Структури, пов'язані з олігархом Ігорем Коломойським, включаючи хімічне підприємство «ДніпроАзот», подали новий позов до Росії в Постійний третейський суд у Гаазі.
Про це повідомляє РБК з посиланням на інформацію на сайті суду.
Серед позивачів - «Укртрансінвест» (Дніпропетровськ), ПАТ «ДніпроАзот» (Дніпродзержинськ), «Луксор» (Київ), «Лібсет» (Київ) і «Аберон ЛТД» (Дніпропетровськ).
Виробник аміаку і азотних добрив «ДніпроАзот» входить у групу «Приват» Коломойського і Геннадія Боголюбова. У число засновників «Аберон» входять структури Bolroot Commercial і Quentional Investments, афілійовані з Приватбанком. У «Аберона» і «Лугзора» однакові уповноважені особи, випливає з реєстру українських юросіб, а «Лугзор» і «Лібсет» зареєстровані за однією і тією ж адресою в Києві.
Позов поданий на підставі регламенту комісії ООН з права міжнародної торгівлі (UNCITRAL) і угоди між урядами Росії і України від 27 листопада 1998 року про заохочення та взаємний захист інвестицій. Арбітражний розгляд почався 26 травня 2015 року.
Сума позовних вимог не уточнюється. Росія не призначила офіційних представників для участі в процесі, а також не дала згоди на участь в ньому, повідомляється на сайті суду. Російська Федерація вважає, що «українсько-російська угода про захист інвестицій не може служити підставою для створення арбітражного трибуналу для врегулювання претензій позивачів».
Нагадаємо, раніше підконтрольні Коломойському компанії одними з перших ініціювали позови щодо Росії у зв'язку з втратою майна, яке належало їм до анексії Криму. Всього було подано п'ять позовів, за якими оцінюється сума збитків сягає більш як $1,2 млрд. Заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль в інтерв'ю виданню «Дзеркало тижня» в кінці січня сказала, що компанії Коломойського оцінюють збиток як мінімум в $5 млрд.
Компанія «Укрнафта» (контрольний пакет цього найбільшого нафтовидобувного підприємства України належить держконцерну «Нафтогаз України», але близько 42% мають афільовані з групою «Приват» структури) почала арбітражний розгляд у Постійному третейському суді в Гаазі в червні 2015 року, коли компанія перебувала під фактичним управлінням людей Коломойського. Предмет суперечки — компенсація за незаконне захоплення 16 автозаправних станцій, що належали компанії на території Криму, а його основа - двостороння угода про захист інвестицій між Україною і Росією від 1998 року. Сума компенсації залишається невідомою.
Крім того, група «Приват» подала загальний позов від імені 11 компаній, у власності або під управлінням яких перебували кілька десятків АЗС у Криму, які працювали зокрема під брендами «Сентоза», «Авіас» і ANP. Сума позову може становити близько $30 млн.
У січні 2016 року структури Коломойського на тих же підставах ініціювали ще один розгляд у третейському суді в Гаазі - з приводу захоплення аеропорту «Бельбек», що контролювався підприємцем через ТОВ «Аеропорт«Бельбек». Збиток тоді був оцінений позивачем у розмірі $15 млн, а позивачами виступили особисто підприємець і компанія-експлуатант.
Росія в цих випадках заявила, що міждержавна угода про захист інвестицій не може служити підставою для врегулювання спору, а юрисдикцію гаазького арбітражу вона не визнає.
Ще один позов стосується проектів Коломойського в сфері нерухомості. Позивачем виступила підконтрольна йому компанія «Еверест Істейт», що реалізувала два проекти в Криму, комплекс апартаментів у Гурзуфі з двох шестиповерхових корпусів і готельний комплекс «Кримський дворик» в Ялті. Крім цього, підприємець контролював кілька великих об'єктів туристичної інфраструктури, включаючи санаторій «Форос», готельний комплекс «Таврія» і турбазу «Нива Яйла» в селищі Горний під Ялтою. Загальна їх вартість оцінюється в $40 млн. Чи є вони предметом спору - невідомо: «йдеться про право власності на велику кількість різної нерухомості в Криму, зокрема офісів, житлових будинків і вілл», вказується в описі позову.
П'ятий позов поданий від імені банківського бізнесу олігарха. Належний Коломойському і його партнеру Геннадію Боголюбову Приватбанк ініціював торік на тих же підставах арбітражний розгляд щодо Росії - на цей раз розгляд буде в Стокгольмі. Позов був поданий спільно з ТОВ ФК «Фінілон». У позові зазначалося, що передбачуваний обсяг інвестицій Приватбанку в банківські операції в Криму склали $1 млрд, а претензії, що виникли через передбачувану експропріацію майна, становлять близько $200 млн.
Голова правління банку Дмитро Дубілет минулого місяця заявив, що Стокгольмський арбітражний суд прийняв до розгляду позови Приватбанку за втраченими активами в Криму на суму близько $1 млрд. Розгляд ведеться відповідно до Арбітражного регламенту UNCITRAL. Росія не визнає юрисдикцію міжнародного арбітражу з розгляду цього спору, заявив у липні минулого року Мін'юст Росії.
Раніше Коломойський оцінював сукупні втрати учасників групи «Приват» від анексії Криму майже в $2 млрд.