ГоловнаЕкономікаДержава

Мери "річкових" міст виступили проти законопроекту "Про внутрішній водний транспорт", ініційованого Мінінфраструктури Актуально

Мери "річкових" міст виступили проти законопроекту "Про внутрішній водний транспорт", ініційованого Мінінфраструктури
Фото: zabytki.in.ua

Мери міст, розташованих уздовж найбільших в Україні річок - Дніпро й Південний Буг, виступають проти введення нових податкових відрахувань, створення нового органа з управління внутрішніми водними шляхами, який буде наділений функцією акумулювання коштів від канального збору. Більше того, це призведе до розпорошення колосальних коштів між кількома державними підприємствами, адже сьогодні ці функції вже виконує ДП "Адміністрація морських портів України". В умовах децентралізації керівники міст сподіваються на розширення повноважень органів місцевого самоврядування в частині розвитку цієї галузі. Про це низка міських голів заявила під час Українського муніципального форуму, організованого Асоціацією міст України.

За словами міського голови Миколаєва Олександра Сєнкевича, сьогодні міста з портами не отримують на розвиток інфраструктури ні копійки портових зборів. "Це означає, що кошти, які повинні витрачатися на відновлення інфраструктури, в тому числі міської, доріг, мостів, переходів, переїздів, на жаль, сьогодні йдуть до державного бюджету, і місту нічого не залишається", - зазначив він.

На його думку, ефективним буде розподіл наявних коштів і на користь міських громад.

Варто зазначити, що, згідно із законопроектом 2475-4, розробленим міжфракційним депутатським об'єднанням "За розвиток річок України", по 5% доходів АМПУ від портових зборів і від спеціалізованих послуг у морських портах будуть надходити до місцевих бюджетів територіальних громад, на території яких розташовані морські та річкові порти.

Крім того, місцеві ради зможуть розпоряджатися землями внутрішнього водного транспорту в межах населених пунктів, до їх бюджетів будуть надходити плата за реєстрацію суден, доходи від реалізації ґрунту, вилученої при днопоглиблювальних роботах. Саме за таких умов місцеві громади будуть зацікавлені в розвитку портової інфраструктури та збільшенні вантажопотоку. За наявної же ситуації в містах залишаються тільки розбиті автодороги, мости, екологічне навантаження і невдоволення місцевих жителів.

У провідних країнах світу річковий транспорт звільнений від сплати акцизного податку на суднове паливо, від плати за розведення мостів, проходження шлюзів, користування водними ресурсами. В Україні, крім уже наявних податків, чиновники впродовж декількох років невтомно насаджують думку громадам про нагальну потребу ввести ще і річковий збір. Але якщо ми хочемо, щоб суднобудівні підприємства почали працювати, були створені додаткові робочі місця, бюджети отримували додаткові фінансові надходження, а річковий транспорт був затребуваний і став конкурентоспроможним щодо інших видів транспорту, необхідно знизити податкове навантаження на водний транспорт. Сєнкевич також вважає, що ініціатива уряду щодо введення нових податків для річкових перевезень не сприятиме ні розвитку галузі, ні принесе жодної користі місцевим громадам.

"Якщо взяти податок від «нічого» (коли перевезень мало або взагалі немає, - ред.), то буде «нічого». Тобто 100% від 0 - це 0. Тому потрібно створювати умови, щоб люди переходили на річку», - зазначив миколаївський міський голова. "Сьогодні, коли річковий транспорт тільки починає розвиватися в Україні, обкласти його податками, це означає вбити його в зародку. Треба допомагати і сприяти, а не створювати нові перешкоди і обкладати річку та стягувати додаткові платежі", - упевнений він.

"Така політика (поява нових податків, - ред.) недалекоглядна. Компанії, які зацікавлені у водних перевезеннях, повинні мати можливість розвинути цей напрямок. Тоді вони будуть розвивати громади, це додаткові надходження. Ми бачимо світовий досвід Дунаю, який об'єднує Європу. Але ми втрачаємо порти і в Херсоні, і в Запоріжжі, і в Дніпрі (вони є найдорожчими портами в світі, - ред.). Я переконаний, що треба вивчати і підтримувати світовий досвід", - вважає мер Голої Пристані Олександр Бабич.

Не підтримують мери і створення додаткової структури - Адміністрації внутрішніх водних шляхів - що запропоновано в "урядовому" законопроекті "Про внутрішній водний транспорт", який раніше було повернуто на доопрацювання Верховною Радою. Нова його редакція №2475-Д фактично кулуарно розроблена транспортним комітетом ВР, адже нікого, в т. ч. і представників портових міст, не залучали до його розробки.

Новому підприємству хочуть делегувати функції акумулювання коштів від канального збору. Таким чином, з огляду на той факт, що цими питаннями сьогодні вже займається ДП "Адміністрація морських портів України", колосальні кошти від канального збору будуть просто розсіяні, а повноваження будуть розподілені між кількома державними підприємствами, підпорядкованими Мінінфраструктури.

"Я проти створення додаткових бюрократичних організацій, які будуть ускладнювати розвиток бізнесу в Україні. Додаткові податки і додаткові бюрократичні структури не дають відповіді на питання, чому інвестор повинен прийти в Україну", - додав Олександр Сєнкевич.

"Додаткова адміністратизація або різні центри впливу прийняття рішення ніколи не приводили до підтримки, не надавали імпульсу бізнесу. Я переконаний, що, навпаки, потрібно відпустити, створити спрощені умови оподаткування, щоб люди розуміли, щоб мали можливість вкладати кошти і в технічне оснащення свого бізнесу. І звичайно, надалі це буде рентабельний результат", - додає А. Бабич.

Зате варіант законопроекту міжфракційного депутатського об'єднання передбачає прозору формулу відрахування 10% доходів АМПУ і збереження за нею управління річковими шляхами.

На думку міського голови Вознесенська Віталія Лукова, законодавство про розвиток внутрішнього річкового транспорту має стимулювати і вітчизняне суднобудування, а пріоритет для роботи на вітчизняних водних шляхах повинен віддаватися українським судноплавним компаніям.

"Допуск іноземних судноплавних компаній у внутрішні води України, з огляду на сучасне геополітичне становище країни, - це небезпечно, тому що все-таки це захід у країну, де є шлюзи, греблі, де є оборонні об'єкти. ... Я швидше б стимулював розвиток нашого регіону, де що Херсонщина, що Миколаївщина мають дуже потужні суднобудівельні бази, щоб розвивати цю промисловість. Суднобудівна промисловість тягне за собою десятки напрямків економіки України, це повинні бути наші річки і саме наш бізнес повинен на цьому заробляти", - вважає він.

Згідно з черговою редакцією законопроекту № 2475-Д, уряд і профільний комітет пропонують вільно допускати до міжнародних перевезень судна під прапорами інших держав, з якими Україна не уклала двосторонні угоди у сфері судноплавства на внутрішніх водних шляхах. У проекті ж міжфракційного депутатського об'єднання "За розвиток річок України" йдеться про допуск до таких перевезень тільки українських суден, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

На думку міського голови Нової Каховки Володимира Коваленка, саме законопроект міжфракційної групи "За розвиток річок України" створює умови, найбільш передбачувані та найбільш чіткі для розвитку водної інфраструктури, зокрема, в частині пільг для суднобудівників і скасування акцизу на паливо для вітчизняних річкових перевізників. І створює реальні механізми для вирішення нагальних проблем міст, розташованих уздовж річок: створення додаткових робочих місць, додаткові грошові надходження до місцевих бюджетів.

Не варто забувати про негативний вплив "урядового" законопроекту і на розвиток річкових пасажирських перевезень, які сьогодні ледь жевріють у містах, де час від часу з'являються поодинокі маршрути. Причина цього проста: через велике податкове навантаження на річковий транспорт вони значно програють у ціні проти автобусного та залізничного пасажирського транспорту. Раніше такі перевезення дотувалися за рахунок портів і тому існували. Сьогодні ж їх розвиток можливий лише за умови скасування або компенсації акцизного податку на суднове паливо, і це пропонують представники міжфракційного депутатського об'єднання у своєму законопроекті. В Україні необхідно впроваджувати найкращий досвід провідних країн світу.

"Усі структури, які мають намір розпочати бізнес у сфері водних перевезень, повинні мати на певних етапах пільгові умови. Саме звільнення річкового транспорту від акцизу на паливо матиме конкретний характер - це велика дорога, яку треба дати всім транспортникам почати. Інакше вони не виплутаються з цієї ситуації (з низьким рівнем розвитку перевезень, - ред.)", - зазначив Коваленко.

Нагадаємо, що в "урядовому" законопроекті не передбачено стимулювання судноплавства і суднобудування. Зате, згідно з проектом № 2475-4, такі стимули передбачені шляхом відшкодування частини витрат на будівництво суден на території України для вітчизняних суднобудівників і акцизного податку на пальне для судноплавних компаній.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter