ГоловнаЕкономікаДержава

"Мінімалка" 3200 і проект бюджету-2017

Від редакції: Дискусія на LB.ua навколо ініціативи Уряду щодо підвищення мінімальної заробітної платні до 3200 гривень вже з січня 2017 року триває. Ми вже наводили думки економістів про це рішення, аргументи міністра соціальної політики Андрія Реви, проводили круглий стіл на цю тему та записували відеоблог на цю тему. Тепер наводимо аналітичний коментар Маріанни Онуфрик з Інституту суспільно-економічних досліджень.

Проект Закону "Про Державний бюджет України на 2017 рік" (законопроект № 5000), що був доопрацьований Мінфіном до другого читання, передбачає:

  • доходи в сумі 721,4 млрд. гривень (+15 млрд грн);
  • видатки – 790,4 млрд. гривень (+15 млрд грн);
  • граничний обсяг дефіциту бюджету 77,5 млрд грн (залишився без змін).

Як і очікувалося, головним фактором, який вплинув на зміну показників документу порівняно з першим читанням, стало підвищення з 1 січня 2017 р. мінімальної заробітної плати до 3200 гривень. Це у свою чергу суттєво вплинуло на видатки за наступними бюджетними програмами:

  • Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам - 41,93 млрд грн у І-му читанні проти 52,59 млрд грн у ІІ-му читанні.
  • Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам - 46,81 млрд грн у І-му читанні проти 55,74 млрд грн у ІІ-му читанні.
  • Виплата пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду - 156,15 млрд грн у І-му читанні проти 141,32 млрд грн у ІІ-му читанні.
  • «Комунальна» субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання та ін. - 50,69 млрд грн у І-му читанні проти 47,07 млрд грн у ІІ-му читанні.

Зростання розміру «мінімалки» удвічі справило позитивний ефект на частку фінансування видатків на пенсійне забезпечення за рахунок власних надходжень Пенсійного Фонду, що можна припустити зі скорочення видатків на фінансове забезпечення його дефіциту.

Нещодавно стало відомо, що внаслідок підвищення МЗП ПФУ додатково отримає 14,8 млрд грн. Проте важливо підкреслити, що бюджет ПФУ порахований на діючій законодавчій базі, тобто осучаснення пенсій не враховано. Тобто, за умови реалізації таких намірів (про що ми неодноразово чули від різних урядовців), бюджет ПФУ далі буде зростати, очевидно за рахунок Держбюджету.

Прогнозовано знизились (у порівнянні з першою редакцією держбюджету) видатки на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату ЖКП. У наступному опалювальному періоді, який розпочнеться 1 жовтня 2017 р., кількість претендентів на отримання субсидій має зменшитись у зв’язку з очікуваним зростанням доходів домогосподарств.

Фото: gregorylee/Depositphotos

Варто звернути увагу, що, на відміну від попередньої практики, мінімальна заробітна плата встановлюється на весь бюджетний період, а не кількома «подачами». Таке рішення Кабміну може бути викликане як намаганням поступово скорочувати «відставання» прожиткового мінімуму, так і реформою у сфері оплати праці, яка була анонсована урядовцями, проте досі не оприлюднена.

Загалом, збільшення видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери та зниження соціальних видатків на пенсійне забезпечення і субсидії, як очікується, може збільшити фонди оплати праці бюджетних установ та приватних підприємств. Наслідком цього має стати очікуване зростання надходжень з податку та збору на доходи фізичних осіб (що безпосередньо залежить від зміни МЗП) та ПДВ (як наслідок збільшення купівельної спроможності населення):

Водночас, можна спрогнозувати, що через збільшення витрат на оплату праці відбудеться зниження прибутковості підприємств. Можна передбачити, що відбудеться зменшення надходжень від податку на прибуток на 3 млрд грн.

Адаптація проекту бюджету-2017 до урядової новації щодо мінімальної заробітної плати видається вельми непереконливою. Бюджетні видатки, особливо – у першій половині року, можуть бути опинитися під ризиком виконання, адже існуватимуть ризики очікуваних позитивних ефектів, що викличе потребу додаткових запозичень чи й проблеми затримок виплат. Зростання невизначеності вже зараз посилює турбулентність на ринку та спонукає бізнес і населення до формування «подушок безпеки». Досить ймовірно, що й нинішні коливання на валютному ринку, в т.ч. ажіотаж у готівковому сегменті, вже є проявами такої турбулентності.

Маріанна ОнуфрикМаріанна Онуфрик, Інститут суспільно-економічних досліджень
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter