Уряд повторно подав проект держбюджету на 2107 рік у Верховну Раду для розгляду документа в другому читанні, йдеться на сайті парламенту. В оновленому документі враховано ініціативу прем'єр-міністра Володимира Гройсмана підвищити мінімальну зарплату вдвічі - до 3200 гривень на місяць.
Основні макроекономічні параметри бюджету не змінилися. Цільовий показник дефіциту бюджету залишився на рівні 3% ВВП (78 млрд грн), зростання ВВП у 2017 році - плюс 3%, інфляція на рівні 8,1%, середній валютний курс - 27,2 грн за долар США. Тобто за оцінками Мінфіну різке збільшення мінімальної зарплати не вплине на фіскальний дефіцит.
"Виходячи з опублікованих документів, на підвищення зарплат держслужбовців і працівників бюджетної сфери необхідно буде виділити 38 млрд грн, включаючи 28 млрд грн із центрального бюджету", - коментує документ Олена Бєлан, головний економіст Dragon Capital.
Частково витрати будуть компенсовані скороченням житлових субсидій (-3,6 млрд грн до 47 млрд грн), таким чином підвищення мінімальної зарплати збільшить витрати сектора держуправління на 34 млрд грн або 1,3% ВВП.
"Очікується, що ця сума буде компенсована за рахунок зростання податкових платежів до бюджетів усіх рівнів, в основному сплатою єдиного соціального внеску та прибуткового податку приватним і державним секторами економіки. Чистий ефект від підвищення мінімальної зарплати на витрати центрального бюджету становитиме 9,4 млрд грн, оскільки зростання витрат на зарплати в бюджетному секторі (28 млрд грн) буде частково компенсовано скороченням трансферту Пенсійному фонду (-15 млрд грн) і субсидій (-3,6 млрд грн)", - додає економіст.
Окрім зростання витрат бюджету на підвищення мінімальної зарплати, у видатковій частині проекту враховано поправки депутатів вартістю 2,8 млрд грн, плюс додано ще 1,6 млрд грн інших витрат.
"Планується, що додаткові витрати будуть профінансовані за рахунок збільшення прибутку НБУ, що перераховується до бюджету (+4 млрд грн до попереднього плану, близько 45 млрд грн, порівняно з 38 млрд грн у 2016 році). У підсумку, доходи і витрати центрального бюджету були збільшені на 15 млрд грн порівняно з початковим проектом, до 721 млрд грн (+20%) і 799 млрд грн (+17% ), відповідно", - повідомляє Олена Бєлан.
Економіст зазначає, що існують ризики невиконання проекту бюджету за доходами, оскільки компанії можуть відреагувати на зростання мінімальної зарплати переведенням співробітників на неповний робочий день або звільненнями. У результаті додаткові податкові надходження можуть виявитися нижчими, ніж заплановано.
"Крім того, під питанням залишається узгодження зростання мінімальної зарплати та бюджетних параметрів із місією МВФ, яка прибула до Києва минулого тижня для проведення третього перегляду програми розширеного фінансування з Україною в розмірі $17,5 млрд", - робить висновок Бєлан.