ГоловнаКультура

Клер Дені: “Я люблю “Зоряні війни”, але вони нічого не розповідають про всесвіт”

В український прокат вийшов новий фільм відомої французької режисерки Клер Дені. “На висоті” – її перша англомовна стрічка і перша спроба в жанрі наукової фантастики. 

За сюжетом, дія відбувається на космічному кораблі, майже всі члені екіпажу якого – засуджені до найвищої міри покарання. Уряд на Землі поставив перед ними вибір: або прийняти своє покарання на рідній планеті, або взяти участь в небезпечному космічному експерименті і відправитись до чорної діри.

Головний герой у виконанні Роберта Паттінсона – самітник і оповідач у фільмі. 

LB.ua зустрівся з Клер Дені в Парижі взимку і, в компанії чотирьох колег, розпитав про її експеримент із жанром наукової фантастики, джерела натхнення та відомих людей, які також брали участь у створенні фільму. Ми публікуємо питання всіх журналістів та відповіді на них – наші питання позначені окремо.

Клер Дені на Каннському кінофестивалі
Фото: EPA/UPG
Клер Дені на Каннському кінофестивалі

Як на вас вплинув Андрій Тарковський?

На мене вплинув не лише Тарковський, але й американська наукова фантастика, де є ідея космосу як такої собі в’язниці.

Чого я боюся в американській науковій фантастиці, так це ідеї про підкорення космосу якимось героєм. В цьому сенсі мій фільм –антигероїчний.

У фільмах Тарковського мені подобається те, що там немає героїзму, що в них більше йдеться про стан свідомості, про те, на що ми здатні, щоб зрозуміти себе – на Землі і у всесвіті.

Дивне поєднання Тарковського і Роберта Паттінсона. Як у вас з’явилась ця ідея?

Радше з’явився Роберт, який дуже хотів знятись в моєму фільмі. Коли я знімала, подумала, що він навіть схожий на актора, який грав в “Сталкері”. Правда? Схожа краса, трохи відсторонена. Загадковий чоловік. 

LB.ua: Але спочатку ви хотіли взяти на голову роль Філіпа Сеймура Хоффмана, він зовсім інший.

Так! Герой в моєму сценарії був людиною, зневіреною у всьому. Я подумала, що Роберт [Паттінсон] занадто молодий для того, щоб це зіграти. Але він мене переконав.

Ви починали працювати над сценарієм із Зеді Сміт (відома британська письменниця, найвідоміший роман якої – “Білі зуби” – прим.), чи не так?

Ні, ми почали писати сценарій з французським колегою (Жан-Пол Фарго, з яким Дені співпрацювала на “Шоколаді”, “35 стопках рому” і т.д. – прим.) в Парижі. Потім, коли сценарій був готовий, його переклали англійською. 

Я сказала своєму англійському продюсеру, що хотіла б залучити до сценарію англомовного письменника, щоб оживити діалоги. Він познайомив мене з Зеді, але я зрозуміла, що ми не зможемо разом працювати. Було б нецікаво.

Чому?

Не знаю, адже працювати разом – це особлива творчість. Я думаю, ми просто одна одною не зацікавились. Це була хороша ідея, але вона не спрацювала. Я нічого проти неї не маю, але Зеді, певно, захотіла б змінити сюжет.

Кадр з фільму "На висоті"
Фото: IndieWire
Кадр з фільму "На висоті"

В вашому фільмі багато чудових акторів, але є окремий персонаж – це тиша, яка грає особливу роль. Можете розповісти, як ви працюєте з тишею в сюжеті, особливо, якщо дія фільму відбувається в космосі?

Я подумала: на такому маленькому кораблі, як цей, мешкають десятеро людей, і після стількох років разом вони особливо не мають що одне одному сказати. Вони живуть своїми паралельними життями. Окрім того, їм не можна вступати в сексуальні стосунки. Тому я не думаю, що вони б починали кожен день з “Як твої справи, як спалося?” Навряд чи. 

І вирішила, що розмови в цьому фільмі – не головне. Головне – життя на цьому кораблі і самотність. Кожен герой самотній по-своєму. Я подумала, що почувалась би так само, якби мене засудили на смерть.

LB.ua: Розкажіть, будь ласка, по вашу роботу з Олафуром Еліассоном (шведський сучасний художник, який допоміг з вирішенням фінальної сцени – прим.)?

Олафуру завжди були цікаві чорні діри і феномен космосу. Я бачила дві його виставки і знала, що він може мені допомогти. Був момент, коли Олафур хотів, щоб ми зняли сцену в його власній студії. Я сказала, що вона недостатньо велика для зйомок. Але це було б чудово, звісно.

LB.ua: Чому ви обрали жовтий колір для фіналу?

Коли я дивилась роботи Олафура, подумала, що жовтий колір у нього набагато сильніший за чорний. Він такий безкінечний. 

В наукових роботах написано, що, можливо, якщо ви зможете потрапити в чорну діру, всі зірки і простір навколо сконцентруютьься в одній лінії, лінії світла. Тоді вона має бути білою. Але жовтий репрезентує безкінечність краще за білий колір. Тому жовтий.

Роберт Паттінсон в "На висоті"
Фото: Slant Magazine
Роберт Паттінсон в "На висоті"

LB.ua: Що вас так зачаровує в чорних дірах?

Вони всіх зачаровують. Література сьогодні повниться чорними дірами та антиматерією. Це все через розвиток астрофізики. Передостання Нобелівська премія була вручена тим, хто досліджує хвилі в космосі (в 2017 році премію отримали Райнер Вайс, Баррі Баріш та Кіп Торн за виявлення гравітаціних хвиль – прим.). Ці дослідження довелі, що чорні діри існують, що це не просто сон науковців, це реальність. І їхня енергія – дуже загадкова річ. Науковці намагаються зараз з’ясувати, яка там енергія. 

Ви казали, що вас надихнула американська наукова фантастика, яка саме?

Найперша асоціація – фільм Кубріка. Коли я знімала фільм, часто ловила себе на думці “це я не можу робити, це вже було в “Космічний Одіссеї”. Я не можу просто взяти і зробити його рімейк. 

Багато науково-фантастичних фільмів зараз зосереджені на ідеї підкорення космосу, розповідають про армії, які завойовують нові світи. Це мені, як я раніше казала, не подобається. 

Але що я люблю в фільмі Кубріка, або Тарковського, або в творах Філіпа Діка – це ідею пізнання чогось більшого, намагання зрозуміти всесвіт. А завоювання – це така дурна річ, насправді. 

Які письменники жанру вам найближчі?

Айзек Азімов. Коли я ходила до школи, читала його книжки, це було неймовірно.

Ваш попередній фільм, “Впусти сонячне світло” мав зв’язок з “Фрагментами мови закоханого” Ролана Барта. А яких філософів ви взяли з собою в космічну подорож?

Мене і мого сценариста найбільше надихнув молодий французький астрофізик Ауреліен Барро, який також займається і філософією. Він нам допомагав. 

Завдяки йому я знаю, що сталося б, якби те, що відбувається в фільмі, було реальністю. З книг я знаю, що ви можете залишатись в космосі в межах Сонячної системи протягом 2-3 місяців без гравітації, але більше тіло не витримує. Тому якщо ви подорожуєте в космосі довго, вам необхідна штучна гравітація. А якщо є штучна гравітація, то вам потрібна і швидкість. А якщо вам потрібна швидкість поза Сонячною системою, вам потрібне легке пальне. Все це важливо, щоб зрозуміти, як все працює.

В цьому фільмі ви повертаєтесь до теми стосунків між батьком та донькою. Можете, будь ласка, розповісти більше про це?

Для мене найцінніша річ в цьому фільмі – що хлопець, який нічого і нікого не хоче, несподівано має відповідати за маленьку дитину. Можливо, він би хотів накласти на себе руки, але він не може – через дитину. І поступово щось між ними стається – і це стосунки. Любов. 

Коли ми знімали дитину, стосунок Роберта з нею став основою фільму.

Андре Бенжамін в "На висоті"
Фото: Pitchfork
Андре Бенжамін в "На висоті"

Як ви обрали учасника дуету Outcast Андре Бенжаміна на одну з ролей?

Андре – не лише співак, а й актор. Я бачила його в кіно. Outcast розпався багато років тому, а він дуже талантовитий. Зараз Андре створює нову музику, зовсім іншу. 

Наш композитор Стюарт Стейплс, до речі, багато зробив для того, щоб у фільмі спрацювала тиша. 

У вас є традиція в фільмах – переосмилювати присутність чорношкірих персонажів на екрані. 

Я не знаю, це для мене нормально. Я не намагаюсь кому щось довести. Андре Бенжамін – дуже розумний чоловік. Він чудовий. Я подумала, що він ідеально підходить на свою роль.

Але я не намагаюсь довести комусь, що їм потрібно ставити чорних акторів на певні ролі. Я про це не думаю.

Це інтуїтивно відбувається?

Я була так вихована. Тому не замислююсь над цим окремо.

Проблема з ненавистю в Європі та Америці – проти мігрантів, проти різних людей – через бідність. Люди бояться щось втратити. Тому легко вдавати, що мігранти відрізняються від нас. Вважати їх небезпечними набагато простіше, мені здається. 

Чудово бачити науково-фантастичний фільм, знятий таким гуманістичним режисером, як ви. Чому, як ви думаєте, наукова фантастика оповита такою кількістю упереджень? І що вас найбільше приваблює в цьому жанрі?

Я виросла з багатьома науково-фантастичними книгами і фільмами навколо мене. Як ви можете опиратись спокусі дізнатись про те, що за межами вашої уяви? Немає нічого більш захопливого, ніж нове знання.

Сайфай – не лише про жанрове кіно, але й про те, що ми, знаходячись на планеті в Сонячній системі, розуміємо, що поза нею лежить цілий всесвіт. 

Клер Дені
Фото: EPA/UPG
Клер Дені

Вам подобаються “Зоряні війни”? Вони ж знаходяться на іншому краю жанрового спектру.

“Зоряні війни” не дуже наукові. Вони створюють інший всесвіт. Я люблю “Зоряні війни”, але вони нічого не розповідають про всесвіт. Їхня справа –створення нової казки. Вони прекрасні. Але за нашими дверима лежить справжній світ.

Дарія БадьйорДарія Бадьйор, Редакторка відділу "Культура"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter