ГоловнаЕкономікаДержава

Майкл Суттер: «Експортна заборона як самостійний засіб не має ніякого сенсу, коли ви хочете розвивати країну»

1 листопада минув рік з початкудії заборони на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді деревних порід, окрім сосни. Закон, який запровадив мораторій, президент Петро Порошенко підписав аж через чотири місяці, відколи за документ проголосували 233 народні депутати. Вочевидь, в Адміністрації президента ретельно зважували ризики від порушення міжнародних зобов'язань України перед Всесвітньою торговельною організацією та Європейським Союзом. На противагу їм, ініціатори запровадження мораторію лякали ймовірністю зупинки сотень переробних підприємств, ліквідацією тисяч робочих місць і мільйонних надходжень до державного бюджету.

Рік мораторію проте не поклав край незаконному вирубуванню, а лісовози та залізничні ешелони з діловим деревом справно перетинають державний кордон. Праліси хвойних дерев буквально тануть на очах мораторій на експорт сосни почне діяти із 1 січня 2017 року, тож поки дозволено – сокира санітарних рубок гуляє і по сухостою, і по здоровому лісу, на який уже видані липові документи.

Ризики ускладнити стосунки з Євросоюзом не лише не зникли, а й значно зросли. Окрім небезпеки отримати розслідування за фактом обмеження вільній торгівлі, Україна може дочекатися відмови європейських партнерів у наданні чергового траншу макрофінансової допомоги. Про це вже неодноразово заявляв голова Представництва Євросоюзу в Україні Хюг Мінгареллі, який нещодавно розпочав свою місію. Ціна лише цього одного питання сягає понад 600 млн євро. Тож Україні слід терміново шукати рішення щодо запровадженого торік мораторію.

Чому європейці так наполягають на відновленні вільної торгівлі між країнами, що вже втрачає вітчизняний деревообробник і до яких заходів для розвитку лісової галузі могла б удатися Україна, в інтерв’ю нашому виданню розповів Мікаель Суттер, експерт у галузі реформ лісу в Центральній і Східній Європі. До слова, в Австрії, де працює пан Суттер, інтенсивність лісокористування, за даними Євростату, у більш ніж два рази переважає український показник. Із 25,1 млн. кубометрів річного приросту лісів австрійці рубають дві треті, або 17,1 млн. кубометрів. В Україні показник рубок незначно вищий – 18 млн. кубометрів, але з 55 млн. кубометрів річного приросту це лише третина, що факт свідчить радше про низьку ефективність лісокористування, а не про тенденцію тотального спустошення поліських лісів і схилів Карпатських гір під сокирами браконьєрів, якою також лякали поборники мораторію.

Вагони зі зрубаним лісом на залізничному вокзалі Івано-Франківська
Фото: una-unso.com/Pavlo Kuzyk
Вагони зі зрубаним лісом на залізничному вокзалі Івано-Франківська

В Україні дуже гостро стоїть питання нелегального вирубування лісових масивів. А як європейських країнах контролюється вирубка лісів?

Загалом процес вирубки лісів контролює Forest Inspection Service - Служба інспекції лісу. Це державна організація, яка контролює виконання Закону про ліс. Такі організації існують у більшості європейських країн. Зокрема, в Австрії Служба інспекції лісу стежить за легальністю вирубки під контролем Міністерства агрокультури, лісів, зовнішнього середовища і водних ресурсів.

Служба інспекції лісу є незалежною організацією. Це контролююча організація з функцією моніторингу. Її працівники здійснюють контроль законності, в тому числі юридичні зобов'язання, щодо вирубки. Незалежно від державного контролю існують керуючі організації з ведення лісового господарства, приватні, муніципальні або державні. Керуючі організації займаються питаннями управління лісом від посадки, проведення торгів, до лісівничих заходів і зрубування.

Коли ми говоримо про державні лісові організації, служба інспекції лісу і державна організація управління лісами як два підрозділи Служби інспекції лісу самостійні у своїх рішеннях?

Так, абсолютно. Контролюючий і керуючий підрозділи – це фактично дві різні організації. І так є, до речі, у більшості європейських країн. Дуже важливо, щоби не одні і ті ж люди приймали рішення про вирубування лісу та контролювали легальність цього процесу.

А хто з цих двох підрозділів приймає рішення про вирубування лісу?

Безпосередньо – лісники державної організації управління лісами Österreichische Bundesforste (OBF), які як ніхто знаються, у якому стані ліс. Вони також розуміють закономірність, що не можна вирубувати більше, ніж слід. Але лісниками управляє керуюча організація. То ж вона схвалює рішення, вирубувати ліс чи ні. Кожного року OBF подає річний план вирубки до Служби інспекції лісу, у якому вказує обсяг та локацію лісу, який планується вирубувати. Контролююча організації натомість вирішує, чи законна пропозиція, і видає погодження.

Працівник Österreichische Bundesforste спилює дерево
Фото: www.bundesforste.at
Працівник Österreichische Bundesforste спилює дерево

Тобто, обсяги деревини, які планується зрубати в лісах, узгоджуються щороку?

Саме так, але річний план вирубки базується на 10-річному планові, який розробляє керуюча організація.

А хто приймає рішення про продаж зрубаного лісу?

Керуюча організація. Продаж є комерційною функцією, а не функцією державного контролю. Але жодне дерево не буде зрізане, якщо не буде укладено контракт із покупцем деревини. Якщо зрубати живе дерево, а потім шукати клієнта на деревину, то вона почне всихати, якість погіршиться, а це - марні втрати. Отже, ми спершу продаємо, а потім вирубуємо.

І так діють у більшості європейських країн?

В основному так. Хоч кожна країна по-своєму йшла до цього. Скажімо, в деяких країнах-нових членах Євросоюзу, як-от Румунія чи Болгарія, у певний перехідний період Служба інспекції лісу просто не справлялася зі своїми обов’язками. Я маю на увазі той факт, що часто ліс є єдиним джерелом доходу для людей, і це вже соціальна проблема.

Працівники не могли перешкодити нелегальним вирубкам?

У багатьох країнах на перехідному етапі лісоматеріали крали, бо в людей не було іншого виходу вижити. Якщо ми подивимось на Болгарію чи Румунію, то вони мали величезну проблему із цим, особливо у віддалених сільських районах. У Болгарії, наприклад, питання вирішили, запровадивши соціальні програми з надання бідним людям безкоштовної деревини для опалення домівок і залучивши поліцію до охорони лісів. Поліцейські з автоматами охороняла ліси. Усі ці заходи в комплексі дозволили вирішити проблему несанкціонованого вирубування лісів.

А хто займається відновленням зрубаних лісів? Керуюча чи контролююча організації чи лісники?

Той, хто вирубує ліс і продає деревину, має потурбуватись про відновлення та задовільний стан лісових насаджень. Тому за це відповідає керуюча організації. Додам, що, крім відновлення лісових масивів, вона також інвестує у розвиток лісової екосистеми.

Голова Австрійський Федеральної ради з питань лісництва Георг Шопль (в центрі) під час висадки молодого лісу
Фото: GRONAG
Голова Австрійський Федеральної ради з питань лісництва Георг Шопль (в центрі) під час висадки молодого лісу

Керуюча організація може напряму експортувати ліс?

Клієнт на деревину є і в Австрії, і за кордоном. І той, хто платить, той і отримує товар. Відповідно до законів Європейського Союзу, існує безперешкодне переміщення товарів та послуг, тому ми не можемо і не хочемо заблокувати продаж комусь. Якщо клієнт із країни ЄС, то він може купувати деревину без жодних проблем. Якщо ж клієнт не з країни ЄС, але контракт із ним відповідає нормам законодавства та Австрійському комерційному праву, то він також має право на купівлю деревини. Однак більшість із колод виробляються в Австрії, оскільки країна має дуже ефективну, конкурентоспроможну і добре розвинену лісову промисловість.

Зауважу проте, що власного виробництва Австрії не вистачає для задоволення внутрішніх потреб ринку. Тому ми імпортуємо деяку частину пиломатеріалів. Є чітка тенденція: кожна країна хоче виробляти товар у себе, бо це збільшує додану вартість і дохід загалом. Однак розвиток міжнародно конкурентної галузі потребує часу.

Чи коли-небудь в Австрії застосовувались заборони на експорт деревини?

Я не пам’ятаю жодного мораторію в Австрії. В інших країн, знаю, такий досвід є. Росія, Болгарія, Румунія, Хорватія на деякий час впроваджували мораторій на експорт певних видів деревини. Але сама одна така зупинка торгівлі не ефективним засобом вирішення проблем, скажімо, нелегальних вирубок чи корупції у деревообробному секторі. Це лише один із засобів, який може сприяти боротьбі з цими явищами – як озброєні поліцейські у Болгарії, про яких я згадував. Мораторій поодинці не може вирішити ці проблеми.

Тобто, сама лише заборона експорту не допомагає вирішити питання лісопереробної галузі?

На мій погляд, будь-яка зупинка експорту не має сенсу, якщо це єдиний засіб. По-перше, лісники отримують менше доходів від торгівлі деревиною, адже ціна на пиломатеріали, яка є високою на інших ринках, на внутрішньому ринку знижується. Навряд чи таке рішення буде в інтересах самих лісників.

По-друге, заборона експорту як факт погано впливає на репутацію країни і блокує прихід інвестицій. Це радше популістська ідея – про єдиний засіб, яка не приводить до великого результату. Експортна заборона самостійно не має ніякого сенсу, коли ви хочете розвивати країну.

Лісозаготівля, Довбушанка, Карпати
Фото: http://gk-press.if.ua/
Лісозаготівля, Довбушанка, Карпати

Україна 2015 року саме запровадила мораторій на експорт деревини, а в січні закон вступить у повну силу. Який ефект ця заборона справить на позицію України в Європі?

Цього я не знаю. Те, що я знаю, що Україна має величезний потенціал, і чимало інвесторів хотіли б інвестувати у виробництво пиломатеріалів. Я знаю багато компаній, які готові хоч зараз до співпраці, але на даний момент ризики занадто високі. Україна має погану репутацію у діяльності бізнес-середовища, і це стримує інвестиції. Якщо існує мораторій на експорт – то це розвиток в іншому напрямку. Ну хто інвестуватиме в Україну, коли існує заборона на експорт? Який сенс у таких інвестиціях?

Ця заборона йде всупереч підписаній Угоді України з Євросоюзом про зону вільної торгівлі,, у якій одним із пунктів зазначено безперешкодне переміщення товарів та послуг. Натомість заборона експорту – це ще один бар’єр, додатковий ризик, який не має жодного сенсу, бо експортна заборона може захистити промисловість на деякий час, але не підвищить рівень конкурентоспроможності на міжнародному рівні.

Чи вплинуло запровадження Україною мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів на ціни на європейському ринку деревини?

Європейський ринок деревини близький до глобального, і якщо одна країна зупинить експорт, ціни від цього не лихоманить. Тож чи експортує Україна деревину, чи ні - це не має великого впливу на весь Європейський ринок. Але замість української деревини учасники ринку купуватимуть матеріали з інших країн.

Фото: Деревина на експорт в порту Янгону, М'янма

У чому європейські партнери зараз більше зацікавлені - в українській сировині чи продуктах переробки?

Цікавить і перше, і друге. Українська продукція, які і сировина, мають усі шанси зайняти помітне місце на європейському ринку, бо на них є попит. Але щоби це сталося, сама Україна має вирішити надважливі питання. Зокрема, що запропонувати інвесторам, щоби залучити якомога більше капіталу в розвиток деревообробного сектору. Адже це, насамперед, збільшить додану вартість і дуже позитивно позначиться на доходах. Наскільки мені відомо, рівень української лісової промисловості досі не став конкурентоспроможним на міжнародному ринку. Якщо ви наблизитесь ближче до Європи, забезпечивши безперешкодне переміщення товарів і послуг, то й деревообробна промисловість стане більш конкурентоспроможною. Високий рівень конкуренції в інших країнах був спричинений появою саме інвестицій.

На досвіді Австрії, що б ви іще порадили для стимулювання розвитку деревообробної промисловості?

Я переконаний, що Україна має великий потенціал у лісовому секторі. Потенціал залучити інвесторів, потенціал до побудови сектору, збільшення зайнятості населення. Однак зараз цей потенціал нехтується. Потенціал і закон про мораторій не мають між собою нічого спільного - потрібні дії для реалізації. Інвестори прийдуть лише, коли будуть впевнені, що у секторі діють принципи ринкових умови. Чим більше державних блоків – тим менше інвесторів.

Також дуже важливо запровадити ринкову орієнтацію лісопереробної галузі. Таким же позитивним сигналом, як підписання з ЄС угоди про безперешкодне переміщення товарів та послуг, для інвесторів може стати є міцна лісова організація - як надійний партнер для підприємств лісової промисловості Євросоюзу. Можливо, є й інші ідеї, але ці дві – вільна торгівля і ринкова орієнтація - найголовніші.

В Україні почали всихати ліси. За словами виконуючої обов'язків голови Державного агентства лісових ресурсів України Христини Юшкевич, раніше ця проблема мала винятковий характер, а зараз набула загрозливих масштабів. Площа висихання лісів, особливо ялинників, щорічно збільшується майже на 8 тис. га. Це загрозлива тенденція, бо всихання лісу може спровокувати лісові пожежі. Як в Австрії борються з усиханням лісів?

Всихання соснових насаджень в с. Баранівка, Житомирська обл
Фото: baranivka.blogspot.com
Всихання соснових насаджень в с. Баранівка, Житомирська обл

Зміна клімату впливає на всі європейські країни, і ми також спостерігаємо цей вплив. Однак ефект залежить від екосистеми лісів. Деякі із них мають добру спроможність адаптуватися до змін. За нашими спостереженнями, ліси, як розташовані ближче до природних ареалів, автентично й генетично приналежні до цих регіонів, як правило, значно краще переносять кліматичні зміни, аніж дерева, які генетично не належать до даної території.

Тобто, «рідні» породи дерев мають більшу кліматичну стійкість?

Так, але ліси можуть бути пошкоджені впливом й інших факторів. Тому слід насамперед визначили справжню причину, щоби розробити стратегію вирішення проблеми. Можливо, у цій справі потрібна міжнародна допомога Якщо в України немає досвіду боротьби з усиханням лісу, ми готові приїхати групою експертів й оглянути пошкоджені ліси.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter