ГоловнаЕкономіка

Пивовари і кондитери обурилися законом про мови

Через новий закон вони можуть підвищити ціни.

Пивовари і кондитери обурилися законом про мови
Фото: www.gastronom.ru

Представники пивної та кондитерської галузей різко розкритикували закон про мови через те, що тепер маркування їхньої продукції повинне проводитися не тільки державною, а й регіональними мовами.

Про це пише видання "Коммерсант-Украина".

Так, вчора компанія "Укрпиво", що об'єднує найбільших в країні виробників пива, безалкогольних напоїв і мінеральних вод, виступила проти ухваленого парламентом закону "Про засади державної мовної політики", який зараз знаходиться на розгляді Президента.

В її повідомленні наголошується, що ч. 3 ст. 26 зобов'язує товаровиробників виробляти маркування та інструкцію із застосування їх продукції не тільки державною мовою, а й регіональною. "Виконання виробниками пропонованої норми закону потребує негайних радикальних змін у багатьох частинах виробничих, логістичних, бізнес і інших процесах, через які не тільки пивобезалкогольна галузь, а й усі вітчизняні товаровиробники зазнають багатомільйонних збитків", - говориться в повідомленні "Укрпива".

Учасники пивобезалкогольної галузі вважають, що виконання норми закону про маркування вимагає відкликання та списання величезних обсягів готової продукції аж до повної зупинки виробництва і продажу товарів в Україні. Адже законодавча ініціатива не передбачає ні терміну на технічне переобладнання підприємств, ні самої процедури переходу до впровадження маркування товарів різними мовами.

"Ми не зможемо чітко дотримуватися вимог законодавства, тому що компанія у вкрай стислі терміни повинна ввести адміністрування етикетки з усіма регіональними мовами і мовами меншин, яких в Україні налічується 18", - зазначає директор з юридичних питань Carlsberg Ukraine Наталія Бондаренко.

Пивоварів підтримали і представники кондитерської галузі. Президент "Укркондпрому" Олександр Балдинюк повідомив, що асоціація також готує звернення до Президента Віктора Януковича з вимогою змінити редакцію і усунути загрозу для товаровиробників. "Виробники завчасно замовляють пакувальні матеріали та етикетки великими партіями на кілька місяців і навіть на рік вперед. Їх використання в разі набрання чинності закону в його нинішній редакції буде неможливо", - констатував він.

Втім, один із співавторів закону - народний депутат Вадим Колесніченко (ПР) - вважає, що питання, яке порушують профільні асоціації товаровиробників, "не варто виїденого яйця". "Людина, яка хоче випускати і реалізовувати свою продукцію, - шукає способи. А той, хто не хоче - шукає причини", - заявив він.

Проте він не виключив, що питання маркування може бути вирішене шляхом внесення відповідних поправок до закону. "Через те, що у нас не було можливості внести коректування в законопроект на стадії голосування, ми повинні будемо їх вносити пізніше - або через рекомендації Президента, або в рамках нових ініціатив", - пояснив він.

Юрист юридичної фірми "Ільяшев і партнери" Ірина Кириченко також вважає, що закон вводить право, а не обов'язок товаровиробників виробляти маркування та інструкцію із застосування їх продукції регіональними мовами. "Якби товаровиробники прочитали всі три пропозиції ч. 3 ст. 26, то вони б зрозуміли, що цей закон не зобов'язує їх використовувати, крім державної, ще й регіональну мову", - говорить вона.

За її словами, сьогодні закон дозволяє привести маркування товару у відповідність з інтересами споживачів того чи іншого регіону України і, відповідно, посилити позиції товаровиробника в цьому регіоні. "Тому в інтересах виробника надати інформацію про товар в доступній для споживача формі", - зазначає Кириченко. На її думку, заяви деяких товаровиробників про "дискримінацію" можуть бути обумовлені бажанням виправдати цим підвищення вартості своєї продукції під приводом вимушених витрат на додаткове маркування.