ГоловнаПолітика

"Закрита, мало кому підзвітна контора": корупція в "Укроборонпромі"

У суботу, 15 липня директору Львівського бронетанкового заводу (ЛБЗ) Роману Тимківу, якого НАБУ підозрює у розкраданні бюджетних коштів на суму 28 мільйонів гривень, був обраний запобіжний захід. За версією слідства, Тимків закуповував старі двигуни для танків Т-72, що мали піти на фронт, за ціною нових. Суддя Солом’янського суду Києва Тарас Оксюта визначив директору доволі м'який запобіжний захід - тримання під вартою з можливістю внесення застави у 2 млн грн. 

Причин засмучуватися директору ЛБЗ немає, адже сума застави рівноцінна вартості задекларованих ним годинників. До того ж за спиною у директора потужний захист: брати Тимківа на поруки прийшли аж четверо народних депутатів: Юрій Соловей, Микола Паламарчук, Сергій Алексеєв – усі з Блоку Петра Порошенка та депутат від «Батьківщини» Валерій Дубіль.

Це далеко не перший випадок затримання директора підприємства "Укроборонпрому" за підозрою у корупції, тож LB.ua спробував поглянути в суть проблеми і зрозуміти, чому ж працівники концерну стають фігурантами кримінальних справ. Думки народних депутатів та активістів на цю тему, читайте в матеріалі.

"Закрита, мало кому підзвітна контора": корупція в "Укроборонпромі"
Фото: ukroboronprom.com.ua

Сумна історія бронетанкових заводів

Тимків – не перший директор бронетанкового заводу, якому висунули підозру у корупції. Зокрема, у жовтні 2015 року військова прокуратура затримала його попередника – екс-директора ЛБЗ Олександра Остапця. Суд визнав його винним у розкраданні понад 2 млн гривень, які призначалися для ремонту 1 одиниці БМП-1, а також двигунів УТД-20.

Також у 2015 році була викрита схема, через яку в.о. директора ДП «Київський бронетанковий завод» Владислав Лисиця купував несправні двигуни за завищеною ціною – 600 тисяч грн із закупівель «осіли» у фірмі-прокладці ТОВ «Торгівельній компанії «Чайка».

А у 2016 році схожа справа була заведена на заступника директора «Житомирського бронетанкового заводу», який хотів «відмити» 23 млн грн, що були виділені з бюджету на ремонт бронетехніки для АТО.

Член комітету з нацбезпеки і оборони, нардеп від «Самопомочі» Тарас Пастух каже: випадок Львівського бронетанкового не унікальний – підприємства часто використовують для модернізації техніки «списане» майно, яке до 2014 вважали металобрухтом.

Фото: mil.gov.ua

«До того ж реального переліку наявної техніки немає – до утворення «Укроборонпрому» власниками підприємств були фонд Держмайна та Міноборони. При передачі підприємств у концерн аудит наявної техніки не зробили, і вона умовно перемістилась з власності Міноборони в необлікований актив концерну», – пояснює він.

Насправді, нових двигунів для танків Т-72, які мав би закупити «Львівський бронетанковий завод», в Україні не виробляють. Тому придбати можна лише відремонтовані мотори або ж купувати двигуни такого типу в інших країнах пострадянського простору. Висновок щодо стану двигуна, які закуповували в ЛБЗ, мали дати в Міноборони, каже Пастух. Тому частина відповідальності за те, що корупційну схему вдалось провернути, лежить і на них. 

Вижити у концерні

За словами заступника голови «Укроборонпрому» Володимира Кострицького, станом на 23 листопада 2016 року в концерні знаходилось 105 підприємств, а половина з них (56 ДП) – банкрути.

Звісно, ДП-банкрути потрібно виводити з концерну, адже держава змушена витрачати кошти на компенсацію збитків, які вони приносять, каже нардеп від БПП Іван Вінник.

Фото: Макс Требухов

«Фактично, у розписі бюджету ви не побачите компенсації збитків «Укроборонпрому», але будь-яке держпідприємство перераховує частину свого прибутку після оподаткування в держбюджет, тобто можна стверджувати, що через неефективне керівництво збитковими підприємствами, державний концерн зазнає умовних втрат», – говорить він.

Голова комітету з питань нацоборони Сергій Пашинський, який у минулому був членом Наглядової ради "Укроборонпрому", погоджується - вивести підприємства-банкрути з концерну потрібно, втім, зробити це не так легко - необхідно змінювати Закон про особливості приватизації військово-промислового комплексу.

Секретно

Віце-спікер парламенту Оксана Сироїд впевнена: частина проблем «Укроборонпрому» ховаються за грифом «секретно». Зокрема, через «державну таємницю» не можливо провести незалежний аудит на держпідприємствах, адже представники іноземних партнерів не можуть «зайти» на ДП. Нереально також прослідкувати, як витрачають бюджетні гроші, виділені на оборону.

Фото: Макс Требухов

«В інших країнах парламент контролює, як витрачаються гроші на безпеку і оборону, контролює структуру оборонного бюджету. Якщо ви подивитеся на оборонний бюджет США, там розписано, скільки танків можна закупити, куди їх потрібно поставити та куди постачати не можна. США не переживає, що Росія дізнається, яку техніку вони закуповують. В демократичних країнах від загального доступу ховають хіба інноваційні розробки, але й то не під державною таємницею, а під комерційною і на певний період. В Україні все покрито державною таємницею. А ця таємниця використовується як розсадник корупції », – стверджує вона.

Інша частина проблем «Укроборонпрому», на думку віце-спікера, є інституційною, адже теперішня структура «Укроборонпрому» побудована таким чином, що в кінцевому результаті нею керує одна людина – президент України. Зокрема, президент призначає генерального директора концерну та три особи в Наглядову Раду. Ще два кандидати в Наглядову раду повинні йти від уряду, втім наразі їх крісла пусті. А оскільки неповна Наглядова рада є фактично недієздатною - її обов'язки виконує безпосередньо генеральний директор Роман Романов. Це людина, яка у 2014 році керувала виборчою кампанією Петра Порошенка у Херсоні.

Фото: president.gov.ua

Оксана Сироїд розповіла LB.ua, що фракція «Самопоміч» восени планує зареєструвати у парламенті зміни до бюджетного кодексу і законопроекти, які мали б законодавчо вирішити проблеми «Укроборонпрому». У проектах законів буде розписаний наступний "план дій": перш за все, депутати пропонують зняти гриф державної таємниці з закупівель та перевести їх під комерційну таємницю. Після цього створити перехідну Наглядову раду, в яку б входили представники наших міжнародних партнерів та прийняти нові Закони: про закупівлі у сфері безпеки і оборони та про управління майном у секторі безпеки і оборони (де має бути виписана процедура корпоратизації і управління оборонними підприємствами). Також, на думку віце-спікера, важливо запровадити прозорий оборонний бюджет: щоб було видно скільки на що йде до рівня бригади – скільки грошей йде на речове майно, скільки на озброєння тощо. 

Думку Сироїд про необхідність зробити "Укроборонпром" більш відкритим поділяє і активіст "Центру протидії корупції" Олександра Устінова: «Враховуючи те, що більшість закупівель в оборонці є закритими від громадськості, повинен існувати жорсткий механізм контролю за документацією. Після останніх призначень людей в МЕРТ, які займаються саме документами по закупівлям Укроборонпрому від Президентської вертикалі – це коло було замкнене. Відтепер люди Порошенко не лише керують закупівлями, але й контролюють їх", - каже вона.

Втім, у Сергія Пашинського інший погляд на ситуацію, він вважає, що гриф секретності знімати немає сенсу. Мовляв, депутати його комітету постійно моніторять роботу в галузі ОПК. Виїжджають на місця і вивчають проблему.

Фото: Макс Требухов

«Те, що не стосується безпосередньо озброєння, концерн, купує без грифу секретності через тендери. В тому числі запчастини. Гриф секретності є тільки на реалізацію державного оборонного замовлення. Звісно, немає жодної країни світу, де цей гриф секретності не був би знятий. Те, що в США він відкритий – фейк, це розповсюджують агенти США на території України для того, щоб зрозуміти чим ми займаємось. Питання не в грифі секретності, питання в ефективності і конкурентній боротьбі», – каже депутат «Народного Фронту».

(Переконатись, що звіт департаменту оборони США є досить відкритим можна за посиланням)

***

Судячи з того, як часто арештовують директорів підприємств "Укроборонпрому", наврядчи окремі кримінальні справи допоможуть повністю викорінити корупцію в концерні. Схоже, що для масштабних змін в оборонному просторі все ж потрібний системний підхід і політична воля.

"Укроборонпром - це совкова, дуже закрита контора, яка мало кому підзвітна і зовсім не публічна. Відподно, без належного зовнішнього контролю з'являється величезна можливість для маніпуляцій. У тому числі просування неякісного озброєння та техніки через власне лоббі у МВС (НГУ) та ЗСУ. Для реального викорінення корупції має бути системна зміна самого принципу функціонування цієї структури", - підсумовує тво командира взводу батальйону МП Тарас Чмут. 

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter