ГоловнаЕкономікаБізнес

Японська і австрійська компанії зацікавилися добудовою КГЗКОР

Це Kobe Steel і австрійська Hares Engineerig GmbH.

Японська і австрійська компанії зацікавилися добудовою КГЗКОР
​Степан Кубив на встрече с японской с делегацией
Фото: twitter.com/mineconomdev

Японська і австрійська компанії зацікавлені в капітальних інвестиціях у Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (КГЗКОР).

Про це повідомляє Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в Twitter.

"Група компаній розробила нову технологію переробки окислених руд і зацікавлена в будівництві комплексу переробки на базі КГЗКОР", - ідеться в повідомленні МЕРТ, проілюстрованому фотографіями зустрічі першого віце-прем'єра Степана Кубіва з делегацією на чолі з відповідальним в Kobe Steel за залізорудний дивізіон Хіросі Ісікава.

Відзначається також, що Кубів наголосив на важливості залучення до будівництва комплексу на базі КГЗКОР українських будівельних і машинобудівних компаній.

Як уточнили агентству "Інтерфакс-Україна" в прес-службі МЕРТ, окрім Kobe Steel, також ідеться про австрійську компанію Hares Engineerig GmbH.

"Це Kobe Steel і австрійська Hares Engineerig GmbH. Вирішили в робочому порядку розробити план подальших дій. Міністерство зацікавлене у співпраці з ними. Міністерство зацікавлене в передачі в оренду цілісного майнового комплексу КГЗКОР. Про конкретні результати переговорів будемо повідомляти окремо", - відзначили в прес-службі.

Про інтерес Kobe Steel до КГЗКОР повідомляли ще в другій половині минулого десятиліття. Зокрема, в березні 2009 року під час поїздки тодішнього міністра промполітики Володимира Новицького в Японію було підписано меморандум між Мінпромполітики, Kobe Steel та австрійською Hares Engineering про співпрацю з розгляду питання впровадження технології ITMk3 (технології прямого відновлення заліза третього покоління, Ironmaking Technology Mark Three ) на КГЗКОР. Планували створити робочу групу з підготовки конкретних пропозицій.

Нагадаємо, будівництво КГЗКОР (Долинська, Кіровоградська обл.) було розпочато в 1985 році. Після розпаду СРСР його правонаступником стала Україна. У травні 2007 року Словаччина відмовилася від участі в проекті, але виявила бажання отримати в рамках розрахунків за свою частку грошові кошти або товари. Румунія також заявляла про відсутність зацікавленості в подальшій добудові КГЗКОР і намір повернути свої інвестиції.

У лютому 2017 року в Раду було внесено законопроект про добудову КГЗКОР, який передбачає залучення інвестора - "Української металургійної корпорації" - з метою введення в експлуатацію першої черги підприємства впродовж п'яти років, а всього комплексу - за 10 років.

На 1 січня 2017 року під час будівництва об'єктів КГЗКОР виконані роботи на суму $1,649 млрд, у тому числі вартість української частки незавершеного будівництва становить $884,1 млн. Орієнтовно загальний обсяг капіталовкладень на завершення будівництва з перепрофілюванням частини потужностей КГЗКОР оцінювався авторами законопроекту на суму $500 млн, а необхідний обсяг інвестицій для будівництва першого пускового комплексу - не більш ніж $150 млн.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter