ГоловнаЕкономікаДержава

Маяки на горизонті. Які шанси на отримання траншів від МВФ?

Одне з перших питань на порядку денному, що стоїть перед українською владою – два транші Міжнародного валютного фонду (МВФ) по 1,3 млрд доларів кожен. Чи отримаємо перший з них стане зрозуміло 15 травня, коли МВФ перегляне програму допомоги нашій країні. До цього часу Україна має виконати ряд вимог кредиторів.

Фото: НБУ

Маяки на горизонті

Для отримання нових траншів за програмою «stand-by», в січні цього року МВФ і Україна визначили так звані «маяки» – це закони, ухвалення яких свідчитиме про те, що країна готує необхідні реформи.

Попри те, що до другого перегляду залишається менш як місяць, багато з маяків досі не виконані.

До кінця березня цього року Верховна Рада зобов’язалася переглянути повноваження щодо нагляду за різноманітними фінансовими посередниками. Так званий «спліт» передбачає перехід регулювання частини небанківського сектору від Нацкомфінпослуг (НКЦБФР) до НБУ.

Тобто Нацбанк отримає контроль над страховими компаніями, кредитними спілками, фінансовими компаніями, бюро кредитних історій. Тоді як НКЦБФР відійдуть недержавні пенсійні фонди, емітенти іпотечних сертифікатів, фонди фінансування будівництва/операцій з нерухомості та довірчі товариства.

НБУ вважає «спліт» головною ціллю в 2019 році. Відповідний законопроект знаходиться в Раді з 2015 року (подав Петро Порошенко). Він 15 разів вносився на порядок денний, а в липні 2016 року був ухвалений ВР в першому читанні. Можливим наслідком закону про «спліт» може стати масштабна чистка в страховому секторі, схожа до тієї, яку НБУ влаштував банківській системі.

Реформа Державної фіскальної служби (ДФС) – ще один пункт, який потрібно виконати до кінця квітня 2019 року. 6 березня Кабмін затвердив положення про Податкову (ДПС) і Митну (ДМС) служби, які створюють у рамках розділу ДФС. Обидві служби будуть підзвітними міністру фінансів.

Проте, якщо конкурс на голову ДПС уже завершився, то конкурс на голову ДМС наразі призупинено. Причина – рішення Обласного адміністративного суду Києва (ОАСК) за позовом колишнього голови ДФС Романа Насірова щодо незаконності рішення про його звільнення з посади голови Державної фіскальної служби.

Важливу роль для отримання траншів відіграє й створення антикорупційного суду (ВАКСу). 11 квітня 2019 року Петро Порошенко призначив 38 із 39 суддів Антикорсуду і його апеляційної палати. Але прогрес у створенні ВАКСу може перекреслити скасування Конституційним судом статті про незаконне збагачення, результатом чого стало закриття 106 справ, які стосувалися 30 нардепів.

Фото: пресс-служба президента

За останніми даними, робоча група, створена на базі комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, працює над новою версією законопроекту про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Усі попередні версії США та ЄС попросили відкласти, оскільки вважають їх недосконалими.

Коли ні кабміну, ні коаліції

Третій перегляд програми МВФ запланований на листопад цього року. Ймовірно, на той час нова парламентська коаліція, а отже й новий уряд сформовано ще не буде (за умови, що вибори відбудуться за планом – в останню неділю жовтня). А тому ухвалювати рішення, потрібні для отримання траншу, буде вкрай складно.

До третього перегляду Україна має виконати ще два структурних маяки.

За умовами першого, НБУ повинен вжити «належних наглядових заходів проти банків, які не відповідають вимогам щодо капіталу». Із травня 29 українських банків (на які припадає 93% банківської системи) повинні будуть пройти стрес-тестування за базовим та несприятливим макроекономічними сценаріями.

Якщо банки не відповідатимуть вимогам, передбаченим базовим сценарієм, НБУ повинен вжити належних наглядових заходів, включаючи виведення таких банків з ринку до кінця червня 2019 року.

Другий структурний маяк стосується діяльність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). За умовами меморандуму, до кінця липня має бути завершено зовнішній аудит НАБУ.

Крім того, до кінця червня Верховна Рада повинна ухвалити законодавчі акти, спрямовані на посилення повноважень НАБУ. Зокрема: забезпечити використання НАБУ широкого спектру методів розслідування, включаючи негласні дії, зняття інформації з каналів зв’язку, доступ до комп'ютерних систем та контрольовану поставку, без необхідності покладатися на інфраструктуру інших установ.

Фото: facebook/Державне бюро розслідувань

Що ми маємо на сьогодні – обшуки в будівлі НАБУ співробітниками Державного бюро розслідувань в рамках розслідування справи про можливе одержання хабарів правоохоронними органами за закриття справ про розкрадання державних коштів в оборонній сфері, а також залучення позаштатного агента Євгена Шевченка до розслідувань НАБУ.

Які наші шанси на отримання траншів

Якщо говорити про те наскільки реально отримати другий та третій транш, то тут думки розділилися.

У Міністерстві фінансів нам повідомили, що розраховують на отримання другого траншу, оскільки Мінфін виконує програму та всі необхідні вимоги: «Усе, що записано в меморандумі планомірно виконуються. Працюємо над тим, щоб вони [вимоги] були вчасно виконані».

За інформацією джерела LB, близького до МВФ, пробачати невиконані пункти нам ніхто не буде. Проте використовувати чисто технічний підхід з підрахунком виконаних та невиконаних пунктів в МВФ не планують,

«МВФ налаштований конструктивно. Фонд є прихильником сценарію продовження програми. Головне, щоб попри зміну президента, у Фонді розуміли, що Україна продовжує програму і йде тим шляхом, є можливість, що нам трохи змістять терміни, враховуючи те, що відбувається зараз в парламенті», – говорить співрозмовник LB.ua та додає, що у випадку серйозних сумнівів щодо обраного курсу може бути оголошено про те, що «сторони не досягли порозуміння».

На питання про отримання наступних траншів Україну співрозмовник вважає, що ми можемо розраховувати транш в першому півріччі, а щодо траншу восени робити прогнози поки передчасно.

Фото: Макс Левин

Ключові ризики

Останніми днями з’явився ще ряд питань, які так чи інакше можуть вплинути на стосунки України з МВФ.

По-перше, визнання націоналізації «Приватбанку» незаконною Окружним адміністративним судом Києва. І МВФ, і ЄС, і ЄБРР, і Світовий банк висловилася на підтримку рішення щодо націоналізації «Приватбанку», а прес-служба НБУ заявила про те, що це «рішення ускладнює співпрацю з МВФ і ЄБРР та несе потенційні ризики для фінансової стабільності України в майбутньому».

Рішення першої інстанції навряд одразу матиме серйозний вплив на отримання траншів чи стосунки України з Фондом (детальніше про ризики ми вже писали раніше), проте, якщо рішення набуде чинності, то в Фонд гарантування (ФГВФО) потрібно буде «влити» додатково 100 млрд грн. Плюс до цього одним із маяків МФВ є Відновлення платоспроможності ФГВФО до кінця грудня 2019.

Також питання викликають і заяви про аудит НБУ, які можуть негативно вплинути на стосунки із МВФ. Аудит питання спірне, як мінімум тому, що два члени команди Володимира Зеленського не можуть дійти згоди, чи потрібно його проводити чи ні. А законодавство України взагалі не передбачає аудиту Нацбанку президентом.

Ну і власне на отриманні траншів нічого не завершиться. Скоріш за все, Україні буде потрібна нова програма з МВФ, про що раніше говорили у Світовому банку. Оскільки не варто забувати, що цього року нас очікують виплати за зовнішнім боргом в розмірі 417,4 млрд гривень (14,2 млрд доларів), у 2020 році – 387,4 млрд гривень, а у 2021 – 434,4 млрд грн.

Денис ПристайДенис Пристай, Журналист
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter