ГоловнаЕкономікаДержава

​Розблокування рахунків Енергоатома - тест на дієздатність державних органів

Абсурдність ситуації, яка склалась навколо блокування рахунків НАЕК «Енергоатом», викликає глибоке занепокоєння стосовно дієздатності низки найвпливовіших владних інституцій. Протягом останніх двох років Компанія багаторазово зверталась до Кабінету міністрів, Міністерства юстиції, органів прокуратури, судів різних інстанцій з вимогою запобігти спробам нікому невідомої фірми-примари ЗАТ «Укрелектроват» стягнути з найбільшого в Україні виробника електроенергії – Енергоатома 127,3 млн грн, м’яко кажучи, сумнівної заборгованості.

Є достатні підстави вважати, що фірма з пафосною назвою Укрелектроват продовжує своє існування (фактично припинивши будь яку господарську діяльність багато років тому) з єдиною метою – забезпечити зацікавленим особам отримання незаконного прибутку на суму 127,3 млн грн., освяченого судовим рішенням «іменем України».

Фото: rian.com.ua

Як Енергоатом «поставили на лічильник» за борг часів Павла Лазаренка

Енергоатом неодноразово пояснював свою позицію з приводу заборгованості перед Укрелектроват. Але для розуміння суті конфлікту необхідно ще раз повернутись на 20 років назад. У середині 1990-х, коли тотальні неплатежі за електроенергію позбавили щойно створений НАЕК «Енергоатом» можливості своєчасно розраховуватись за поставлене на українські АЕС ядерне паливо, компанія частково перейшла на вексельну форму розрахунків.

Енергоатом укладав додаткові угоди, спрямовані на зміну порядку розрахунків з контрагентами із залученням третіх осіб. Саме ці треті особи, які виконували контрактні зобов’язання за Компанію, в подальшому переуступали право вимоги до неї іншим особам. Мабуть не варто нагадувати про той хаос, який панував в українській економіці та бізнесі у середині 1990-х, а також про те скільки було охочих «половити рибку у мутній воді».

Серед «третіх осіб», задіяних у згаданих схемах, були компанія AC Energy Holding L.L.C. Ltd та ЗАТ «Укрелектроват», які у 1996 році забезпечували виконання контракту на постачання Енергоатому свіжого ядерного палива російської компанії «ТВЕЛ». У 2001 році AC Energy Holding L.L.C. Ltd уклала з Укрелектроватом угоду про відступлення права вимоги до «НАЕК «Енергоатом». Внаслідок зазначеної операції у бухгалтерському обліку Енергоатома була відображена заборгованість перед ЗАТ «Укрелектроват» у розмірі 2,6 млн грн. Протягом 2001 – 2002 років заборгованість перед Укрелектроватом була частково погашена, фірма отримала 100 тис. грн, а у 2004 році залишок заборгованості у розмірі 2,5 млн грн був списаний у зв’язку із закінченням строку позовної давності.

Зверніть увагу на цю цифру – 2,5 млн грн! Адже саме з неї Укрелектровату за допомоги державних чиновників, нечистоплотних експертів та суддей вдалося роздути борг більш ніж у 50 разів – до 127,3 млн грн.

Механізм цієї афери досить нехитрий. У лютому 2008 року через чотири роки після списання заборгованості Господарський суд м. Києва порушує провадження у справі за позовом ЗАТ «Укрелектроват» до «НАЕК «Енергоатом» про стягнення заборгованості у розмірі 4,7 млн грн (заборгованість з урахуванням штрафних санкцій).

Ухвалою суду від 28 липня 2009 року у справі призначається судово-економічна експертиза, на вирішення якої поставлено питання визначення розміру заборгованості Енергоатома перед Укрелектроватом.

Фото: glavpost.com

Варто зазначити, що зазвичай для проведення судових експертиз залучається Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (КНІСЕ) з огляду на наявність відповідної бази та фахівців. Однак у нашому випадку суд із незрозумілих причин доручив проведення експертизи невідомому приватному підприємству - ТОВ ЦПД «Правозахист», незважаючи на те, що Енергоатом наполягав на проведенні експертизи КНІСЕ. Питання, якими критеріями відбору керувався суд при виборі експертної установи, до цього часу залишається відкритим. Натомість досить конкретними виявились висновки експертизи, а точніш – одного експерту, згідно із якими заборгованість Енергоатома збільшилась до 154 млн грн!

З мотивувальної частини експертного висновку неможливо зрозуміти математику розрахунків, за якою експерт отримав такий результат. У свою чергу, кількість і характер допущених порушень нормативно-правових актів при складанні експертного висновку ставлять під сумнів кваліфікацію експерта та дають підстави підозрювати умисний, а не випадковий характер порушень.

Енергоатом безрезультатно звертався до Міністерства юстиції України зі скаргою на дії судового експерта. До рецензії висновків експерта залучався Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, фахівці якого зокрема зазначили, що визначена у висновках експерта сума заборгованості не має підтвердження первинними бухгалтерськими документами. Тобто, документально не обґрунтована. Але все це не завадило Господарському суду міста Київ 4 серпня 2011 року винести рішення про стягнення з Енергоатома заборгованості в сумі 127,3 млн грн. на користь Укрелектровата.

Чи міг Енергоатом виконати таке рішення суду? Відповідь: в жодному разі, адже це було б відвертим потуранням шахрайським діям, спрямованим на заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах. До того ж повернення «намальованого» боргу створило б вкрай небезпечний прецедент, який би заохотив до аналогічних дій інших бажаючих підзаробити: сьогодні схему виведення 100 млн державних коштів відпрацюють на Енергоатомі, а завтра з повітря створять борг на 100 млрд та примусово стягнуть його через ДВС, використовуючи попередній досвід.

Здавалося, що неправомірне суддівське рішення, прийняте за часів Януковича і Пшонки стосовно боргу часів Лазаренко, мало б бути скасовано вже за нової влади. Але все сталося навпаки – більш ніж через 2 роки після Революції Гідності Енергоатом повинен знову доводити, що «розвести» оператора українських АЕС на гроші не вдасться.

Реформи-2016: як поставити на коліна найбільшу енергокомпанію країни за кошти європейських інвесторів

Сьогодні в країні йде війна, економічна криза відкинула доходи населення на 10 років назад, люди з острахом очікують повернення 90-х, однією з гнітючіших ознак яких стали віялові відключення електроенергії. Поки що ситуацію в українській енергетиці вдається втримати. Як неодноразово відзначали перші особи держави, основне навантаження з утримання балансу на енергоринку країни лежить на атомній генерації. Завдяки надійній роботі українських АЕС вітчизняна електроенергетика гідно пройшла два надважких опалювальні сезони. Ситуація залишається непростою – перед Енергоатомом стоїть ціла низка стратегічних завдань, для виконання яких в компанії обмаль часу та гострий дефіцит фінансування. Заборгованість ДП «Енергоринок» перед Енергоатомом за відпущену електроенергію станом на 1 квітня становить 11,5 млрд грн і продовжує зростати. Знову ж таки зверніть увагу на порядок цифр – 11,5 мільярдів заборгували Енергоатому, і ця проблема фактично нікого не турбує.

Натомість питання боргів самого Енергоатому, які є на порядок меншими, опинилось у центрі уваги Президента України. Петро Олексійович несподівано вирішив не підписувати Закон України № 3097 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі щодо державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Слід зазначити, що ще з 2005 року в Україні діяв закон «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (Закон № 2711-IV), яким були передбачені заходи, спрямовані на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованості шляхом застосування механізмів взаєморозрахунків, часткової оплати, списання та реструктуризації. З 1 січня 2016 року термін дії закону №2711 закінчився, а разом із цим компанія втратила захисний механізм проти порушення справ про банкрутство та примусове стягнення заборгованості.

Фото: bankomet.com.ua

Саме цього моменту вичікували ті, хто стоїть за Укрелектроватом – вони відразу ж поновили справу про стягнення боргу з Енергоатома. Але Верховна Рада України спрацювала досить оперативно. 28 січня 2016 року парламент приймає закон № 3097 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків в паливно-енергетичному комплексі щодо державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». Компанії повертають її «парасольку» для захисту від зазіхань шахраїв на державні кошти. Це свідчення того, що навіть розбалансований парламент на піку політичної кризи спромігся дійти консенсусу щодо захисту інтересів державної компанії.

Але тут втрутився голова держави. Петро Олексійович, витримавши неконституційну паузу після прийняття закону № 3097, наклав на нього своє вагоме вето. Найбільше здивування в усіх, хто хоча б поверхово знайомий з тяжбою між Енергоатомом та Укрелектроватом викликали пояснення Президентом свого рішення. На думку голови держави, прийняття закону могло б негативно позначиться на інвестиційному кліматі та іміджі держави. «…Питання встановлення подібних мораторіїв перебуває під пильною увагою потенційних інвесторів, донорів, міжнародних організацій, зокрема Європейського суду з прав людини, який вже неодноразово наголошував на недопустимості невиконання Україною рішень національних судів, що позбавляє стягувачів ефективних засобів юридичного захисту», - пише голова держави у своїх пропозиціях до закону № 3097. Але є великі сумніви, що Петро Олексійович хоча б одним оком подивився на текст власних пояснень, адже йому одразу стало б нерепеливки, від тієї зухвалості, з якою у цьому тексті пересмикуються факти. Енергоатом отримав найбільший в історії України кредит в галузі енергетики - 600 млн євро надали компанії ЄБРР та Євратом на підвищення безпеки українських АЕС під гарантії держави Україна.

Зараз компанія позбавлена можливості обслуговувати цей кредит. Наслідки не забарились. 22 квітня Державна казначейська служба України виплатила Євратому 1, 2 млн євро в рахунок погашення відсотків і тіла кредиту. Таким чином було застосовано механізм державних гарантій та підтверджено факт неплатоспроможності Енергоатома через блокування рахунків компанії. Здається, це вперше, коли через дії та бездіяльність Мінюсту українському Уряду довелося виплачувати кредит за успішну, ефективну та платоспроможну компанію.

Це дійсно «чудовий» сигнал інвесторам, які збирались вкладатись у проекти, пов’язані з вітчизняною атомною енергетикою, зокрема в проект «Енергетичний міст Україна – Європейський Союз», який Енергоатом планує реалізувати з польською компанією Polenergia. Це в нас з таких речей прийнято сміятись, нудні європейці сприймають подібні витівки, як відверте знущання.

Обізнані люди кажуть, що насправді це не Петро Олексійович прийняв отаке чудернацьке рішення, а відбулась звичайна для наших можновладців історія, коли довірені особи підкладають на стіл купу документів, а Президент не вникаючи у суть, «підмахнув» їх усі гуртом. Адже, як показав час, Президент України сам не довіряє українським судам, контролюючим та правоохоронним органам.

Інше питання, хто ж саме вирішив допомогти Укрелектровату в його справі проти Енергоатома. В цьому контексті неодноразово лунало прізвище одного з високопосадовців, за яким закріплено курування судової реформи в Україні. У серпні 2015 року в АП вибухнув скандал через розкритиковану українськими та європейськими експертами систему переатестації суддів, який ледь не коштував йому робочого місця. "Все більш очевидним стає не тільки нам, але і нашим європейським партнерам, що запропонована система спрямована на збереження корупційної моделі управління суддівським корпусом, побудованої Андрієм Портновим", - наголосили експерти.

Можна лише уявили собі як всім цим спостерігають «біглі» Пшонки та Захарченки. «А шо, і так можна було?», - напевне, запитують вони себе.

Але посадовець з АП навряд чи зміг би самотужки створити поточну ситуацію навколо Енергоатома. Цінну допомогу Укрелектровату надало Міністерство юстиції.

Фото: golos.ua

Вікно можливостей

Коли 2 березня Президент України ветував вищезазначений Закон № 3097, який унеможливлював банкрутство Енергоатома, це стало спусковим гачком для шахраїв, які не без допомоги судової та правоохоронної систем заблокували діяльність Компанії.

Протягом березня-квітня 2016 року Державна виконавча служба заарештувала рахунки і майно Енергоатома на загальну суму 200 млрд грн. Незважаючи на усі звернення та скарги Енергоатома, арешт рахунків Компанії триває і досі. Цьому передували цікаві судові маневри.

9 лютого 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва зупинив виконання рішення про стягнення з Енергоатома 127,3 млн грн. Зрозуміло, що Укрелектроват оскаржив ухвалу суду. Але цікаво, що разом з ним апеляційну скаргу подав і державний виконавець. Тобто замість того, щоб зітхнути з полегшенням, Держвиконслужба біжить до суду з вимогою поновити блокування рахунків Енергоатома на користь приватної фірми з темною репутацією. За лаштунками залишається: які ж такі інтереси державної виконавчої служби було порушено при винесенні ухвали про зупинення виконавчого провадження?

Далі як в казці. Чарівним помахом Апеляційний суд м. Києва скасовує вказану вище ухвалу Шевченківського суду про зупинення виконавчого провадження. Звісно, Енергоатом йде до того ж Апеляційного суду і… Після двох безрезультатних засідань суд переносить слухання на 11 травня, не бажаючи навіть слухати доводи юристів Енергоатома про те, що рішення за цією справою необхідно приймати максимально оперативно, оскільки вже третій місяць заблоковані всі рахунки та знаходиться під арештом майно оператора всіх атомних електростанцій України. А це між іншим плюс-мінус 60% електрики країни за найнижчими тарифами!

Тим не менш, на тлі того, що тим часом відбувається у самій Держвиконслужбі, індиферентність суду виглядає майже як безневинна дрібниця. Раптом з’ясовується, що під час подання заяви до апеляційного суду про поновлення виконавчого провадження старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби (ДДВС) Мурихін С.В. здійснював юридичні дії в Києві, одночасно знаходячись в Одесі. При цьому підставою для поновлення пропущеного строку для подання апеляційної заяви вказував саме знаходження у відрядженні. Окрім того, Мурихін С.В. представляв інтереси ДДВС у суді без належним чином оформлених повноважень. З приводу цього Енергоатом направив відповідну заяву до Генпрокуратури.

Матеріали, наявні у Енергоатома, свідчать про те, що С. Мурихін зловживаючи службовим становищем, підробив документи з метою штучного створення доказів в інтересах Укрелектровату для введення в оману апеляційного суду та поновлення строків на апеляційне оскарження. Після того, як пан Петренко проігнорував також чотири (!) доручення Арсенія Яценюка, який вимагав захистити інтереси державного підприємства, юристи Енергоатома публічно звернулися до міністра юстиції з вимогою скасувати постанову про поновлення виконавчого провадження та зняти арешт з рахунків та майна оператора АЕС.

Реакція з боку міністра юстиції на колективне звернення до цього часу відсутня. На всі запитання щодо ситуації з арештом рахунків Енергоатому міністр юстиції або відмовчується, або говорить, що взагалі не в курсі, що там відбувається між його відомством та Енергоатомом, або посилається на закон, який передбачає право, а не обов’язок Мінюсту розв’язати проблему.

Подвійні стандарти української влади

Зауважу, що коли справа йде про державне підприємство, оператора атомних електростанцій, з усього спектру можливих рішень обирається найбільш суворе. Натомість, коли мовиться про підприємство, що розташоване у квартирі багатоповерхівки, правова система демонструє неабияку гуманність та толерантність.

Тим більш, що доручення щодо захисту державних інтересів від Прем’єр-міністра України отримали також міністр МВС Аваков А.Б., начальник ДФС Насіров Р.М., голова СБУ Грицак В.С. Але всі досить цікаво підійшли до виконання цих доручень.

Цікавий нюанс. Свого часу проти посадових осіб Укрелектровату порушено два кримінальних провадження. Перше - № 42014100000000381 з приводу штучного створення боргових зобов’язань ДП «НАЕК «Енергоатом» у 2014 році порушено Управлінням поліції у Шевченківському районі ГУ НП у м. Києві. Друге провадження № 32014110110000263 – слідчим управлінням фінансових розслідувань Міжрегіонального головного управління ДФС, згідно ч. 2 ст. 364-1 Кримінального кодексу України у зв’язку із зменшенням бази оподаткування та несплатою податків.

Незважаючи на беззаперечні докази скоєння злочинів, багаточисельні звернення Компанії, розслідування обох проваджень вже два роки неправомірно затягується.

Зрозуміло, чому українські атомники вперше у цьому сторіччі вийшли у річницю Чорнобильської аварії 26 квітня до Міністерства юстиції з вимогами припинити нищити Енергоатом через фіктивні борги. До цього співробітники АЕС проводили акції протесту проти невиплати зарплатні ще у 1999 році.

Просто зауважу: жоден представник жодної, окрім четвертої, гілки влади до пікетуючих атомників не вийшов. Висновки робіть самі.

До речі, працівникам атомних станцій і Енергоатому в цілому спеціальним законодавством у сфері ядерної енергії заборонено страйкувати, і колектив використав право на мирний протест.

Особливим цинізмом стало те, що будівлю Мінюсту під час акції захищали люди в камуфляжі. Можливо, хтось з них воював в АТО, хтось є волонтером, комусь ще доведеться захищати Україну.

Фото: energoatom.kiev.ua

Від кого ж вони насправді захищали Мінюст? Від працівників підприємства реального сектору економіки, яке виробляє понад половини всієї електроенергії. Від працівників, які з початку військових дій на Сході України перерахували понад 7,5 мільйонів гривень власних коштів на нужди добровольчих батальйонів та української армії, власними силами в неробочий час ремонтували та оснащували десятки одиниць техніки, в тому числі безпосередньо на передовій. Від волонтерів, які одягали, кормили, закуповували та ремонтували техніку та продовжують невпинно це робити: тільки волонтерська група дирекції Енергоатому здійснила 31 поїздку в зону АТО, доставляючи нашим бійцям необхідні речі: від їжі, камуфляжу, взуття, спальників, карематів, до касок, оптичних приладів, бронежилетів та дизель-генераторів.

Наразі вже Енергоатом опинився сам на сам із свавіллям і потребує допомоги.

26 квітня 30-та річниця аварії на ЧАЕС, уся країна згадує цю страшну трагедію, а вулицями столиці ходять люди в жовтих куртках зі значком радіаційної небезпеки на спинах та з плакатами «Ні другому Чорнобилю!». Це вже занадто, подумає хтось. Але якщо замислитись, то насправді все може дійти до того, що Енергоатом буде вимушений зупиняти енергоблоки АЕС через неможливість вивозити відпрацьоване ядерне паливо, модернізовувати АЕС та дбати про підвищення безпеки. І все через те, що комусь дуже кортить отримати 127 млн грн.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram