ГоловнаПолітика

Мусіяка: закон про наклеп - повернення до печерних часів

Юрист вважає, що законопроект може бути небезпечний не тільки для журналістів.

Мусіяка: закон про наклеп - повернення до печерних часів

Ухвалення законопроекту про введення кримінальної відповідальності за образу та наклеп в діючій редакції може стати інструментом, щоб "закрити рота журналістам, громадським діячам, відомим письменникам, політикам".

Про це в ексклюзивному коментарі LB.ua заявив голова партії "Вперед, Україна!", юрист Віктор Мусіяка.

"Ухваленням цього закону ми повертаємося до печерних часів, які ми, начебто, вже пройшли. Якщо ми прагнемо в Європу, то такий закон не варто навіть показувати Європі. Це неприйнятно повертатися до такого способу покарань", - вважає Мусіяка.

На його думку, потрібно, по-перше, роз'яснити трактування деяких понять, про які йдеться в законопроекті, а по-друге, не потрібно робити окремою статтею Кримінального кодексу статтю про кримінальну відповідальність за наклеп.

Інакше як дурістю та ідіотизмом назвати ухвалення цього закону ми не можемо. Влада просто збожеволіла, не розуміючи, що вона робить. Позбавлення волі за наклеп - це середньовічний спосіб розправи не тільки з політичними опонентами, але і з вільною пресою.— заява ВО "Батьківщина"

"Кримінальна відповідальність за такі дії - це неприйнятно. У Конституції є положення про наклеп і образу честі і гідності людини, але покарання за ці дії були переведені в цивільно-правову відповідальність", - зазначив політик.

Крім того, він вважає, що закон може стати приводом для розправ.

"Ще не відомо, як піде практика застосування закону і його викривлення. Я абсолютно не виключаю, що це може стати інструментом для закриття рота журналістам, цивільним діячам, письменникам, політикам. Це серйозна річ, яка стосується свободи слова і совісті", - підкреслив Мусіяка.

Нагадаємо, 18 вересня Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону № 11013 про введення кримінальної відповідальності за образу та наклеп.

У проекті закону є кілька спірних моментів, які викликають стурбованість. По-перше, в ньому не зазначено, яким саме шляхом можуть поширюватися "відомості, які ображають честь і гідність іншої людини", а також про які саме "тяжкі наслідки", викликані цими діями, йдеться.

По-друге, незрозуміло, що саме можна прирівнювати до творів, за які настає кримінальна відповідальність: "Діяння, ..., вчинене шляхом публічного демонстрування в творах або засобах масової інформації, або вчинене слідчим, прокурором або суддею".