ГоловнаКультура

Учасники ініціативи "Культура-2025" сформулювали основні проблеми української культури

Формування "дерева проблем" є одним з етапів написання стратегії культурного розвитку України

Учасники ініціативи "Культура-2025" сформулювали основні проблеми української культури

У рамках ініціативи "Культура-2025", яка займається створенням стратегії розвитку культури України до 2025 року, учасники систематизували основні проблеми української культурної сфери.

Про це повідомляється на сторінці ініціативи у фейсбуці.

Дерево проблем, яке систематизує проблеми в українській культурі, виникло в результаті стратегічних сесій, що тривали у восьми містах України. Участь у сесіях взяло понад 400 осіб.

Так, проблеми в української культури поділили на шість сфер - менеджмент, комунікація, інфраструктура, законодавство, фінанси і освіта. У кожній сфері є кілька ключових проблем - учасники сесій намагалися знайти їх причини та наслідки.

Серед основних проблем в українській культурі - невідповідність норм роботи в цій сфері викликам часу, застаріла нормативна база, частина якої діє ще з радянських часів, відсутність комунікації і так далі.

Наступним етапом після формулювання проблем буде визначення цілей, які і ляжуть в основу довгострокової культурної політики, стратегія якої створюється в рамках "Культура-2025".

LB.ua коротко представить кожне проблемне поле української культури. Повністю дерево проблем можна переглянути за посиланням після опису кожного поля.

Освіта

Ключова проблема: Невідповдіність системи освіти усіх рівнів сучасним вимогам.

Причини такої невідповідності української освіти сучасним стандартам бачаться в наступному: нестача кваліфікованих кадрів у школах, ускладнений доступ до спеціальної художньої освіти, неякісна вища та післядипломна освіта для кадрів культурної сфери, нестача комунікації між МОН та Міністерством культури і низька якість гуманітарної освіти.

Серед наслідків цієї проблеми - випускники середньоосвітніх шкіл не отримують достатніх культурних знань і умінь, якість управлінських кадрів в культурі не відповідає сучасним вимогам, мережа культурних установ не використовується в освітньому процесі, що суперечить сучасним тенденціям, знижується зацікавленість у культурному житті, якість виготовленого культурного продукту знаходиться не на конкурентному рівні.

Серед системних наслідків, що впливають на ситуацію в цілому, - низький рівень культурної компетенції і культурних практик українців, низький попит на вітчизняну культурну продукцію, відтік кадрів в інші сфери діяльності та закордон, закріплення патерналістських настроїв серед представників культурного сектору та нерозуміння владою важливості виховання та освіти через культуру.

Інфографіка про проблеми освіти доступна за посиланням.

Менеджмент

Перша проблема: Відсутність практик ухвалювання стійких компетентних рішень

Причини проблеми - у тих, хто займається управлінням у сфері культури, не вистачає виправки та компетентності для ухвалення рішень; законодавство України у сфері культури орієнтоване на виклики радянського часу, а не на сучасність; надмірна регуляція і громіздкі виконавські процедури обмежують новаторство у сфері; короткий горизонт планування в центральних і місцевих органах влади; слабка координація між різними рівнями та органами влади.

Системні наслідки цієї проблеми - незадовільна якість культурного продукту, маргіналізація культурної сфери, недовіра між громадськими векторами та органами влади, опір зовнішнього середовища діяльності у сфері культури.

Наслідки - Мінкульт виконує адміністративні функції, а не політичні; неефективне використання робочих ресурсів працівниками сфери; державна система спрямована на процедуру, а не на результат; неефективна кадрова політика; непрозорість ухвалення рішень і розподілу ресурсів; надмірне втручання органів влади у програмну діяльність інституцій.

Друга проблема: Недостатнє кадрове забезпечення сфери культури

Причини: застаріла нормативно-правова база (наприклад: відсутність практики конкурсів на заміщення вакансій у сфері культури), неефективні практики управління кадрами, низька оплата праці та відсутність реальних перспектив творчого зростання, нестабільність працевлаштування.

Системні наслідки: відтік молодих кадрів, низька якість управління культурними установами, недостатня інституційна стійкість у сфері культури.

Інфографіка про проблеми менеджменту - тут.

Фінанси

Перша проблема: Дисфукнція системи державних (місцевих) фінансів

Причини: Зарегульованість і ручний режим роботи держказначейства, недостатньо тиску з боку бюджетних інституцій культури на органи влади з метою поміняти фінансову систему, інструментарій та навички фінансового менеджменту, що не відповідають вимогам часу.

Системні наслідки: Культурна сфера не виконує ролі комунікатора між різними соціальними групами, інновації і творчий капітал дистанціюються від держави, стримується розвиток всієї сфери культури - інституцій, галузей, продуктів.

Безпосередні наслідки: Нестача стимулів для розвитку, нестача здорової конкуренції, органи влади мають можливість втручатися в діяльність інституцій культури (цензура, контроль, пропаганда).

Друга проблема: Нестача різноманіття джерел і можливостей для стабільної фінансової діяльності інституцій культури

Причини: Невелика кількість фондів, які підтримують культурні інституції, фінансове законодавство, швидше, заважає, а не сприяє розвитку меценатства, нестача доступних інструментів заохочення підприємницької діяльності в культурі, відсутність навичок та інструментів фінансового менеджменту у неприбутковій сфері.

Системні наслідки: Логіка виживання замість логіки розвитку та змін, нестійкий ринок праці в культурній сфері (втрата спадковості на рівні інституцій), не розвивається креативна економіка.

Безпосередні наслідки: Відсутні ресурси для розвитку та інновацій, матеріально-технічна база культури залишається на низькому рівні, культурний продукт, який виробляється в Україні, є неконкурентноспроможним порівняно з іноземним, короткий цикл життя ініціатив та інституцій у сфері культури.

Інфографіка про фінанси - тут.

Законодавство

Проблема: Нормативно-правова база не відповідає реальним проблемам сфери культури

Причини: Досі діють нормативні акти радянського періоду, Мінкультури не вистачає можливостей для розробки змін до законодавства, нормативні акти часто суперечать один одному, не вистачає експертних організацій громадянського суспільства у сфері культури, недостатня участь професійної громадськості в обговоренні законодавчих ініціатив.

Системні наслідки: Законодавча база обмежує діяльність у сфері культури, законодавство не виконується через свою суперечливість, надмірна централізація і зарегульованість культури, нестача позабюджетних джерел фінансування культури.

Наслідки: Низка профільних законів (наприклад, про циркову діяльності) просто відсутня, понятійний апарат законодавства не відповідає реаліям (наприклад, не легітимізовано поняття "творчі індустрії" або "ЮНЕСКО"), законодавство не погоджене з міжнародними практиками, недосконале правове регулювання трудових відносин, бюджетний кодекс обмежує можливості бюджетних організацій, відсутність дієвих фіскальних стимулів для філантропів та інвесторів.

Інфографіка про законодавство - за посиланням.

Інфраструктура

Проблема: Неефективне використання наявної інфраструктури

Причини: Застаріла матеріально-технічна база, неефективне управління майном творчих спілок, закладів культури і публічним простором, несистематизованість існуючих ресурсів і можливостей (відсутність єдиних каталогів бібліотек і музейних фондів і т.д.)

Системні наслідки: Непристосованість міського середовища до людських потреб, нерозвиненість інфраструктури гостинності культурних установ і міст, нестача інтересу та лояльності до роботи культурних установ з боку аудиторій, обмежені можливості для розвитку інституцій культури.

Наслідки: Нестача матеріально-технічних ресурсів для розвитку, складний доступ до використання культурних установ різними групами громадян, ускладнення зберігання та контролю за існуючими ресурсами і спадщиною.

Інфографіка про проблеми інфраструктури - тут.

Комунікація

Перша проблема: Слабка внутрішня комунікація (між сферою культури і суспільством)

Причини: нестача кваліфікованих кадрів з комунікації в культурних установах, нерозуміння цілей і значення зовнішньої комунікації для розвитку культури, відсутність державної політики, спрямованої на підтримку і просування культури, відсутність розуміння спільних проблем в культурі, маргіналізація сфери культури, закритість від громадськості.

Системні наслідки: Культура не сприймається суспільством як вагомий фактор для об'єднання, як фактор розвитку та національної безпеки, низький рівень залученості та споживання культури з боку суспільства.

Наслідки: Неякісне висвітлення культури в ЗМІ, нестача лідерів громадської думки зі сфери культури, культурний продукт не орієнтується на споживача, неефективне просування культури в країні та закордоном, національні меншини не залучені, аудиторії культурних подій менше, ніж могли б бути, слабка база для збору коштів на культурні проекти.

Друга проблема: Неефективна вертикальна і горизонтальна комунікація (по вертикалі: органи державної влади - культурні заклади, по горизонталі: заклади культури різного підпорядкування - громадські організації, міждисциплінарні зв'язки)

Причини: Незнання каналів і видів комунікації, обмежений інструментарій, нерозуміння значення комунікації для розвитку, відсутність державної культурної політики та міжвідомчого співробітництва у сфері культури, одностороння, директивна комунікація - влада "перетягує ковдру" на себе.

Системні наслідки: системні проблеми у сфері державного управління та управління культурними установами, недостатня якість та інтенсивність культурного життя, зростання напруги і недовіри.

Наслідки: неузгодженість дій органів державної влади різних рівнів між собою, низька швидкість комунікації і ухвалення рішень, недоступність конкретної інформації про реальний стан речей у сфері, відсутність співпраці і нестача зворотного зв'язку як по горизонталі, так і по вертикалі, комунікаційний розрив між столицею і регіонами, розрив поколінь.

Інфографіка про комунікацію - тут.

Нагадаємо, ініціатива "Культура-2025" займається створенням стратегії культурної політики України до 2025 року. Зазначимо, що діючий міністр культури В'ячеслав Кириленко ніяк не артикулював співпрацю міністерства з цією ініціативою. При цьому одним з пунктів програми діяльності уряду Арсенія Яценюка є створення Стратегії гуманітарної політики України.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter