ГоловнаЕкономікаБізнес
Спецтема

Що заважає іноземним інвесторам в Україні

Про які перешкоди до вкладень в Україну говорять інвестори, і як їх зняти? Інвесткомпанія Dragon Capital, організація Центр економічної стратегії (ЦЕС) та Європейська бізнес-асоціація (EBA) провели вже друге опитування іноземних інвесторів у кінці серпня - на початку вересня 2017 року. На питання відповіли 77 представників компаній. Нижче - деякі результати, повні дані - за цим посиланням.

Фото: Владислав Мусиенко

Прямі іноземні інвестиції - шлях до здорової економіки, створення нових робочих місць, збільшення добробуту людей. З часів кризи цікавість іноземців до України зросла, але потоки інвестицій досі не відновилися. На заваді притоку іноземного капіталу стають системні проблеми із корупцією, судовою системою та захопленням держави олігархами. Порівняно швидко покращити ситуацію можна, полегшившии податкове адміністрування та знявши валютні обмеження.

Щоб надолужити втрачені темпи, українська економіка як води потребує інвестицій, які 2015 року досягли рекордно низького рівня в порівнянні до ВВП. Найбільше потрібні прямі іноземні інвестиції, тобто безпосереднє відкриття компаній іноземними власниками, будівництво фабрик, агрокомплексів. Економічна політика має стимулювати прямі іноземні інвестиції всіма доступними шляхами, бо саме вони:

  • створюють якісні робочі місця для людей не лише в самій компанії, а й в суміжних галузях;
  • є каналом надходження капіталу для розвитку бізнесу без збільшення боргового навантаження;
  • приносять в Україну валюту, підтримуючи курсову рівновагу;
  • не мають небезпечної волатильності «гарячих грошей» - це довгострокові кошти;
  • приносять знання та технології, які потім використовують по всій країні;
  • інтегрують Україну в європейське середовище.

Зараз Україна майже не отримує прямих іноземних інвестицій. З 2014 року, їх обсяг різко впав і досі не вийшов на показники, що існували до того (див. Рисунок 1).

Рисунок 1. Прямі іноземні інвестиції у банківський та небанківські сектори
Рисунок 1. Прямі іноземні інвестиції у банківський та небанківські сектори

При цьому поза межами України нею активно цікавляться. Ми бачимо це з поведінки іноземних інвесторів, які входять в закордонні активи, пов’язані з Україною. Зокрема, на борговому ринку в середині серпня інвестори купили ОВДП на 460 млн. грн. через спеціальні цінні папери, випущені не в Україні, а за кордоном (ноти, пов’язані з кредитом,) тобто оминаючи внутрішні адміністративні підводні камені. Оцінка акцій українських компаній, що торгуються на закордонних майданчиках, сильно впала під час кризи у 2014 році, але вже у 2015-2016 рр. відновилася (синя лінія на графіку). Однак прямі іноземні інвестиції , які надходять в країну безпосередньо, оговтуються дуже повільно (зелена лінія на графіку). (див. Рисунок 2).

* P/Book - коефіціент, який показує, відносну вартість акцій українських компаній на закордонних торгових майданчиках і розраховується діленням капіталізації (ціна акцій помножена на кількість акцій) на балансовий капітал компанії.

Якщо би ПІІ відновилися так само швидко, як оцінка українських акцій за кордоном, ми би отримували приблизно 1-1,5 млрд доларів інвестицій на квартал. А за сценарію, коли структурні реформи були би успішними, і влада вивела би Україну на інвестиційну привабливість вище рівня 2011-2012 років – то й набагато більше. Адже зараз існує Угода про асоціацію з ЄС, якої не було тоді. Натомість останні роки квартальний притік інвестицій коливається на рівні 200-500 млн. доларів. Цього вкрай мало навіть для компенсації дефіциту торгового балансу, не говорячи про вихід країни у рівноправні партнери на глобальному ринку.

Центр економічної стратегії разом з EBA та Dragon Capital вдругє запитали інвесторів, що стоїть на заваді збільшенню фінансування вітчизняних проектів? (відповіді див. Рисунок 3) Перше опитування проводилося у 2016 році, з результатами можна ознайомитись за посиланням.

Рисунок 3. Що заважає інвесторам інвестувати в Україну (відповіді прямих інвесторів). Значення індексу ренкінгу перешкод (найвище значення – найбільше опитуваних поставили перешкоду на високе місце в ренкінгу від 1 до 10). Джерело: опитування ЦЕС, EBA та Dragon Capital
Рисунок 3. Що заважає інвесторам інвестувати в Україну (відповіді прямих інвесторів). Значення індексу ренкінгу перешкод (найвище значення – найбільше опитуваних поставили перешкоду на високе місце в ренкінгу від 1 до 10). Джерело: опитування ЦЕС, EBA та Dragon Capital

Перше та друге місця рейтингу стабільно посідають широко розповсюджена корупція та недовіра до судової системи. Ці проблеми існують давно та потребують системних реформ. Відносно швидкими темпами їх вирішити не вдасться, хоча без цього і очікувати на помітне зростання добробуту громадян не варто.

Але нова проблема, яку ми ввели в опитування цього року – захоплення держави олігархами та монополізація – посунула з третього місця на четверте навіть конфлікт із Росією. Під захопленням держави олігархами ми розуміємо ситуацію при якій окремі бізнесмени впливають на політику та державні органи через свої партії, куплених політичних лідерів та медіа і, як наслідок, отримують неправомірні конкурентні переваги. Зокрема, обмеження конкуренції, монополізація секторів економіки, яка досягається за допомогою політичного впливу, дозволяє їм збільшувати ціну або ставити перепони для доступа до ресурсів чи інфраструктури для іншого бізнесу. У той самий час податкові пільги та преференції там, де звичайний бізнес таких преференцій не має, дозволяють знизити витрати. Найтиповіший приклад захоплення держави – захоплення регулятора, який приймає рішення на користь олігарха-монополіста, захоплення бюджету, де олігарх отримує преференції, захоплення державних підприємств, які починають обслуговувати інтереси певного олігарха.

Наразі, вирішення цієї проблеми знаходиться у політичній площині і передбачає зміну виборчого законодавства політичну незалежність судів та ринкових регуляторів, таких як НКРЕКП та НБУ. В економічній площині ці проблеми можуть бути вирішені через цільове середньострокове бюджетне планування й прозорі бюджетні закупівлі (проти захоплення бюджету), впроваждення деполітизованого корпоративного управління та приватизацію (проти захоплення державних підприємств) та через посилення інституційної спроможності регуляторів (проти захоплення регуляторів). Але політичний фактор зараз стає цьому на заваді.

Фото: Макс Левин

На п’ятому місці – репресивні дії правоохоронних органів, так звані «маски-шоу» та неправомірні справи проти бізнесменів і посадових осіб компаній. Це проблема пов’язана із широко розповсюдженою корупцією та атмосферою безкарності і кругової поруки, успадкованою від радянських часів. Тиск силових органів на бізнес не зупиняється, незважаючи на декларації про створення сприятливого бізнес-середовища від Президента та уряду.

У 2016 році Рада бізнес-омбудсмена отримала 868 скарг на дії органів влади, з них 172 скарги на дії силових органів, включаючи кримінальні провадження за ініціативою ДФС. За першу половину 2017 Рада отримала 501 скаргу, з них 107 скарг – на дії силових органів. Кілька резонансних справ із «маски-шоу» стали дуже широко відомими, особливо коли йшлося про підприємства з іноземними інвестиціями. Це погіршує наслідки для іміджу України як об’єкта інвестування.

Інвестори досі не відійшли від шоків 2014-2015 років, і побоюються нестабільності валюти та фінансової системи. Реформи НБУ у цьому напрямі стабілізували ситуацію, банківська система наповнена ліквідністю, а курс гривні коливається у помірному діапазоні. Але інвестори все ще не до кінця довіряють українським банкам та українській валюті. Якщо НБУ продовжить вдосконалювати банківський нагляд та дотримуватиметься інфляційного таргетування, довіра інвесторів до фінансової системи має покращитися.

Постійні зміни нормативного регулювання, складне адміністрування податків та валютні обмеження – інші причини невдоволення інвесторів. Лише після них опитувані зазначають низьку купівельну спроможність населення, пов’язану із кризою та слабким економічним зростанням.

Отже, основна проблема України з точки зору іноземних інвесторів – не в економічній кризі, а в слабких та корумпованих інституціях, що заважають бізнесу інвестувати та розвиватися. Головне, що може зробити влада – продемонструвати ефективність у боротьбі із корупцією та свавіллям силових органів. Але дещо можна зробити і в суто економічній площині.

Від економічної політики інвестори очікують в першу чергу трьох речей: спрощення адміністрування податків, збереження програми МВФ та прискорення валютної лібералізації (див. Рисунок 4). 

Рисунок 4. Що може зробити Україна, щоб справити позитивний вплив на іноземні інвестиції (відповіді прямих інвесторів). Значення індексу ренкінгу перешкод (найвище значення – найбільше опитуваних поставили перешкоду на високе місце в ренкінгу від 1 до 10). Джерело: опитування ЦЕС, EBA та Dragon Capital
Рисунок 4. Що може зробити Україна, щоб справити позитивний вплив на іноземні інвестиції (відповіді прямих інвесторів). Значення індексу ренкінгу перешкод (найвище значення – найбільше опитуваних поставили перешкоду на високе місце в ренкінгу від 1 до 10). Джерело: опитування ЦЕС, EBA та Dragon Capital

Окремо варто зауважити, що основна маса факторів – не нові, і з'явилися в Україні не у 2014 році, а набагато раніше, отже, падіння прямих інвестицій вони не пояснюють. Із нових факторів, які не були присутніми у 2010-2013 роках (коли прямі інвестиції в Україну були обмеженими, але надходили) можна відокремити перерозподіл олігархічного впливу, що міг відбитися на привабливості деяких галузей, та введення обмежень на рух капіталу.

Отже поки антикорупційні ініціативи крок за кроком долають важкий шлях, а політичні ігри навколо приватизації та земельного мораторію тривають, у короткостроковій перспективі Україна може зробити дві ефективні речі, що приваблять іноземних інвесторів та покращать внутрішній бізнес-клімат: провести валютну лібералізацію та спростити податкове адміністрування. Тим більше, що і НБУ, і міністерство фінансів вже продемонстрували свою спроможність робити реформи.

Мария Репко Мария Репко , заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії
Олексій Гаманюк , молодший економіст ЦЕС