ГоловнаПолітика

Представник Президента у ВР: закон про мовну політику не обмежує українську мову

Представник Президента у ВР: закон про мовну політику не обмежує українську мову.

Представник Президента у ВР: закон про мовну політику не обмежує українську мову
Юрий Мирошниченко
Фото: newsmarket.com.ua

Закон "Про засади державної мовної політики", ухвалений парламентом 3 липня, не обмежує українську мову.

Про це заявив член парламентської фракції Партії регіонів, представник Президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко, повідомили в прес-службі партії.

"Йдеться про офіційні документи, якими користуватимуться офіційні інститути. Вживання української мови в документообігу є обов'язковим. Додатково, за рішенням органів місцевого самоврядування як колегіального представницького органу, документообіг може здійснюватися ще й іншою мовою, наприклад, російською. Але це в жодному разі не обмежить, а тим паче не замінить використання української мови", - пояснив народний депутат.

"Відповідно до статті 10 Конституції України, українська мова є державною. Цю статтю може бути змінено, але в спосіб, що передбачений розділом XIII Конституції України. Але з цього питання повинен бути громадський консенсус", - цитує парламентарія його прес-служба.

Політик підсумував: "Коли коментуємо ті чи інші рішення, ми повинні спиратися не на свої припущення, а на зміст документів, які ми розглядаємо".

Як повідомляли, 3 липня парламент ухвалив закон про мови, що спровокувало низку протестів по Україні. Литвин відмовився підписувати цей документ і написав заяву про відставку, однак депутати не захотіли розглядати її.

4 липня Рада внесла зміни до парламентського регламенту з обрання, призначення та відкликання посадових осіб парламенту. Згідно з ухваленим законодавчим актом, рішення про обрання голови парламенту ухвалюють відкритим поіменним голосуванням більшістю народних депутатів від конституційного складу.

11 липня Литвин скерував до Конституційного Суду лист щодо звернення 51 народного депутата з приводу конституційності положень діючого Регламенту про порядок обрання спікера, в якому зазначає, що "порядок і процедура обрання голови Верховної Ради є питаннями внутрішньої організації роботи парламенту, які не можуть піддаватися конституційному нормоконтролю".

Конституційний Суд України визнав не відповідними Конституції України положення діючого регламенту Ради, що стосуються обрання її голови шляхом таємного голосування.

18 липня народний депутат Вадим Колесніченко заявив, що ухвалений Закон "Про засади державної мовної політики" вийде з парламенту і його буде направлено Президенту України Віктору Януковичу на підпис наприкінці липня.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram