ГоловнаПолітика

Екзамен з української для держслужбовців: майже формальність і заробіток для вишів

«Мешканці західного регіону приходять до нас зі словами: «Та я балакаю (навіть не говорю) на українській мові все життя. Хіба можуть бути проблеми зі здачею екзамену?!» – цитує кандидатів на державну службу, що здають іспит з української мови, Ігор Равлів, голова атестаційної комісії Тернопільського національного технічного університету (ТНТУ).

«У «бандерівському» Тернополі мало хто бачить різницю між правильною літературною мовою і діалектами чи суржиком, який вживає щодня», – додає він, хоч і зазначає, що з травня цього року жоден кандидат на державну службу не провалив іспит в їхньому університеті. Щоправда, випадково чи ні, але наступного дня після спілкування з Равлівом, 16 серпня, під час атестації, на якій був присутній журналіст LB.ua, іспит не здала одна з учасниць.

Фото: Вікторія Матола

«Єден, другий, третий…»

На атестацію з української в одній з аудиторій ТНТУ зібралося 11 претендентів на державну посаду (або тих, хто переходить на вищу посаду). Учасники проходили письмовий та усний її етап. До першого входило тестування і переказ, до другого – ділова розмова за визначеним сценарієм та повідомлення-презентація.

Голова комісії Ігор Равлів періодично ходить поміж рядами, одного з учасників навіть змусив встати з крісла, щоб переконатися у відсутності шпаргалок. Згодом чоловік, якого він запідозрив, – у синій сорочці, червоній безрукавці і з «барсеткою» під рукою – знервовано вийшов у коридор у пошуках туалету.

Після письмового етапу – перерва. Атестовані активно спілкуються по телефону в коридорі, щось шукають в інтернеті. Одну з претенденток на державну службу Равлів кличе в сусідню аудиторію. «У Вас із 25 відповідей на питання тестів 19 – не правильні. Чого ви прийшли? Треба ж готуватися!», – питає емоційно.

Вийшовши з аудиторії, дівчина телефонує рідним. «Мамо, я ж казала, що не здам! А ти: «Йди-йди». Ще українську мову бду вчити…», – пред’являє претензії матері.

«Все життя живу в Україні, говорю українською і ще мушу здавати екзамен з української мови як іноземної!», – обурюється ще одна учасниця атестації.

Для спілкування з членами комісії учасники заходили по одному. Розмова тривала в середньому 15-20 хвилин. Члени комісії запитували майбутніх держслужбовців про те, скільки словників вони купили, що треба зробити, аби в Україну повертались емігранти тощо.

«Якби приймали окремо єден, другий, третий (член комісії – ред.), то буде скоріше», – зауважує один із учасників атестації, зовсім сивий чоловік в костюмі, своїй дружині, котра весь час чекала його в коридорі. Він поводиться дивно: на запитання про перебіг атестації, каже, що не бере в ній участь, лише прийшов до знайомих, але згодом отримує атестат. Чоловік працює заступником начальника одного з управлінь в Чортківській райдержадміністрації в Тернопільській області.

Загалом атестація тривала п’ять годин і її учасники відверто втомилися. Ігор Равлів пояснює: атестація затягнулась, бо «склалась нестандартна ситуація». Як виявилося, дівчина, що в підсумку таки не отримала атестат, не має вищої освіти, тож фактично не може претендувати на державну посаду. Однак після консультацій з працівниками Національного агентства з питань державної служби Равлів зауважив, що право здати іспит з української мови може будь-який громадянин. Попри те, що постанова Кабміну від квітня цього року передбачає атестацію «осіб, які претендують на зайняття посади державної служби».

Посвідчення, яке видає ТНТУ
Фото: Віторія Матола
Посвідчення, яке видає ТНТУ

Правила Кабміну

Іспит з української мови для кандидатів на державну службу чи тих, хто претендує на переведення на іншу посаду в державних структурах, був запроваджений з травня цього року. У грудні 2015 року Верховна Рада ухвалила новий Закон «Про державну службу», прикінцевими положеннями якого передбачено введення цього року іспиту з української мови. З 2018-го державні службовці здаватимуть екзамен і з іноземної мови. Так, у законі йдеться, зокрема, що «право на державну службу мають повнолітні громадяни України, які вільно володіють державною мовою…».

Процедуру атестації державних службовців на знання української мови наприкінці квітня цього року визначив Кабмін. Зокрема, уряд дав право навчальним закладам, котрі мають ліцензію з підготовки магістрів за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування», проводити такі екзамени на платній основі. В Україні є 92 таких виші, 19 з яких функціонують у Києві. Щоправда, виявили бажання займатися атестацією держслужбовців лише 74. Більшість із них становлять технічні чи економічні університети.

Претенденти на посаду в органах державної влади повинні надати разом з пакетом документів атестат про знання української мови. Уряд передбачив два способи його отримати: у випадку, якщо особа мала в школі чи університеті відмінну оцінку з української мови, їй надають атестат без здачі іспиту; у протилежному випадку особа здає екзамен.

Усі завдання розробляють члени атестаційної комісії на основі зразків, поданих Нацагентством з питань держслужби. Ось приклад запитання з тестів, які подає агентство: «Позначте рядок, у якому слово наголошено правильно: а) випАдок; б) ненАвисть; в) фАховий». Для переказу НАДС дає зразки таких тем: «Географічний простір України», «Мовна свідомість», «Україна: шлях до Європи».

Кожне із 25 тестових питань повинно мати три варіанти відповідей та містити однозначну відповідь. Учасникам атестації, які відповіли на 21 тестове запитання і більше, отримує 2 бали, на 16-20 питань – 1 бал, на 15 і менше – 0 балів.

Фото: Наш вибір

Тексти для переказу повинні стосуватися сфери публічного управління та адміністрування і мати обсяг 2500-3000 друкованих знаків, йдеться в постанові уряду. Цей етап конкурсу, як і усне спілкування, оцінюється членами комісії на власний розсуд.

Кабмін лише передбачив, що «2 бали отримують учасники атестації, які виявили глибокі навички та знання, повною мірою відповідають вимогам щодо рівня мовної та комунікативної компетентності осіб, які претендують на зайняття посади державної служби; 1 бал – учасники, які виявили навички та знання в обсязі, достатньому для подальшої роботи та здебільшого відповідають вимогам щодо рівня мовної та комунікативної компетентності осіб, які претендують на зайняття посади державної служби; 0 балів – учасники, які не виявили навичок та знань в обсязі, достатньому для подальшої роботи і не відповідають вимогам щодо рівня мовної та комунікативної компетентності».

Під час усного спілкування учасникам атестації дають кілька тем на вибір, як от: «Діловий етикет керівника», «Мозковий штурм» як евристична форма ділової комунікації» (зразки Вінницького національного аграрного університету). Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського як зразок презентації-повідомлення опублікував презентацію на тему: «Професія – інспектор рибоохоронного патруля». А Ужгородський національний університет з-поміж інших подав наступні приклади повідомлення-презентації для усного етапу атестації: «Католицька церква як засновник формальних адміністративних структур», «Японський варіант людських стосунків: «за» і «проти» використання в Україні, потреба в адаптації», «Філософія спільної долі»: загальна характеристика феномену».

Сценарій ділової мови УжНУ подав у вигляді наступних запитань: «Які предмети ви найбільше/найменше любили/не любили в школі/університеті? Чому?», «Що ви думаєте про ті стилі керівництва, які склалися у вашому відділі/підрозділі на останньому місці роботи?», «Які є мовні засоби пом’якшення вимови?» тощо. Варто зауважити, що далеко не всі університети, котрі проводять атестацію, публікують на сайті приклади власних окрім запропонованих Кабміном, тем для презентації чи питань, котрі можуть ставитися під час ділового спілкування з членами комісії.

Атестація в усній формі для кожного учасника повинна тривати не більше 45 хвилин.

У випадку, якщо за якийсь із етапів атестації учасник отримує нуль балів, він провалює іспит.

Голова Національного агентства з питань державної служби Костянтин Ващенко
Фото: Національне агентство України з питань державної служби
Голова Національного агентства з питань державної служби Костянтин Ващенко

Із чотирьох тисяч претендентів та посади державної служби, за словами голови Національного агентства з питань державної служби Костянтина Ващенка, екзамен з української мови з 1 травня не склали понад 200 осіб. Щоправда, вони не втрачають можливості перескласти атестацію. Для цього потрібно знову подати заяву в університет, який має право видавати такі документи, та оплатити вартість цієї послуги.

«Провалювати» учасників атестації вишам не вигідно. Адже в такому разі вони звертатимуться в інші університети, котрі не створюватимуть для цього перешкод. А кожен учасник атестації – додатковий заробіток для вишу.

Ціна за «українську»

Ціни на атестацію з української мови встановлює кожен виш зокрема. Наприклад, Житомирський державний технологічний університет встановив найменшу вартість за оплату атестації щодо володіння державною мовою – 285 грн, а Донецький національний технічний університет, що сьогодні діє в м. Покровську, найвищу – 1500 грн. Члени комісії останнього проводять для учасників одну-дві безоплатні консультації перед атестацією. І таких, що не здали би її, у них не було, зазначила в коментарі LB.ua секретар комісії Ганна Мирошниченко.

Окремі виші встановлюють оплату за видачу атестатів на підставі відмінних оцінок в школі чи в університеті. Якщо дехто визначив символічну ціну - до 10 грн. за друк атестата, то є й такі, в яких така послуга дорожча. Зокрема, 90 грн. треба заплатити в Міжнародному університеті розвитку людини «Україна», 200 грн. – в Національному університеті біоресурсів і природокористування України.

Житомирський державний технологічний університет
Фото: google.com.ua
Житомирський державний технологічний університет

Приватні виші: Міжнародний науково-технічний університет та Київський міжнародний університет ввели практику оплати окремо за атестацію (по 300 грн) і за виготовлення посвідчення чи його дублікату (200 грн.). І це при тому, що в вищезгаданій постанові Кабміну видача атестатів тим, хто відмінно здав українську мову у школі чи університеті, повинна бути безкоштовною.

Відповідне роз’яснення Нацагенство з питань держслужби розіслало вишам, хоча ті поки не відступають від своїх правил.

Більшість навчальних закладів пропонують здавати іспит з української мови групами (за графіком, визначеним університетом) та індивідуально. Звісно, вартість за атестацію в індивідуальному порядку – вища, ніж за участі інших учасників. Ціни коливаються від 500 грн. Хоча яким чином проконтролювати якість проведення індивідуальної атестації, – питання відкрите.

Ще одним способом заробітку для навчальних закладів стало запровадження платних курсів для підготовки до іспиту з української мови. Так, Донецький інститут техніки і менеджменту (працює в Краматорську) проводить курси вартістю 700 грн., Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка пропонує платну підготовку до атестації за 160 грн (за 8 годин) і 320 грн (за 16 годин).

Фото: Житомир.info

І якщо в полтавському виші такими послугами, за словами Тетяни Ісаєнко, доцента кафедри українознавства, культури та документознавства, скористався лише один претендент на державну службу, то в донецькому – близько 20% від всіх претендентів на посади в державних структурах. «Чимало учасників атестації не серйозно ставляться до підготовки до іспиту. Спочатку «провалюють» екзамен, а потім йдуться на курси», – каже голова атестаційної комісії Донецького інституту техніки і менеджменту Євгенія Острапольська. За її словами, зі 173 осіб, котрі здавали атестацію з кінця травня, негативні оцінки отримали 30. Платними курсами скористалися 62 учасників.

Курси з української мови перед кожною атестацією проводить і Національний університет «Одеська юридична академія» (президентом якої є нардеп від фракції Опоблоку Сергій Ківалов). Лекції тривають чотири дні, загалом – впродовж 16 годин. У серпні ці курси коштували 420 грн. Якою буде вартість їх у вересні, в університеті ще не знають.

Слово депутатів

Процедура та ціни за проведення атестації зі знання української мови обурила окремих депутатів. І 12 липні це питання за участю представників Нацагенства з питань державної служби постало під час засідання Комітету парламенту з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Дискусія була жвавою та емоційною.

Окремі нардепи звинувачували Нацагенство з питань державної служби в тому, що його керівництво передбачило платну атестацію з української мови, не встановило однакових цін для її проведення та залучило до цієї процедури приватні виші, котрі встановили дуже високі ціни. Депутати пропонують скоротити перелік ВНЗ для проведення екзамену з української мови або навіть залучити філолога в комісію, котра проводить конкурс на державну посаду, щоб об’єднати ці два процеси.

Ще однією проблемою, котру зачепили нардепи під час засідання комітету, було те, що атестати, котрі отримують претенденти на державну службу, не мають жодних захисних знаків, тож існує ризик, що їх продаватимуть у вільному доступі.

Нардеп від «Батьківщини» Альона Шкрум вважає, що варто розширити коло тих осіб, котрі можуть автоматично отримати атестат про знання української мови. Зокрема, дати таке право тим, у кого оцінки «добре» та «відмінно» (наразі лише «відмінно»), крім цього, зараховувати знання мови особам, котрі у вищих навчальних закладах вивчали не лише українську мову, а й ділову українську мову.

Альона Шкрум
Фото: Макс Требухов
Альона Шкрум

Заступник Голови Нацагентства з питань державної служби Андрій Заболотний, у свою чергу, зауважив, що для реалізації норми про «вільне володіння українською мовою» для держслужбовців розглядалось кілька варіантів: автоматизоване тестування (при цьому не було би можливості перевірити усне мовлення претендентів на державну посаду); зовнішнє незалежне оцінювання (однак воно проводиться три-чотири рази на рік, тоді як конкурси на державну службу – значно частіше); централізований іспит на базі Нацагентства (основна перепона – відсутність фінансування). І останній варіант – делегування права на проведення такої атестації вищим навчальним закладам. Оскільки кошти для проведення іспиту з української мови не закладені у держбюджет, то Нацагентство вирішило дати можливість вишам самостійно встановлювати плату за такі послуги.

Щодо якості проведення самої атестації, то Заболотний зазначив, що Нацагентство постійно моніторить проведення як групових, так і індивідуальних атестацій. Утім, має намір делегувати цю функцію Міністерству освіти і науки.

«Той, хто звик купляти документи, так би мовити, за сало, так і буде продовжувати це робити. І ми цього підзаконними актами не врегулюємо. Нацагенство моніторить проведення атестації, моніторить кількість тих, хто здає атестацію в групах, індивідуально. Намагаємось дивитися, щоб виші не опускалися до формального її проведення», - зазначив Заболотний під час засідання комітету.

Заступник голови Національного агентства з питань державної служби Андрій Заболотний
Фото: Кадри
Заступник голови Національного агентства з питань державної служби Андрій Заболотний

А поки нардепи систематизовують свої ідеї з приводу атестації з української мови та планують провести повторне засідання комітету, Нацагенство з питань державної служби напрацювало проект змін до відповідної постанови Кабміну. За словами Заболотного, наразі проект поданий до Міністерства юстиції і згодом його розглядатимуть під час засідання Кабміну.

Зокрема, Нацагенство з питань державної служби погодилося з рекомендаціями народних депутатів і пропонує розширити коло осіб, котрі можуть отримати посвідчення про знання української мови за «відмінну» оцінку за «вивчення української мови та/або ділової української мови, української мови за фаховим спрямуванням» у дипломі молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста), бакалавра, магістра (спеціаліста). Разом з тим, цих осіб зобов’язують оплачувати вартість виготовлення посвідчення.

Щоправда, претенденти на державну службу у випадку ухвалення змін до урядової постанови втратять можливість отримати посвідчення про знання української мови на підставі документів зі школи чи вишу з 1 вересня 2018 року.

Нацагенство також пропонує ввести «персональну юридичну відповідальність» за порушення порядку проведення атестації для осіб вищих навчальних закладів, котрі її проводять. Йдеться про дисциплінарну відповідальність, тобто попередження, догану чи звільнення з посади, щодо організаторів чи викладачів, що проводять іспит.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналіст
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter