ГоловнаЕкономікаДержава
Спецтема

Греція: життя у борг із присмаком дефолту

Греція пропустила 30 червня платіж на 1,55 мільярда євро, що мав надійти на рахунки Міжнародного валютного фонду, цілком очікувано. Проблеми, з якими зараз має справу країна, почалися навіть не у 2009-му, коли глобальна фінансова криза суттєво зіпсувала макроекономічні показники по всьому світові. Проблеми Греції, яка з початку ХІХ століття чотири рази оголошувала дефолт, почалися ще в середині 1990-х.

Саме з середини 1990-х Греція рік за роком мирилася з бюджетним дефіцитом, витрачаючи більше, ніж вдалося зібрати податків. Патерналістська опіка над громадянами дорого коштувала державній скарбниці. Найгірше те, що дефіцит постійно применшувався, і кожен новий уряд, котрий приходив до влади, озвучував усе більшу цифру щодо дірки у бюджеті. Для покриття цієї дірки Греція активно брала гроші в борг.

Пенсіонри вишукалися у чергу до банкомату
Фото: EPA/UPG
Пенсіонри вишукалися у чергу до банкомату

Гроші в обмін на реформи

В результаті, станом на кінець 2014-го батьківщина Платона та Арістотеля опинилася з боргом приблизно у 320 мільярдів євро, що складає 177% від ВВП. Це найвищий показник співвідношення державного боргу до розміру економіки в цілому Європейському Союзі.

Але вже в 2010-му стало зрозуміло, що Греція не впорається зі своїм боргом самостійно. Тоді в гру вступила так звана Трійка – Єврокомісія, Європейський центральний банк та МВФ. Того ж року була затверджена перша програма допомоги.

Станом на 2010 р. значну частину грецького державного боргу утримували німецькі та французькі банки. Тому саме вони найбільше постраждали б, якби Греція оголосила дефолт ще тоді. А за сценарієм Трійки, надані нею гроші були використані для погашення боргів перед іноземними банками.

Але рецесія в економіці продовжувалася, через що знадобилася друга програма. У 2012-му кількість грецького боргу на балансах німецьких та французьких банків вже була меншою, тому ризики для них набагато зменшилися. Тепер одним великим ризиком залишалася сама Греція.

Обидві програми в сумі принесли Греції 240 мільярдів євро зовнішньої підтримки, але передбачали непопулярні реформи та режим бюджетної економії для зменшення дефіциту. Крім того, приватні кредитори списали 100 мільярдів євро грецького боргу за державними бондами.

Щоб зменшити тиск на грецький борг та розвіяти паніку, президент ЄЦБ Маріо Драгі в липні 2012 р. надіслав ринкові сильний оптимістичний сигнал – він заявив: "В межах нашого мандату ЄЦБ готовий зробити все, що знадобиться, аби зберегти євро. І повірте мені, цього буде досить".

Маріо Драгі(ліворуч) та Антоніс Самарас, на той час прем`єр-міністр Греції
Фото: EPA/UPG
Маріо Драгі(ліворуч) та Антоніс Самарас, на той час прем`єр-міністр Греції

Не всі погоджуються, що сценарій порятунку Греції був вдалий. "Греції треба було оголосити дефолт у 2010-му, - пише Аніл Кашйап, професор економіки Університету Чикаго. - Її борговий тягар тоді був незносний, і відтоді нічого не змінилося. Це правда, що фінансові ринки тоді були більш нервовими, але гроші від ухвалених програм, які пішли на виплати за боргами, могли би бути витрачені на підтримку Греції та інших слабких країн".

Уряди Георгіоса Папандреу (2009-2011) та Антоніса Самараса (2012-2015) виконували прописані кредиторами реформи. Було зменшено державні витрати, введено непопулярні податки, змінено багато регуляторних правил для економіки – від умов працевлаштування до ліцензування таксі. Вік виходу на пенсію було збільшено з 61 року до 67. В планах був масовий розпродаж державного майна, але з цим грецький уряд не поспішав. Одним з найцікавіших у списку державних активів є Пірейський морський порт, найбільший у країні.

В результаті такої політики в 2013 р. було зафіксований первинний профіцит бюджету на рівні 1 мільярда євро. Щоправда, ВВП того року впав на 3,9%, але вже в 2014-му виріс на 0,8%. Цього року теж Греція витрачала вже менше, ніж збирала податків, але економіка скоротилася в першому кварталі на 0,2%.

Незважаючи на допомогу, борг зростає (співвідношення державного боргу до ВВП Греції; джерело: Bloomberg).
Незважаючи на допомогу, борг зростає (співвідношення державного боргу до ВВП Греції; джерело: Bloomberg).

"Сиріза" приходить до влади

Втім, в політики бюджетної економії було і є багато критиків. Ключовий їхній аргумент зводиться до того, що економія зменшує попит на товари, що пригнічує виробництво. Цілком у дусі кейнсіанської економічної філософії. Одним з радикальних адвокатів цієї точки зору є американський економіст Пол Кругман, чиї колонки в New York Times постійно критикували політику економії.

Але не красномовство Кругмана, а втома греків від бюджетної економії, безробіття понад 25%, розчарування чинним урядом підштовхнули їх проголосувати за ліворадикальну партію "Сиріза" на парламентських виборах у січні 2015-го. "Сиріза" прйишла до влади під гаслами припинення економії та перегляду відносин з Трійкою.

Лідер "Сирізи" 40-річний Алексіс Ципрас, який став новим прем'єр-міністром країни, приєднався до організації "Комуністична молодь Греції" ще в кінці 1980-х і відтоді не сильно змінив свої погляди. Ще одна знакова партійна постать, Яніс Варуфакіс, зайняв іншу ключову посаду в уряді – крісло міністра фінансів. Він має докторат з економіки від Університету Ессексу у Великій Британії.

Ципрас почав вимагати в перемовинах з кредиторами відновити бюджетні витрати, від яких раніше довелося відмовитися; скасувати введені попереднім урядом додаткові збори; зрештою, він також вимагав списання грецького боргу. З моменту приходу до влади Ципрас намагався вмовити кредиторів щодо поступок його популістським планам, але кредитори твердо стояли на своєму. Прем'єр також почав просити про нову фінансову допомогу.

Алексіс Ципрас висупає в парламенті
Фото: EPA/UPG
Алексіс Ципрас висупає в парламенті

Обидві сторони звинувачували одна одну в невмінні домовлятися. Особливо діставалося грецькому міністру фінансів Варуфакісу, про якого почали казати, що він просто не вміє себе поводити в поважному товаристві.

Традиції грецької демократії: потрібен референдум

Кульмінацією протистояння стало призначення на 5 липня референдуму в Греції для визначення позиції суспільства щодо того, чи приймати виставлені кредиторами умови – продовження режиму економії. Сам Ципрас закликає голосувати проти цих умов і заявив, що піде у відставку, якщо греки підтримають політику економії.

Хоча, як говориться в аналітичній записці британського банку Barclays, референдум 5 липня стане не стільки голосуванням щодо економії, скільки рішенням щодо того, чи залишатися Греції в зоні обігу єдиної європейської валюти – євро. Адже уряд може повернутися до власної грошової одиниці, драхми, ввімкнути друкарський станок і суттєво девальвувати домашню валюту, щоб виплатити борги по соціальних програмах та зробити грецькі товари більш конкурентними на експортних ринках. Але вихід з євро може призвести і до виходу з Євросоюзу.

Більшість соціологічних опитувань показують, що греки все ж хотіли б залишитися в єврозоні. Вони добре розуміють, що Євросоюз – це величезний ринок, де вільно пересуваються товари та капітали, і бути відрізаним від нього не дуже добре. Плюс в ЄС непотрібно оформлювати візи для подорожей, що важливо для Греції, для якої туристичний бізнес важить багато.

Цікаво, що міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле стверджує, що Греція залишиться в єврозоні, навіть якщо її громадяни проголосують проти політики економії, на якій наполягає Трійка.

Прибічники Греції як частини єврозони на мітингу під парламентом в Афінах
Фото: EPA/UPG
Прибічники Греції як частини єврозони на мітингу під парламентом в Афінах

Економіст, професор Колумбійського університету Джозеф Стіглітц вважає, що грекам краще проголосувати за відмову від режиму економії. "Голоси "так" означатимуть безкінечну депресію, - пише він. - Голоси "проти" хоча б відкрили би Греції якісь можливості; зважаючи на її довгу демократичну традицію, вона б взяла долю у власні руки. Греки мали б можливість творити таке майбутнє, яке, можливо, було б не таким гарним як минуле, але більш обнадійливим, ніж неймовірні тортури сьогодення".

Втрачені роки для грецької молоді (рівень безробіття серед 15-24 річних; джерело: Bloomberg).
Втрачені роки для грецької молоді (рівень безробіття серед 15-24 річних; джерело: Bloomberg).

Спроба домовитися в останній момент

Ципрас 30 червня написав листа керівникам Трійки, в якому говорить, що в цілому готовий прийняти умови кредиторів, хоча в той же час продовжує наполягати на деяких принципових для себе речах. Грецький прем'єр-міністр не хоче зменшувати пенсії та скасовувати 30-процентну податкову знижку для острівних територій. Просить Ципрас і про відтермінування обов'язкової вимоги мати бездефіцитний бюджет. Це все відбуваєтсья при зачинених банківських відділеннях у Греції - після відтоку 20% депозитів протягом першої половини року уряд боїться, що люди заберуть із банків усі гроші.

Відповідь кредиторів озвучила канцлер Німеччини Ангела Меркель – керівникові найбільшої економіки ЄС належить особлива вага в перемовинах. Вона відмовилася від будь-яких нових домовленостей з Ципрасом до оголошення результатів референдуму 5 липня. Проблема ще і в тому, що якщо кредитори погодяться полегшили програму реформ для Греції - цього ж захочуть Ірландія, Іспанія, Італія та Португалія, які теж пережили боргові кризи та отримали рецепти для видужання.

Прогнози, коментарі, аргументи

Протягом останніх днів головна сторінка агентства Bloomberg неодмінно містила фото Ципраса чи когось з учасників дебатів. Колумністи провідних видань невтомно пишуть тексти, в яких активно коментують ситуацію навколо Греції. Листи біржових аналітиків до інвесторів обов'язково посилаються на грецьку проблему, коли йдеться про пояснення причин руху фондових індексів. Озвучуються різноманітні передбачення.

Кашйап з Університету Чикаго прогнозує, що в разі позитивної відповіді щодо програми економії на референдумі з кредиторами буде досягнуто угоди, банки знову запрацюють, але урядові доведеться дещо змінитися. Якщо ж відповідь буде негативною, в країні різко впадуть бюджетні надходження, загостриться рецесія і уряд Ципраса може цього не пережити. Щодо ЄС, то він переживе економічні наслідки будь-якого зі сценаріїв, а щодо наслідків політичних - все залежатиме від того, що станеться у Греції, якщо вона, для прикладу, вийде з ЄС.

Блогер Тайлер Коуен, який викладає економіку в Університеті Джорджа Мейсона, говорить про те, що діяльність "Сирізи" вб'є бажання у виборців з інших європейських країн голосувати за неперевірені часом ліворадикальні партії. Він додає: "Вирішення питання про те, як вчинити з Грецією, може принести суттєві непорозуміння серед решти націй єврозони, як і спроби окреслити можливість виходу [з єврозони]".

Навряд чи є сенс говорити про якісь реальні наслідки, які грецька криза може мати для України. Можна хіба що зауважити - в ЄС почали дуже уважно ставитися до країн з великим боргом та постійними бюджетними дефіцитами в умовах економічної рецесії. Україна теж звикла жити з дефіцитами. Якщо в планах є спроби відповідати економічним стандартам ЄС - треба призвичаїтися до думки, що витрачати урядові потрібно ті гроші, які він реально може заробити.

Іван Верстюк Іван Верстюк , журналіст
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter