Поїздка до США ряду українських депутатів відбувалася в негативному українському контексті. Того дня український парламент не зміг працювати через банальну причину: не було кому голосувати. Радіо Свобода навіть вийшла із заголовком – «Українські законодавці відклали важливий законопроект задля участі у Трамповому молитовному сніданку».
Вони не проголосували за важливі законопроекти, серед яких – про створення антикорупційного суду для підтримки Національного антикорупційного бюро України.
«Іронія полягає в тому, що українські законодавці бажають виїхати до Вашингтона, - сказано в повідомленні Радіо Свобода, - щоб переконати своїх прихильників, але може відбутися зворотне: подальші затримки з цими законопроектами навряд чи влаштують західних прихильників України, які останніми тижнями висловили побоювання, що Київ відмовляється від зобов'язань щодо реформ, під які були позичені мільярди доларів у МВФ».
Крім того, пошумів Олег Ляшко, вимагаючи від голови парламенту Андрія Парубія опублікувати весь список тих, хто їздив до американської столиці і вирахувати ці дні з їхньої депутатської зарплати. Він заявив, що до Штатів полетіло понад 50 народних депутатів.
За інформацією Укрінформу, захід відвідали народні депутати від «Батьківщини» Юлія Тимошенко, Сергій Власенко, Григорій Немиря; представники фракції «Народний фронт» Антон Геращенко, Павло Унгурян; Артур Герасимов, Максим Єфімов, Андрій Павелко від Блоку Петра Порошенка.
Останніми роками українські політики полюбили снідати у Вашингтоні. Вже майже традиційно на початку лютого туди навідується цілий натовп українських політичних діячів. Тут кожного першого четверга у лютому відбувається молитовний сніданок за участі президента США.
Цю традицію започаткував методистський священник, норвезький іммігрант Авраам Вереде, який 1942 року провів такий сніданок з членами Конґресу і столичними бізнесменами. Мета його була помолитися і зібрати кошти на допомогу бідним. За десять років, 1952-го, до них приєднався президента США Дуайт Ейзенхауер. Відтоді такі сніданки проводяться традиційно. На сьогоднішній день у сніданку беруть участь понад три тисячі осіб.
Туди потрапити можуть лише запрошені. Формально запрошення безкоштовні, але відомо, що за організацію такого запрошення лобістськими фірмами коштує, як мінімум, 25000 доларів США. Хоча соратник Тимошенко Сергій Власенко заперечив у інтерв’ю телеканалу ZIK оплату за участь у сніданку.
Торік головною інтригою була чи зустрінеться Тимошенко з на той час новим президентом США Дональдом Трампом. Колишня прем’єр-міністр коротко з ним зустрілася.
Преса пережовувала інформацію з джерел від ВВС про те, що Тимошенко ловила Трампа ледь не біля туалету, після чого їх провели у невеликий офіс. Сама Тимошенко спростувала цю інформацію, заявивши, що все погане, що чули про цю зустріч організовано президентом – мався на увазі Петро Порошенко.
Під час зустрічі Трамп запевнив, що не залишить Україну, однак про жодні офіційні домовленості не ішлося, оскільки зустріч була неформальною і Тимошенко нині не в тому статусі, щоб домовлятися про щось офіційно з президентом США. Хоча сама Тимошенко стверджувала, що зустріч була «цілком офіційна, нормальна, але коротка».
Цього року Юлія Тимошенко вже не претендувала на зустріч з Дональдом Трампом. Прес-служба «Батьківщини», крім інформації про участь у, власне, сніданку поширила повідомлення https://ba.org.ua/yuliya-timoshenko-u-ssha-golovni-temi-zustrichej-protidiya-korupciya-i-poshuk-miru-na-donbasi/ про її зустрічі у Вашингтоні. Вона зустрілася з уповноваженим Державного департаменту США по Україні Куртом Волкером, сенаторами Марком Рубіо і Бобом Коркером та помічником Державного секретаря США у справах Європи та Євразії Вессом Мітчеллом. Згідно з прес-релізами, на зустрічах ішлося про протидію корупції та пошук миру на Донбасі.
Курт Волкер після свого призначення торік на посаду представника Держдепу США по Україні буває в Києві дуже часто. Нема сенсу для зустрічі з ним їхати до Вашингтона. Інші зустрічі мали не офіційний характер. Жодних рішень там не ухвалювалося. Який смисл у подібних заходах для Тимошенко, крім суто прагнення нагадати про себе у Вашингтоні?
Пригадайте, що досить швидко після приходу до влади Трампа український олігарх Віктор Пінчук надрукував у американській пресі статтю, яка пропонувала план врегулювання українсько-російських стосунків.
Незабаром з’явилася інформація про те, що депутат українського парламенту від Радикальної партії Андрій Артеменко в кулуарах проводив переговори з чиновниками у Вашингтоні. Він так само пропонував план мирного врегулювання.
Український істеблішмент прагне продемонструвати у Вашингтоні свою дієвість, заручитися підтримкою впливових американських діячів, що може допомогти зміцнити свої позиції в Україні.
А Юлії Тимошенко це тим більше потрібно, оскільки вона не відмовилася від президентських амбіцій і найімовірніше висуватиметься у президенти на виборах 2019 року. Крім того, вона прагне продемонструвати українському правлячому класу, що має хороші зв’язки в Америці і здатна за потреби вирішувати проблеми. Тим більше, така демонстрація потрібна для свого електорату.
Недавно відбулося рішення Стокгольмського арбітражу по російсько-українських газових угодах 2009 року, який фактично визнав їх невигідними для України. Оскільки їх ініціювала тодішня прем’єрка Юлія Тимошенко, це поставило під сумнів її відданість інтересам України. Знову посилило підозри щодо неї у її зв’язках з президентом Росії Володимиром Путіним. Тим більше посилило таку підозру відсутність Тимошенко у залі засідань ВР у січні під час голосування за закон, який визнавав Росію країною агресором.
Тимошенко змушена щось протиставити іміджу політика, який, попри патріотичну риторику, відстоює російські інтереси. Демонстрація своїх прозахідних устремлінь може цьому сильно посприяти. Зустрічі у Вашингтоні з американськими політиками є кроком в цьому напрямку.