ГоловнаПолітика

Байден в Україні, або Останнє американське попередження

Останнім американським політиком високого рівня, котрий виголошував у стінах Верховної Ради (тоді ще УРСР) промову, був Джордж Буш-старший. Виступ Буша-старшого 1 серпня 1991 року увійшов в історію під назвою «Chicken Kiev Speech» («слабкодуха» промова), яку встигли охрестити «Котлетою по-київськи»: 41-ий президент США тоді підтримував радянського лідера Михайла Горбачова у його зусиллях зберегти СРСР.

Повертаючись після московських переговорів, Буш-старший привіз до Києва чіткий «мессидж»: Сполучені Штати не готові підтримати надто «імпульсивні кроки», які можуть призвести до не передбачуваних наслідків.

Після розпаду Радянського Союзу і референдуму 1 грудня 1991 року США визнали Україну.

24 роки потому – 8 грудня – під куполом Верховної Ради вже незалежної України виступив віце-президент США Джозеф Байден, що прибув в Україну з дводенним візитом. І цього разу американський посадовець також привіз чіткі «мессиджі» українським депутатам.

Фото: EPA/UPG

У промовистих фразах другої за статусом людини в Америці звучало попередження: український політикум робить недостатньо, щоб урятувати країну, яку вбиває корупція та відсутність реформ.

Депутати ж намагалися розчути відповідь на запитання, яке бентежить парламент останні кілька місяців: яка позиція Америки стосовно прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, термін легітимності якого збігає 11 грудня. Наслідком його відставки стане розпад коаліції і позачергові парламентські вибори.

Як віце-президент США виступав в Раді та що почули нардепи в його промові – у матеріалі LB.ua.

У день виступу віце-президента США суттєво посилили охорону будівлі парламенту. По обидва боки будівлі вишикувались колони нацгвардійців, яким у будь-який момент готові були прийти на допомогу додаткові сили – в Маріїнському парку сигналу чекали близько 30 автобусів з правоохоронцями.

До парламенту своїх активістів привели одразу кілька політичних сил. Першими прийшли «свободівці». Як тільки вони зайняли свої місця на площі перед ВР, до лідерів партії Олега Тягнибока підійшов заступник начальника київської міліції Ігор Коваленко. Потиснувши їм руки, він кілька хвилин щось активно пояснював, показуючи рукою в сторону Маріїнського парку. Згодом виявилось, активісти повинні були розташуватись праворуч, щоб звільнити частину території під парламентом для інших «протестувальників». Між прапорами «Свободи» замайоріла символіка «УКРОПУ», партії «простих людей» Сергія Капліна, а згодом – довжелезною ходою підтягнулись пенсіонери і студенти від «Спільної справи» Олександра Данилюка. Останні навіть заблокували рух транспорту біля парламенту. Втім, міліція не втручалася.

Ігор Коваленко - третій справа
Фото: LB.ua
Ігор Коваленко - третій справа

Фото: Макс Требухов

Усі «протестувальники» вимагали одного – відставки прем’єра Арсенія Яценюка. Зі сцени виголошувалися пафосні промови: мовляв, тепер весь світ бачить, що українці проти уряду Яценюка. А один із виступаючих навіть побажав нинішньому прем’єру, «щоб з ним трапилось те, що в Америці 11 вересня»…

Біля парламенту підняли український і американський прапори і вся увага перейшла в сесійний зал.

***

Виступ віце-президента США розпочався близько полудня і тривав 36 хвилин. У притаманній американцям ораторській манері Джозеф Байден нагадав парламентарям, що Україна вже була в подібній ситуації, коли після Помаранчевої революції українські лідери не змогли виконати очікування народу. І тому відбулася Революція гідності.

Фото: rada.gov.ua

«Їх (протестувальників – ред.) кров була закликом до того, щоб українцям дали другий шанс на свободу і краще майбутнє. Їх жертви, чесно кажучи, – це ваш борг. Перед вами стоїть історична можливість, щоб вас запам’ятали, щоби ви залишились в історії як Рада, котра поставила нові стовпи свободи, яких чекали українці. Не мені казати, що потрібно об’єднати зусилля Президента, прем’єр-міністра і кожного члена цього органу, щоби все, що відбулось під час Революції Гідності, стало реальністю», – сказав він.

Далі Байден висловив наступні головні «мессиджі» для парламентарів:

– США не визнають і ніколи не визнають спроби росіян анексувати Крим (на цій фразі українські депутати зааплодували Байдену стоячи)

– США і Європа єдині в зусиллях накласти санкції на Росію. І поки є російська агресія, ціна, яку платить Росія, не зменшиться

– Росія повинна натиснути на сепаратистів, щоб в Донбасі пройшли вибори за українськими законами і стандартам ОБСЄ

– Переселенцям із Донбасу повинні надати права для участі у виборах

– Історична проблема для України – боротьба з корупцією. Для цього потрібно провести судову реформу

– США виділили додатково 190 млн доларів для боротьби з корупцією. В цілому це майже 760 млн доларів прямої допомоги

– Бюджет України повинен відповідати вимогам Міжнародного валютного фонду.

«Виступ Байдена в українському парламенті може бути підсумований кількома словами: не про*біть», – написав в Facebook журналіст британської The Independent Олівер Кароль.

Президент Петро Порошенко на почесному місці в залі парламенту виглядав чи то втомленим, чи то засмученим внаслідок розмови з Байденом.

Фото: rada.gov.ua

«Президент був абсолютно задоволений… Вони (Порошенко і Байден – ред.) говорять про одні й ті самі цінності. Проблема в тому, що ті рішення, які ми повинні прийняти, щоб отримати наступні транші кредиту, можуть призвести до зменшення рейтингу... І тому політики на роздоріжжі…», – заявив LB.ua нардеп від БПП Сергій Березенко.

Фактично з керівництва президентської партії він єдиний вийшов в кулуари до журналістів. Ні голова фракції Юрій Луценко, ні його заступник Ігор Кононенко там не з’являлись.

«Луценко злий, не хоче коментувати вчорашній «срач» на фракції», – пояснив LB.ua один із депутатів БПП, нагадавши, що напередодні на засіданні фракції відбулася дуже гостра розмова. Зокрема, лідер фракції вимагав від нардепа Єгора Фірсова (який одному зі своїх нещодавніх інтерв’ю звинуватив в корупції заступника Луценка Ігоря Кононенка), або написати заяву про злочини в Національне антикорупційне бюро, або вибачитись перед колегою по фракції. Емоційна перепалка закінчилась заявою Луценка про можливість складання повноважень голови фракції, якщо не припиниться поливання брудом колег, і покинув засідання.

***

Після завершення виступу Байдена у кулуарах парламенту по-різному трактували його заяви. До прикладу, в «Батьківщині» і Опоблоці шукали дипломатичні натяки. Мовляв, не даремно, коли мова зайшла про корупцію, Байден повернувся до ложі парламенту, де сиділи урядовці.

«Коли він говорить про те, що після двох років правління Арсенія Яценюка, після двох років подій на Майдані, основною проблемою залишається корупція, і при цьому дивиться в сторону прем’єр-міністра, розумієте, це викликає певні підтексти», – заявив журналістам депутат Опоблоку Михайло Папієв.

А у фракції «Народний фронт» на такі заявки віджартовувались, мовляв, з тієї сторони стояв один із електронних суфлерів. Вочевидь, після того, як Байден не подивився в сторону представників Опоблоку, Янукович вирішив повернутись в політику.

Правда, депутати не зовсім зрозуміли формулювання синхронного перекладача промови американського посадовця, в якому прозвучало слово «автономія». А тому зауважували: потрібен офіційний переклад, щоб розібратись, що саме мав на увазі Байден.

Фото: EPA/UPG

«Важливо, щоб були автономні незалежні штати, які вирішують свої власні сили, визначають власну освітню систему, уряд в рамках об’єднаної Конституції», – йшлося в синхронному перекладі фрази Байдена, що посіяла нерозуміння.

«Якщо помилилась перекладач, сказавши «автономія», а в тексті «децентралізація», значить, термін «децентралізація» можна сприймати як особливості самоврядування. Якщо все ж ідеологічна доктрина – це автономія, це точно суперечить нашому українському баченню», – сказав нардеп від БПП Микола Томенко.

Дещо відкорегований переклад звучить наступним чином: «Повинні бути сильні, незалежні штати (регіони), які будуть визначати свою освітню систему, уряд, в межах єдиної Конституції».

Очевидно, що спічрайтер Байдена писав текст, виходячи з американської практики, де регіони називають штатами, а місцеві адміністрації – урядами.

«Суперечність (між децентралізацією і автономією – ред.) доволі чутлива для України, і скоріше україно-російських відносин, бо нам (Україні – ред.) прямим текстом нав’язували так звану федералізацію або автономію. Україна цьому протистоїть на термінологічному рівні словом і поняттям децентралізації, а американцям чи німцям за великим рахунком все рівно, як це називатиметься», – вважає політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач, підтверджуючи, що не варто шукати нав’язування автономії для окремих регіонів Донбасу в заяві Байдена.

***

У заклику Байдена до єдності Президента, прем’єра і парламенту чимало нардепів, з якими спілкувався LB.ua, почули основну відповідь на запитання, що бентежить політиків останні кілька місяців: бути чи не бути Яценюку на посаді прем’єра. Власне, посилом з уст американського віце-президента, вважають парламентарі, США натякає, що саме в такому складі уряду, а відповідно й коаліції, бачать можливість співпраці з Україною.

Фото: EPA/UPG

«Вочевидь, можна трактувати (заяву Байдена – ред.) таким чином, що не можна йти шляхом, який може зруйнувати коаліцію. Якщо її зруйнувати – це відставка Яценюка, яку він вже упередив своїм шантажем, що в такому разі «Народний фронт» виходить з коаліції, і вона припинить своє існування. А тоді Президент може оголосити дострокові вибори», – прокоментував нардеп від «Батьківщини» Борис Тарасюк.

«Кабмін не піде у відставку. Ні Яценюк, ні Аваков з Петренком», – переконаний один із депутатів БПП в розмові з LB.ua. За його словами, у президентській фракції мали наміри якщо не вдасться відправити у відставку весь уряд Яценюка, то хоча би «залишити його весільним генералом» без «своїх людей» на ключових посадах.

«Так, вони (американці – ред.) хочуть єдності… Але вони були би парламенту не указ, якби були голоси за відставку», – додає інший нардеп від БПП.

У «Батьківщині» вважають, що за звільнення Яценюка голоси ще можна назбирати в парламенті, а от за призначення когось взамін – навряд чи. Та й кандидата знайти важко.

Компромісний варіант – знайти наступного прем’єра серед «народнофронтівців».

«Очевидно, що всі хотіли би відставки прем’єра. Чи вдасться це зробити, залишивши коаліцію, – велике запитання. Або ж мова може йти, оскільки посада прем’єра була після Революції за Яценюком, можуть погодитись на якусь кандидатуру з «Народного фронту», щоби не допустити виходу їх з коаліції», – припускає нардеп від «Батьківщини» Борис Тарасюк.

«Раніше говорили про Гройсмана, Турчинова чи Саакашвілі… Щодо останнього, то Америка проти нього, про це було сказано на зустрічі Порошенка з Байденом. Гройсман не горить бажанням йти на таку посаду, для чого себе замазувати… А Турчинов погодиться на прем’єра лише у випадку, якщо його призначення не призведе до конфлікту з Яценюком. А Яценюк навряд чи зараз піде сам», – каже один зі співрозмовників LB.ua з «Народного фронту».

За даними LB.ua, основні акценти у позиції США стосовно України і української влади були розставлені зі сторони віце-президента Байдена напередодні виступу в Раді, під час особистих зустрічей: спочатку з Президентом, а потім з прем’єром.

Фото: EPA/UPG

«Найбільші нарікання були в сторону Генпрокурора Віктора Шокіна. Президенту чітко було сказано, що Україна вже всім давно набридла, і вона посідає далеко не перші місця серед країн, якими зацікавлені Сполучені Штати. Україну просто використовують зараз в протистоянні з Росією…», – розповідає нардеп із «Народного фронту» на правах анонімності.

Вранці перед виступом Байдена в парламенті відбулась дуже коротка зустріч Яценюка з нардепами «Народного фронту». «Все погано, сказав він нам. Оскільки відповідальність за таку ситуацію в країні вони (США – ред.) покладають як на Президента, так і на уряд… Але все буде добре, додав Яценюк. Інформаційна атака (зі сторони команди Порошенка в сторону найближчого оточення Яценюка – ред.) не виправдала себе», – переповідає діалог прем’єра своїм соратникам по фракції наш співрозмовник.

Вочевидь, приїзд в Україну Джозефа Байдена дещо заспокоїть нардепів, особливо представників коаліції. Утім, чи надовго. І якою буде доля Генпрокурора Віктора Шокіна, за якого так сильно тримається Порошенко – питання наразі відкрите. Як і те, чи очікувати позачергових парламентських виборів.

«Я думаю, що приїзд Байдена мало вплинув на імовірність чи неймовірність позачергових виборів. Очевидно, Байден закликав до єднання коаліції, прем’єра і президента, це опосередковано можна трактувати, що він проти дострокових виборів, які можливі лише у випадку розвалу коаліції», – заявив LB.ua нардеп від БПП Олександр Черненко, додавши, що все залежатиме від політичних домовленостей між БПП і «Народним фронтом», а також від того, як Верховна Рада голосуватиме чи не голосуватиме за важливі закони.

Вікторія МатолаВікторія Матола, журналістка
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram