Головна

Хто восени отримає київську прописку

Вступна кампанія-2012 року у розпалі. Випробувати себе на іспитах в столичні ВНЗ традиційно приїхало чимало абітурієнтів з усіх куточків України. Частина з них на початку серпня отримає омріяний статус столичного студента, а разом з ним і нове життя в Києві.

Ці люди стануть киянами на наступні чотири-шість років: вони житимуть тут, формуватимуть обличчя і новітню історію міста. А дехто залишиться в столиці назавжди. Поки не відомо, хто склав іспити, а кому доведеться повернутись додому, Kiev.lb.ua поспілкувався з майбутніми киянами та розпитав: чому вони обрали той чи інший ВНЗ та чи мають вони де жити у столиці.

Марина. Чернігів

Вступає на магістерську програму з журналістики в Києво-Могилянську Академію.

Я вирішила, що якщо вже отримувати журналістську освіту, то вона має бути не абиякою, а хорошою, тому я поступаю тільки в Могилянку: або туди, або нікуди. Мені здається, навчання там – це особливий статус.

В Могилянці навчається мій друг, який переконав, що краще поступати саме сюди, а не, наприклад, в Інститут журналістики при університеті Шевченка.

Журналістика - доволі спонтанний вибір для мене. В минулому році влітку я працювала на телебаченні. Спочатку це було суто для розширення власного кругозору, і щоб не сумно було влітку. Але зрештою сподобалося! Ця робота мені подобається, тому що постійно потрібно думати, розвиватися – це постійний виклик і нема рутини.

Зараз я почала шукати житло у Києві. У Чернігові отримала ступінь бакалавра, вивчала англійську мову і літературу.

Маргарита. Селище Борова, Київська область

Вступає в Інститут соціології в НПУ імені Драгоманова.

Я хочу займатися питаннями, які хвилюють велику кількість людей у нашій країні, і допомагати їх вирішувати. Соціологи ж по-іншому дивляться на те, що відбувається в країні, на проблеми людей. Тому і хочу бути соціологом, щоб зробити щось хороше для народу, для своєї сім’ї, своїх рідних… для себе…

Поїхала в Київ, тому що у нашому селищі ніякого університету немає.

Університет імені Драгоманова – гідний заклад з глибокою історією, я почитала відгуки людей, які тут навчаються, і мені сподобалося. Знайомі, які навчаються в університеті Шевченка говорять, що там трохи гірше, ніж тут. До того ж в Драгоманова менше корупції, більш лояльне ставлення до студентів і кращі можливості для розвитку. Мої батьки мене підтримують, кажуть, що якщо цікаво, то краще поступати туди, куди хочу я, щоб потім я не страждала.

Якщо пощастить вступити, то житиму у родичів.

Микита (Славутич, Київська область) і Віка (селище Великий Димер, Київська область)

Вступають у КПІ і в КНУ ім. Шевченка.

Микита: Не секрет, що серед роботодавців київські вузи цінуються вище, ніж провінційні. До того ж друзі радили вступати саме в “Шеву”. В моєму рідному місті, в Славутичі, є лише філія КПІ, де, як на мене, викладають не так якісно як у київських КПІ і в Шевченка.

В університут Шевченка я подав документи на прикладну математику. Математикою та програмуванням я зацікавився ще в ліцеї. Зараз я поступово починаю вивчати мови програмування. Окрім стандартних базових, я вже більш-менш освоїв java-script і С++. Хотів би працювати у міжнародній компанії…

Айтішники зараз на ринку цінуються, тому реалізуватися думаю зможу. У цій професії важливо завжди слідкувати за новинками. От, наприклад, з’явилася така мова програмування QT, хочу з нею ближче познайомитися.

Також зорієнтуватись з вибором вишу допомогли олімпіади з математики, на які я їздив чотири роки поспіль. Призових місць, на жаль, не отримав, але принаймні почав орієнтуватися що, де і як.

Віка: Поступаю в КПІ на прикладну криптологію, займатимусь захистом інформації. Крім воєнних факультетів на криптологію можна поступати тільки в КПІ. Вибір невеликий… мені як дівчині на воєнний факультет не дуже хочеться їти.

Наука про методи шифрування мене зацікавила давно, ще чотири роки тому. Я навіть писала на цю тему наукову роботу. Приблизно у восьмому класі мені захотілося більше дізнатися про шрифти. У сільській бібліотеці про це, звичайно, нічого не було. Потім мені абсолютно випадково до рук потрапила книга Саймона Сінгха «Книга кодів». Так і зацікавилась.

Працювати хочу криптографом, спеціалістом по захисту інформації, розробником шифрів. Класична криптографія – це шифрування інформації, мені більше подобається сучасна – це електронні підписи, аутентифікація користувачів в інтернеті, захист даних, навіть захист грошей – це теж криптографічний захист. Також хотіла би працювати над асиметричними шифрами, можливо, квантова криптографія. Тобто те, що використовують в Інтернеті. У минулому році в Голландії на виборах її застосовували для шифрування бюлетенів. Це теж було би цікаво.

Михайло. Ізмаїл, Одеська область.

Вступає в КНЕУ імені Гетьмана на факультет інформаційних систем і технологій, спеціальність - економічна кібернетика.

Я подаю документи не лише в Київський національний економічний університет, також вступаю в Одесу, на атомну енергетику. У школі я писав МАНівську роботу по альтернативним видам енергетики, але поступати вирішив все ж на атомну, кажуть зараз такі спеціалісти потрібні. Економікою я ніколи особливо не цікавився, але знайомі порадили поступати в КНЕУ.

У Києві живе мій дядько, але якщо поступлю в КНЕУ, хотів би жити в гуртожитку.

Марина. Черкаси

Вступає в КНУ ім. Шевченка

Хочу скористатись усіма шансами, тому подаю документі в чимало вишів. Так, у Черкасах я поступаю на перекладача, а в Києві на юридичний, на рекламу і теж на перекладача. В школі я найбільше любила уроки англійської. Перекладаю з російської та української на англійську та французьку – у ліцеї нам добре викладали ці мови.

Хотіла б працювати у великій компанії, бажано міжнародній. Якщо поступлю збираюсь переїжджати в Київ і знімати тут квартиру. Батьки не проти: самостійна вже.

Назар. Івано-Франківськ

Поступає в Києво-Могилянську академію на факультет соціальних наук і соціальних технологій. Спеціальності: політологія.

Та в КПІ на соціологію, видавничу справу і PR

Усі знають, що в Києві набагато більше можливостей, ніж у інших містах. Я обрав Могилянку, подаю документи одразу на політологію, культурологію та історію. Також про всяк випидок я подавав документи у КПІ на соціологію, видавничу справу та PR, у Львівський університет Франка і Національну академію друкарства.

Політологія до вподоби, бо це така соціальна наука: потрібно вміти спілкуватися з людьми, аналізувати ситуацію. Реклама, як на мене, близька з політологією, тому саме це й обрав.

Якщо поступлю скрізь, обиратиму між університетом Франка і Могилянкою. У Києві, напевно, житиму в гуртожитку, але, можливо, що і з сестрою, яка вже вчиться в Могилянці.

Вчитись я хотів би на політології, а працювати більше в рекламі. Якщо поступлю на бакалаврат на політологію, то в магістратуру піду на PR. Цікаво було б працювати на якусь ІТ-компанію чи Google, але тільки не політиків, я доволі аполітичний.

Богдан. Нікополь, Дніпропетровська область

Поступає в Київський національний торгово-економічний університет на Факультет економіки, менеджменту та права.

У Київ я поступаю, бо всі говорять, що там більше перспектив. У мене всі родичі в основному юристи, я в принципі теж по цьому шляху іду… Якщо працювати юристом, то або в податковій, або на митниці, але спершу треба поступити. Мені ще з дитинства всі говорили, що маю іти саме туди: усі дяді й тьоті вчилися на юридичному, і я сам собі теж сказав, що піду в юристи. Років 6-7 назад це було. Відчуття протиріччя не виникало – мене тягне саме туди. Я не уявляю себе ні математиком ні фізиком.

Подав також документи у Дніпропетровський національний університет на міжнародні відносини і у Харків на соціолога, але найбільше хочу поступити у Київ. Столиця все-таки. У торгово-економічний подаю, бо дивлюся, що по балам ЗНО я в Шеву не проходжу, щоб бути впевненим поступаю туди, куди точно пройду.

Якщо вступлю в Києві, то зупинюсь у родичів, які живуть поряд з університетом.