ГоловнаБлогиБлог Юрія Лагутова

«Мінсюрр» у часи війни

Відтепер пропоную так називати Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (офіційне скорочення – МТОТ). Останнім часом звідти масово звільняються кваліфіковані кадри, а керівництво перебуває наче у віртуальній паралельній реальності. Цей висновок я зробив, особисто відпрацювавши кілька місяців у згаданій структурі.

Юрій Лагутов Юрій Лагутов , Директор Центру суспільного розвитку «ІНТЕР-АКЦІЯ»

Пішов саме туди за покликом серця, бо прагнув бути корисним суспільству на своєрідній державно-управлінській передовій, як спочатку уявлялася благородна місія новоствореного відомства, хоча мав одночасно можливості роботи у Мінкультури чи Мінфіні. Першим тривожним «дзвоником» стала розмова з однією досвідченою начальницею управління МТОТ, яка популярно пояснила мені – неофіту його глибинну сутність: «Ми не будуємо житла, не лікуємо, не навчаємо, не надаємо матеріальної допомоги. Ми – сприяємо!»

За моїми спостереженнями, на практиці це «сприяння» полягало в сумбурному втручанні до повноважень інших міністерств у спробі знайти власне керівне місце, за роллю близьке до п’ятого колеса владного «возу». Пізніше, коли переселенці з Криму та Донбасу пікетували Кабінет Міністрів України, вони не зговорюючись зі мною вже вимагали ліквідувати МТОТ, спрямувавши кошти, передбачені на його утримання, на розробку необхідних житлових програм. Оцінка людей щодо ефективності роботи емоційна, але справедлива (тему грошей розкриємо нижче).

Натомість запитайте про власну значущість основних спікерів відомства Георгія Туку, Юрія Гримчака чи самого Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Вадима Черниша і вони розкажуть багато чого. Насамперед, про іноземний досвід, що вивчався шляхом поїздок в Осло, Гельсінкі, Стокгольм, Женеву, Нью-Йорк, до Хорватії, Сербії, Азербайджану, Грузії. Перепрошую, якщо згадав не усі тур…, вибачаюсь, ділові дестинації. Отаке виходить у нас «міністерство» сюрреалізму та воєнного туризму.

Ви можете також почути, що проводяться зустрічі, семінари, конференції. Правда, жодних прикладних результатів від даного процесу не дуже помітно, хоча в МТОТ триває освоєння гранту на суму 3,2 мільйонів доларів США, зокрема, з метою «розбудови інституційної спроможності Міністерства» протягом 20.09.2016 – 03.06.2019. Плани на безбідне існування тривалі. Взагалі, залучення коштів міжнародних фінансових організацій та супроводження проектів міжнародної технічної допомоги – «фішка» Вадима Черниша, який є експертом з питань протидії відмиванню грошових коштів та фінансуванню тероризму згідно з його офіційною біографією.

Отже, схема забезпечення МТОТ узагальнено виглядає так: держава фінансує зарплату співробітників, а Міністр знаходить зовнішні джерела для здійснення заходів, які вбачаються доцільними. Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачено видатки на оплату праці у даному відомстві в сумі близько 19 мільйонів 140 тисяч гривень. Станом на 01.11.2017 його штатна чисельність становить 86 осіб, тобто на одного співробітника щомісячно припадає у середньому по 18500 гривень. Звісно, між Міністром та головним спеціалістом суми різняться, але і я отримував до 9600 гривень на місяць «чистими».

Як на мене, гріх жалітися, але за таких фінансово прийнятних умов за півторарічний період існування МТОТ звідти звільнилося 32 державних службовця, 7 із яких очолювали структурні підрозділи. Нині там залишаються працювати лише 74 державних службовців (політичне керівництво та патронатна служба не належать до даної категорії). Висока плинність не дозволяє вирішувати завдання системно і стратегічно, як того вимагають державні інтереси. Це справжня управлінська катастрофа.

Особливість ситуації полягає у тому, що в силу формування «з нуля» до МТОТ прийшло багато професіоналів-державників з потужними ідеями, знаннями та вміннями. Їх реалізація, а не тільки зарплата, була мотивом до праці. За подібних обставин необхідно мати здатність формувати колектив однодумців, дослухатися до думок більш досвідчених колег незалежно від формальної посади, розглядати управління як творчий процес взаємодії особистостей, делегувати повноваження, вміло оперувати можливостями громадянського суспільства.

На жаль, внутрішні організаційні проблеми, застосування застарілих підходів у роботі з кадрами, обмеження ініціативи, непослідовність, навіть метушливість рішень першої особи, призводять до того, що назовні виходять анти-результати такої «діяльності», а якісні спеціалісти-інтелектуали звільняються. Наведемо лише найбільш резонансні «проколи», перелік яких можна продовжувати:

1. Проведення 24.01.2017 Установчих зборів Громадської ради при МТОТ відбувалося з численними порушеннями процедури та в умовах, що позбавили можливості встановити реальні результати волевиявлення.

2. Державна цільова програма відновлення та розбудови миру в східних регіонах України досі залишається неприйнятою, хоча згідно з її концепцією (схвалена Урядом ще 31.08.2016) на це відводилося три місяці. Так само не затверджено План заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

3. План заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо окремих районів Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.01.2017 №8-р, був справедливо розкритикований через неузгодженість з очікуваннями громадськості та відсутність реальної спрямованості на деокупацію Донбасу, що призвело до його публічної обструкції.

На мій погляд, таке МТОТ приречене, якщо й надалі поглиблюватиметься когнітивний дисонанс між комфортним «задзеркаллям» з іноземними грантами, донорами, проектами, міжнародними форумами, закордонними відрядженнями та необхідністю конкретних реальних зрушень тут і зараз! Україна має багатьох справжніх фахівців та подвижників, здатних ефективно виправити ситуацію стагнації, що склалася у цьому важливому органі. Слово тепер за вищим керівництвом нашої держави.

Юрій Лагутов Юрій Лагутов , Директор Центру суспільного розвитку «ІНТЕР-АКЦІЯ»