ГоловнаЕкономікаДержава

Китай девальвує юань, будуючи нову економіку

До китайської економіки уваги багато вже з тієї причини, що її розмір - 10,4 трильйони доларів - надає різноманітним індикаторам цієї економіки надзвичайної ваги. Від зростання економіки Китаю залежать ціни на вугілля, залізну руду, сою. Аналітики чекають статистики щодо динаміки ВВП Китаю так само напружено, як вболівальники чекають результату матчу між "Реалом" та "Барселоною", попередньо зробивши свої ставки.

Фото: EPA/UPG

Тому рішення центрального банку Китаю девальвувати юань на 1,9% було сприйняте як досить радикальний крок. Таким чином, 11 серпня сталася найбільша одноденна девальвація китайської валюти за останні двадцять років з 6,11 юанів за долар до 6,23 юанів. А вчора Народний банк Китаю девальвував юань ще на 1,6% - до 6,42 юаня за один долар.

За правилами китайського валютного ринку регулятор встановлює середній курс юаня, відносно якого щоденний курс, що його визначає торгова сесія, може коливатися в межах 2%. Відтепер центробанк визначатиме курс, виходячи з результатів торгової сесії на валютному ринку попереднього дня.

Сам центробанк пояснив своє рішення бажанням наблизити курс юаня до ринкового рівня. Саме вільного курсоутворення вимагав від Китаю Міжнародний валютний фонд, якщо влада країни хоче претендувати на те, щоб юань став світовою резервною валютою. Крім престижу й усіх політичних наслідків, цей статус здатен простимулювати розвиток місцевого фінансового ринку.

Турбуючись про власний експорт, Китай експортує дефляцію

Але у рішення Народного банку Китаю був ще й інший підтекст. Китайський експорт впав аж на 8,3% у липні, що особливо болісно в контексті спроб уряду країни перебудувати економіку таким чином, щоб не іноземні інвестиції, а споживання - внутрішнє та на зовнішніх ринках - було її ключовим драйвером.

Аксіома міжнародної торгівлі вказує на те, що девальвація домашньої валюти стимулює експорт, адже товари стають дешевшими в термінах валют тих країн, де вони продаються. Тому девальвований юань покликаний ще і простимулювати китайський експорт, а з ним і всю економіку. Хоча важко чекати, що нинішнє відносно невелике зниження курсу юаня проти долара стане аж таким потужним стимулом, який витягне експорт Китаю на шлях динамічного зростання.

Ціла економіка Китаю зростає найповільнішим за шість років темпом - у другому кварталі 2015-го ВВП виріс на 7%. Протягом понад тридцяти років китайська економіка зростала в середньому на 10% у рік, тому 7% виглядають як суттєве уповільнення, хоча китайський уряд готує суспільство до того, щоб сприймати таку динаміку як "нову норму".

Зростання ВВП Китаю, %. Джерело: МВФ
Зростання ВВП Китаю, %. Джерело: МВФ

Девід Келлі, співзасновник дослідницької фірми China Policy у Пекіні, зазначає у The New Yorker: "Поворотна точка в економіці трапилася десь чотири чи п'ять років тому, а зараз ви можете засвідчити класичну проблему падіння продуктивності капіталу. На кожен проінвестований долар ви отримуєте менше віддачі".

Рішення китайського центробанку може експортувати дефляцію в інші економіки світу, чиї валюти тепер зміцнилися по відношенню до юаня. Чарльз Дюмас з макроекономічного аналітичного центру Lombard Street Research у Лондоні каже у The Economist: "(Девальвація юаня) експортує дефляційний ефект до торгових конкурентів (Китая) у цілому світі. На додаток, країни, чиї валюти виросли, такі як США чи Великобританія, будуть послаблені, оскільки дешевий імпорт з'їсть маржу (місцевих виробників). Таким чином може припинитися зростаючий тренд на фондових ринках".

Девальвація юаня може мати вплив на рішення Федеральної резервної системи США щодо її ключової ставки. Вона зараз знаходиться на рівні 0,14%, але можливе її підвищення у вересні, а такі очікування пригнічують інвесторів на фінансових ринках. Тепер, щоб унеможливити ризик дефляції, Федрезерв може відкласти підвищення ставки на наступний рік, тим самим давши ринкам можливість довше насолоджуватись дешевим доларом та інвестуванням.

Ймовірність нових валютних воєн

Ангус Ніколсон, аналітик трейдингової фірми IG, дивується у BBC: "У кожного в голові тепер лунає питання - чи це не прокинення дракона, що призведе до нової глобальної валютної війни?".

Є причини вважати, що країни дійсно знаходяться у валютному протистоянні. В 2015 р. центробанки щонайменше 22 країн знизили свої ключові ставки, серед них і Китай, який був змушений реагувати на різке падіння ринку акцій. При цьому Європейський центральний банк продовжує програму викупу бондів та політику низьких процентних ставок.

Курс юаня щодо долара. Джерело: www.asia-first.com
Курс юаня щодо долара. Джерело: www.asia-first.com

Оскільки від моменту фінансової кризи 2007-2009 років країни рятували свої економіки низькими ставками, між ними виникла так звана валютна війна, адже нижча процентна ставка означає нижчу вартість валюти. Відповідно, нижча вартість валюти веде до торгівельних переваг у вигляді зростання експорту.

Назву "валютні війни" цьому процесові дав бразильський міністр фінансів Гідо Мантега у 2010 р. Відтоді країни Великої двадцятки домовилися не впливати на курси валют заради отримання більш вигідної торгівельної позиції.

Сі Цзіньпін привітно дивиться на приватний капітал

Саме економіка є головним викликом для президента Китаю та генерального секретаря Китайської комуністичної партії Сі Цзіньпіна. У листопаді 2013-го партія взяла курс на покладання більшої ролі на приватний капітал, надаючи більше можливостей для розвитку приватних комерційних банків. "Приватна економіка стала екзотичною квіткою в соціалістичному садку з китайськими ознаками", - сказав тоді китайський лідер.

Китай робить велику ставку на інновації та наукові розробки - його витрати на дослідження перевищують витрати цілої Європи. Хоча тут теж бувають перегини: коли в 2014 р. уряд оголосив переможців на отримання грантів для досліджень у галузі соціальних наук, сім з десяти проектів були присвячені аналізу промов Сі Цзіньпіна та його концепції Китайської мрії.

Все залежатиме від того, чи буде вплив Сі Цзіньпіна на ключових гравців економіки - державні компанії та місцеві уряди - визначальним. Маючи резерви на рівні 3,7 трильйони доларів - а це розмір німецької економіки, четвертої у світі - Китай має багато простору для рішень.

Сі Цзіньпін, генеральний секретар Китайської компартії
Фото: EPA/UPG
Сі Цзіньпін, генеральний секретар Китайської компартії

Не слід думати, що Сі Цзіньпін - це всього лише портрет на стіні китайських чиновників або закостенілий бюрократ, який не має живого мислення. Китайський лідер дуже добре розуміє, що економіку потрібно розвивати, а для цього потрібні зусилля та реформи. Якщо ж хтось казатиме, що ці реформи не можуть поєднуватися з комунізмом, то Сі Цзіньпіну вистачить ідеологічної кваліфікації, щоб у працях класиків комуністичної теорії знайти достатньо цитат для обґрунтування своєї позиції.

Падіння ринку акцій та незрілість рішень китайського уряду

В червні 2015-го почалося стрімке падіння китайського ринку акцій, яке сягало 30% у місячному вираженні. Викликаний цей рух був тим, що певний час ринок зростав, притягуючи гроші від перегрітого ринку нерухомості. Крім того, поширилася думка, що Китай переходить у нову фазу технологічного розвитку, що підштовхнуло багатьох активніше інвестувати в акції технологічних компаній. На ринок прийшли зі своїми грішми чимало індивідуальних інвесторів. У якийсь момент власники акцій захотіли зафіксувати прибуток і почали продаж активів - і ринок попрямував донизу.

Уряд почав вживати активних заходів для виправлення ситуації. Крім пониження ставки центробанку, регулятори обмежили short selling (продаж позичених акцій, вартість яких буде повернута власникам у майбутньому, коли, як очікується, ціна на ці акції впаде), пенсійні фонди зобов'язалися купувати більше акцій, було відкладено можливість нових розміщень акцій на біржах. Брокери створили спеціальний фонд для купівлі акцій на основі грошей, позичених у центробанку.

Такі надто бурхливі заходи говорять про незрілість китайського уряду в його фінансовій політиці. Для Сі Цзіньпіна гарні біржові показники - це насамперед справа престижу, заради якої він готовий на багато. Але насправді роль фондового ринку в економіці Китаю не така вже й велика. Обсяг акцій, що перебувають у вільному обігу, дорівнює приблизно третині ВВП, в той час як у розвинутих країнах цей показник є більшим за 100%. До того ж, менше 15% фінансових активів домогосподарств проінвестовано в акції.

Підписання головами центральних банків України та Китаю (Валерією Гонтаревою та Чжоу Сяочуанем) угоди про валютний своп. Джерело фото: bank.gov.ua
Підписання головами центральних банків України та Китаю (Валерією Гонтаревою та Чжоу Сяочуанем) угоди про валютний своп. Джерело фото: bank.gov.ua

Україна і Китай: ризики мінімізовано

Україна в 2014-му експортувала до Китаю товарів на 2,7 мільярда доларів, при цьому купивши китайських товарів на 5,4 мільярди. Можна було б чекати, що тепер китайські товари стануть ще більш конкурентними на українському ринку, а українським буде важко виграти конкуренцію в китайських магазинах.

Але в травні 2015-го Національний банк України та Народний банк Китаю домовилися про валютний своп на пару юань-гривня на суму до 54 мільярдів гривень та 15 мільярдів юанів. "Ця угода є надзвичайно важливою для наших країн - стратегічних партнерів - і буде сприяти економічному розвитку наших країн. Кошти, отримані за угодою, можуть бути використані для фінансування торгових операцій та прямих інвестицій між двома країнами", - сказала тоді голова НБУ Валерія Гонтарева.

Своп передбачає взаємий обмін грошовими потоками на заздалегідь визначених умовах. Тому в рамках реалізації цього свопу торгівельні операції між двома країнами можуть здійснюватися за визначеним раніше курсом, що частково нівелює вплив останніх рухів юаня на взаємну торгівлю.

Іван ВерстюкІван Верстюк, журналіст
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter