ГоловнаЕкономікаДержава

Зростання реального ВВП 2% - вирок для України. Ще один рік втрачених можливостей?

Запропонований Мінфіном проект бюджету-2016 нагадував більше бухгалтерський документ, у який щось додали, щось "відрізали" задля балансу. І в підсумку виконали вимоги МВФ щодо граничного дефіциту бюджету в розмірі 3,7 % від ВВП. В парламенті вже збагнули, що проект бюджету потребує не просто доопрацювання, але докорінної зміни, перегляду, чи не всіх фінансових параметрів. З цією метою й було створено робочу групу. Сьогодні, звичайно, важко передбачити, яким буде результат цієї роботи. Беззаперечним фактом сьогодні є те, що насамперед потрібно переглянути зростання ВВП році у розмірі 2%.

Фото: Макс Левин

У першому запропонованому проекті бюджету було закладено зростання реального ВВП на рівні 2%, що відповідає прогнозу МВФ. Це оптимістичний сценарій серпневого макропрогнозу, що передбачав успішну реалізацію економічної програми, яку запроваджуватиме уряд України за підтримки МВФ. На сайті Мінекономрозвитку зазначено, що основними факторами росту за цим сценарієм, будуть інвестиції та експорт. Інвестиції надійдуть через збереження макроекономічної стабільності, а експорт розвиватиметься за рахунок девальвації та наближення до законодавства ЄС.

Однак, як очікується, за підсумками 2015 експорт упаде на 28%, й це – за умови дії преференційного режиму у торгівлі з ЄС! У 2016 р. умови, на яких ми експортуємо до ЄС не зміняться. Водночас додатково Україна відкриє свої ринки для товарів з ЄС. Наближення до законодавства ЄС є позитивним фактором, але повільним і результатів варто очікувати у довгостроковому періоді.

Щодо інвестицій, то цьогоріч теж обіцяли, що досягнемо макроекономічної стабільності, а отже інвестиції почнуть зростати. Однак за січень-вересень ц. р. капітальних інвестицій освоєно на 6% менше, ніж за відповідний період кризового 2014 року.

Отже аргументи стосовно зростання експорту та інвестицій виглядають достатньо слабкими й деякі з аналітичних установ прогнозують зростання реального ВВП наступного року лише на 1%.

За розрахунками ІСЕД, українська економіка, щоб наздогнати сьогоденну Польщу у 2025 році, має зростати на 7% щорічно. Втім, програма, спрямована на забезпечення макроекономічної стабільності, не гарантує нам зростання навіть на 2% у 2016 р., адже у цей час, як очікується, економіка Польщі зростатиме на 3,5%. Україна все більше відстає від розвинених сусідів.

На жаль, зараз окрім виконання програми МВФ, не зрозуміло, чи існує спільне бачення Президента, Кабміну та парламенту щодо реформ, на які потрібно спрямувати бюджетні кошти для відновлення економічного зростання.

У пояснювальній записці до проекту бюджету "факторами, що позитивно впливатимуть на стан економіки, будуть успішна реалізація економічної програми, яку запроваджуватиме уряд за підтримки МВФ та інших міжнародних партнерів, та досягнення макроекономічної стабільності. Крім того, економічний розвиток України відбуватиметься в умовах поглиблення співпраці з Європейським Союзом, що також матиме свій позитивний влив на розвиток як окремих секторів економіки, так і економіки в цілому".

Тобто, Мінфін узгоджує кожен крок із МВФ, а економічна програма, ціллю якої є досягнення макроекономічної стабільності, і є "дороговказом українських реформ".

Втім, як вже зазначалося, просто макроекономічної стабілізації та косметичних змін в законодавстві недостатньо щоб забезпечити зростання потрібне для виходу із кола країн, що розвиваються, і стати конкурентноспроможною економікою на європейському ринку.

Уряд видає скорочення видатків за реформи. Це – підміна понять. Скорочення видатків не є реформою. Припустимо, бюджет затвердили б у запропонованому урядом вигляді, й скоротили окремі неефективні видатки на освіту, науку й охорону здоров’я. Так, зокрема, видатки на науку у 2016 році пропонувалося скоротити на 224 млн грн або на 4,4% порівняно з минулим роком (загалом за рахунок скорочення видатків на галузеві при органах виконавчої влади наукові установи). Витрати бюджету на охорону здоров᾿я пропонувалося зменшити на 2,2 млрд грн або на 3,6% (без урахування Національної академії медичних наук). А видатки на освіту передбачалося зменшити на понад 8 млрд грн або 10,8 % (без урахування Національної академії педагогічних наук).

Можна погодитися з тим, що сьогодні, нереформовані сфери науки, освіти й охорони здоров᾿я, не здатні ефективно розпорядитися фінансовими бюджетними ресурсами. Однак, що ми отримали б натомість? На що використовуватимуться вивільнені кошти? На енергосубсидії та покриття дефіциту пенсійного фонду. А от інвестицій в розвиток людського капіталу за рахунок цих коштів не буде.

2015-й рік, на жаль, не став, відправною точкою для проведення реформ в економіці. Сьогодні це вже очевидно. Якщо зважати на урядові ініціативи, то й наступний рік також має всі шанси стати ще одним роком втрачених можливостей.

Крістіна АврамченкоКрістіна Аврамченко, Інститут суспільно-економічних досліджень (ІСЕД)
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter