити комплекс силових і дипломатичних кроків, які мають забезпечити визволення окупованих територій», – наголошує Бурбак.

У фракції «Самопомочі» до законопроекту ставляться критично. І не дивно, адже першою ініціативу щодо деокупації ЛДНР в парламент, подала саме член фракції Оксана Сироїд.

В РПЛ кажуть, що ще не вирішили з приводу голосування. Мовляв, рано ще говорити, «не впевнені, чи законопроект взагалі існує».

Кадрові питання

Відкритою залишається низка невирішених кадрових змін в Кабміні. Рада мала б проголосувати за відставку міністра інформаційної політики Юрія Стеця та міністра аграрної політики Тараса Кутового. В БПП кажуть – якщо за відставку депутати таки проголосують, нового міністра навряд чи зможуть призначити. Мовляв, достойних кандидатів поки немає. До того ж за словами співрозмовника в БПП, останнім часом коаліції важко про щось домовитись, а такі посади – плоди політичних торгів.

Також, на порядку денному – призначення міністра охорони здоров’я. Уляна Супрун виконує обов’язки глави міністерства вже більше року. В МОЗ кажуть, президент і прем’єр не проти призначення, проте побоюються, що у парламенті не вистачить голосів. Не виключено, однак, що на заваді стане громадянство очільниці міністерства. «Строк, коли Супрун мала відмовитися від американського громадянства, минув. А вона не зробила цього і сьогодні формально не має права займати міністерську посаду», – заявив LB.ua один з лідерів парламентської коаліції, який побажав залишитися неназваним.

Фото: Макс Требухов

В МОЗ однак переконані, що американське громадянство не має стати серйозною проблемою.

Уляна Супрун діє виключно в межах чинного законодавства. В неї є українське громадянство. Тому через громадянство не має виникнути проблем”, - прокоментувала LB.ua прес-служба МОЗ.

Натомість, вирішеним питанням у коаліції називають відставку міністра фінансів Олександра Данилюка, звільнення якого вимагають і в «НФ», і БПП. Нещодавно до числа опонентів міністра долучився й генпрокурор Юрій Луценко, який публічно зажадав відставки Данилюка. Найімовірніший претендент на цю посаду – чинний голова парламентського комітету з питань податкової політики Ніна Южаніна.

«Южаніна сама ще вагається – йти у міністерство, чи таки поборотися за крісло голови ДФС», – каже джерело LB.ua у керівництві коаліції.

Ще один ймовірний претендент на відставку – міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик.

Фото: kmu.gov.ua

Критика щодо роботи Насалика лунала ще у квітні цього року. Тоді LB.ua писав, до міністра є багато питань і у міжнародної спільноти , у тому числі й через формулу «Роттердам+ ».

Експертне українське середовище, також, висловлювало заувадження до Насалика. «Реформи фактично загальмували з його приходом», – зокрема наголошував Член Ради Реанімаційного пакету реформ Ярослав Юрчишин. Подейкували, що й Ігор Кононенко, який, нібито, лобіював призначення Насалика, також не надто задоволений його роботою.

Водночас заступник голови комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, депутат від БПП Ольга Бєлькова стверджує, що хоча й є певні питання до міністерства з питань енергетики, поки заміну міністра Насалика не обговорювали ні на фракції, ні у комітеті.

“По кожному з міністерств є багато питань, які можна критикувати... Але так вже сталось, що восени є підйом критики саме до енергетичного міністерства. Тому, що всі розуміють, що ось знову починається опалювальний сезон і виникають питання, чи є достатньо вугілля, інших джерел енергії, чи є на сьогодні збалансована пропозиція генерації. Але конкретних розмов про зміни в уряді я поки не чула. Критики лунає багато, але не завжди за адресою. Мало хто розбирається на що це міністерство дійсно впливає ”, - розповіла вона LB.ua.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter