ГоловнаПолітика

Посол України Єльченко: У Росії стає все менш модним бути українцем

На нараді у Києві надзвичайний та повноважний посол України в Російській Федерації Володимир Єльченко випромінював оптимізм. Він запевняв журналістів, що українській стороні вдасться домовитися про зниження ціни на газ і водночас змусити Чорноморський флот в Криму сплачувати податки. Хоча переговори про це тривають другий рік, і все без результату. Натомість у двосторонніх стосунках Києва та Москви з’являються нові виклики. Про можливі обмеження на експорт м’яса, поділ морського кордону та асиміляцію мільйона українців у Росії – в інтерв’ю пана Єльченка LB.ua.

Фото: Прес-служба МЗС України

Відомо, що посольство готує державні візити Віктора Януковича до Москви та Володимира Путіна до Києва. Коли вони відбудуться, і які пріоритетні питання обговорюватимуть?

Дати ще не узгоджені, але є принципова домовленість двох президентів. У липні у Ялті вони домовилися, що до кінця року відбудеться візит нашого президента до Росії, а в наступному році, умовно весною або трошки пізніше, відбудеться візит Володимира Путіна до України.

Крім цього до кінця року має відбутися третій українсько-російський міжрегіональний економічний форум під патронатом президентів у Нижньому Новгороді. Форум ми вже активно готуємо, і тут ми чекаємо остаточних пропозицій від російської сторони, бо вони будуть його господарями, але вже є його тема і коло учасників.

У Києві також цікавляться, а хто від України поїде на ювілей Володимира Путіна – 7 жовтня йому виповниться 60 років?

Пригадую історію з інавгурацією, коли у нас що тільки не писали: Янукович не запрошений тощо. Насправді у Росії на інавгурацію не запрошують глав іноземних держав. Я як посол представляв Україну на інавгурації Путіна.

Якщо говорити про день народження, то це ще більш приватна справа, ніж інавгурація. Отже, це справа іменинника. Але я не сумніваюся, що якийсь контакт у цей день відбудеться – або телефонний, або, можливо, якийсь інший.

Росія висунула нові претензії до 8 підприємств м’ясної галузі – у чому їхня суть?

На сьогодні є лише список – я не пам’ятаю назв. Це ще не заборона на експорт, а попередження. Претензії різні: десь до якості, десь до того, що не подані заявки на постачання чи немає якоїсь сертифікації. Цей список зараз є у нашої сторони, ми маємо визначити, як і у випадку із сиром, коли будуть організовані відповідні інспекції, тобто перевірка якості російськими спеціалістами, і тоді буде вирішено, які підприємства потраплять під заборону. Щоб цього не сталося, зараз їм треба показати, що вони здатні постачати якісну продукцію до Росії.

Тобто цього разу, на щастя, немає такого, як було із сиром, що сьогодні пан Оніщенко (голова Росспоживнагляду – LB.ua) заявляє, що завтра все вже заборонено. Тут вони діють на попередження.

Фото: Прес-служба МЗС України

Чим закінчилася "сирна війна"? Українські підприємства вже відновили попередні обсяги експорту сирів до Росії?

Там одне підприємство ще має додати документи, але дозвіл на постачання сиру мають всі. Не знаю, чи повністю відновлені обсяги, але оскільки ми ніяких скарг не чуємо, то, мабуть, що так.

Щодо утилізаційного збору на російські автомобілі, то українська відповідь була досить різкою – введені Україною суми збору суттєво здорожують імпортовані з Росії авто. Як на це відреагувала російська сторона?

Думаю, це питання буде врегульовано і знято. Зрозуміло, що російська сторона була не задоволена тим, що ми це зробили у відповідь. Але, з іншого боку, вони мають розуміти, що ми не можемо сидіти і нічого не робити. Інша справа, що ось ці кроки з нашого боку викликали певне знервування з боку СОТ та Європейського Союзу, бо там побачили, що ця війна може перейти кудись ширше – наприклад, з’являться заборони на автомобілі з ЄС та інші. Тому ми й вийшли на цю домовленість з Росією, бо інакше це шлях у нікуди, бо якщо ми все будемо один одному забороняти, то товарообіг буде "нуль".

Історія з утилізаційним збором мала і політичні наслідки. Вона показала різницю між Зоною вільної торгівлі з СНД, до якої нещодавно приєдналася Україна, та Митним союзом. Що нам дає ЗВТ з СНД, якщо все виникають такі несподівані збори?

Цей договір дає дві важливі речі для учасників. Перше, у ньому закладені механізми оскарження спорів. До того, як певне обмеження вступає в дію, мають бути використані всі інстанції, включаючи Економічний суд, який буде створений, де можна згладити всі кути. І друге та найголовніше – там чітко і принципово написано, що жодна з країн, а точніше сторін-учасниць, бо Митний союз там також учасник, не може і не має права погіршувати той режим, що уже існує. Це буде перешкода для будь-чийого бажання ввести обмеження на автомобілі, цукор, карамель, м’ясо, сир і так далі. Це вже дуже добре, бо ми будемо спокійно жити, знаючи, що завтра нічого такого не вибухне.

Фото: Прес-служба МЗС України

Як у нас ідуть переговори по Митному союзу – ми досі говоримо про формат 3+1?

Ми вже не говоримо цю назву 3+1, але по суті співробітництво в цьому форматі вже почалося. Ми підписали меморандум про співробітництво з Митним союзом, почалася робота над документом, який буде уніфікувати наші стандарти і норми, те, що в Радянському Союзі називали ГОСТом. Тобто почалося секторальне співробітництво. Це ще тільки початок, але, на мою думку, це нормальний шлях, який знімає з порядку денного на певний час питання вступу, як його раніше Росія ставила: "Україна має завтра стати членом Митного союзу, і тоді наступить рай на землі". Ми маємо переконатися в тому, як цей Митний союз буде працювати через рік-два.

Ми не кажемо, що Україна ніколи в житті не вступить туди. Ми хочемо мати нормальний торговельний режим і з Європейським Союзом, і з Митним союзом, оскільки ми знаходимося між ними.

Українців в Росії стає менше, і їхні права недостатньо захищені. Ви як посол відчуваєте цю проблему і якими є стосунки посольства з тими мільйонами українців, що проживають у Російській Федерації?

Українців стає менше – це дійсно так. Не думаю, що їх стає менше фізично, просто стає менше людей, які вважають себе українцями. Останній перепис населення в 2011 році показав, що за 10 років з 2,9 млн, які були раніше, зараз себе вважають українцями 1,9 млн. Тобто на мільйон менше. Це не значить, що вони померли чи поїхали з Росії. Це значить, що на 1 мільйон менше записали себе українцями. Чому? Це питання до етнологічних і політичних дослідників, є різні версії. Найпоширеніша – в Росії стає все менш модним бути українцем. Якщо раніше цим пишалися, то зараз уже ні.

Відбувається природній процес асиміляції, коли люди десятиліттями там живуть, батьки перестають говорити українською мовою в сім'ї і тому їхня дитина, досягши 18 років записує себе росіянином.

На жаль. Прикро, що так відбувається, але це тенденція, яку ми, певно, не подолаємо. Нам треба як державі не тільки говорити про це, а й реально допомагати.

Фото: Прес-служба МЗС України

Можливо, Києву час змінити політику стосовно українців, що проживають у Росії?

Ми неодноразово такі пропозиції вносили і потихеньку це знаходить розуміння – нам потрібно перейти від обговорення цього питання на високому міждержавному рівні на міжрегіональний рівень. Якщо б кожна наша обласна адміністрація взяла б під увагу хтось Татарстан, хтось Башкирію... Їм же не треба багато. Їм треба три бандури, два костюми, 150 книжок і якісь фільми про Україну, а ми не можемо навіть цього їм дати, бо у нас немає фінансування, а в Мінкультури немає коштів на це все. Ми навіть не можемо організувати гастролі якогось українського колективу, який там всі чекають! Бо немає коштів, щоб він доїхав до Сибіру чи Далекого сходу. Якщо ми не будемо самі про це дбати, то вимагати від Росії то це зовсім дивно. Інша справа, що вона має створювати нормальні умови, але ж вона не має постачати їм підручники українською мовою – це ми маємо робити.

Україна та Росія вже вийшли на демаркацію морського кордону. Коли цей процес може бути завершений в часі?

Мені важко прогнозувати час, бо цей діалог триває майже щодня. Щонайменше раз на тиждень зустрічаються наші експерти. Зараз відбувається погодження лінії кордону, як він буде проходити.

За основу на Азові взяли той кордон, який був між УРСР та РСФСР?

Так.

Тобто українська позиція взяла гору?

Я б не ставив це на перший ряд, бо для кожної країни – і для нас, і для Росії, це болюче питання. Наведу інший приклад. Понад 40 років Росія вела аналогічні переговори з Норвегією. Всі експерти були впевнені, що Росія отримала набагато більше, ніж Норвегія, але наскільки було важко це питання провести через Державну Думу, тому що це питання території і національного суверенітету. Тому що в Росії також не хочуть, щоб публічна думка була такою, наче вона здала свої національні інтереси. Так само і у нас. Вирішити цю проблему можна тільки компромісом. Хтось поступиться тут, а хтось там – і навпаки.

Фото: Прес-служба МЗС України

Як просуваються переговори щодо спрощення перетину кордону на залізниці? Вдається вийти на спільну перевірку пасажирів і багажу?

Всі вже знають, що в поїзді номер 1/2 - експресі Київ-Москва - нічних побудок немає, весь контроль здійснюють на вокзалах. Якщо раніше прикордонники заходили в поїзд і дещо переглядали, то зараз огляд відбувається при посадці, як у літак. Ми хотіли б, щоб аналогічний режим був на всіх інших поїздах, принаймні в напрямках Донецьк, Харків, Крим.

Загалом у нас понад 100 поїздів, якщо враховувати приміські, але не на всіх поїздах є в цьому потреба, бо якщо поїзд курсує вдень, а не вночі, то перевірка не створює дискомфорту пасажирам. Тобто у нас залишилося три поїзди, де будять вночі: Москва-Сімферополь, Москва-Донецьк та Москва-Харків.

Що заважає вирішити цю проблему вже зараз?

У деяких ситуаціях там потрібно здійснювати спільний контроль або дозволяти нашим чи російським прикордонникам заходити в поїзд на території іншої держави. Це не прописано в законодавстві РФ. У нас це можна, а у них – ні. Вони пішли шляхом внесення змін до закону про державний кордон. Обіцяють, що до кінця року зміни будуть внесені, що дозволить поширити практику на всі поїзди.

Російські кораблі з Севастополя ходили до берегів Сирії, де триває громадянська війна. Відомо, що офіційна Москва підтримує владу Башара Асада – чи не стає таким чином опосередковано і Україна учасницею цього конфлікту?

Наскільки я маю інформацію, той корабель Чорноморського флоту, який заходив у сирійський порт Тартус, уже повернувся звідти. На сьогодні це питання російська сторона не ставить, тож з цього роблю висновки, що у них таких планів немає. Якщо вони з’являться, будемо вести переговори з цього питання.

Російська сторона погоджувала такі дії з Україною?

Вони поінформували нас про це.

Михайлина СкорикМихайлина Скорик, журналістка
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram