ГоловнаЕкономікаБізнес

"Купуючи кредит, отримуєте квиток на війну"

28-річний Віктор Вишньов з травня 2016 року очолює держпідприємство СЕТАМ, яке займається продажем конфіскату, арештованого майна, активів банків-банкрутів та добровільним продажем — коли підприємства або установи просто використовують можливості системи для продажу непотрібного їм майна.

Підприємство СЕТАМ мало амбіції стати єдиним майданчиком з продажу майна неплатоспроможних банків (зараз таких майданчиків близько 30). Але у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб планують перевести всі аукціони банків-банкрутів на систему "ProZorro.Продажі", про що портал LB.ua вже писав раніше та навіть проводив круглий стіл з цього питання. Ми звернулися до Віктора Вишньова із проханням висловити свою точку зору на цю реформу, а також розповісти про роботу СЕТАМ.

Система СЕТАМ була створена після у 2014 році новою командою Мін'юсту проведення електронних торгів арештованим майном. "Це державний стартап", - каже Вишньов. Система передбачає вільний доступ усіх бажаючих до торгів (авторка LB.ua особисто перевірила її роботу у червні цього року). Державне підприємство СЕТАМ було створено у серпні 2015 року також у системі Мін'юсту. До цього продажем арештованого майна займалося ДП "Інформаційний центр" (у липні 2015 року LB.ua писав про сумнівні закупівлі цього підприємства). Тепер воно займається лише веденням баз даних.

"Чим краще ми продамо, тим більше заробить і держпідприємство, і тим більше будуть задоволені вимоги стягувача по арештованому майну. Якщо сума вирученого перевищує вимоги стягувача, то ще й боржнику кошти повернуться", - розповідає про систему СЕТАМ Віктор Вишньов.

Віктор Вишньов
Фото: надано автором
Віктор Вишньов

Які результати вашої роботи, назвіть цифри?

Ми адмініструємо систему з 25 жовтня 2015 року. За рік, тобто з 25 жовтня 2015 року по 25 жовтня 2016 року, результат майже 1,6 млрд грн. Це всього було продано. Це і арештоване майно, і майно неплатоспроможних банків, і добровільний продаж також. (Ми зараз пішли у добровільний продаж, співпрацюємо з комерційними банками, продаємо майно, яке знаходиться на балансі Нацбанку України, продаємо майно звичайних юросіб, фізосіб).

Також ми співпрацюємо з держпідприємствами. Система може продавати надлишкове майно або непрофільні активи держпідприємств. Наприклад, нещодавно ми продали металобрухт "Укренерго", оціночна вартість була близько 5 млн грн, замовник визначив стартову ціну 7,3 млн грн, а в результаті продали за 8,08.

Підприємство СЕТАМ зараз збиткове чи прибуткове?

Прибуткове. Ми за минулий рік (фактично за два місяці) сплатили близько 200–300 тис. грн податків. Якщо дивитися, скільки взагалі державі принесла діяльність СЕТАМ, то на сьогодні це вже більше 230 млн грн. Що сюди входить? По-перше, кошти від реалізації арештованого майна, яке стягується в дохід держави, в основному це митний конфіскат. Далі – це податки, які ми сплачуємо. Дуже велика сума по ПДВ, оподаткування фонду заробітної плати. У нас працює близько 150 осіб по країні, 23 філії, центральний офіс. Доволі суттєві податки. Плюс 10% – це виконавчий збір, який йде до державної виконавчої служби. Тобто, це також потрапляє до бюджету. З бюджету підприємство СЕТАМ не отримало ні копійки. Навіть під час запуску. Починали як стартап.

Фото: Facebook/CETAM

А який чистий прибуток?

Ми отримали прибуток приблизно у декілька мільйонів. З них платимо 75% дивіденди в держбюджет, оскільки ми державне підприємство. Додатково ще 18% податку на прибуток, залишається не так багато на розвиток. Тому вкрай складно оновлювати програми, які будуть амортизуватися не один рік.

Яким був рівень корупції раніше під час продажу арештованого майна? Чи є такі дані?

Так, лише за 2014 рік є акти звірки по зберіганню митного конфіскату, зафіксовано нестачу у 40 млн грн. Це лише за рік і лише по митниці. Але арештоване майно — це не тільки митниця. Багато було нарікань на те, що якщо автомобілі потрапляли у торгівельні організації на зберігання, то з них потім зникали запчастини, колеса, навіть двигуни зникали. Крім того, вартість всього процесу продажу (перевезення майна, зберігання, організація торгів) складала до 50%... ДП “СЕТАМ” вкладається у 5%...

У СЕТАМ є свої склади?

Так, 23 філії, орендуємо склади, орендуємо автомайданчики, де зберігаємо автомобілі, інше арештоване майно.

Які виникають складнощі під час проведення торгів?

Ми намагаємося повністю автоматизувати процес, щоб відійти від можливості ручного втручання. Коли виставляється повністю інформація про лот, торги автоматично призначаються або на 11-ий, або на 21-ий, або на 31-ий день місяця в залежності від вартості активу. Чим дорожчий актив, тим більше він має повисіти в системі, щоб більше людей з ним ознайомилося.

Далі – допуски до торгів. Будь-хто може подати заявку. Учасник сплачує гарантійний внесок, ми отримуємо гроші на рахунок, і тоді йде допуск. Не можна просто дати платіжку навіть з відмітками банку. Доказом є кошти на нашому рахунку в Ощадбанку. Ми отримуємо виписку – файл, до якого зміни внести неможливо. Він автоматично завантажується у систему, система його обробляє і допускає учасників, які сплатили внесок. Тобто, якесь ручне втручання неможливе.

Зліва направо: Максим Вішньов, Сергій Шкляр та Максим Нефьодов під час прес-конференції щодо створення електронної системи з продажу майна ліквідованих банків
Фото: Facebook/Max Nefyodov
Зліва направо: Максим Вішньов, Сергій Шкляр та Максим Нефьодов під час прес-конференції щодо створення електронної системи з продажу майна ліквідованих банків

Ну і власне які складнощі? Були складнощі, які стосувалися висновків про вартість майна. Ми не пов’язані із визначенням вартості. Ми лише торгівельна оболонка, яка дозволяє торгувати, а суму (вартість товару) визначає відповідний оцінщик, який залучається або державною виконавчою службою (ДВС), або Фондом гарантування вкладів фізосіб (далі просто Фонд, - ред.). Боржники доволі часто затягували процес, щоб сплив шістимісячний термін дії оцінки. І тоді необхідно проводити нову оцінку.

Сам процес продажу передбачає перші торги, другі – з уцінкою, треті – з максимальною уцінкою. Дуже часто до третіх торгів не доходило, бо закінчувалася оцінка, треба було робити нову, і виставляти лот знову на перші торги.

5-го жовтня вступив у силу новий Закон "Про виконавче провадження", в ньому проблема з оцінкою була вирішена — якщо на момент першого виставлення активу в системі оцінка була чинною, то на наступних етапах уцінки можна не зважати на дату експертного висновку про ціну майна. Тобто можливість для боржника уникнути проведення трьох раундів торгів закрита.

Другою проблемою є визначення вартості митного конфіскату – там дуже завищені ціни, бо в ціну входять митні платежі. В нас навіть зараз торгуються автомобілі 90-х років, які коштують 30-40 тис. доларів. Вони нікому не потрібні з такою вартістю, навіть після уцінки.

Нам казали у Фонді, що на майданчики відбуваються DDOS-атаки. Чи було щось таке?

Якраз на СЕТАМ DDOS-атаки, які б призводили до того, що торги зриваються, неможливі. Вони проходять, але вони не впливають на роботу системи. У нас це вирішено і на рівні програмного забезпечення, і на аппаратному рівні.

Якщо подивитися по частках, то конфіскат – це 90% продажів чи 60%, 50%?

Митний конфіскат якраз складає невелику кількість, бо зазвичай це рухоме майно невисокої вартості. Найбільшу частку складає арештована нерухомість. Автомобілі – друга за обсягами категорія. Третя – електроніка. От якраз це зазвичай конфіскат.

Активи банків-банкрутів — яка це частина?

З 1,6 млрд грн проданого це близько 500 млн грн. Думаю, це найкращий результат серед електронних майданчиків.

Найбільше торгується активів по рефінансуванню Нацбанку, і там є процедура погодження ціни старту. Дуже часто ця ціна є завищеною. Тривала процедура продажу, бо уцінка йде на 10% кожен раунд, але не більше 4-ох раундів. Далі, якщо не продалося з 30% дисконтом, актив виходить на нову оцінку. Тобто це дуже складний та тривалий процес.

Ми були акредитовані у Фонді у грудні 2015 року. Перші торги були в березні. І деякі активи, які починали торгуватися ще в квітні-травні, зараз лише дійшли до дійсно цікавої для ринку ціни. Якраз наприкінці жовтня – 20-го і 25-го – у нас були такі дві потужні серії продажів на загальну суму більше 120 млн грн.

Чим відрізняються ваші процедури з продажу активів банків-банкротів від процедур інших майданчиків?

Існує дуже багато майданчиків, кожен зі своїми правилами. У деяких торги йдуть годину, у деяких – більше. Є продовження, немає продовження торгів. У нас є механізм спеціальної ставки, у більшості немає. Власне, в цьому основна проблема — кожен торгується за своїми правилами. І друга проблема, що на багатьох майданчиках складно щось знайти. Якщо ви подивитеся на більшість з них, то майже нічого не зрозуміло: що, як, якісь фільтри, працювати дуже складно.

Як розподіляють активи між майданчиками?

Цим займається Фонд гарантування, дирекція і консолідований офіс. Наскільки знаю, після оновлення Фонду і введення в дію консолідованого офісу продажів було запроваджено правило, скільки кому передавати активів. Тобто, наприклад, виставляється активів на 20 млн, а далі за алфавітним порядком: першій біржі, другій, третій...

Фото: Сергей Нужненко

Щодо змін, то раніше банки не розкривали інформацію про активи. Виставлялися лише права вимоги за кредитним договором номер такий-то і все. Необхідно було максимально розкрити інформацію — ми неодноразово писали запити, що лишались без відповіді... В результаті Фондом було розроблено публічні паспорти активів, які містили більше інформації, фотографії застав. Бувають навіть презентації в лотах, що це за кредити або активи.

Насправді у Фонді 80% активів – це права вимоги за кредитними договорами. Велике питання, за якою ціною їх продавати. Дуже багато кредитів продаються за 80-100% від номіналу. Ну не можна кредит продати за такою вартістю, боржнику легше продовжувати його обслуговувати...

За процедурою знижується ж ціна?

Знижується, але знижується вона протягом трьох-чотирьох місяців. За цей період кредити у більшості випадків не обслуговуються взагалі. Тобто боржники не сплачують відсотки. Дуже багато підприємств йдуть у банкрутство, щоб перепродати ці активи та уникнути продажу через СЕТАМ. Тому треба пожвавити ці продажі. Бо сьогодні в Україні існує лише 15–20 фінкомпаній, які дійсно купляють ці проблемні кредити.

Що ви робите з активами, які не вдається продати?

Дивлячись на те, хто є замовником. Якщо це арештоване майно, то після третіх торгів пропонується стягувачу забрати актив в рахунок погашення боргу. Якщо стягувач відмовляється, актив повертається боржнику. Але якщо, наприклад, забрали старий автомобіль, який вже нікому не потрібен, металобрухт, то навіть боржник каже, що не хоче його забирати — дорожче везти його назад на евакуаторі. Тоді це проблема. Такі активи накопичуються в нас на складах. З арештованого майна продається близько 20%, бо все інше – або неліквід, або просто немає попиту за цією ціною.

Є ще друга процедура, коли стягувачем є держава. Після третіх торгів держава як стягувач бере собі речі на баланс. Що з ними робити, визначає комісія, до якої входять представники виконавчої служби, митниці, податкової і органи місцевого самоврядування. Лоти виставляються на безоплатну передачу (у нас є такий розділ на сайті з березня 2016 року). Законодавчо визначено, що державні установи соціального характеру (дитячі будинки, інтернати, для людей похилого віку, установи пенітенціарної служби, військові частини і так далі) можуть отримати таке майно безкоштовно. Зараз у правилах з моменту публікації інформації на СЕТАМі в них є місяць, щоб подати заявку. Раніше ці комісії збиралися самі, мало хто про це знав. Зараз все публічно на СЕТАМі. Ми дуже велику кількість автомобілів передаємо в зону АТО військовим частинам, Нацгвардії. Але громадський контроль має бути у цій сфері.

Була ситуація у Сумській області, де митниця конфіскувала декілька десятків iPhone. Представники всіх наших антикорупційних громадських формувань підняли питання, що треба проконтролювати, щоб ніякому чиновнику не попався цей iPhone. Питання в тому, що його неможливо передати адресно якійсь фізичній особі. Можна передати лише до якоїсь соцустанови, дитячого будинку...

Віктор Вишньов
Фото: Facebook/Viktor Vyshnov/CETAM
Віктор Вишньов

Невже iPhone не можна продати?

Вони виставлялися за занадто високою ціною. Вони були конфісковані в дохід держави за рішенням суду ще у 2015 році, це п'яті моделі. Коли вони пройшли митницю, судову процедуру, ДВС ціна їх вже різко впала, бо є нові моделі...

Все одно проблема. Ви передасте в дитячий будинок, а iPhone візьме собі директор дитячого будинку.

Це проблема, так. Тут потрібен громадський контроль. Окрім цього податкова вимагає платити всі митні платежі у разі відчуження цього майна, тобто держава передає його не у власність установам, а у користування. Для того, щоб уникнути ситуації, коли директор установи, припустимо, отримає безоплатно автомобіль, а потім продасть його за безцінь, податкова вимагає платити митні платежі у разі відчуження. Тому тут ситуація контролюється з усіх сторін.

Новина з Одеси була про велосипеди. Вони також були на СЕТАМ?

Вони навіть не надходили. Тобто це більше була PR-акція колишнього одеського губернатора.

Було якось вирішене це питання?

Я не в курсі. Взагалі проблема в тому, що дуже часто з митниці майно не передається. Часто ще до конфіскації воно попадає у розряд митного безхозу. Тобто зникає його власник. Контейнер треба відкривати, власника нема, на когось покласти штрафні санкції не можна, майно переходить у розряд митного безхозу. Відповідно, існує окремий порядок на митниці, що з цим робити. Майно передається іншим організаціям, вони його зберігають декілька місяців, потім відкривають у присутності комісії, дивляться, що всередині... Тобто це вже внутрішні процедури митниці. І ці торгівельні організації вже продають це майно. Наскільки пам’ятаю, навіть не в електронній формі.

Ми пробували вирішити цю проблему з Одеською митницею в грудні 2015 року. Тоді там якраз прийшло нове керівництво. Нам сказали, давайте спробуємо. Ну, з грудня ми, на жаль, лише пробуємо... Нам було б цікаво, звичайно, торгувати цим безхозом, бо там також значні обсяги товару.

СЕТАМ переходить на систему продажів Prozorro чи ні?

Фото: 5.ua

Ми приєдналися до меморандуму, який підписали Фонд гарантування з Prozorro. Але сьогодні є питання щодо взаємодії між Prozorro.Продажі та Фондом гарантування вкладів. Нещодавно читав інформацію, що вони не можуть домовитися про відсоток, який будуть отримувати майданчики. З грудня 2015 року Фондом гарантування були встановлені певні відсотки винагороди організаторам торгів: від 5% за найдешевші до 0,5% за найбільші. І ще є обмеження по сумі. Навіть якщо ми продамо актив за мільярд, отримаємо не більше 500 тис. грн. Ця сума сплачується покупцем понад вартість активу.

Ідея підвищити ставку подобається всім учасникам ринку, нам в тому числі. Втім, ми працюємо за визначену винагороду. Адже якщо ми підіймаємо вартість послуг організаторів торгів, ми ще більше звужуємо кількість потенційних учасників торгів. І вартість лотів також буде знижуватися. Ніхто не буде платити, наприклад, за кредит 100 млн, ще і 5% плюс (тут вже буде вдачею знайти покупця за такою ціною та отримати винагороду 0,5%).

“Prozorro.Продажі” дійсно можуть подолати проблему розміщення інформації на тих майданчиках, де невдале сортування, поганий пошук і так далі. Для них це можна зробити. Але на сьогодні на СЕТАМі виставляється все настільки чесно, відкрито і з максимальною інформацією...

Ми вже почали процес інтеграції з новою системою. Втім, нещодавно вступив в силу новий закон про виконавче провадження, є деякі доопрацювання системи, які необхідно зробити першочергово, плюс деякі новації, які у нас були давно заплановані. Ось, наприклад, мобільний додаток. Він має незабаром з’явитися.

Коли саме?

Ми будемо дуже старатися до кінця 2016 року зробити. В 2017 році точно буде. Apple і Android. Вже близько 20–25% учасників торгів торгуються якраз з телефонів, з планшетів. І нам потрібен мобільний додаток.

Була ідея перевести продаж всіх активів банків-банкротів на СЕТАМ?

Ми пропонували Фонду варіант агентської програми, як у нас з арештованим майном. У нас агенти, відповідно до постанови Кабміну, можуть залучатися до продажів. Якщо від агента приходить учасник, фіксується перехід цього учасника, далі фіксується, коли він сплатив гарантійний внесок. І якщо він став переможцем, автоматично ми маємо сплатити агенту 20% від нашої винагороди, тобто 1% від вартості лоту. Такий саме формат взаємодії пропонувався Фонду гарантування вкладів.

Щоб ви були єдиним майданчиком, а всі інші - агенти?

Всі інші – агенти. Тобто це питання архітектури. Це схоже на центральну базу даних Prozorro. Але ми хотіли б, щоб торги було видно на СЕТАМі і щоб торгувалося все на СЕТАМі, а у Prozorro йде постійний зв’язок між майданчиками і центральною базою даних. Питання в чому? Як гарантувати безпечність усіх майданчиків та постійний зв'язок з ЦБД? А якщо на один з майданчиків відбудеться DDOS-атака?

Торги будуть дублюватися по всіх майданчиках.

Будуть дублюватися, але візьмемо кінець торгів, самий піковий момент, 5 хвилин до кінця. Якщо за 5 хвилин виходить ставка (у нас), то час торгів продовжується. Якщо за 5 хвилин до кінця торгів той майданчик перестане функціонувати, то швидко перейти до іншого майданчика можна просто не встигнути або розгубитися.

Зараз з політичної точки зору це виглядає як конкуренція між двома міністерствами: Міністерством економіки і Міністерством юстиції.

Ми насправді нормально спілкуємось із командою Prozorro, проводимо власні тендери через електронну систему закупівель.

Тобто якщо зараз буде політичне рішення, що всі на Prozorro, то ви погодитеся, перейдете?

Будемо інтегруватися, так.

Я думаю, що у Prozorro теж є амбіції розширювати коло клієнтів. Наприклад, конфісковане майно.

Система Prozorro не має власної клієнтської бази. На сьогодні за законом визначено, що порядок реалізації визначається Міністерством юстиції. Арештоване майно торгується на СЕТАМі, майданчики з системи Prozorro можуть подавати заявки на підключення в якості агентів, ми будемо лише раді!

Ви кажете, що працюєте з комерційними банками... ПриватБанк у вас є?

Ні, з ПриватБанком ми не працюємо. Ми працюємо з Ощадбанком, з ПУМБом працюємо, з багатьма іншими банками. Підписана угода з Укргазбанком на продаж його активів, тобто ми чекаємо на велику кількість лотів. Ми нещодавно якраз проводили прес-конференцію по Ощадбанку. Вони планують продавати майна на загальну вартість близько півмільярда гривень. Вже реалізовано перший лот за 104 млн грн. Я думаю, що Укргазбанк також не менше буде продавати.

А Prozorro домовилися вже з Альфа-Банком.

У нас також підписана угода з Альфа-Банком. Це нормально для комерційних банків підписати декілька угод, спробувати і там, і там. Комерційні банки були приємно здивовані співпрацею з нами, і вони часто звертаються не лише з проханням торгувати. Наприклад, часто звертаються стосовно консалтингових послуг. Наприклад, щодо вартості нерухомості в тій чи іншій області. Бо зараз ринку по суті немає. А орієнтуватися на докризові ціни не можна взагалі. В СЕТАМі ж доволі велика кількість нерухомості. І можна якісь показники вивести. Наприклад, скільки може коштувати нерухомість у Чернівецькій області. Ми можемо це робити. Я вважаю, що державне підприємство може бути і прибутковим, і ефективним.

**

Біографічна довідка:

Віктор Вишньов народився в Іллічівську Одеської області. У 2011 році закінчив Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка, у 2013 році - Інститут післядипломної освіти КНУ ім. Шевченка. Політолог-міжнародник, перекладач англійської мови (магістр), економіст (спеціаліст). Кандидат політичних наук. До призначення у СЕТАМ займав керівні посади на приватних підприємствах, має досвід викладацької діяльності. Одружений, є донька.

Андрій ЯніцькийАндрій Яніцький, редактор економічного відділу LB.ua
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter