Пошук голосів за підтримку законопроекту про зміни до процесуальних кодексів розпочався ще минулого тижня. Щоправда, у президентській фракції не були впевнені щодо явки нардепів в передвідпустковий період, не кажучи про бажання/небажання голосувати зеленою кнопкою за судову реформу. За словами одного із депутатів БПП, у понеділок, 10 липня, секретаріат обдзвонював кожного члена фракції, щоб дізнатися, зокрема, чи з’являться вони у сесійній залі. Як правило, такі методи застосовуються в ситуації ретельного підрахунку голосів, коли кожен голос «за» – на вагу золота.
Планувалось, що парламентарі розглянуть зміни до процесуального законодавства та законопроект про Конституційний Суд у вівторок, а зняття депутатської недоторканності – у четвер. Утім, плани змінились і депутатську недоторканність стосовно п’яти нардепів парламенту довелося розглядати у вівторок, а решту питань відкласти до четверга.
Найбільший в історії Верховної Ради України законопроект на 794 сторінки формату А4 породив чимало дискусій з моменту подачі його в парламент. Спершу депутати критикували його за надмірний обсяг. Документ справді містить нову редакцію Господарського, Цивільного процесуального кодексів України, Кодекс адміністративного судочинства, зміни до Кримінального процесуального кодексу та більш ніж 25 інших законодавчих актів.
Заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов пояснював, що обсяг законопроекту зумовлений тим, що зі зміною одних процесуальних правил, потрібно відкориговувати інші. Та нардепи продовжували вказувати на порушення регламенту. І під час розгляду законопроекту в першому читанні 20 червня погодилися розділити законопроекти на п’ять розділів з окремими перехідними положеннями до кожного з них – щоб систематизувати документ. Однак голосувати планували за цілісний законопроект, адже регламент Верховного Ради передбачає голосування в другому читанні саме того проекту закону, який був погоджений під час первинного розгляду.
До другого читання депутати подали близько п’яти тисяч поправок, в тому числі ті, що зовсім не стосуються процесуальних правил розгляду справ у судах. Щоб розібрати їх, створили робочу групу зі складу депутатів профільного комітету.
У понеділок, 10 липня, Комітет з питань правової політики і правосуддя під керівництвом Руслана Князевича зібрався для погодження правок та цілого законопроекту. Близько шести годин члени комітету, представники Адміністрації президента і Генпрокуратури очікували депутатів «Народного фронту», поки ті перебували на зборах фракції. Тож по суті засідання розпочалося близько 23 години.
Депутати «Опозиційного блоку», груп «Воля народу» та «Відродження», котрі дали голоси за законопроект в першому читанні, виступили категорично проти норми, що передбачала автоматичний (в межах кількох хвилин) арешт коштів, які належать відповідачу або боржнику згідно з судовим рішенням чи постановою державного виконавця.
Система автоматичного арешту планувалась як складова Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, користувачами котрої мають стати служителі Феміди. Інформація щодо арешту коштів вноситиметься до системи державним виконавцем, а також суддею (суддею-доповідачем у разі колегіального розгляду справи) на підставі відповідної ухвали суду, скріплюватиметься його електронним цифровим підписом та підлягатиме кодуванню. Порядок її функціонування повинна затвердити Державна судова адміністрація за погодженням з Міністерством юстиції та Національним банком.
Через відсутність консенсусу між політичними фракціями і групами ці норми вилучили з проекту закону. Попри те, що введення нових правил арешту коштів – одна із вимог Міжнародного валютного фонду, висунутих у вересні минулого року для отримання четвертого траншу.
Категорично проти виступили всі політсили щодо підвищення судового збору. Не переконали їх навіть аргументи Олексія Філатова, що в такому разі судову владу доведеться фінансувати з держбюджету. Тоді як зараз витрати на суди (окремі зарплати суддів) покриваються зі спеціального фонду. Дефіцит у разі не підвищення судового збору становитиме за підрахунками нардепів від 500 млн грн.
Депутати запропонували збільшити верхню межу ставки судового збору в усіх інстанціях до 350 прожиткових мінімумів доходів громадян, тобто для працездатних осіб до майже 600 тис. грн. Крім того, за рекомендацією Державної судової адміністрації, члени комітету запропонували повернути в перелік суб’єктів, котрі повинні сплачувати судовий збір, Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Фонду соціального страхування. За попередніми підрахунками, в такому разі доходи спецфонду для фінансування судової системи збільшаться на 50 млн грн.
До речі, в парламенті зареєстрований законопроект, яким пропонується кардинально зменшити судові збори, в результаті чого може утворитися «дірка» у спецфонді у розмірі близько 900 млн грн. Поки цей законопроект не включений до порядку денного.
Найбільш дискусійні правки були подані депутатами фракції «Народний фронт» та Радикальної партії. Зокрема, соратник Ляшка Андрій Лозовой, з якого не змогли зняти депутатську недоторканність за поданням Генпрокуратури, запропонував суттєво змінити норми Кримінально-процесуального кодексу, що стосуються, в тому числі, слідчих ГПУ.
Він пропонує визначити в КПК, що строк досудового розслідування триватиме з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Більше того, Лозовой пропонує обмежити строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей в ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру щодо кримінального проступку терміном у два місяці, щодо злочину невеликої або середньої тяжкості – три місяці і щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину – шість місяців. Разом з тим, законодавство передбачає внесення відомостей в ЄРДР за фактом правопорушення, не лише у випадку наявності підозрюваного. Більше того, обчислення строків розслідування цілком логічне з моменту висунення особі підозри, адже лише з того часу її конституційні права обмежуються.
Депутат подав поправки в КПК, котрі стосуються і обчислення строків досудового розслідування: один місяць з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; два місяці з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Встановлення таких коротких строків може призвести до безпідставного закриття чималої кількості злочинів без встановлення підозрюваного.
Лозовой також пропонує, щоб слідчий, прокурор закривали кримінальні провадження у разі, коли строк досудового розслідування закінчився та жодну особу не було повідомлено про підозру. А як же розслідування справ Майдану? Хіба для їхнього розслідування достатньо двох-трьох-шести місяців?
«Радикал» запропонував внести зміни щодо так званої територіальної юрисдикції. «Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування, як юридична особа.
У разі якщо фактичне місцезнаходження структурного підрозділу органу досудового розслідування відрізняється від зареєстрованого місцезнаходження органу досудового розслідування, як юридичної особи, подання та розгляд клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється виключно слідчим суддею місцевого суду за зареєстрованим місцезнаходженням органу досудового розслідування, як юридичної особи», – йдеться в поправці від Лозового.
Запровадження таких змін може негативно позначитися на роботі районних відділів поліції, оскільки до їхнього складу входять декілька сусідніх відділень інших районів. До прикладу, Городоцьке відділення поліції ГУНП Хмельницької області охоплює Волочиське і Чемеровецьке відділення, відстань між якими становить 50 км. Фактично поліцейським доведеться їздити в сусідні райони, а на слідчих суддів Городоцького району лягатиме навантаження трьох районів (Городоцького, Волочиського і Чемеровецького).
Та таких зауважень депутати Лозовому не робили, навпаки говорили про затягування розслідування справ слідчими, прокурорами, про недопуск адвокатів під час обшуку і погодилися з правками «радикалів», таким чином, очевидно, заручившись їхньою підтримкою під час розгляду законопроекту в цілому. Адже в першому читанні соратники Ляшка голосували проти.
В обговоренні та голосуванні за ці правки не брали участь представники «Народного фронту». Вони зайшли в зал засідання одразу після цього. Тож голова комітету Руслан Князевич запитав, чи бува вони не проти пропозицій Лозового. «А яка позиція інших фракцій?», – уточнив Леонід Ємець. «Всі погодились», – відповів Князевич. «А БПП?», – ще раз перепитав представник «Народного фронту» і додав: «Ми не будемо порушувати такий консенсус і також підтримаємо».
Черга дійшла до правок, що могли стали предметом компромісу з фракцією «Народного фронту». Наближений до міністра юстиції Павла Петренка депутат політсили Ігор Алексєєв запропонував разом із процесуальними змінами внести зміни до закону про нотаріат, про судову експертизу, а також посилити повноваження Органу виявлення, розшуку та управління активами, яким виступає Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Його керівник – колишній заступник міністра Петренка Антон Янчук.
Ключове завдання Агентства – шукати активи корупціонерів, вартість яких перевищує 300 тис. гривень, як в Україні, так і за кордоном, вести реєстр арештованого й конфіскованого майна та управляти ним. Тоді як Мін’юст залишає за собою ведення реєстрів арештованого майна.
Леонід Ємець пропонував збільшити повноваження Громадської ради доброчесності, котра бере участь в конкурсі з відбору суддів у Верховний Суд. В тому числі, надати їй доступ до держреєстрів та інформації, що є державною таємницею. Щоправда, в фіналі представники політсили Яценюка наполягали лише на правках, котрі стосувались Агентства.
Депутати комітету почали критикувати позицію «Народного фронту», скидаючи на те, що з ухваленням процесуальних законопроектів може скластися ситуація, як із законопроектом про Конституційний Суд (куди «НФ» вніс поправки щодо виборів омбудсмана). «Ви зриваєте судову реформу, ви не залишили нам люфт, щоб ми голосували за законопроект в цілому. Ви ж розумієте, що у нас є певні зобов’язання перед фракцією!», – емоційно виступив Ємець після пропозиції відхилити правки «Народного фронту». Та члени комітету не підтримали його позицію і погодили текст законопроекту без правок «Народного фронту».
Один із депутатів НФ на правах анонімності розповів LB.ua, що представники БПП пояснювали підтримку правок «радикалів», оскільки «думали, що «Народний фронт» або «Самопоміч» не погодяться за них голосувати». «Сильного бажання ухвалювати зміни до процесуальних кодексів немає в окремих представників БПП, дехто з них навпаки працює на провал реформи», – каже LB.ua інших депутат президентської фракції. За його словами, в тому числі Олександр Грановський, якого називають куратором судової системи. «Кажуть, він переконує своїх соратників, що судова реформа запрацює навіть не у вересні, а наступного року, – переконує співрозмовник LB.ua. Також ходять чутки, що Грановський активно лобіює місце в новому Верховому Суді для голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка.
Саме з Вовком Грановський «засвітився» на фото в одному із закладів столиці. До речі, питання щодо допуску Вовка до фіналу конкурсу Вища кваліфікаційна комісія ще не вирішила. За дивних обставин його перенесли з 12 липня на 17 липня, оскільки Громадська рада доброчесності не надіслала Вовку уточнений висновок, тому він не зміг підготуватися для надання пояснень ВККС. Цей документ був оприлюднений на сайті ради лише у четвер, 13 липня. Член ГРД Максим Середа пояснив LB.ua, що це пов’язано з технічними проблемами, мовляв, особа, котра цим займається, працює на громадських засадах.
«Присутність Вовка у фінальному списку суддів Верховного Суду буде показником того, що вплив колишньої владної команди залишився. Його пов'язують з Ківаловим. Тому, можливо, відкладення голосування за законопроект щодо внесення змін в процесуальні кодекси, піде на користь. Ми подивимось фінальний список і зрозуміємо, чи потрібен нам такий суд», – каже один із нардепів від «Народного фронту».
Щоправда, він критикує позицію БПП з цього питання: «Вони (представники БПП – ред.) періодично ставлять палки в колеса, як от з правками Лозового, і сподіваються, що само собою це питання розвалиться. Така загроза існує, бо навряд чи Луценко на посаді Генпрокурора погодиться на такі зміни в його відомстві».
Щоправда, наміри голосувати за законопроект представниками БПП підтверджує зареєстрований 13 липня проект постанови (поданий депутатами БПП Сергієм Валентировим, Борисом Козирем, Ігорем Артюшенком та Андрієм Немировським), котрий передбачає порядок голосування за процесуальні зміни. Зокрема, у ньому йдеться про те, щоб голосувати за проект з рекомендованими комітетом правками.
Так чи інакше серед кандидатів на посаду суддів в Верховний Суд є особи, котрі пов’язані з окремими нардепами. Дехто з цих осіб вибув з конкурсу на початкових етапах, що, мабуть, зменшує бажання представників фракцій і груп змінити судову систему. Більше того, серед нардепів різних політсил є ті, хто перебуває в хороших відносинах з представниками колишньої влади, що практично монополізували судову систему, і сьогодні явно не зацікавлені в її руйнації.
А поки депутати знову візьмуться за процесуальні зміни після літніх канікул, роботу продовжить «старий» Верховний Суд. І чи отримає своє позитивне завершення піврічна робота науковців і адвокатів у складі Ради з питань судової реформи над таким глобальним законопроектом, професійне обговорення його з квітня 2015 року на конференціях та дев’ятимісячний процес ретельного відбору кандидатів Вищою кваліфкомісією за участю міжнародних організацій, – питання, адресоване парламенту.