Сьогодні, 11 жовтня, виповнюється рік із дня виголошення обвинувального вироку екс-прем'єр-міністру Юлії Тимошенко.
Екс-голову уряду засудили, нагадаємо, на сім років за перевищення повноважень під час укладання газових контрактів між НАК "Нафтогаз України" і "Газпромом".
30 грудня 2011 року Тимошенко етапували в Качанівську виправну колонію (Харківська область) для відбування покарання. 9 травня перевели за станом здоров'я в Центральну клінічну лікарню "Укрзалізниці" №5.
Цей рік ознаменувався низкою гучних скандалів навколо її імені, зокрема: побиттям під час першого перевезення в лікарню, відмовою від медогляду вітчизняними лікарями, оголошенням 20-денного голодування з подальшою госпіталізацією.
До лікування екс-прем'єра залучили німецьких фахівців із клініки "Шаріте", які діагностували їй міжхребцеву грижу. А зовсім нещодавно один з лікарів Лутц Хармс зробив сенсаційну заяву: Тимошенко й узагалі може зостатися інвалідом.Утім, 7 місяців екс-прем'єр перебуває в лікувальному закладі.
Разом із тим вирок ЮВТ став серйозним каменем спотикання у відносинах і з Заходом, і з Росією. Кримінальне переслідування - яке охрестили політичними репресіями - засудили і засуджують десятки країн і урядів, вимагаючи звільнення відомого політика. І допуску її до участі у виборах до Верховної Ради. Нагадаємо, Тимошенко і Луценко висувалися Об'єднаною опозицією першим і п'ятим номерами списку. Однак ЦВК, пославшись за законодавчі норми, відмовилася реєструвати їх кандидатами в депутати як екс-чиновників, які відбувають покарання.
У Євросоюзі відкрито говорять, що ще рік тому Президент України Віктор Янукович обіцяв вирішити проблему з політичними переслідуваннями в країні - зокрема, шляхом оголошення амністії. Однак Верховна Рада двічі відмовилася декриміналізувати статтю, за якою засуджено Тимошенко. Виключив її зі свого законопроекту "Про амністію 2012 року" і Кабмін.
Не дали свого результату і посередницькі місії Кваснєвського/Кокса та діючого президента Польщі Броніслава Коморовського. Українська влада зайняла принципову позицію: після 28 жовтня ситуація зміниться.
Якщо рік тому Президент Янукович ще якось відповідав на випади Заходу, сьогодні українська влада взагалі вдає, що не помічає критики, вимог і погроз з боку європейської дипломатії.
Сама ж Юлія Володимирівна - через захисника Сергія Власенка - чітко дала зрозуміти: просити про помилування (як варіант виходу на свободу) вона не має наміру.
Ба більше, протягом цього року Тимошенко почала стрімко обростати кримінальними справами. Через лише 9 днів після оголошення вироку проти ЮВТ порушили ще одну справу - за фактами розкрадання понад 25 млн грн бюджетних коштів та ухилення від сплати понад 20 млн грн податків за допомогою злочинної фінансової схеми для розрахунків за природний газ корпорацією "Єдині енергетичні системи України" і приховування доходів від діяльності її офшорної компанії.
Справа дійшла до суду, проте засідання протягом останніх декількох місяців переносять у зв'язку з хворобою екс-прем'єрки та неможливістю її участі в судовому процесі.
А тим часом Росія подала до суду на Україну, вимагаючи сплатити борг ЄЕСУ в розмірі майже 400 млн доларів.
Нагадаємо, Тимошенко, крім усього іншого, обвинувачували в нецільовому використанні 520 млн євро, отриманих Україною від продажу квот на викиди парникових газів, і в незаконній закупівлі карет швидкої допомоги. 21 лютого 2011 р. Генпрокуратура завершила слідство у цих справах і об'єднала їх в одну. Розслідування цих епізодів завершено, однак справу наразі не передано до суду.
А навесні 2012 року Генпрокуратура вибухнула гучною заявою: Тимошенко причетна до організації вбивства дніпропетровського бізнесмена Євгена Щербаня. Однак незважаючи на те, що один з можновладних чиновників ГПУ в ефірі одного з телеканалів і на зустрічі з європейськими політиками в Брюсселі, намагався довести провину екс-прем'єрки, офіційно звинувачення їй досі не пред'явлено і кримінальної справи не порушено.
Разом із тим, побоюючись кримінального переслідування, Україну покинув чоловік Юлії Тимошенко Олександр, він емігрував до Чехії й отримав там політичний притулок. Зараз разом з Богданом Данилишиним вони роздумують над організацією кабінету міністрів "в екзилі". Тим часом їхнього друга і соратника Василя Даниліва заарештували за звинуваченням в організації замаху на екс-віце-президента банку "Родовід" Сергія Дядечка.
Рівно через рік екс-прем'єрка, як було сказано, продовжує лікування в харківській клініці та чекає на приїзд німецьких лікарів. Перебуваючи в ув'язненні, утім, далі консультує політичних соратників стосовно правильної передвиборної стратегії. Ініціатива об'єднання опозиції, як і узгодження кандидатів-мажоритарників від ОО та партії Кличка, стала реальною лише після її схвалення.
Сьогодні справа Тимошенко частково є хоч і непрямим, але важливим чинником визнання легітимності виборів у країні. Та й стратегії розвитку України загалом. Оскільки ЄС відверто перестав підтримувати євроінтеграційні прагнення України, а Росія - президент якої Володимир Путін різко засудив переслідування Тимошенко - хоч і виявляє інтерес до України, але найчастіше розмовляє лише мовою ультиматумів.
Тим часом Парламентська асамблея Ради Європи визначилася з офіційним терміном "політв'язень". І хоча щодо Тимошенко і Луценка офіційно його не застосовують, окремі дипломати не сумніваються у визнанні екс-чиновників такими.
А нові звинувачення на адресу головного опонента діючого Президента лише ускладнюють ситуацію в Україні, яка сьогодні практично на межі розриву нормальних відносин з ЄС і США та запровадження санкцій.