ГоловнаЕкономікаБізнес

Як діяти українському підприємцю в світі техрегламентів та стандартів

Запровадження європейських гармонізованих стандартів та техрегламентів в Україні мало суттєво полегшити життя українському підприємцю, який хотів експортувати в ЄС. Однак час іде, а обіцяного полегшення та вільного виходу на ринок Євросоюзу ми не спостерігаємо. Тож в чому причини і як діяти бізнесу, аби отримати право продавати свої товари європейцям.

Два роки тому був прийнятий Закон «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» - останній із семи законів, які створювали законодавче поле для впровадження європейських підходів до регулювання безпечності нехарчової продукції.

Фото: EPA/UPG

Закони, регламенти, стандарти – на що звернути увагу

Оптимісти стверджували, що тепер ще трішки – і український бізнес зможе експортувати в Євросоюз, не проводячи повторних дорогих досліджень та сертифікацій своєї продукції у євросоюзівських лабораторіях, послабиться регуляторний тиск на підприємців тощо. Аж ні – виявилось, що це не така швидка справа, і віз й нині там.

Адже після прийняття законів мають бути прийняті численні підзаконні акти на їх виконання, в тому числі і тексти власне техрегламентів. Потім справа за стандартами. Технічні регламенти – це нормативно-правові акти, обов’язкові до виконання, які встановлюють вимоги до безпеки продукції. Вони знаходяться у публічному доступі і отримати їхній текст можна вільно і безкоштовно. Наразі існує близько 50 українських техрегламентів, а відповідно до Додатка ІІІ до Угоди про асоціацію ми маємо імплементувати техрегламенти на більш, ніж два десятки видів нехарчової продукції.

"Із 27 секторів промислової продукції, визначених Додатком ІІІ до Угоди про асоціацію, технічними регламентами охоплено 24 сектори. Ще три технічних регламенти – наразі нерозроблені через затримки у роботі міністерств, відповідальних за це", - пояснює радник міністра Міністерства економічного розвитку та торгівлі Дмитро Романович.

Він пояснює, що в Угоді окреслені пріоритетні напрямки співпраці, і що цілком імовірно, що надалі цей перелік буде розширеним. Звісно, після виконання Україною вже взятих на себе зобов’язань.

Дмитро Романович
Фото: bankruptcy-ua.com
Дмитро Романович

Технічний регламент містить загально сформульовані вимоги безпечності щодо цілого спектру продукції, наприклад, машин. Водночас існують і тексти стандартів, які вже дають конкретні і технічні рішення для задоволення загальних вимог техрегламенту – наприклад, щодо кожного виду машин є свої стандарти. Їхній текст вже платний (окрім тих, що є обов’язковими до виконання), хоча й коштує не надто дорого, і придбати його можна в магазині Українського агентства зі стандартизації.

Щодо стандартів, то вони можуть бути прийнятими на основі європейських стандартів (ДСТУ-EN), просто державними стандартами (ДСТУ) або ж технічними умовами (ТУ), тобто тими, які визначає собі сам підприємець. Звісно, оптимально виготовляти продукцію відповідно до гармонізованих європейських стандартів, бо вони надають презумпцію відповідності – припущення, що продукція, виготовлена відповідно до європейських гармонізованих стандартів, відповідає вимогам директив та регламентів ЄС, якщо органами ринкового нагляду не буде доведене зворотне. Застосування європейських гармонізованих стандартів не є обов'язковим, однак у разі їх незастосування слід бути готовим довести органам ринкового нагляду відповідність суттєвим вимогам безпечності технічних регламентів, а презумпція відповідності не надається.

Виготовляти продукцію відповідно до технічних умов можна, але повна дерегуляція у цій сфері в Україні поки що неможлива, адже у такому випадку у бізнесу можливі потенційні неприємності.

"У цьому аспекті ми маємо суперечливу ситуацію, коли громадянам в демократичному суспільстві дозволено робити все, що не заборонено або не обмежено законом (хоча наша Конституція цей принцип не закріплює), а органи влади діють виключно у спосіб, передбачений законом. Тобто цілком можливий варіант, коли на підприємство приходить представник, наприклад, прокуратури і каже «А відповідно до яких вимог ви виготовляєте продукцію? Технічні умови? Які ще технічні умови, якщо законом такого не передбачено?». Подібні ж ситуації можливі і в суді. А оскільки в нашій країні є понад 50 тисяч різних технічних умов, відповідно до яких виготовляється продукція, то це може стати суттєвою проблемою для бізнесу", - розповідає незалежний експерт з питань технічного регулювання Дмитро Луценко.

Відмовитись же від технічних умов на даному етапі неможливо, вважає експерт, оскільки ані наші виробники, ані прокуратура чи суди до цього поки що морально та юридично не готові.

АСАА – обіцянки та очікування

Для того, аби зникли всі технічні бар’єри для українського експортера, йому недостатньо виготовити продукцію відповідно до європейських гармонізованих стандартів та випробувати в Україні. Оскільки наразі все одно його продукцію доведеться ще раз сертифікувати у європейських органах, якщо цього вимагають директиви ЄС на відповідний вид продукції.

Хоча, зауважує Дмитро Романович, наразі є варіанти взаємного визнання органів оцінки відповідності на рівні власне цих органів, тобто лабораторій. Тож якщо таке взаємне визнання є, до прикладу, між органами оцінки відповідності з Праги та Львова, то сертифікат, виданий львівською лабораторією, буде визнаний у Чехії і не вимагатиме повторної сертифікації продукції. Однак наразі таких кейсів ще є порівняно небагато.

Цей аспект буде вирішеним тоді, коли у відповідній сфері буде підписана угода про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products, далі – АСАА). АСАА передбачає гармонізацію технічних регламентів, стандартів і процедур оцінки відповідності країн, що бажають створити спільний ринок з ЄС, до законодавства ЄС в певних сферах з подальшим взаємним визнанням сертифікатів відповідності і результатів випробувань.

Тобто на практиці це означає, що Україна виконує усі свої зобов’язання у сфері технічного регулювання – від впровадження нормативно-правової бази і стандартів до належної акредитації та призначення органів сертифікації та лабораторій, які будуть мати право проводити оцінку відповідності та сертифікацію продукції. Наступний крок – ініціювання перевірочної місії від ЄС, яка оцінить рівень відповідності українського технічного регулювання конкретного сектору європейським вимогам.

"Наразі проводиться робота з підготовки до підписання Угоди АСАА в трьох визначених секторах української промисловості (низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність, машини). Минулого року МЕРТ ініціював оціночну місію с боку ЄС щодо відповідності наших систем. Така місія була в Україні у 2016 році, однак результати її ще невідомі", - розповідає Дмитро Романович.

Фото: firestock.ru

Крім цього, за даними МЕРТ, триває робота по підготовці до підписання угоди АСАА в сфері безпеки простих посудин високого тиску.

Європейські проблеми з ринковим наглядом

Однак Дмитро Луценко достатньо скептично оцінює шанси на підписання угоди АСАА найближчим часом.

"Передусім європейці не підпишуть угоди до тих пір, поки у нас діятиме мораторій на перевірки бізнесу. Бо підписання Угоди означає спільний ринок – а у нас в контролі за продукцією дірка, і через наш ринок на територію ЄС тоді може заходити неперевірений і невідповідний китайський товар, до прикладу", - коментує експерт.

Однак зазначає – в європейців і своїх проблем з ринковим наглядом не бракує. Можливо тому і не поспішають з підписанням угоди, доки все не доведено до ладу, щоб не отримати ще одного джерела клопотів.

"Системи ринкового нагляду деяких нових та й старих членів ЄС мають свої недоліки. Тому свого часу європейці відправляли працювати митників із західноєвропейських до східноєвропейських членів ЄС, щоб належним чином організувати контроль і перекрити шляхи неякісному товару зі Сходу. Інші проблеми існували і в одному старому члені ЄС, - там ринковим наглядом колись займалася поліція, що призвело до майже відсутності будь-якого нагляду за відповідністю продукції. Тому і приходить судно з китайським ширпотребом у Німеччину – німецькі митники його не пропускають, і судно йде на Південь Європи, і вже через сушу той непропущений ширпотреб таки потрапляє до тієї ж Німеччини. Спільний ринок, спільні кордони, спільні проблеми", - пояснює нюанси Дмитро Луценко.

Фото: chinashipping.com.my

Хочеш експортувати? Записуй алгоритм

Що ж робити українському підприємцю, який хоче експортувати до Євросоюзу?

Аби отримати інформацію, достатньо зайти на європейський ресурс Export Helpdesk – а там уже є вся інформація і алгоритм дій. Знайти конкретний код своєї продукції, максимально конкретизуючи особливості свого товару – і отримати доступ до всіх вимог ЄС, які треба виконати, оскільки тут є доступ і до переліків стандартів, і до текстів регламентів, які треба виконати. До слова, тут ще вказані норми оподаткування ПДВ чи акцизами для кожної країни, щоб мати змогу спрогнозувати потенційну вартість продукції.

Якби існувала угода АСАА, то зазначених вище дій було б достатньо, аби виконати вимоги як європейського, так і українського законодавства – адже вони мають бути однакові. А зараз же для того, щоб виготовити продукцію, призначену для українського ринку, та виконати вимоги українського законодавства, український підприємець має знайти тексти українських технічних регламентів, відповідно до яких має виготовляти продукцію. Там вказано, що треба зробити, яку технічну документацію виготовити, для певної продукції ще й варто звернути увагу на вимоги щодо маркування на упаковці (наприклад, електричні лампочки). В чомусь ці вимоги подібні до європейських, в чомусь вони відрізняються.

Крім цього, продукцію, можливо, треба буде випробувати. Це може вимагатися як європейським, так і українським законодавством. В залежності від виду та ступеню ризику продукції такі випробування можуть бути проведені або самотужки, або незалежною третьою особою (лабораторією чи органом сертифікації). Якщо йдеться про випробування самотужки, то це можна зробити у власній лабораторії або в акредитованій спеціалізованій лабораторії назовні. У разі необхідності залучення третьої незалежної сторони в Україні потрібно звернутися до призначеного органу із сертифікації, а в ЄС – до так званого нотифікованого органу. Лише такі призначені або нотифіковані органи сертифікації мають право видавати сертифікати відповідності, які визнаються, відповідно, в Україні та ЄС. Проте, з рівнем технічної компетентності деяких призначених в Україні органів існують серйозні проблеми.

"Можливо, дешевше і зручніше звернутися і отримати сертифікат відповідності в органі, де стоїть стілець, стіл та принтер для друку таких документів, аніж у серйозній установі, що має свою лабораторію і висококваліфікований персонал. Адже обидва документи матимуть однакову юридичну силу. Однак перевірка вашої продукції інспекторами ринкового нагляду у ЄС і коли-небудь в Україні, яка продемонструє недотримання вимог і невідповідність продукції, обійдеться бізнесу дорожче, ніж співпраця з кваліфікованими лабораторіями та органами сертифікації", - стверджує Дмитро Луценко.

Експерт проекту ЄС з усунення технічних бар'єрів у торгівлі Дмитро Луценко
Фото: стоп-кадр відео
Експерт проекту ЄС з усунення технічних бар'єрів у торгівлі Дмитро Луценко

Якщо ваша продукція виготовлена відповідно до європейських стандартів, ви правильно виконали усі вимоги європейських директив і у вас є відповідна документація – справа лише за тим, аби знайти покупця і продати йому товар. А якісний і відповідний товар продати завжди легше, ніж виготовлений недобросовісно.

Покладатись на себе

Україна робить дуже багато для приведення законодавства у сфері технічного регулювання у відповідність до європейського законодавства і практик. Міністерство економічного розвитку та торгівлі звітує, що у 2015 році забезпечили розроблення та прийняття 3996 національних стандартів, з яких 2970 гармонізованих з міжнародними та європейськими, з яких 1641 національний стандарт, ідентичний європейським гармонізованим стандартам під технічні регламенти, зокрема 741 національний стандарт, ідентичний європейським гармонізованим стандартам у пріоритетних для АСАА секторах, що забезпечило прийняття (з врахуванням стандартів, прийнятих у попередні роки) 100 % національних стандартів, ідентичних європейським гармонізованим стандартам під технічні регламенти у пріоритетних для АСАА секторах. А у 2016 році прийнято понад 1300 національних стандартів, усі з яких гармонізовані з міжнародними та європейськими.

"За цих два роки в Україні реалізований величезний масив роботи по усуненню технічних бар’єрів в торгівлі. Зроблена об’ємна робота по розвитку метрологічної системи, яка дозволить успішно функціонувати органам оцінки відповідності. Минулого року Національна агенція з акредитації отримала рівень визнання, який є достатнім для побудування системи взаємного визнання. Запрацював ринковий нагляд – поки перші кроки, але вже робота триває, будуть і наступні кроки і розвиток системи. Так, ще багато треба зробити, але в деяких аспектах ми навіть випереджаємо графік імплементації і процес йде. Просто це нешвидка справа", - каже радник міністра МЕРТ Дмитро Романович.

Однак наразі ще не скасовані дублюючі вимоги СанПіНів, НПАОПів, тобто регуляторний тиск на бізнес не полегшений. Ще не вирішена проблема з органами сертифікації, які видають папірці, які мають юридичну силу, але за якими не стоїть реальна перевірка продукції. Поки що щодо жодного сектора не підписана угода АСАА і підприємець має проводити сертифікацію продукції і в Україні, і в ЄС. Обіцяного полегшення для бізнесу в аспекті виходу на ринок ЄС ще не сталось. Однак ринок ЄС надто приваблива перспектива, щоб очікувати від держави вирішення всіх проблем та труднощів бізнесу. Хочете торгувати в ЄС – все залежить від вас! Наразі треба покладатись на себе.

Світлана ЧернецькаСвітлана Чернецька, Український центр європейської політики
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter